Рішення для аграріїв: хвилі на заміну супутнику

Про це пише “Агро-Центр” з посиланням на Agrohub.

Голландський стартап VanderSat працює в галузі точного землеробства через аналіз супутникових даних. Але він працює використовуючи інший підхід: інформацію про температуру та вологість ґрунту він отримує з мікрохвильових датчиків, а не зі знімків супутника.

Це вирішує одну з ключових проблем при роботі з супутником — хмари. Тепер візуальна недоступність ділянки не є перешкодою.

Друга технологія з використанням хвиль пов’язана з просушкою бобових та зерна. Американський стартап DryMax готовий вивести на ринок низькотепловий радіохвильовий процес сушки.

Під час цього процесу не використовується нагрівання. Всю роботу виконують довгі радіохвилі. При потраплянні в молекулу вони витісняють воду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нішеві культури та органічні продукти забезпечать найбільшу рентабельність

«Віддача» може сягати від 30 до 100 тисяч гривень. Про це повідомляє компанія Baker Tilly, з посиланням на завідувача кафедри Інституту аграрної економіки Ольги Ходаківської. пише landlord.ua.

«В Україні налічується 32 тис. малих фермерських господарств. Майже у половини з них розмір земельного банку становить від 20 га до 100 га. У середньому — це 82 га. З одного гектару невеликі фермери отримують 11 тис. грн виручки та 3 тис. грн прибутку. Тобто середньостатистичне господарство заробляє лише 246 тис. грн. Утім, вони мають великий потенціал для розвитку», — йдеться у матеріалі.

Зазначається, що невеликим фермерським господарствам потрібно уважно підходити до вибору спеціалізації свого виробництва. Головні проблеми з нішевимі культурами виникають у аграріїв через відсутність досвіду і кропіткої роботи з ними. Але такі клопоти повернуться гідними прибутками.

«Щоб виробництво нішевих культур було успішним, фермерам варто сконцентруватися передусім саме на якості, а не на кількості. Кількість і великі партії для продажу на експорт вони повинні забезпечити шляхом об’єднання у кооперативи та асоціації. Так кожен фермер отримуватиме справедливий та стабільний заробіток за клопітке виробництво якісного продукту. Чим швидше українські виробники нішевих культур почнуть об’єднуватися і діяти разом, тим швидше вони підкорятимуть експортні ринки», — заявили в компанії.

В Україні, на сьогодні більшість фермерських господарств, які займаються виробництвом нішевих культур орієнтовні на експорт. Тут головними перешкодами стає формування великих партій для поставок за кордон. Не останню роль тут відіграє якість товару.

Один з найприбутковіших напрямків нішевого виробництва – ягідництво, який відзначається низьким обсягом експорту, хоч й поступово зростає.  За даними Ради з питань експорту продовольства (UFEB), у Східній Європі Україна виробляє 25% м’яких ягід: суниця, смородина, малина та інші. Та 10% твердих ягід: черешня, вишня.  Коли за кордон йде всього 6% і 3% відповідно

«Це пояснюється тим, що перевезення ягід вимагає особливої обережності, а через достатню прибутковість на внутрішньому ринку, українські аграрії не бачать необхідності ускладнювати виробництво. Посівні площі в основному збільшують під малину, лохину та смородину, тоді як процес розширення площ під черешню та суницю призупинився», — йдеться у матеріалі.

Галузь виробництва олійного льону рентабельна та вигідна для експорту. Ця культура дуже стійка до посухи й може вирощуватися практично у всіх регіонах країни. За словами керівника агрокомпанії «Зоря» Ірини Костюшко, вирощування олійного льону не вимагає значних витрат: три роки поспіль на один гектар посівів не витрачалося більше $288, а рентабельність становила близько 47%. У 2017 році тонна олійного льону коштувала близько 10 тис. грн.

«Однак, якщо ви хочете заробити на вирощуванні олійного льону, варто від початку орієнтувати виробництво на експорт — в Україні надто низький рівень його переробки. Партія повинна бути чималою, адже експортне мито в Україні високе. Компенсуються такі особливості високою перспективністю культури. За новими нормами, європейські виробники автомобілів повинні робити внутрішню оббивку з природних волокон, які можна виготовити з олійного льону», — кажуть аналітики.

До олійного льону можна додати і сорго: її виробництво зростає через попит на ринках Афріки та Пакистані. Поживний склад кукурудзи і сорго дуже схожий, при цьому остання культура коштує дешевше.

А ось виробництво часнику вимагає уваги до товарного вигляду. Через такі вимоги Україна з 188 тисяч тонн виробленого часнику експортувала всього 200 тонн. За словами директора Асоціації виробників часнику Андрія Марченко, вітчизняні виробники часнику можуть конкурувати з Китаєм та Іспанією. Але для цього плоди мають бути 5 см у діаметрі,з необрізаними корінцями, запаковані в сітку. Крім того, для експорту такого часники потрібні великі партії. Щоб мати змогу їх формувати, українські виробники намагаються об’єднатися у кооператив.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські солодощі отримали маркування «ЕКО-продукт»

Дванадцять продуктів кондитерської компанії АВК успішно пройшли екологічну сертифікацію та отримали міжнародний сертифікат Центру екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета». Сертифікат підтверджує поліпшені характеристики продуктів щодо їх впливу на здоров'я людини та стан навколишнього середовища, повідомляє прес-служба АВК.

Зокрема, сертифіковано сухі продукти екструзійної технології «Мажор», «Бам-Бук» та «KRESKO», а також асортимент шоколаду АВК.

"Сьогодні все більше споживачів у всьому світі усвідомлюють вигоду та віддають перевагу товарам та послугам, які не шкодять здоров’ю та довкіллю. Надійним орієнтиром для вибору такої продукції є екологічне маркування.

Отримання сертифікатів – це значний крок вперед для компанії, адже продукція, маркована таким знаком, має екологічні переваги перед іншою (аналогічного призначення), представленою на ринку", - підкреслили в АВК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії залишають кукурудзу зимувати у полях

Не завершили збирати культуру і на Рівненщині. SuperAgronom.com дізнавався у аграріїв, за яких умов проходить збирання урожаю зернової.

Мирослав Поліо, заступник директора ПСП «Злагода», що на Рівненщині, розповідає: господарства області уже на фінішній прямій збирання урожаю кукурудзи.

«Наше господарство завершило збирати урожай за 4 дні до Різдва. Зерно збирали при вологості 26-27% та урожайності 11,3 т/га. Пришвидшенню темпів збирання культури посприяли погодні умови, вдарили морози і ми мали можливість вивести техніку у поля. Щодо інакших господарств області, декотрі збирають досі, проте уже завершують, в середньому необмолоченими залишились 2-3% площ посівів», — повідомляє Мирослав Поліо.

Слідом за Рівненщиною завершують збирати кукурудзу на Чернігівщині. Місцеві господарства планують ближчими днями завершити польові роботи.

При цьому у північних областях ситуація дещо складніша. Необмолоченою залишається кукурудза і на Полтавщини та Сумщини. Місцеві аграрії розповідають: подекуди у полях досі зимують значні площі під культурою.

 «За таких умов вигідніше залишити культуру до весни, адже на сушку та зберігання зерна витрачаємо великі кошти, кінцеві втрати врожайності все одно будуть нижчими», — розповідає аграрій одного з господарств Полтавщини.

На сьогоднішній день окремі господарства примусово залишають кукурудзу зимувати у полях, адже комплекс заходів по збиранню і зберіганню культури зараз знижує кінцеву рентабельність вирощування культури.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через вимагання грошей призупинено будівництво олійно-екстракційного заводу

Про це заявив глава ради директорів "Дельта Вілмар" Дхруба Чаран Панда, пише Інтерфакс-Україна.


Він повідомив, що після оприлюднення своїх планів будівництва заводу в порту "Південний", компанія отримала лист від благодійної організації з пропозицією за плату "сприяти у вирішенні питань з неправомірними діями правоохоронних органів", проте залишила цей лист без відповіді.

"На наш подив через місяць ми отримали інформацію, що ця організація звернулася до прем'єр-міністра з вимогою припинити будівництво заводу в порту" Південний ", яке ми планували. Потім з періодичністю кілька листів в місяць ця організація почала скаржитися на нас президенту, органам ДФС , митній службі, іншим структурам. Ддо нас постійно приходили інспектори з перевірками", - сказав він.

За словами Д.Панди, пізніше благодійна організація "пішла ще далі і направила свої скарги до Митного і Податкового комітету Індонезії, в комісію з цінних паперів США, на фондову біржу Сінгапуру, де зареєстрована наша материнська структура".

Д.Панда повідомив, що 5 січня компанія отримала інформацію від своєї материнської структури Wilmar International про поданий благодійною організацією позов до Вищого суду Джакарти зі звинуваченнями в контрабанді та відмиванні грошей.

"Це викликає стурбованість наших акціонерів, і навіть незважаючи на меморандум, який ми підписали з держадміністрацією Одеської області, ми припиняємо всі слушні дії з реалізації нашої інвестиційної програми до розгляду цього питання по суті", - сказав він.

"Дельта Вілмар" в жовтні 2017 року заявила про плани будівництва олійно-екстракційного заводу в морському порту "Південний" (Одеська обл.) загальною потужністю переробки понад 600 тис. тонн в рік, а також причалу з перевалки олії і шроту потужністю до 3 млн тонн в рік і підписала відповідний меморандум з керівництвом Одеської області.

ТОВ "Дельта Вілмар СНД" створено в 2004 році. Спеціалізується на виробництві олійножирової продукції і інгредієнтів для хлібобулочних, кондитерських виробів і молочних продуктів на заводі в Южному (Одеська обл.). Йому належить комплекс з перевантаження та переробки тропічних олій в порту "Південний", а також резервуарний парк місткістю 100 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому Володимир Гройсман не призначає міністра аграрної політики

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не призначає міністра аграрної політики тому, що його повністю задовольняє його людина (перший заступник міністра Максим Мартинюк), котра де-факто є міністром, і його ж людина контролює та координує потоки в цій сфері. Таку думку висловив керівник програми практичної політики, експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай, пише AgroPolit.com.

2017 став першим роком, коли повністю відсутні міністр аграрної політики і голова аграрного комітету.

«Аграрний напрямок у нас обезголовлений і в парламенті, і в уряді. З реформами в земельному законодавстві тяганина. Рік був плідним на законопроекти, але вони по суті блокували один одного», ‒ нагадав Солонтай.

За його словами, відсутність очільників блокує реформування земельної галузі більше, ніж низка законопроектів.

"Відсутність міністра є свідомим кроком з боку уряду Гройсмана. Зокрема, персонально самого Гройсмана для того, щоб нічого не змінювати у земельній сфері. Чи шкодить це земельним реформам? Це є гарантією відсутності земельної реформи», ‒ вважає експерт Інституту Політичної Освіти.

І додає, що в цій ситуації спрацювали погано всі: й уряд, який не запропонував аграрного міністра. І Верховна Рада, яка не обрала голову аграрного комітету, і Президент, котрий у грудні «заблокував» законопроект свого прем’єр-міністра Володимира Гройсмана на одну й ту ж саму тему — передача землі громадам за межами населених пунктів.

"Тут дивна поведінка Президента. З одного боку ми побачили показову картинку розправи з «лідером земельної мафії» (Гройсман відсторонив від виконання обов'язків голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Олега Цвяха, — ред.), а з іншого — отримали низку законопроектів, жоден із яких не розглядається. Фактично земельна децентралізація зупинилася», ‒ підсумовує Олександр Солонтай.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview