178171

Регулювання виробництва шоколаду в Україні: якість і стандарти

Але, у дійсності, український шоколад та цукерки експортуються до більше ніж 50 країн світу, зокрема, до держав ЄС, США, Канаду та Ізраїль. Це не один, а кілька десятків виробників, які продають продукцію на іноземних ринках із жорсткою конкуренцією та підвищеними стандартами, пише ТСН.

Так, за 2017 рік Україна експортувала 240 тисяч тонн кондитерських виробів, із них 60 тисяч – шоколадної продукції.

Черговим кроком у сторону якості став закон Мінагропроду від 1 січня 2018 року, який вимагає від виробників шоколаду дотримуватись певних норм вмісту какао-порошку та какао-масла в своїх продуктах. Він не просто підвищує наші стандарти до європейських, а змушує виробників стандартизувати виробництво. Тобто не виробляти окремо продукцію для українського та зарубіжного ринку.

Але використання натуральних какао-продуктів у потрібних пропорціях не єдиний критерій якості. Зокрема Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) закликає виробників знижувати вміст цукру у шоколаді до необхідного мінімуму. Так, український "Світоч" ще до 2016 року знизив вміст цукру у продукції на 8 %, а до 2020 зобов’язався опустити його ще на 5 %. Справа у тому, що "Світоч" використовує ті ж внутрішні стандарти виробництва шоколаду, що і Nestle в Швейцарії. Більше того, на їх солодощах навіть зазначається розмір порції, яка може бути частиною щоденного раціонального харчування. Пишуть це для того, щоб споживачі і шоколад їли, і про здоров’я піклувались.

Варто додати, що є норма цукру нижче якої також не варто опускатись. Адже він використовується не тільки для солодкого смаку. Так, цукор надає продукту текстуру, продовжує термін зберігання і допомагає розкривати інші смаки. Тому зменшення його кількості доречне лише в певній мірі.

Ще один важливий показник якості солодощів – частка трансжирів – жирів, які погано виводяться із організму, закупорюють судини та, при значному накопиченні, можуть призводити до серйозних захворювань. Вони зустрічаються у багатьох продуктах природного походження, проте у зовсім незначній частці. Так, у м’ясі та молочних продуктах, серед інших жирів, їх всього 6-8 %. Для шоколаду, за рекомендацією ВООЗ, їх має бути не більше 2 %. Саме цього стандарту дотримуються деякі країни Європи, серед яких Данія та Швейцарія. Відповідно серед українських виробників такого стандарту дотримується "Світоч", як частина швейцарського Nestlé.

З іншого боку, трансжири – це саме та пробоїна, яку мають деякі виробники. Адже, на відміну від вмісту какао-продуктів та цукру у шоколаді, на їх частку звертається значно менша увага. Досягнути рекомендованої ВООЗ відмітки, зокрема у шоколаді та цукерках Nestlé, вдається завдяки такому етапу виробництва, як повна гідрогенізація. На противагу якій є часткова гідрогенізація, за якої частка трансжирів перевищує норму інколи у десятки разів, що значно шкодить здоров’ю людини. Тому "Нестле" на глобальному рівні відмовилося від використання частково гідрогенізованих жирів, як основного джерела трансжирів у продуктах промислового виробництва.

Як результат, ми маємо кілька ключових критеріїв для вибору якісних солодощів: вміст какао-продукції (чим вищий, тим краще), вміст цукру, рекомендовані порції та вміст трансжирів (має бути не вище 2%). Опираючись на них можна самостійно обирати для себе якісну продукцію та піклуватись про своє здоров’я.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Рада підтримала проект змін до Земельного кодексу щодо стимулювання створення сімейних фермерських господарств

За відповідний законопроект № 7060 проголосували 230 народних обранців, повідомляє Depo.ua.

Як повідомив заступник голови комітету аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, законопроектом пропонуються зміни, які направлені на спрощення доступу громадян України, які виявили намір створити або розширити сімейне фермерське господарство до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

"Прийняття цього проекту закону дозволить збільшити кількість сімейних фермерських господарств та їх землеволодінь, сприятиме створенню нових робочих місці, зменшенню корупції у сфері земельних відносин, подальшому розвитку фермерства та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації за участю сімейних фермерських господарств", – зазначив доповідач.

Зокрема, законопроектом передбачено:

– запровадження, поряд з традиційними земельними торгами, аукціонів, учасниками яких можуть бути виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, які на момент проведення аукціону мають в обробітку не більше 20 га землі,

– встановлення наступних вимог до лотів, які виставляються на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств: площа земельної ділянки не має перевищувати 5 га, строк оренди є фіксованим і визначається у 7 років (для багаторічних насаджень – 25 років, для меліорованих земель – 10 років);

– встановлення правила, за яким загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств одним органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, не може становити менше 50% загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, прав власності та користування якими було набуто за результатами земельних торгів, організованих цим органом у попередньому календарному році;

– встановлення, що земельні ділянки, одержані в оренду на земельних торгах для створення та розвитку фермерського господарства мають використовуватись лише для лише для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції та зберігання і переробки вирощеної на ній продукції;

– надання права орендарю, який одержав в оренду на аукціоні земельну ділянку для створення та ведення фермерського господарства і добросовісно виконував усі умови договору оренди, право безоплатно одержати у власність частину орендованих земель (до 2,0 га), а іншу частину – викупити із розстроченням платежу на 20 років;

– встановити 7-річну заборону на відчуження земельних ділянок, які одержані громадянами в порядку безоплатної приватизації, передачу їх в користування третім особам, зміну їх цільового призначення;

– встановити заборону на передачу земельних ділянок державної та комунальної власності, які одержані у користування у поза аукціонному порядку, в користування третім особам;

– обмежити коло громадян, які мають право на безоплатне одержання від держави та територіальної громади земельних ділянок у приватну власність працівниками соціальної сфери, учасникам бойових дій та особами, які одержали такі земельні ділянки у користування до набрання чинності Земельним кодексом України, а також власниками будівель та споруд сільськогосподарського призначення, які розташовані на земельній ділянці;

– обмеження площі земельної ділянки державної та комунальної власності, яка може бути надана в оренду поза аукціонами для городництва до 0,6 га.

Ваш вибір 'Цікаво'.

З кожним роком попит на фермерські продукти зростає

Обсяг продажів фермерської продукції на внутрішньому українському ринку зріс на 15,5%, свідчать дані Мінагрополітики за минулий рік, пише НВ.

Проте в загальному обсязі вироблених товарів АПК частка фермерської продукції могла би бути більшою. Втім, за наступні три роки, до 2020-го, міністерство планує довести ці показники хоча б до 12%.

Щоб домогтися суттєвого зростання попиту на продукцію, фермерам перш за все необхідно навчитися продавати товари на внутрішньому ринку.

Ціни на фермерську продукцію у півтора-два рази вищі, ніж на заводську. Таку різницю виробники пояснюють малими обсягами виробництва. Зате при виготовленні використовуються виключно натуральні компоненти.

"Люди зараз ставляться до свого здоров'я, до своєї їжі більш уважно. Вибирають виробників, не дуже люблять мас-маркет (продукцію, розраховану на масового споживача, – ред.). Тож сьогодні якраз фермерська продукція є в пошані і набирає дуже великі обсяги І останнім часом це дуже видно", – каже Олеся Усенко, директор із розвитку мережі магазинів М'ясторія.

На думку співвласника інтернет-магазину Fermer Green Андрія Цвєткова, цей ринок є необмеженим, і він буде зростати, мінімум на 20% щороку.

Проте, незважаючи на високий потенціал фермерської продукції, перед виробником постає низка питань. Одне з них - як його товару потрапити на полиці магазинів?

"Коли до нас звертається мережа чи магазин, перше за все ми з'ясовуємо, чи є вони нашими однодумцями, чи співпадає наша філософія. Чи дійсно вони шукають якісний товар, а не лише ціна для них важлива. Бо зазвичай мережі, їх бізнес – це можель "дешевше купити і більше продати", заробити на об’ємах", – розповідає Тарас Ложенко, власник господарства Доообра ферма.

Співпраця з невеликими фермерськими господарствами має свою, відмінну від роботи з заводами, специфіку.

За словами Олександра Толстого, генерального директора мережі Winetime, перш за все виробник повинен надати всі документи, які сьогодні вимагаються на рівні законодавства. На другому етапі, якщо з документами все в порядку, тоді категорійні менеджери магазину, які займаються питаннями якості продукції, їдуть до фермера, здійснюють аудит.

"Ми стараємось побувати на самому виробництві, – зазначає він. – У нас є дуже простий принцип: ми самі вживаємо те, що ми продаємо. Це якщо дуже спрощено. Коли той, хто виробляє продукт, дійсно сам його вживає і впевнений у тому, що він класний, – для нас це дуже важливо. Інакше не може бути".

Перевірку на якість фермери проходять без проблем. А от з логістикою та надмірним регулюванням – їм впоратися доволі складно. Принаймні, зараз.

"З фермерами працювати достатньо складно. Вони вміють якісно робити ту продукцію, якою вони займаються все життя. Але такі питання, як логістика, терміни доставки, як треба товар запакувати, який він має мати вигляд, як притримуватися постійної якості, – з цим постійно виникають питання", – нарікає директор із розвитку мережі магазинів М'ясторія.

З нею погоджується Тарас Ложенко, власник господарства Доообра ферма. За його словами, сьогодні фермеру складно зібрати всю необхідну кількість документів, особливо це стосується дозволів. "В цьому дійсно проблема. Оскільки у держави є тільки вимоги для великих заводів, а немає окремих вимог для малого фермерства. Тож маленький фермер змушений відповідати всім вимогам великих виробництв. А це майже неможливо", – зазначає він.

Співвласник інтернет-магазину Fermer Green Андрій Цвєтков зізнається: складно організувати логістику навіть по Києву. Поштових операторів дуже багато, – Нова пошта, Інтайм, ще декілька, – але вони можуть привезти тільки через день.

"А доставити людям якісну свіжу продукцію треба день в день. Ніхто в Києві такого сервісу не робить", – зазначає Цвєтков.

Світова й українська тенденції підтверджують: люди цікавляться якісним харчуванням. І готові платити за нього гроші. Тож, фермерський ринок зростатиме й надалі. І не тільки в Києві та великих містах. А отже, виникає нова ніша для бізнесу.

Ваш вибір 'Подобається'.

Відкриття ринку землі важливе для надання кредитів Україні

Про це заявив експерт Світового банку (СБ), керівник програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні" Денис Нізалов.

"Скасування мораторію на продаж землі  украй важливе і з точки зору залучення приватних інвестицій, і з точки зору надання кредитів уряду України", - сказав він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

Щодо приватних кредитів, на думку Д.Нізалова, існує невизначеність у правилах гри на ринку землі, яка перешкоджає надходженню інвестицій, зокрема у зрошення, переробку, зберігання, тваринництво, садівництво та інші галузі сільського господарства, які мають високу додану вартість, а також стимулюють зростання ВВП і поліпшення торговельного балансу України.

Як наголосив експерт, згода Міжнародного валютного фонду (МВФ) улітку 2017 року відстрочити вимогу про ухвалення закону "Про обіг землі" не означає його скасування. Ця вимога також залишається і серед умов інших програм міжнародного фінансування.

Д.Нізалов додав, що експерти СБ не бачать опору відкриттю ринку з боку фермерів, тоді як Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) повідомляла, що більшість аграріїв виступають проти.

"Наші експерти багато їздять регіонами, зустрічаються з фермерами та органами місцевого самоврядування. Я не бачу опору відкриттю ринку. Всі розуміють: рано чи пізно ринок відкриється. Є об'єктивні побоювання: малі фермери не матимуть доступу до фінансування або не зможуть захистити свої права. Але на ці запитання є відповіді. Система захисту прав нині активно вдосконалюється", - пояснив він.

Крім того, за словами Д.Нізалова, чимало малих фермерів уже працюють на власній землі, яку вони отримали ще в 1990-х, і ці ризики їх не стосуються.

Водночас експерт зазначив, що опоненти реформи останнім часом повертаються до дискусії про модель запуску землі, аргументуючи свою позицію невчасністю реформи.

"Головний аргумент - "ми не проти ринку, але не зараз". Однак поетапні моделі, розтягуючи реформу в часі, створюють додаткові ризики й не дають можливості реалізувати ті вигоди для власників землі й держави, які асоціюються з ліберальною моделлю ринку", - вважає він.

Термін упровадження реформи, на його думку, визначається тільки політичним процесом.

"За наявності волі закон можна ухвалити вже восени. Якщо ні - впевнений, що цю реформу впровадить перший наступний уряд, незалежно від його політичної орієнтації, оскільки саме земельна реформа є чи не єдиним дієвим інструментом виходу з кризи та прискорення економічного зростання в короткостроковій перспективі", - уточнив експерт.

При цьому Д.Нізалов додав, що ринок уже існує: близько 2,5 млн га земель сільськогосподарського призначення нині перебувають у вільному обігу, решта - в тіньовому обігу через різні схеми.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Фактори, що впливатимуть на ціну нового врожаю

Таку думку виданню «Факти» висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Він поділився своїми прогнозами щодо посівної кампанії-2018 та факторів, що впливатимуть на ціну нового врожаю.

«У цьому році простежується деяке скорочення посівних площ під ранніми колосовими і бобовими культурами - ярий ячмінь, яра пшениця, горох, овес. По різних культурах невиконання планових параметрів складе від 6 до 12%», - вважає Павло Коваль.   

Експерт попередив про можливий спекотний початок літа та вплив такої погоди на вегетацію сільгоспкультур.

«Різноплановість прогнозів підтверджує ризиковий характер аграрного бізнесу. Важливо відзначити не просто наявність опадів, а їх наявність у потрібні фази вегетації сільськогосподарських культур. Судячи з прогнозів, з цим можуть бути певні проблеми в нинішньому році. Існують прогнози закінчення короткого сезону дощів у найближчі дні та спекотні кілька тижнів без опадів практично по всій території України. Якщо прогнози справдяться, можуть постраждати ярі зернові, особливо висіяні з запізненням у посушливих районах півдня України».

Водночас гарний врожай цьогоріч фахівці очікують від озимих пшениці, жита, ріпаку та ячменю. Вони сформували найбільший запас вологи під час танення снігів. Загалом врожай 2018-2019 в УАК оцінюють на рівні минулого року. А от ціни на продукцію сільгоспвиробників «стрибатимуть» через світові тенденції.

«Відносно цін можемо сказати, що вони будуть в значній мірі формуватися не в Україні й не в залежності від погоди на території України. Спостерігається тривала, близько 6 місяців, посуха в Бразилії та схожа ситуація в Аргентині, скорочення посівів пшениці в США, непроста посівна в Росії. Одним із факторів цінових коливань на аграрну продукцію стане подорожчання нафти у зв'язку з останніми подіями на Близькому Сході та в Ірані. Ми бачимо, що вже зараз барель нафти коштує майже 80 доларів».

Джерело: agro-business.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Україна має намір реалізувати великий сільськогосподарський проект в Білорусі

Про це повідомило ІА БЕЛТА, пише apk-inform.com.

Згідно з повідомленням, в інвестпроект входить створення агропромислового підприємства, в господарській діяльності якого планується застосування посівного матеріалу, засобів захисту рослин і добрив, що використовуються передовими європейськими агрохолдингами. Також планується будівництво молочно-товарної ферми, комбікормового і маслоекстракційного заводів.

Зазначається, що термін реалізації проекту розрахований на 7 років.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.