Равликова ферма на Київщині годує європейців

У селі Великі Гуляки Київської області функціонує ферма Олексія Антонкова з вирощування равликів. Підприємство займається видами мюллер і максима, які є найбільш цінними за кордоном, пише uatv.ua.

Як відомо, в країнах Європи, за винятком Кіпру та Мальти, збір равликів заборонений – це шкодить природі й екології. Сьогодні їх виробляють переважно на спеціалізованих тваринницьких фермах.

“Максима більші за розмірами. Вони менш вибагливі, ніж мюллер, більш стійкі до змін температури, швидше прокидаються, дають більше потомства. Для нормальної життєдіяльності равликів ми щодня їх миємо, один раз у вечірній час годуємо, тому що харчуються вони вночі. У денний час равлики у сплячці”, – розповів Євген Лагода, керуючий фермою.

Щоб набрати товарну вагу, равлик мюллер має рости орієнтовно 5-5,5 місяців, максима – близько 6 місяців. Основна складність вирощування – в дотриманні мікроклімату, комфортного для равликів. Що стосується вологості – вона повинна бути в межах 90-93%. Крім цього, для равликів небезпечна як висока, так і дуже низька температура повітря. Загалом, не такий і простий шлях від ікри до дорослого равлика.

“Після того, як равлик відклав ікру, ми її збираємо, переносимо у спеціальне приміщення – інкубатор. В лотках вона орієнтовно дозріває 15-20 днів. Після цього вилуплюються маленькі равлики. Далі їх переміщають у теплиці, де росте трава перко. Там равлики підростають. Коли погодні умови комфортні, їх переносять на відкритий ґрунт у поле”, – розповів Олексій Антонков.

Пізніше, коли відбувається збір “урожаю”, равликів ділять на перший і другий сорт.

“Кілограм равликів, які готові на продаж, за період дорослішання з’їдає 1,5-2 кг комбікорму. Ми домішуємо і даємо їм також моркву, гарбуз. Годуємо органічно чистими продуктами, тому що від хімії равлик починає хворіти, а потім помирає. Молюски тим і корисні, що вони – екологічно чистий продукт, який засвоюється організмом практично на 100%”, – додав Антонков.

Водночас дієтологи вказують на низькокалорійну й харчову цінність равликів.

“На 100 г м’яса равликів – у середньому 90 калорій. Тому їх можна використовувати в своєму раціоні для різноманітності. У равликів білка навіть трохи більше, ніж у курячому яйці. Крім цього, м’ясо равликів містить такі мікроелементи, як кальцій, залізо, цинк, а також вітаміни групи А, В”, – повідомила дієтолог Євгенія Розум.

Як зазначив аналітик Артем Чорний, з 2012-2013 років кількість компаній, які займаються вирощуванням равликів, значно збільшилася, і наразі (якщо брати до уваги великі ферми, які виробляють близько 10 тонн равликів на рік) становить близько десяти. Також на ринку присутні 15-20 невеликих підприємств. Українські фермери закуповують як ікру равликів, так і дрібних равликів для їхнього розведення і вирощування, здебільшого в Польщі.

“Основним виробником та експортером є Марокко – близько 40% усього експорту равликів. Далі йдуть Франція й Індонезія. Найбільші споживачі – Китай і країни ЄС”, – каже Чорний.

Варто відзначити, що ферма Олексія Антонкова вже знайшла кілька каналів збуту равликів в Європі – це Іспанія, Франція та Італія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Без хімії та з кондиціонером: на Черкащині працює найбільша в Східній Європі кроляча ферма

Олександр Цюрупа з Черкащини побудував найбільшу у Східній Європі кролячу ферму, де кролі живуть, як у раю, пише shotam.info.

Тут живуть 80 000 кролів у 8 кролятниках І у кожного з пухнастиків є паспорт. Взимку гріються обігрівачем, влітку мають кондиціонер. І не їдять жодної хімії, антибіотиків чи гормональних препаратів. А харчі їм готують на власному комбікормовому заводі.

Вирощує щасливих кролів Олександр Цюрупа з Черкащини. Почав ще у 2006 році з одного кролятника у селі. Навіть їздив у Францію вчитися доглядати за кролями.

“Ми хотіли, аби кроля перестали сприймати продуктом від бабці з ринку”, – каже Олександр Цюрупа.

Тепер продукція чоловіка лежить на полицях величезних магазинів А Олександр готується експортувати її в ОАЕ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер на Черкащині влаштував пекарню для туристів, аби врятувати село

У селі Івківці, що в Чигиринському районі проживають  трохи більше 200 мешканців. Тут навіть продовольчого магазину немає. Однак місцевий  підприємець Назар Лавриненко три роки тому вирішив відкрити  хлібопекарню та облаштувати   туристичний комплекс. Назар взяв участь у конкурсі “Село: Кроки до розвитку”, який проводить агрохолдинг  МХП. І отримав грант на розвиток своєї справи, пише espreso.tv.

Хлібопекарня розташована на території просвітницько-розважального комплексу “Зернолен”. Це родзинка Івківців! На туристів на природі чекають  найрізноманітніші майстер-класи. Серед них помел  зерна в борошно за допомогою жорен. Кожен може самостійно намолоти собі борошна. А потім з нього випікають козацькі коржі.  «Діти самі замішують тісто, самі роблять вироби. А  потім забирають з  печі. Везуть додому  або зразу їдять їх. І це такий елемент позитиву дуже важливий”, - розповідає Назар.

Територію “Зерноленду” господар постійно облаштовує   новими приміщеннями та об'єктами старовини. В комплексі є і свій краєзнавчий музей.  Експонати  знаходили й збирали по околицям Івківців. А ще Назар відновив млин, який стояв у селі. Тепер  мріє створити  ще й музей вітряків.  «Ми хочемо зробити на схилах Національний парк вітряків. В співпраці з Українською млинарською асоціацією ми проводимо роботу над збором інформації, над домовленостями про те, щоб нам передали вітряки різних типів з усіх куточків України. Їх одиниці збереглися взагалі”, - ділиться планами підприємець.

Проект МХП “Село: кроки до розвитку” – щорічний конкурс спрямований на розвиток малого підприємництва на селі. Конкурс стартував у 2016 році і був реалізований у 3 районах Черкаської області, а у 2019- му охопив уже  7 областей України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер створив унікальний метод посадки картоплі: білоруси про таке і не мріяли

Український фермер, житель селища "Довге" Андрій Кубай у соціальних мережах виклав відео під назвою "Картофельфест на Прикарпатті". Ось де можна добре розглянути новий спосіб посадки цінного овоча, пише znaj.ua.

"Мені кілька разів доводилося садити картоплю, після чого спину не розігнути. Спрацював захисний режим і я придумав цей винахід. Може, зі сторони це виглядає смішно, але сміється той, хто сміється останній. Хто хоче спробувати, то даю одну пораду — трубу потрібно робити з пластикових пляшок, бажано однакових і щоб були рівної форми, відрізаємо горловину і дно, запихаємо один в одного і щільно перемотувати скотчем", — розповів фермер.

Варто звернути увагу, що вже за кілька днів відео переглянуло півмільйона користувачів, залишаючи в коментарях свій захват від нового способу.

"Ідею можна продати китайцям", "Нанотехнології", — із захопленням коментують користувачі.

Варто нагадати, що всім українцям стало цікаво те, які досягнення за час каденції Петро Порошенко може записати собі в актив. На ділі виходить так, що ці "досягнення" мають негативне забарвлення. Ось і Михайло Шнайдер визначив для себе обіцяні "покращення" діючого гаранта, якими поділився на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер вирощує унікальних виставкових курей бійцівських порід

Фермер Сергій Клименко з Василькова вирощує курей бійцівських порід. У його господарстві – птиці практично з усього світу. Деякі з них вражають кольором шкіри й оперення, а деякі – незвичайним кольором яєць, пише uatv.ua.

“Моя земля – це моє життя. З самого дитинства люблю працювати на землі, люблю бачити плоди своєї праці. Це як нагорода за неї, ростиш курчат від моменту її появи на світ і до дорослої особини, бачиш плід своєї роботи. Це найбільше зворушує душу”, – зізнається Клименко.

За його словами, кури всіх порід дуже розумні. Фермер підкреслює, що для того, щоб виростити здорову птицю, її треба любити, а також любити те, чим ти займаєшся.

Сергій згадує, що ще в дитинстві розводив голубів.

“Одного разу мій товариш подарував мені птицю однієї з порід, яких я зараз тримаю – орпінгтон. Мені вони дуже сподобалися і я почав цікавитися не тільки орпінгтоном, але і всіма породами птиці, яка існує в Україні і за її межами”, – зазначає фермер.

Клименко їздить за кордон на спеціалізовані виставки. Він сподівається, що незабаром і в Україні будуть проводитися подібні заходи.

“Я починав з 2 порід: це юрловська голосиста і орпінгтон палевий, і з кожним навіть не роком, а місяцем я купував нових курей. Адже кожна порода по-своєму особлива і цікава. Кури породи ухей-люі примітні тим, що несуть яйця зеленого кольору. А колір їх шкіри та м’яса абсолютно чорний”, – розповідає Сергій.

Зараз у нього є птиця більше 30 порід, 10 з них – бійцівські кури. В “колекції” Сергія – пернаті з усього світу. Наприклад, кубалая з Куби, суматра – з острова Суматра (Індонезія).

Породу ошамо раніше не можна було вивозити з Японії, але тепер цю птицю можна розводити і в Україні, і в будь-якій іншій країні.

Бійцівські птиці, яких вирощує фермер, не беруть участі в півнячих боях. Їх вирощують для виставок.
За його словами, бійцівська курка несе набагато менше яєць, адже у неї зовсім інше призначення.

“Якщо звичайна несучка несе до 300 яєць в рік, то курка бійцівської породи несе максимум 100, а деякі з них несуть 20-30 яєць за сезон. Із цих 20 можна отримати 3-5 курчат”, – пояснює фермер.

Курка дуже багато їсть. У раціоні бійцівських птиць повинен переважати протеїн, оскільки тварина дуже рухлива, висока, з добре розвиненими м’язами. Кожна птиця за добу з’їдає 120-150 грамів корму.

На фермі Клименко дорослі птахи харчуються збалансованим кормом. Це суміш зернових. Курчатам купують спеціальний корм, адже правильно підготувати харчування для курчат в домашніх умовах практично неможливо.

“Всі вольєри та зимові приміщення для птахів, все це я зробив своїми руками – з любов’ю, з думкою, щоб їм було максимально зручно”, – говорить Сергій.

Він підкреслює, що українці можуть досягти великих успіхів у вирощуванні курей бійцівських порід.

“Моя задача, як заводчика – дати споживачеві дійсно якісну птицю, яка буде відповідати всім нормам“, – підсумував фермер.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як уникнути отруєння бджіл?

З метою уникнення непорозумінь між бджолярами та аграріями громадськість створила ролик про правила взаємодії всіх зацікавлених сторін: як зібрати смачний мед, хороший урожай та попередити отруєння бджіл.

Не забувайте, що аграрне виробництво та бджільництво залежні один від одного!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview