178171

Ревізія виявила в «Аграрному фонді» порушень на суму 11,5 млн грн

Загальна ж сума порушень становила понад 11,5 млн грн. Про це повідомляє прес-служба Держаудитслужби.

Ревізія охопила період з 01.11.2015 по 31.12.2016.

Зокрема, державні аудитори виявили, що ТОВ «Перша логістична компанія», з якою Аграрний фонд уклав договір на перевезення товарно-матеріальних цінностей, порушуючи умови цього договору, завищило вартість своїх послуг. Аграрний фонд ці послуги оплатив, через що зазнав втрат більш як на 380 тис. грн.

Ще 105 тис. грн Аграрний фонд втратив через те, що ДП «Спецагро», з яким було укладено договір щодо відшкодування витрат вартості комунальних послуг та витрат на утримання й експлуатаційне обслуговування нерухомого майна, завищило обсяги наданих послуг, які Аграрний фонд оплатив.

Крім того, під час ревізії виявлено, що на вимогу правоохоронних органів Аграрний фонд зберігав речові докази у кримінальних провадженнях, а саме: цукор-пісок, власником якого є держава в особі іншої юридичної особи – Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд». Цим самим було порушено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104.

Унаслідок цього ПАТ «Аграрний фонд» здійснив покриття витрат іншої юридичної особи (ДСБУ «Аграрний фонд») на зберігання речових доказів на загальну суму понад 11 млн грн.

Матеріали ревізії передано до правоохоронних органів.

Про результати ревізії поінформовано орган управління Аграрного фонду – Мінагрополітики.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як можна вберегти свій бізнес в умовах АЧС?

Серед основних змін:

Впровадження механізму отримання статусу компартмента з АЧС — це означає оцінку ступеня захисту (біобезпеки) компетентним органом. Якщо рівень біобезпеки відповідає вимогам, незалежно до епізоотичної ситуації навколо, свиногосподарство зможе продовжити свою роботу, зокрема й відвантажувати продукцію за кордон.

Алгоритм дій у зоні захисту (в межах 3 км навколо спалаху АЧС):

- Обов’язкове знищення неідентифікованого поголів’я;

- За умови негативних результатів лабораторних досліджень, реалізація на забій клінічно здорових ідентифікованих свиней;

- Вимога обов’язкового забою не розповсюджується на свиногосподарства, які підтвердили високий рівень біобезпеки та мають статус компартмента з АЧС.

«Прописані вимоги вбережуть виробників свинини від знищення свинопоголів’я тільки через те, що вони географічно потрапляють у зону захисту. Крім того, це стане стимулом для всіх свинарів покращувати рівень біобезпеки у своїх господарствах, „дотягувати“ до норм, встановлених у цивілізованому світі.

Наразі проект зі змінами готовий, на нього чекає низкачереда обговорень і затвердження правок. Будемо сподіватися, що виробники нарешті отримають документ, за яким зможуть прозоро, нормально працювати», — прокоментувала Віце-президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.

Фермер загинув після п’яної бійки зі своєю свинею

Теґи: 

Про це повідомляє УНІАН.

 

Житель мексиканського міста Сан-Лукас-Охитлан, штат Оахака, побився зі своєю свинею і загинув.

60-річний фермер Мігель Аная Пабло (Miguel Anaya Pablo) повернувся додому в стані алкогольного сп'яніння і напав на одну з свиней. Захищаючись, тварина збила його з ніг, після чого відкусила чоловікові геніталії і три пальці на правій руці. Потерпілого доправили в лікарню в сусідньому місті Сан-Хуан-Баутіста-Тустепек.

Медики надали йому першу допомогу, але не змогли зупинити поширення інфекції, занесеної при укусах. Через кілька днів чоловік помер.

Для з'ясування всіх обставин загибелі фермера будуть проведені додаткові експертизи.

 

Ціни на український томат за вихідні знов підскочили

За даними «Інфо-Шувар», ще в минулу п’ятницю, українські господарства  пропонували червоний томат по 10-11 грн/кг (0,34-0,38 EUR/кг), ціни на рожевий томат становили  14-16 грн/кг  (0,48-0,55 EUR/кг). Сьогодні,  19 червня 2017 року, господарства Південних регіонів та Закарпаття  пропонують  червоний томат  по ціні 14-15 грн/кг (0,48-0,52 EUR/кг). Ціни на рожевий томат підскочили до 16-18 грн/кг (0,55-0,62 EUR/кг).    Цікавим є той факт, що на оптових ринках України, ціни на червоний салатний помідор сьогодні формуються в діапазоні 15-18 грн/кг (0,52-0,62 EUR/кг), рожевий томат коштує 19-22 грн/кг (0,65-0,76 EUR/кг).  Чергову хвилю зростання ціни в головних виробничих регіонах  продавці пояснюють збільшенням зацікавлення  з боку експортерів.

«Сьогодні, за найвищими цінами наш помідор  скуповують покупці з Білорусі, але вони працюють не системно, тому ціни на продукцію коливаються в різних напрямках по кілька разів на тиждень. Втім, сьогодні ми продаємо томат дорожче, ніж в минулому році, тому, в цілому, ситуація є досить сприятливою для виробників, – розповів «Інфо-Шувар» один з виробників томатів Закарпатської області.

Сьогодні, український томат пропонується на 10 % дорожче, ніж рік тому. Більш високі ціни виробники пов’язують з слабким врожаєм: через прохолодну погоду  томат дуже повільно визріває в теплицях.

Слід також відмітити, що за перші 4 місяці 2017 року експорт українського томату склав трохи більше 1,5 тис.тон,  тобто  знизився  майже на  20%,  в порівнянні з тим самим періодом  минулого року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Відгодівля ВРХ – це гроші, по яких люди ходять і ніхто їх не піднімає

Про це сказав Євген Шатохін, національний консультант ФАО, експерт з розвитку бізнесу з яловичини в ексклюзивному коментарі AgroReview.com

«Україна є одним із провідних виробників зерна із однією з найнижчих собівартостей його виробництва. Тому  передумови для вирощування, для інтенсивної відгодівлі худоби в Україні одні з найкращих у світі. Звичайно, що за обсягами виробництва не може яловичина тягатися з курятиною чи свининою, тому що по суті яловичина є найдорожчим м’ясом, яке може вироблятися промислово. Але все одно попит росте. Наприклад, в Китаї. Статистика імпорту Мінсільгоспу США говорить про те, що від 2014 року до прогнозів 2017 року імпорт яловичини в Китай зріс на 100%, тобто у 2 рази. В абсолютних цифрах – це  приблизно 800 тисяч тон. Все,  що ми виробляємо тут в Україні – це крапля в морі у порівнянні з цими цифрами. Якби ми відправили всіх бичків, яких ми можемо отримати від всіх корів, які у нас є в Україні, наприклад, в Єгипет, то ми б забезпечили лише 25 % їхнього споживання. Я не кажу вже про Китай, про Південно-Східну Азію, про країни Затоки, які є активними споживачами яловичини», - зазначив Євген Шатохін.

За даними ФАО, найбільшими виробниками яловичини в світі є США (15% світового виробництва), Бразилія (14%), ЄС (12%) і Китай (10%). Інші країни йдуть з великим відривом від цієї четвірки, яка забезпечує близько половини світового виробництва. Україна не є помітним виробником цього м‘яса у світових масштабах, її частка становить менше 1%. Однак, чому ж українські фермери не квапляться розробляти цю «золоту жилу»?

Як зазначив Євген Шатохін, є кілька моментів, які стримують Україну від інтенсивної розбудови цього напрямку тваринництва. По-перше, галузь молочного скотарства і взагалі виробництва ВРХ не консолідована: щоб якось векторно рухатися потрібна консолідація, якась ідея, навколо якої все буде об’єднано і тоді, можливо, буде більш стрімкий прогрес. По-друге, за словами експерта, вітчизняні переробники ВРХ не переймалися тим, що треба робити продукти з доданою вартістю, піклуватися про якість, експортуючи продукцію переважно до Росії. Насправді були часи, коли це був досить маржинальний бізнес, і маржинальність була в основному не у виробника, а у переробника. Хоча зараз ринок закрився, але  цей бізнес продовжує працювати. «Працює «по кривому» - через Білорусію, яка стала, за статистичими даними, суперспоживачем української яловичини. Всі ми розуміємо, що ця яловичина врешті-решт опиняється у Росії», - підкреслив Євген Шатохін.

Експерт відзначив, що працююча бізнес-модель експорту вітчизняної яловичини передбачає кілька обов’язкових компонентів. І з точки зору врахування кожного з них, модель вже не буде настільки цікавою для швидкого заробляння грошей. Справа ще й у тому, що всю відгодівлю одна корпорація забезпечити фізично не зможе.

«Компоненти включають у себе, по-перше, відгодівлю – вона необов’язково має бути консолідована в одних руках - в рамках однієї великої корпорації або кооперативу фермерів. Але вона повинна відбуватися за єдиними стандартами. Єдиний стандарт відгодівлі дозволяє нам отримати худобу приблизно однакових вагових кондицій з подальшими спільними або дуже похідними фізико-хімічними властивостями м’яса. По-друге, це сам забій. Якщо говорити про мусульманський світ, то потрібно, щоб був халяльний забій, тобто ні про яку ковбасу, ні про яку свинину поряд на цьому комбінаті не можна й говорити. У нас же як завжди всі хочуть займатися всім. Комбінатів, які спеціалізуються виключно на забої яловичини, і не займаються ані ковбасою, не розробляють курятину, якісь напівфабрикати, можна порахувати на пальцях однієї руки. Якщо ми говоримо, що наш цільовий ринок збуту – мусульманський світ, то необхідно від початку й до кінця таким чином планувати і будувати бізнес, щоб це відповідало вимогам халяль і дозволяло компетентній організації все правильно сертифікувати.  Має бути забій, який налаштований на роботу виключно з яловичиною. В результаті це дасть можливість витримати всі вимоги ритуального забою - халяль. Також це збільшить термін зберігання м’яса. Тому що для близького Сходу, наприклад, охолоджене м’ясо більш затребуване ринком і наразі наприклад, Австралія, США, Бразилія мають термін зберігання охолодженого м’яса від 60 до 90 днів, запакованого під вакуумом при температурі 0/-2. Якщо на підприємстві виробляють ковбасу або напівфабрикати, то неможливо дотриматися такої гігієни та термінів зберігання продукту. І третій компонент бізнес-моделі  – це маркетинг продукції, її збут. Привабливість бізнесу зменшується в рази при відсутності реалізації будь-якого з цих трьох компонентів бізнес-моделі. Така модель орієнтована на експорт та отримання валютною виручки, але на внутрішньому ринку вона не працює по причині відсутності культури споживання і через низькі доходи українців, які більше споживають курятини та свинини», - зазначив Євген Шатохін.

Планувати експорт можна (якщо ми говоримо про худобу зернової відгодівлі, яка дасть можливість отримати високоякісне м'ясо), маючи хоча б 30 тисяч голів худоби на рік. «Приблизно по 2, 5 тисячі голів відправляти кожного місяця на забій. Це мінімум, який потім можна добрати й іншою худобою, тому що на яловичину нижчої якості також є попит», - підкреслив консультант ФАО.

«Всі молочні господарства рахують гроші.  І в основному вони намагаються збути бичків, продати  і не заморочуватися з цим. Тому потрібна кооперація підприємців. Повинна бути структура, організація, яка дозволить всім учасникам, які проінвестували у даний бізнес-проект, заробити», - зазначив він.

Наразі у Продовольчій та сільськогосподарськіq організації ООН (ФАО) розробляється алгоритм дій, який би дозволив підприємцю або групі підприємців прийняти рішення щодо експортної бізнес-моделі. 

Ваш вибір 'Подобається'.

Як український фермер заробляє на найдорожчій у світі спеції

Тут не побачите ні картоплі, ні томатів, ні огірків. Натомість ген-ген, од краю і до краю, вирощують шафрановий крокус. Що це таке? Найдорожча в світі спеція!

Про це пише газета "Експрес".

Олег Демченко - одним із перших зацікавився екзотичною та перспективною рослиною. Відтак улітку на площі п’ять сотих гектара висадив цибулинки, а в листопаді, коли крокуси зацвіли, зібрав урожай. Cкільки? 250 грамів. Ні, не квітів, а червоних приймочок.

“Опісля висушив і все - присмака готова, - пояснює. - Її недарма називають королевою спецій: в Україні за один грам платять п’ять доларів, а на світовому ринку - вдвічі дорожче. Тож на невеличкій грядці без особливих зусиль можна заробити від 30 000 до 60 000 гривень. Хіба з картоплі матимете такий дохід? Ні”.

Фермер каже, що вирощувати шафранові крокуси неважко. Цибулинки висаджують у червні - липні, а в жовтні - листопаді з’являються квіти. Вони цвітуть лише 10 - 15 днів. Але чим швидше збереш і висушиш врожай, там кращою буде якість королівської присмаки. А відтак і ціна.

“Ми з дружиною зривали бутони крокусів вручну, - веде далі Олег Демченко. - Це неважко. Двоє людей можуть зібрати врожай із площі 20 сотих гектара. У шафранових крокусах найцінніше лише червоні приймочки. Отож акуратно відокремлюємо їх і сушимо. До речі, ці квіти ростуть на одному місці до восьми років, і щосезону врожай збільшується. Уявляєте, у світі виробляють лише 300 тонн таких спецій. Переважно в Ірані та Афганістані. А тепер ось шафранові крокуси прижилися і на Херсонщині”.

 “Українсько-шведське подружжя Боденів - Йохана та Лариси - першими завезли екзотичні цибулинки в наше село й започаткували незвичний бізнес. Виявляється, можна менше працювати на землі, а мати більший дохід. Раніше я займався городиною. Нестабільні закупівельні ціни змусили шукати щось нове. Ось так і зацікався шафрановими крокусами. Невибагливі, посухостійкі, прибуткові. Щоправда, кілограм садивного матеріалу коштує недешево - 4,5 євро. Але я вже підрахував - витрати повністю окуповуються через два роки. Першого сезону з одногектарної плантації збирають майже чотири кілограми врожаю, а в наступні - від 8 до 16. За кілограм королівської приправи платять 1500 - 2500 євро. От і порахуйте, скільки можна заробити на одногектарній площі”.

Наразі великого попиту на королівську спецію в Україні немає. Олег Демченко переконаний, що це - тимчасово. Селяни, відчувши заманливу перспективу, не скупляться на землю для крокусів. “Чим більше буде пропозицій, тим швидше зростатиме попит, - підсумовує фермер. - Зрештою, продають не тільки приправу, яка, до речі, не псується до десяти років, а й садивний матеріал. Також вигідно. Думаю, що шафранові крокуси можуть врятувати українське село від безгрошів’я. І насамкінець ще одна цифра: щоб виростити й зібрати кілограм червоних приймочок, треба затратити лише 350 трудогодин” .
 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.