Tempo950x100

Tempo300x100

Рецепти успіху в агробізнесі від головного агронома

Рецепти успіху в агробізнесі від головного агронома

Ічнянський кластер групи «Росток-Холдинг» можна сміливо назвати «полігоном інновацій»: тут впевнено впроваджують сучасні підходи та диференційовані технології. І незважаючи на погодні «катаклізми», мають високі результати, пише AgroReview

Спочатку – аналіз

Сергій Юр’єв, безперечно, авторитетний, добре знаний в агросфері фахівець з величезним досвідом: його агрономічна практика –  понад 40 років. Три роки тому він очолив відповідний департамент Ічнянського кластера компанії «Росток-Холдинг». І розпочав свою роботу з аналізу та оптимізації.

 «Є якась професійна інтуїція, на яку  агрономи опираються. Ми бачимо – ці поля, кращі, ці гірші, але за рахунок чого? На це відповісти можна лише після агрохімічного аналізу. Ці дані дозволяють удосконалити систему живлення і технологію внесення добрив», – розповів Сергій Юр’єв.

Тож у компанії вирішили провести аналіз ґрунту. Проаналізувавши підходи, які пропонують різні лабораторії, Сергій Юр’єв, який за освітою і сам агрохімік, надав перевагу комплексній агродіагностиці за методикою AgriLab.

У чому переваги такого способу аналізу?

По-перше, проби ґрунту відбираються за допомогою автоматизованого пробовідбірника з GPS-прив’язкою до точки відбору. Це дозволяє зрозуміти на якій ділянці поля якого елемента живлення не вистачає, а якого – вдосталь. По – друге, аналіз робиться за широким комплексом показників, враховуються погодно-кліматичні фактори, історія полів (сівозміни), механічний стан ґрунту та інші лімітуючи фактори. А головне – вираховується природній потенціал поля, а це той чинник який дозволяє господарству отримати більше прибутку за оптимальних витрат.

«Чому треба робити аналіз ґрунту? Наприклад, кукурудза критично чутлива до фосфору, навіть при достатньому забезпеченні,  на ранніх фазах розвитку. У холодну погоду той фосфор, що є в грунті –  погано засвоюється. Його однаково треба вносити… Мені важливо було зрозуміти – правильно ми робимо чи ні, чи правильна наша стратегія. Грунт – це не організм людини, де щось підлікував і маєш результат. Поле ж величезне і зробити це технічно складно. Але правильний вибір усереднений грунтується на цих даних. AgriLab, коли робить усереднення рахує на точку – в одній рН 4,5 в іншій – 6,5. Відповідно різна доступність елементів живлення. Тому треба спочатку на кожну точку порахувати, а потім зробити усереднення», – зауважив важливий агрохімічний нюанс Сергій Юр’єв .

Чи достатньо аналізу грунту?

Сергій Юр’єв-фахівець з величезним досвідом: агрономічна практика( він пропрацював) –  більше 40 років. І до того ж – в різних областях країни. Тому він добре розуміє складну взаємозалежність між характеристиками грунту,  погодно-кліматичними факторами, особливостями кожного регіону: «Треба враховувати регіональні особливості господарства. Можна взяти найдорожче насіння, найдорожчі добрива, але погодні фактори складуться так, що все це не принесе бажаного результату, а влетить у копійчину», говорить він.

Тому комплексна агродіагностика за методикою AgriLab включає і аналіз погодно-кліматичних умов. Адже лише на основі віх цих даних можна підібрати оптимальну систему живлення та внесення добрив. Такий підхід дає добрі результати – переконує досвід Ічнянського кластера «Росток-Холдинг».

«Наприклад: у 2016 році велика кількість опадів випала. Зібрали 87 центнерів в заліку з 1 га кукурудзи, по чорнозему – на окремих полях доходила майже до 150 центнерів у фізичній вазі , на пісках – 70-75 центнерів відповідно. У 2017 – опадів за період вегетації – вдвічі менше, але по пісках добавили – від 5 до 20 центнерів, але по чорнозему – минулорічної урожайності не досягли адже  волога вже не дозволяла отримати вище, але добре підтягнули піски: волога за рахунок оптимізованого живлення використовувалася раціональніше,  Тож за рахунок пісків підтягнули і фізику, і залік порівняно з минулим роком. Що ми зробили для цього? На пісках азотні добрива вносили в 2 прийоми. Якщо по  чорнозему внесли повну норму азотних добрив за 1 раз, то по пісках розділили повну норму на 2 частини – першу внесли перед  передпосівним обробітком ґрунту, другу (КАС 32)– у міжряддя, локально у фазу 5-7 листків кукурудзи. До цього КАС вносили оприскувачами з аплікаторами і 50% азоту – втрачалось. Так оптимізували живлення по пісках. І тому загальна урожайність  по всіх типах ґрунтів була трошки вище, ніж у попередньому, більш вологому році.

У кластері компанії також удосконалили  технологію припосівного живлення: «При посіві просапних культур вносимо одночасно 2 вида комплексних добрив в  різні шари, тобто поживні речовини позиційно краще розміщуються відносно насіння –невеличку  кількість мікродобрив кладемо  поруч з насінням для швидкого старту, другу (основну кількість) на 4-5 см в бік и на 4-5 см глибше насіння для живлення у більш пізні фази росту.

Головне – врожайність?

У Ічнянському кластері «Росток Холдинг» планові показники врожайності, як правило, виконуються,  іноді – і перевиконуються. Але головне – в іншому, вважає Сергій Юр’єв, – важливо визначити той оптимальний баланс, при якому отримана врожайність та витрати на її досягнення дадуть максимальний прибуток. І це ще одна перевага комплексної агродіагностики за методикою AgriLab.

«У 2016 – у 1,5 рази перевищили плановий прибуток з 1 га, у 2017 – підняли планову врожайність. По пшениці у 2016 – було 59 ц/га, у  2017 – 65 ц – все – 2 та 3 класу. Кукурудза у 2016 – 87 ц/га, в 2017 – 90ц в заліку. Єдине що соя «просіла» – у 2016 – 37ц, 2017 – 24ц. Але хоча врожайності бажаної не отримали по сої, по економічним показникам її результат цілком задовільний.

Гонитва за врожайністю – підхід застарілий, сьогодні треба намагатися досягнути більшої ефективності, адже вища врожайність не гарантує кращий економічний результат.

«Наприклад, господарству доводиться сіяти кукурудзу в ранні строки… Стандартна «радянська» система внесення добрив – амофос з посівом,  калій восени, азот – весною. І це все добре, але тоді добрива були дешеві. Вони йшли по фондам. Україна ще не досягнула своїх же показників: у 1990 рік на момент розпаду вносили майже 145 кг у діючій речовині на 1 га ріллі. Зараз ще до 100 не дійшли. У 2000-му, пам’ятаю, коли ми входили в одне господарство – взагалі нічого не вносили – нічого не було. У радянському союзі, треба визнати, постачання добрив було добре налагоджене, без затримок.

…Зараз гроші мають свою вартість. Якщо ми будемо окремі види добрив вносити під ярові культури восени, а використовуватися вони рослинами почнуть  тільки  в травні –червні, гроші будуть лежати «мертвим грузом», а проценти рости. Тому на мій погляд, раціональніше добрива під ярі культури вносити весною при максимально можливій локалізації туків,- коефіцієнт засвоювання буде вище, норма внесення і, відповідно, ціна 1 га, нижче.

Системний підхід – до всього

Землеробство – це складна система, у якій треба враховувати і індивідуальні властивості кожної ділянки поля, і погодні фактори, і технології.

«Треба мати системний підхід до всього. Є різні системи землеробства – оранка, прямий посів, глибоко рихлення – все залежить від регіону, адже в кожного свої ґрунти і природньо кліматичні умови. Якщо ми використовуємо певну технологію, то маємо і підбирати під неї систему захисту та удобрення. Зберіть десять академіків і запитайте про ефективність того чи іншого агроприйому – кожен дасть різну відповідь. У сільському господарстві один і той самий прийом може в одному році у певному регіоні дати прибавку урожаю, а при других умовах – не завжди. Адже нерегульованих факторів тут дуже багато: то невчасні опади, заморозки, температура не так розподілилась, опади, навіть якщо і  в достатній кількості, але не у тій фазі, не тоді коли зав’язується урожай.… Тому навіть якщо говорити про обробіток ґрунту – цього року може дати кращий результат  глибоке рихлення, наступного – оранка, потім – прямий посів. І кожен метод має своїх прихильників».

Тож, універсального «рецепту успіху» в землеробстві – нема. Він у кожного господарства – свій. Але створений він за єдиним алгоритмом: комплексним аналізом даних та системними рішеннями.

[[{“fid”:”481866″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“3”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”3″}}]]

Перегляди: 6
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/recepty-uspihu-v-ahrobiznesi-vid-holovnoho-ahronoma
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати