Рентабельність тепличного перцю сягає 200%

Про це свідчить досвід фермера Олександра Джиги, що займається агробізнесом на Вінничині, пише agroday.com.ua.

Там він встановив дві теплиці. Одну використовує для вирощування розсади, іншу – товарних плодів.

«Планував ставити голландські теплиці, в яких би овочі освітлювалися лише з південного боку, але вони виявилися надто дорогими, — цитує Джигу «Рідне село». — Опалення в перший рік теж не застосовував, бо не вистачило коштів. На чому не економив, так це на насінні. Його закуповував у Франції та Голландії. Торік за одну насінину платив 35 копійок. Цього року з підняттям долара вона вже буде коштувати 75 копійок».
За його словами, найефективніше теплицю використовувати впродовж всього року: в лютому посіяти ранню капусту, потім – перець, а на зиму – зелень, далі потрібно оновити ґрунт – і все спочатку.

Собівартість 1 кг перцю у фермера складає приблизно 10 грн. На ринку перець продають і по 58 грн/кг. Оптова ціна нижча, але, навіть якщо віддавати по 30 грн/кг, виходить вигідно, говорить Джига.

З кожного куща фермер збирає 5-7 кг солодкого перцю. Загалом із гектару – 80 тонн. Звідти й прибуток: з гектару – 140 тис. грн.
При цьому Джига додає, що на оренду землі тратитись не доводиться, бо використовує паї батьків та дідуся з бабусею. Аби впоратися з роботою, використовує найману працю селян. За годину роботи платить 10 гривень та дозволяє їм брати некондиційний перець.

Наразі овочівник поставляє свою продукцію по тендеру в дитячі садочки області. А розпочинав як усі — з місцевого ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським агровиробникам варто звернути увагу на «біоетанольну схему»

Українським аграрним виробникам варто звернути увагу на «біоетанольну схему». За словами президента Національної аграрної академії наук Ярослава Гадзала, такий підхід дозволить виробникам АПК диверсифікувати виробництво, пише agro-business.com.ua.
 

«Актуальні і потребують глибших досліджень питання диверсифікації виробництва. На державному рівні ставиться завдання переходу від сировинного до високотехнологічного виробництва, створення додаткової вартості аграрної продукції, розширення асортименту продукції і переорієнтації ринків збуту з метою підвищення ефективності виробництва», – сказав Ярослав Гадзало.

За словами Гадзала, яскравим представником впровадження на виробництві «біоетанольної схеми» є Бразилія. Ця країна виробляє найбільше цукру у світі. Однак коли ціни на солодкий продукт стають критичними, заводи переробляють більшу частину цукрової тростини на біоетанол. І таким чином формують значну дохідність цукрового виробництва.

Натомість українські виробники цукру можуть вдатися до гранулювання жому і продавати патоку, вважають науковці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

1000 курчат загинуло внаслідок пожежі на птахофермі

Про це повідомляє прес-служба ГУ ДСНС України у Харківській області, пише landlord.ua.

«21 квітня о 23:27 на номер «101» надійшло повідомлення про пожежу», – йдеться у повідомленні.

До місця пожежі було направлено підрозділи ДСНС України у складі двох відділень на автоцистернах.

По прибуттю до місця виклику рятувальники з’ясували, що горять дерев’яні конструкції даху господарчої споруди на площі 400 кв. м.

До гасіння пожежі додатково було залучено 3 трактори з ємностями для підвозу води.

Внаслідок пожежі загинуло орієнтовно 1000 курчат та вогнем пошкоджено частину будівлі.

Силами підрозділів ДСНС було врятовано 2 одиниці техніки, а саме вантажний автомобіль ГАЗ-53 та трактор МТЗ-80.

Крім того, рятувальники запобігли розповсюдженню полум’я на поруч розташовану господарчу споруду площею 500 кв. м.

Пожежа була локалізована о 23:52 та повністю ліквідована о 03:20.

Орієнтовна причина пожежі – коротке замкнення електромережі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрна наддержава чи країна-колонія: що чекає на Україну в майбутньому

Про це пише etcetera.media.

З часів незалежності Україна є одним з головних постачальників сировини у більш  багаті і розвинені країни. За словами економіста Віктора Скаршевського, країну-колонію, в яку перетворюється Україна, характеризує експорт сировини та експорт трудових ресурсів. Саме це ми зараз і спостерігаємо.

Однією зі сфер, які стрімко розвиваються і якими пишається український уряд, є сільське господарство. Наприклад, в середині 2000-х років сільське господарство займало в економіці України близько 6-8%. Сьогодні воно складає 15%. За прогнозами експертів, аграрний сектор у найближчі роки тільки зростатиме.

Голова правління Credit Agricole Bank Жан-Поль Пьотровскі заявив, що Україна за останні роки продемонструвала вражаючий прогрес в аграрному секторі, але потенціал ще великий. Він вважає, що Україні необхідно збільшити фінансування аграрного сектора. Тоді до 2020-х років країна зможе збільшити виробництво зернових до 100 млн тонн.

Економіст Віктор Скаршевський підкреслив, що більшість міжнародних фінансових компаній дають Україні кредити в основному на створення та поліпшення інфраструктури експорту сировини. Перш за все, сільськогосподарської. На підтвердження його слів можна навести слова Жан-Поля Пьотровскі, який заявив, що Credit Agricole Bank готовий підтримати малі, середні підприємства і ферми від 200 до 400 гектарів.

Україна дійсно вирвалася в трійку лідерів серед експортерів агропродукції в ЄС. При цьому, загальні темпи українського експорту падають. Торговий представник України Наталія Микольська, розповідаючи про досягнення України на ринках ЄС, прямо заявила, що «Україна увійшла в ТОП-3 країн, які фактично годують ЄС».

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, у свою чергу, заявив, що аграрний сектор в Україні є драйвером для зростання економіки. Однак поки українська влада прямує до отримання звання «аграрної наддержави», економісти застерігають: чим більша частка сільського господарства в економіці, тим бідніша країна.

Незважаючи на рекордні врожаї і хороші перспективи, робити ставку на сільське господарство – пропаща справа. Безумовно, вітчизняний агросектор потребує підтримки держави, однак він не здатний привести Україну до економічних успіхів. Згідно зі статистикою, найбідніші країни в світі мають найвищу частку сільського господарства в своїй економіці. При цьому мова йде про ручну інтенсивну працю.

Замість того щоб остаточно закріплювати за Україною статус відсталої країни-колонії, владі необхідно спрямувати всі сили на розвиток високотехнологічних галузей. Замість цього в Київському політехнічному інституті ім. Сікорського закрили єдиний в Україні профільний факультет, на базі якого вчили фахівців ракетно-космічної галузі. Дійсно, навіщо аграрній країні думати про освоєння космосу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великий вітчизняний виробник соків відкриє завод у Грузії

Один з найбільших гравців українського ринку соків – група компаній T.B. Fruit має намір інвестувати €3-5 млн в запуск виробництва з переробки мандаринів потужністю 50-60 тис. тонн в Грузії до грудня цього року.

Про це повідомив засновник групи Тарас Барщовський в інтерв'ю виданню Бізнес, пише НВ.

"У шкірці мандаринів міститься 20% пектину, тому вони будуть перероблятися в Грузії і завозитися в Україну... Пізньої осені цього року запускаємо виробництво. Це буде переробка 50-60 тис. тонн мандаринів", - сказав він.

Барщовський наголосив, що мандариновий сік, отриманий в Грузії, буде розливатися в Україні під торговою маркою Galicia.

Крім того, він зазначив, що в Україні зосереджено 35-40% бізнесу T.B. Fruit.

При цьому в 2017 році група компаній збільшила показник EBITDA (прибуток до вирахування податків, відсотків і амортизації) на 4% – до €30 млн в порівнянні з попереднім роком.

T.B. Fruit веде свою діяльність в Польщі, в Україні та Молдові. До складу групи входять власні садові угіддя, вісім заводів з переробки фруктів і овочів, а також транспортно-логістичний і інжиніринговий бізнес. Сукупна потужність групи становить близько 100 тис. тонн концентрованого соку в рік, з яких 4% - органічні.

T.B. Fruit об'єднує підприємство Яблуневий дар (входять 6 заводів: в Хмельницькій, Харківській, Львівській та Вінницькій областях), заводи T.B. Fruit Dwikozy і T.B. Fruit Annopol (обидва - Польща), компанії Танк Транс Україна і Tank Trans Polska, які займаються внутрішніми і міжнародними перевезеннями наливних вантажів автоцистернами, а також садівничий комплекс Т.Б. Сад з 700 га садів яблуні, вишні, полуниці та малини. З 2011 року Т.B. Fruit виробляє соки прямого віджиму під торговою маркою Galicia.

У 2015 році група компаній T.B. Fruit запустила завод із переробки фруктів і виробництва сокових концентратів в місті Едінци (Молдова).

У березні цього року T.B. Fruit відкрив лінію з виробництва пектину із середньою потужністю 1,5 тис. тонн на рік на заводі Яблуневий Дар.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зрошування підвищить врожайність на 8 млн тонн

Про це йдеться в доповіді «Про підсумки діяльності Національної академії аграрних наук України за 2017 рік та основні завдання на перспективу» Президента НААН Ярослава Гадзало, пише УАК.

За його словами, така стратегія відновлювання зрошення принесе користь не тільки врожаю зернових, а й іншим культурам.

«Розроблено проект Стратегії відновлення та розвитку зрошувальних та дренажних систем в Україні до 2030 року. Завдяки цьому щорічно додатково планується отримувати 8 млн тонн зернових, 3,5 млн тонн технічних культур та 11 млн тонн плодоовочевих загальною вартістю біля 135 млрд грн», — повідомив Ярослав Гадзало.

За підсумками минулого року, до Національного генетичного банку України залучили 3,0 тис. зразків рослин з 56 країн світу, в т.ч. 1563 зразки — з України та 1485 зразків — із зарубіжних країн.

«Проведено експедиції до Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської і Харківської областей для збору місцевих зразків генофонду рослин. Зібрано 417 зразків, що належать до 164 видів рослин, з яких 76 культурних і 88 дикорослих», — йдеться у доповіді.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview