Рівненська смакота: на ринок виходять малі сироварні
Перспективи розвитку мінісироварень обговорили під час семінару переробники молочної продукції, представники органів влади та банків. Захід організував Рівненський Центр розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», пише Укрінформ.
«У того, хто утримує молочне стадо, бізнес буде в «мінусі», якщо не займеться власною переробкою», – сказав голова сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «ГориньДар» Юрій Потапчук.
За його словами, просто здавати молоко невигідно, адже з 2016 року, наприклад, приймальна ціна на нього не зросла, в той час, як вартість комбікормів, ветеринарного обслуговування, забезпечення випасами суттєво збільшилася.
«Тому ми для себе зробили однозначний висновок: треба починати переробку, – продовжив Потапчук. – Наша ферма знаходиться у Костопільскому районі, а виробництво – у Гощанському, де нам виділили приміщення для мінісироварні. Взяли кредит, закупили обладнання. Вивчили безпосередньо досвід роботи аналогічних малих «майстерень» сиру в Польщі, Австрії, Німеччині, в областях Західної України. Але ми вирішили не повторювати їхню рецептуру, а створити свою «родзинку» і почали спеціалізуватися на випуску м′яких, напівтвердих сирів, які нині реалізовуємо невеликими партіями, в тому числі і в Рівному».
Фермер зазначив, що коли самому молоко виробляти і його переробляти, то одержуєш 15 відсотків додаткової вартості.
«Але це не межа, – стверджує він. – Якщо добре налагоджений процес, то такий показник може сягати 25 – 30 відсотків».
Торкаючись питань довіри споживача до своєї продукції, голова кооперативу пояснив, що він використовує лише якісне молоко і не вводить у сири пальмових олій.
«Споживання продуктів з їх вмістом приводить до інсульту чи інфаркту, адже розчиняються вони при температурі 40 – 42 градуси, а тому в людини вони нагромаджуються шкідливим баластом», – застеріг Потапчук.
Чинником, що також дозволяє знайти свого клієнта, вважає він, є відкрите виробництво сирів, яке налагоджує. Тобто покупець може спостерігати через спеціальне скло, як у цеху проходить процес утворення сирної маси.
«Не вводити «штучний елемент» у сири, ніяких хімічних добавок, канцерогенних речовин – це наш стиль, – продовжив Андрій Черниш, який на домашньому мінізаводі виробляє сири з пліснявою. – Ми побачили, що деякі наші постійні покупці і собі захотіли освоїти виробництво та організувати сімейну мінісироварню, а тому ми запровадили навчання для них на базі одного з профтехучилищ у Рівному».
«Крім сучасного обладнання, запорукою якості продукції, звісно, є молоко, його обсяги, – долучилася директорка департаменту агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації Надія Переходько. – Питання сировини зараз постало дуже гостро, адже у Рівненській області останнім часом на 30 тисяч голів корів у населення стало менше. І в цьому винні великі молокопереробники, адже вони приймали молоко за низькими цінами і не стимулювали господарів. Тому за справу повинні взятися мініпідприємства, які будуть ближчими до здавачів молока, стануть їхніми партнерами, адекватно розраховуватимуться. І тут важлива ще й державна допомога. Відповідно до обласної програми, у нас, наприклад, для 53 фізичних осіб, які утримують 3 і більше корів, закуплено доїльних апаратів на 358 тисяч гривень. В ОТГ й надалі одержуватимуть таку допомогу».
«Відмінну сировину може дати тільки якісне стадо, а тому ми займаємося селекцією дійних корів: починали утримувати 5, а зараз їх вже 31», – вступила у розмову голова фермерського господарства «Дюксин Дорф» Наталія Новодарська, котра, як і інші учасники семінару, представила свої сири.
Директор Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий підкреслив, що на часі об′єднання малих виробників-сироварів в асоціацію: «Це важливо для консолідованої політики вироблення стосунків з постачальниками молока, в основі чого має бути висока ціна за нього при умові відповідності його до високих стандартів. До того ж, можна було б організовувати виставки, ярмарки, адже смачні сири, які демонстрували учасники семінару перед його початком, невідомі широкому загалу. У нас є всі підстави, щоб створити бренд, наприклад, «Рівненська смакота», під яким докладати зусиль, щоб краще продати продукцію, яка заслуговує на увагу. Треба, щоб сир з малих заводів став звичним для нашого населення».