158635

Рейки розбрату: як побороти логістичний колапс

І ось тут аграрії зіткнулися з проблемою, що Укрзалізниця не в змозі перевезти такий обсяг продукції. Про це заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов під час конференції  «Стратегії експорту: трейдинг і логистика 2019», яку провела компанія «ПроАгроГруп» 8 лютого у Києві.

«Проблема дефіциту вагонів-зерновозів складається з одного масштабного колапсу. Укрзалізниця не в змозі задовольнити зростаючий попит аграріїв на перевезення. Тому єдиний спосіб поліпшить ситуацію – це державне і приватне партнерство. У зв'язку з цим законопроект “Про залізничний транспорт України” (№9512) вже зареєстрований у Верховній Раді і передбачає допуск приватної тяги на залізницю. УЗА вітає такі кроки, оскільки бачимо, що держава не в змозі придбати потрібну кількість локомотивів. Якщо на сьогоднішній день Укрзалізниця має у своєму розпорядженні трохи більше 3000 локомотивів, і пишається тим, що закупили 30 локомотивів, то навряд чи це допоможе вирішити логістичну проблему. Єдиний спосіб - це приватна та державна співпраця, де бізнес купуватиме нові локомотиви і вагони та надаватиме послуги з перевезення на коліях, які належать державі», - заявив Микола Горбачьов.

Він підкреслив, що у договорі про Асоціацію України з ЄС чітко передбачено допуск приватної тяги на залізницю. Але на сьогоднішній день, якщо вагони і локомотиви приватний бізнес може купити, то виходити з ним на державні колії загального користування не можна. Новий законопроект як раз і передбачає, що приватні компанії будуть мати право користуватися залізницею.

«Законопроект підтримує чотири комітети Верховної Ради, і Укрзалізниця, і бізнес. Я більш ніж упевнений, що він буде незабаром прийнятий. Але його практичне втілення потребує тривалого періоду та клопіткої роботи. Ефект від впровадження закону буде відчутний у кращому випадку через рік-два», - заявив Микола Горбачьов.

Він повідомив, що автомобільним транспортом перевозяться близько 30% вантажів від елеваторів до портів. Що стосується річкових перевезень, то на думку експерта, це один з найбільш перспективних напрямків логістики, але потребує значних капіталовкладень.

Нагадаємо, попередній законопроект “Про залізничний транспорт України” (№7316), який передбачав допуск приватної тяги на шляхи “Укрзалізниці”, Верховна Рада відхилила 18 жовтня 2018 року. Тоді за прийняття документу за основу проголосувало 202 народних депутата при 226 необхідних.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Старий новий курс: Трофімцева про плани в МінАПК

"Український АПК останні роки динамічно і потужно розвивається, в тому числі, завдяки роботі команди Мінагрополітики. Наприклад, ми досягли серйозних результатів на зовнішніх ринках і задали чудовий темп в євроінтеграційних процесах в галузі. Щоб сектор і надалі міг залишатись одним з головних двигунів національної економіки, забезпечувати не лише продовольчу безпеку України, але й «годувати світ», аграрна політика має стати системною, ефективною і відповідати викликам сьогодення. Стратегічне бачення середньострокового розвитку сектору є, воно закладено в тому числі в секторальній стратегії «3+5» і нашій експортній стратегії", - написала Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.

Вона підкреслила, що її мета та основне завдання на час роботи на цій посаді – дати АПК України нові стимули для розвитку: підтримка фермерів та кооперації має реально запрацювати, аграрна освіта та наука мають бути базою для росту галузі, система державного управління безпечністю та якістю продуктів харчування має бути відшліфована і наближена до європейських стандартів, а нові ринки для нашої переробленої продукції з доданою вартістю мають відкриватись не менш активно.

Нагадаємо, 6 лютого Кабінет Міністрів України призначив Ольгу Трофімцеву на посаду виконуючої обов’язки міністра аграрної політики та продовольства України. 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Епізоотична ситуація в Україні стабільна – Держпродспоживслужба

В Україні зберігається стабільна епізоотична ситуація. На цьому наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль під час підсумкової колегії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за 2018 рік.

За його словами, завдяки належній та своєчасній організації заходів з контролю та профілактики в минулому році в Україні не зареєстровано випадків туберкульозу великої рогатої худоби (ВРХ), грипу птиці, хвороби Ньюкасла, класичної чуми свиней, заразного вузликового дерматиту ВРХ, ящуру, блутангу, губчастої енцефалопатії.

Попри складну ситуацію, спостерігається позитивна динаміка і щодо поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Україні.

«Ситуація щодо АЧС все ще залишається складною, але впродовж минулого року ми стабільно фіксували позитивну динаміку щодо обмеження поширення цього захворювання на нашій території. Особливої ваги це набуває на тлі епізоотичної ситуації щодо АЧС в Європі, де кількість випадків поширення цього вірусу як серед домашніх свиней, так і серед диких кабанів за останній період значно зросла», - наголосив Борис Кобаль.

Він повідомив, що торік в Україні виявлено 145 випадків АЧС, що на 18 випадків менше порівняно з 2017 роком. Найбільше випадків АЧС за минулий рік виявлено в Одеській (21), Рівненській (13), Херсонській (13), Донецькій (12) та Закарпатській (11) областях.

При проведенні моніторингу АЧС серед домашніх свиней відповідно до Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин в Україні у 2018 році досліджено 45,9 тис. проб та виявлено 222 випадки АЧС ранній стадії, що дозволило упередити поширення хвороби.

Разом з тим, директор Департаменту відзначив все ще складну ситуацію щодо сказу в Україні: торік було зареєстровано 1466 неблагополучних пунктів щодо цього захворювання.

При цьому він зауважив, що в 2018 році робота з ліквідації сказу на території нашої держави була суттєво покращена. Так, завдяки виділеному фінансуванню, в Україні з минулого року започаткована програма з ерадикації сказу в державі. Ця програма включає в себе імунізацію домашніх тварин проти сказу (собаки, коти) та диких м’ясоїдних тварин. Завдяки цьому Держпродспоживслужба у 2018 році вперше за останній період провела масштабну кампанію з імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу, яка охопила майже всю територію України. Було використано понад 6,6 млн доз антирабічної вакцини. Для цих цілей застосовувався авіатранспорт, який оснащений системами GPS і системами реєстрації скидання вакцини.

«У 2018 році розпочата серйозна робота з ліквідації сказу, яку ми продовжуватимемо і цьогоріч. Впевнені, що ця робота матиме позитивні наслідки», - зауважив Борис Кобаль.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польський фермер розповів, як у ЄС наживаються за рахунок Польщі та України

Про це розповів голова польських організацій «Агросоюз» Міхал Колодейчак, пише etcetera.media.

Зараз під опікою польського фермера знаходяться три господарства загальною площею 100 га, на яких вирощуються різні сорти капусти, картопля і пшениця.

За словами Колодейчака, дотації польським фермерам складають від 210 до 230 євро за гектар. Тоді як у таких країнах ЄС, як Франція, Німеччина, Нідерланди і Португалія, вони щонайменше удвічі більші, при тому що ціни на сільгосппродукцію в ЄС однакові. Ціни на засоби захисту рослин у Польщі також вищі, ніж у Німеччині, Франції та Великобританії. Виходить, що виробляти агропродукцію в нинішніх умовах виявляється невигідно, – резюмує польський аграрій.

Аграрій зазначає, що крім усього іншого, країни Західної Європи прагнуть розмістити в Польщі свої магазини, через які реалізують національну продукцію. У підсумку умови на ринку сільгосппродуктів починають диктувати великі агрохолдинги і супермаркети, які зацікавлені у великих поставках. У такий спосіб нищаться дрібні фермерські господарства. Колодейчак застерігає Україну від подібного сценарію, який зараз стрімко реалізується в Польщі.

Фермер вказує на те, що українські аграрії конкурують із польськими. Наприклад, 80% замороженої української малини постачається на польський ринок. За словами Колодейчака, польські аграрії зможуть терпіти таку ситуацію не більше 2 років.

«Я раніше говорив, що українці для нас є конкурентами. Але слід уточнити, що українські сімейні ферми нам не конкуренти, а позитивне доповнення ринку. Конкурентами є тільки ті німці й французи, голландці, які у великій кількості їдуть в Україну і засівають зерновими, рапсом і соняшником значні площі», – розповідає аграрій.

За словами фермера, іноземні агрохолдинги використовують те, що в Україні можна застосовувати засоби захисту рослин, заборонені в тій же Польщі та інших країнах ЄС. Це дозволяє значно знизити собівартість агропродуктів, які потім вигідно реалізовуються на польському та українському ринках.

Колодейчак зізнається, що Польща цілком підпорядковується торговельній політиці Брюсселя. І за фінансування, яке країна отримала від ЄС, вона розплатилася, ставши споживачем західних машин і повернувши таким чином гроші в Німеччину, Францію, Італію та інші країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі

В.о. голови аграрного Комітету ВР і за сумісництвом голова робочої групи з розробки проекту Концепції обігу с/г земель Олександр Бакуменко в коментарі УНН розповів, коли у Верховній Раді зареєструють законопроект про ринок землі.

Бакуменко нагадав, що робоча група була створена 20 березня 2018 року і до її складу увійшли 22 народні депутати, представники Мінагрополітики, Держгеокадастру та багатьох профільних асоціацій, серед яких: “Український клуб аграрного бізнесу”, “Українська аграрна конфедерація”, “Всеукраїнська аграрна рада”, “Аграрний союз України”, “Асоціація фермерів та приватних землевласників України”, “Союз птахівників України”, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад.

Присутні в робочій групі також експерти Світового Банку і проекту USАID “Агросільрозвиток”.

За словами Бакуменка, основною метою створення робочої групи є напрацювання концептуальних засад української моделі обігу земель сільськогосподарського призначення.

“Питання, хто буде власником земель сільськогосподарського призначення у найближчій перспективі є надзвичайно резонансним та досить складним у вирішенні.

Тому, Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин було запропоновано провести фахову дискусію та напрацювати проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який потім направити для широкого громадського обговорення”, — зазначив він.

Бакуменко розповів, що на засіданнях робочої групи детально обговорювались основні питання, які мають бути врегульовані на законодавчому рівні до відкриття вільного обігу земель сільськогосподарського призначення, а саме:

— строки та етапи відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення;

— хто може купувати землю та максимальна площа земель, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— заборона на першому етапі запровадження ринку земель продажу сільськогосподарських земель іноземним фізичним та юридичним особам;

— порядок продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, а також земель державної і комунальної власності;

— максимальна площа земель сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб;

— хто матиме переважне право на придбання у власність земель сільськогосподарського призначення;

— які умови повторного відчуження земель сільськогосподарського призначення;

— якою має бути процедура зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення;

— чи можливе внесення сільськогосподарських земель до статутного капіталу сільськогосподарських підприємств;

— яким чином буде здійснюватися кредитування сільськогосподарських виробників коштами для покупки земель та на який строк будуть видаватися кредити і під який відсоток, а також який орган на державному рівні буде здійснювати кредитування;

— запровадження обов’язкової перевірки легальності набуття коштів, за які планується придбати у власність сільськогосподарські землі;

— яка державна установа буде здійснювати управління землями державної власності;

— який державний орган буде здійснювати державний контроль за раціональним використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, збереженням їх родючості.

“І на останок, хочу наголосити, що тільки після широкого громадського обговорення, отримання та узагальнення пропозицій і зауважень до проекту закону про обіг земель сільськогосподарського призначення від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, аграрних асоціацій, власників та користувачів сільськогосподарських земель аграрним Комітетом планується підготувати цей законопроект та подати в установленому законодавством порядку на реєстрацію до Верховної Ради України”, — резюмував Бакуменко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українську кондитерку добре знають та полюбляють в країнах арабського світу

Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

За словами фахівця, оптовий ринок в Дубаї уявляє собою вуличку з магазинами, на вітринах яких розташована кондитерська продукція суто для показу покупцеві. Економіст ФАО також підкреслив, що “ці магазинчики дуже люблять екслюзив і дуже хочуть познайомитися з новими постачальниками”.

“Покупці з країн Африки (Судан, наприклад та інші), а також з арабських країн, приїздять на цей ринок, розглядають та пробують товар, і ведуть переговори з продавцями. Після чого, наступного дня, забирають з їхніх складів продукцію, бо на ринку немає сховищ з товаром.

Приблизно в половині цих магазинчиків є кондитерка з України. Але було неприємно чути від продавців, що дуже важко працювати з постачальниками: подекуди покупець просить продукцію, але йому кажуть, що фабрика не працює, або що немає запасів, або що не можуть банально додзвонитися на фабрику”,- зазначив Андрій Ярмак.

За словами фахівця ФАО, дуже позитивні відгуки місцеві гравці ринку висловили від співробітництва з українською компанією Millenium.

Андрій Ярмак також звертає увагу на початок домінування на арабському ринку  продукції з Індії. “Інколи фабрики з Індії мають власний магазинчик тут. Це дуже дешевий товар, але на нього шалений попит. Місцеві роботяги, а їх тут більшість, не купують цукерок – вони не дуже багато заробляють. Але коли їдуть додому, купують багато подарунків”,- зазначив економіст ФАО, акцентувавши увагу на тому, що українському виробнику варто звернути увагу на нішу недорогих подарункових наборів.

Джерело: ukrainefood.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview