Річні збитки українських свинарів через АЧС оцінили в 12 млн доларів

Про це повідомила аналітик асоціації свинарів України Олександра Бондарська, передає УНН з посиланням на Global Meat News.

"У 2017 році українська свинарська галузь зазнала збитків у розмірі близько 12 млн дол. Через нездатність експортувати м'ясну продукцію зі свинини за кордон. Росія, Білорусь, Молдова і Вірменія, а також Румунія і Угорщина заборонили імпорт свиней з України", - пояснила вона.

У той же час, в поточному році в сусідній Польщі через АЧС може бути закрито до 15% свинокомплексів. Планується знищити близько 1,5 млн свиней.

Відзначається, що в березні 2018 року в Польщі вступає в силу нова державна програма боротьби з АЧС.

"Усі без винятку свиноферми країни зобов'язані діяти відповідно до документа або ж - відмовитися від свинарства", - йдеться в повідомленні.

Тим часом в Україні Мінагрополітики майже рік ігнорує проблему з АЧС і не приймає відповідну Програму по боротьбі з вірусом.

За словами експертів, прийняття Програми боротьби з АЧС на офіційному рівні не тільки стало б дієвим інструментом в боротьбі з чумою, а й продемонструвало б міжнародним партнерам, що Україна таки працює над подоланням проблеми.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Roshen ладні "згноїти" Липецьку фабрику, аби не продешевити

Теґи: 

Про це в інтерв'ю виданню "Ліга" повідомив гендиректор і міноритарний акціонер корпорації "Рошен" В'ячеслав Москалевський, повідомляє Depo.ua.

На питання, чи змінив він оцінку фабрики порівняно з $200 млн два роки тому, гендиректор відповів так:

"Я не оцінюю. У скільки б ви оцінили ті активи, які залишилися у вас після революції 1917 року, коли ви самі переїхали в Париж? Скільки вони коштують?.. А зараз, я думаю, вони нічого не варті. $200 млн мені за них ніхто на Росії не заплатить, а за менше я нікому не продам", - сказав він.

На уточнювальне питання, чи мають російські активи "згнити за принципом "так не діставайся ж ти нікому ", Москалевський відповів ствердно.

Нагадаємо, що з квітня 2015 року майно Липецької фабрики Roshen знаходиться арештували через податкові претензії. У зв'язку з цим інвестгруппа ICU, у якій є мандат на продаж російських активів Roshen, не може знайти покупця.

20 січня 2016 року керівництво компанії Roshen вирішило закрити свою Липецьку фабрику – з політичних та економічних причин.

У червні 2017 року Roshen повністю завершила процес консервації Липецької кондитерської фабрики на Росії.

Довідка: Президент України Петро Порошенко, який був кінцевим бенефіціарним власником групи Roshen, після вступу на посаду глави держави найняв для продажу своїх активів інвестиційну компанію Rothschild і ICU. Однак у зв'язку з відсутністю покупців в січні 2016 року Порошенко заявив про підписання договору про передачу кондитерської корпорації в траст.

У квітні 2016 року інвестиційна компанія ICU заявила про завершення передачі в "сліпий" траст компанії Rothschild Trust 85% частки Порошенка.

Президенту корпорації Roshen В'ячеславу Москалевському належить 13% через інвестфонд Кондітерінвест, ще чотирьом топ-менеджерам - по 0,5%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Валова продукція рослинництва прогнозується на рівні минулого року

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, прогнозується незначне зменшення (-0,8%) обсягів виробництва зернових і зернобобових культур – до 61,7 млн т проти минулорічних 62,2 млн т.

Внаслідок очікуваного зниження урожайності до 38,8 ц/га, яке не зможе компенсувати незначне збільшення площ (+1,7%) під культурою, пшениці прогнозується зібрати на 6,3% менше, ніж торік – 25 млн т.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, на 6,8% зросте виробництво ярих зернових – до 33,2 млн т.

Найбільше – майже в 1,5 разу – збільшиться виробництво проса – до 137 тис. т.

Обсяги виробництва кукурудзи на зерно збільшаться на 9,3% і становитимуть 26,3 млн т.

Виробництво гречки залишиться майже на рівні торішніх показників (-0,6%) і становитиме 209,3 тис. т.

Зменшення площ до збирання та зниження урожайності призведуть до зменшення на 20,7% виробництва жита – до 375 тис. т.

Також очікується зменшення виробництва гороху – до 886,7 тис. т (-14%), вівса – до 457,8 тис. т (-6,9%), рису – до 61,7 тис. т (-16,1%).

Серед олійних культур прогнозується найбільше збільшення обсягів виробництва ріпаку. 2018 року воно очікується на рівні 2596,4 тис. т, що на 17,3% перевищить торішні показники.

Валовий збір сої збільшиться порівняно результатами 2017 року на 10,8% і становитиме 4302,9 тис. т.

Після першого за останні роки зменшення виробництва соняшнику у 2017 році – до 12050,3 тис. т (-11,5%) – обсяги виробництва цієї культури почнуть відновлюватися. 2018 року соняшника буде вироблено на 4,8% більше, ніж торік – 12,63 млн т.

Виробництво цукрових буряків знизиться на 4,6%.

Картоплі прогнозується отримати на 6,2% менше, ніж торік – 20,8 млн т.

Очікується, що валовий збір овочів зменшиться на 1,9%. Це відбудеться в основному за рахунок зниження урожайності.

Плодів та ягід буде зібрано майже на рівні (-0,6%) минулого року – 1951,9 тис. т.

Виробництво винограду прогнозується в обсязі 376,3 тис. т (+0,4%).

Загалом по більшості продукції рослинництва у 2018 році слід очікувати збереження досягнутого у попередньому році рівня виробництва, підсумував Юрій Лупенко.

Довідка
Прогноз виробництва продукції рослинництва здійснено на основі визначених площ посіву і збирання сільськогосподарських культур та урожайності, розрахованої відповідно до розробленої науковцями Інституту аграрної економіки методики, за оптимістичним, середнім та песимістичним сценаріями з подальшим визначенням можливого варіанту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Як знизити ризики інвестування в АПК

Експерти Світового банку та Мінагрополітики формують перелік вузьких місць в аграрному секторі, які гальмують інвестиційну активність в цій галузі, для їх усунення.

Про це йшлося на зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з представниками Світового банку.

Зокрема, сторони деталізували напрямки та проекти, які сприятимуть збільшенню інвестпривабливості та пожвавленню бізнес-активності в галузі шляхом зниження інвестиційних ризиків. Йдеться як про оптимізацію регуляторних норм та розвиток існуючої інфраструктури ринку, так і реалізацію прикладних проектів в частині забезпечення ресурсами та інформування представників сільського господарства.

Як зазначив Максим Мартинюк, потенціал галузі, особливо в частині її дрібних гравців, реалізований не повністю і за створення відповідних умов може бути розблокований, збільшивши частку аграрного сектору в національній економіці. «Інвестиційний клімат в аграрній галузі є похідною від національного, однак має і свої специфічні складові, в частині яких ми можемо працювати над удосконаленням. Експертиза та підтримка Світового банку допоможе зробити цей аналіз більш якісним та врахувати в ньому досвід інших країн», - підкреслив він.

Сторони сформують своє бачення протягом найближчого часу, після чого будуть напрацьовані конкретні проекти за визначеними напрямками.

Довідка:
За січень-вересень 2017 року у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов'язаних із ними послуг освоєно 40,5 млрд грн капітальних інвестицій, що на 37,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом частка капінвестицій у сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу.
Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.
За той само період, капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів сягнули 12,7 млрд грн, що на 7,5% більше ніж за 9 місяців 2016 року. Загалом частка капінвестицій у харчову переробку склала 14,6% від загального обсягу таких інвестицій у промисловість.
Станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційні проекти із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

12 чинників успіху українського яблука на зовнішніх ринках

"Спілкування з науковцями та практиками яблучного бізнесу під час конференції в Польщі переконали мене в тому, що майбутнє у нашого яблука дуже непогане. Просто наші виробники, в переважній більшості, його не розуміють.
 
Коли я три роки тому говорив, що ми будемо експортувати яблуко в ЄС – люди сміялися. Зараз це вже реальність.
 
Наведу кілька причин, чому ми можемо стати більш успішними, ніж Польща, на зовнішніх ринках, і поясню, що для цього потрібно.
 
1. В більшості регіонів України майже вдвічі менше дощів, ніж в Польщі, що дає нам можливість ефективніше управляти захистом яблук та забезпечувати кращі смакові якості.
 
2. В більшості регіонів України значно більші коливання між денною та нічною температурами, що дозволяє отримувати прекрасне забарвлення яблука, а це досить важко в умовах Польщі.
 
3. У нас більше сонячних днів, що також позитивно відбивається на зовнішньому вигляді та смакових якостях.
 
4. Ми можемо ставити захист від граду, який також захистить від опіків, в той час як у поляків і так занадто мало сонця, тому такий захист значно затягує вегетацію та дозрівання яблука, та погіршує його смакові якості і зовнішній вигляд.
 
5. Ми можемо вирощувати ширший перелік сортів завдяки більш теплому та сонячному літу та довшому сезону вегетації.
 
6. За умови застосування сучасних технологій оптичного сортування та доробки продукції (звичайно, якщо в саду все добре), ми будемо мати вищий рівень товарності яблука. А це гроші.
 
7. Ми можемо мати, як мінімум, не гіршу врожайність яблук, але для цього потрібно накопичувати знання та досвід і активно його розповсюджувати.
 
8. Поляки майже не можуть експортувати яблуко на великі відстані, тому що у них твердість яблука виходить гіршою (по тим причинам, що згадані вище). В той же час, для нас досягнення відповідного рівня твердості не є проблемою.
 
9. Вартість робочої сили НЕ Є ПЕРЕВАГОЮ вже зараз. Різниці практично немає – адже в Польщі вже працюють українці. Великим українським проектам вже потрібно задуматися над залученням іноземної дешевої робочої сили, яка б давала результат. На жаль, продуктивність праці українців, що збирають яблука в Україні зараз в середньому нижча, ніж українців в Польщі. Тому тут резерв саме в підвищенні рівня продуктивності праці. А це питання мотивації персоналу.
 
10. Велика перевага – це вартість землі. Щоб почати бізнес по яблуку в Польщі, потрібно купити землю, і вона там дорожчає шаленими темпами. Відповідно, загальні інвестиції на 1 гектар у нас можуть бути нижчими.
 
11. Відсутність європейських дотацій у нас, на мій погляд, є значною перевагою. В Польщі було забагато коштів на створення кооперативних сховищ і взагалі на кооперацію. В результаті, дуже часто, будували сховища вдвічі більші, ніж потрібно, була чимала корупція при цьому. А потім кооперативи банкрутували, бо утримувати все це не могли. Вони і зараз не додають вартості, а її з'їдають (не всі, але значна частина). Якщо кооператив створюється на гранти забагато у нього немає майбутнього. Я завжди це говорив, і ще раз переконався в Польщі. В Україні вже зараз можна створювати кооперативні майданчики для експорту. І робота над цим вже почалася, завдяки Українській Плодоовочевій Асоціації.
 
12. Географічне розташування України дозволяє нам логістично краще торгувати з Близьким Сходом. Тим більше, що ми там купуємо багато цитрусових. Зустрічні потоки –- це значна економія на логістиці.
 
Чи може виробництво яблука бути прибутковим в Україні? Однозначно так. І воно повинно розвиватися, але з врахуванням наших переваг на зовнішніх ринках. І не потрібно садити ті сорті, по яких у нас переваг не існує", - зазначає Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Єдиний український виробник кольорової картоплі планує створити селекційну лабораторію

Основний ринок збуту – Західна Україна, пише «Инфоиндустрия».

Господарство виробляє близько 400-500 тонн картоплі з м’якушем білого, жовтого, рожевого і фіолетового кольорів, з них 200-250 тонн – елітна насіннєва картопля і сертифікований насіннєвий матеріал першого і другого покоління еліти. Картопля з кольоровим м’якушем займає 5% від загального обсягу.

Фермери вирощують картоплю методом двоврожайної культури, який дозволяє багаторазово розмножити матеріал. З 1 тонни бульб за два періоди вегетації протягом року «Чорнохатово» отримує 20 тонн картоплі.

З білих сортів культивує сорти Рів'єра, Тирас, Серпанок, Циганочка, Беллороса, Альваро, з кольорових – Гурман, Солоха N, Хортиця N.

Урожайність у господарстві рекордна для південних широт – 25-30 тонн/га. «Чорнохатово» постійно шукає сорти з високою рентабельністю, і кожні два-три роки змінює їх, тому що культивовані вироджуються.

«Ми шукаємо картоплю з високою репродуктивною здатністю, щоб отримувати 40-50 тонн/га», – зазначив Володимир Чорнохатов.

Фермерське господарство «Чорнохатово» планує створити власну селекційну лабораторію, в якій можна було б оздоровлювати насіннєвий матеріал і виводити нові високоврожайні сорти картоплі.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview