Roshen та інші бренди ведуть торгівлю із самопроголошеним Придністров'ям

Журналісти молдовського видання RISE Moldova у своєму розслідуванні стверджують, що українські представництва світових брендів, а також компанія Roshen ведуть торгівлю із самопроголошеною «Придністровською республікою», пише hromadske.ua.

Як з'ясували автори статті, серед найбільших відправників товарів в самопроголошене Придністров'я — українські представництва Coca-Cola та Nestle, а також компанія Roshen, яка належить президенту України Петру Порошенку.
«В першу десятку відправників товарів, крім фірми президента Порошенка, увійшли українські представництва таких світових гігантів як Coca-Cola та Nestle», — йдеться у розслідуванні.

Журналісти називають «основним бізнес-партнером» брендів — холдинг «Шериф», до складу якого входить масштабна мережа однойменних супермаркетів. Власником «Шерифа» є відомий придністровський олігарх Віктор Гушан.

«З 2014 по першу половину 2017 року Roshen наторгувала з «Шерифом» на суму близько $3 млн. Більш того, весь товар відправляли прямо в Придністров'є, тобто в обхід контролю Молдовою», — йдеться в розслідуванні.
Зазначається, що статистика, яка ведеться митницею Молдови, не містить офіційних даних про імпорт товарів з України.

Однак, журналісти знайшли доступ до експортних операцій з України, проаналізувавши які, склали топ-20 найбільших українських партнерів «Шерифа».

З 2014 року по першу половину 2017 року, за даними видання, київська Nestle «наторгувала» з «Шерифом» приблизно на $4 млн, а Coca-Cola — близько $ 1 млн.

У цілому з 2014 року з ТОВ «Шериф» близько 300 українських компаній наторгували на суму понад $ 100 млн, стверджують журналісти RISE Moldova.

У компанії Roshen на прохання надати коментар з приводу розслідування повідомили: 

«Корпорація Roshen не реалізує продукцію на території Придністров’я. В той же час повідомляємо, що Корпорація не співпрацює з мережею супермаркетів «Шериф».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українських ринках суттєво подорожчали головні види капусти

Про це повідомляють фахівці "Інфо-Шувар", за результатами власного щоденного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.
Згідно даних “Інфо-Шувар”, впродовж останнього тижня, найстрімкіше зростала ціна на пекінську капусту. Тільки за останніх кілька днів вона подорожчала на цілих 60% і зараз пропонується на майданчиках наймасштабнішого оптового ринку Західної України ОРСП “Шувар” за ціною 10-13 грн/кг (0,3-0,39 EUR/кг). Виробники «пекінки» повязують зростання ціни з надзвичайно високим попитом з боку експортерів. За даними «Інфо-Шувар» з вересня по січень з України було експортовано 3,7 тис. тон пекінської капусти , майже весь обсяг було вивезено в зимові місяці. Білорусь стала єдиним покупцем української «пекінки». Цікавим є те, що в порівнянні з минулим роком експорт української «пекінки» збільшився в рази. Протягом грудня 2016 та січня 2017 року з країни було вивезено лише 600 тонн цієї продукції.
Білоголова капуста сьогодні теж вражає подорожчанням. За даними експертів, станом на середину поточного тижня, гуртова ціна на білоголову капусту на ОРСП «Шувар» досягала найвищої відмітки 6 грн/кг (0,18 EUR/кг). Потім, ціни трохи відкотились до 4,7-5 грн/кг (0,14-0,15 EUR/кг) , але це найвищий показник від початку закладання врожаю у сховища.
Слід зазначити, що в порівнянні із минулим роком, пекінська капуста вже подорожчала мінімум на 20%, а білоголова зросла в ціні більш, ніж вдвічі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чверть врожаю овочевих втрачається через нестачу сховищ

Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль в коментарі «Аргументам і фактам», пише landlord.ua.

За його словами, така ситуація на ринку овочевих штовхає виробників продавати овочі відразу після збору врожаю під час самих низьких цін. Деякі фермери, взагалі, не збирають овочі через низьку рентабельність.

«Через те, що картоплю та овочі не має де нормально зберігати, втрати врожаю можуть становити 20-25%. Багато фермерів, щоб не згноїти врожай, восени намагаються побільше продати, розуміючи, що з точки зору економіки чинять неправильно, адже ціни одразу після збору врожаю найнижчі. Але вони свідомо йдуть на це. А іноді деякі аграрії, зорієнтувавшись у  цінах на ринку в той час, коли врожай ще в полі, приймають важке для себе рішення не збирати його взагалі. Адже збір і транспортування вирощеного з поля до місця зберігання — це чималі витрати, які складають  приблизно третину від усієї собівартості», — наголосив експерт.

За даними гендиректору УАК, з проблемою зберігання стикаються всі виробники овочевих, особливо господарства населення. Проблема сховищ в тому, що переважно кожна овочева культура має свої особливості зберігання.

«Відомо, що у нас 97-98% картоплі вирощує населення. Тому люди зберігають її як можуть – переважно у  своїх льохах. Овочі борщового набору: капусту, моркву, буряк, цибулю, теж особливо зберігати ніде — у кращому випадку, використовуються якісь старі сховища. Правда, останнім часом з’явилася мережа роздрібної торгівлі зі своїми логістичними центрами, на яких створено перевалочні заготівельні овочесховища. Вони, звичайно, певною мірою дотримуються сучасних технологій, але це — перевалочні споруди, які розраховані на тимчасове зберігання», — каже фахівець.

Павло Коваль запропонував малим та середнім виробникам звернути увагу на кооперацію. Це допоможе в оренді чи створенні складів для сховищ, також наладити переробку

«В майбутньому у нас немає іншого варіанту, як йти тим самим шляхом, що й європейські сільгоспвиробники. Необхідно залучати інвестиції і будувати потужні сховища, треба освоювати нові технології виробництва і нові види переробки овочів і фруктів — заморожування і сушку. Заради цього доведеться кооперуватися, спільно будувати або орендувати приміщення під сучасні склади і сховища — як це роблять на Заході. Поодинці, без підтримки, невеликому фермерському господарству не втриматися на сучасному аграрному ринку», — заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Африканські країни постачатимуть кокоси до окупованого Криму

Про це пише Інформатор.

“У нас була зустріч із керівництвом міністерства сільського господарства Криму”, – повідомив мер бенінського міста.

За даними Інтерфаксу, на зустрічі сторони обговорили товарообмін.

“Ми можемо вам доставляти кокоси, кешью, ананаси, а нам потрібні зерно, борошно”, – зазначив Жорж Бада, мер бенінського міста Абомей-Калаві, додавши, що це неповний список.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняний сир на зовнішніх ринках дорожчий за європейський

Про це повідомляє Інфагро, пише agroday.com.ua.

Як зазначається, українські виробники скаржаться на низький споживчий попит на сири, але в той же час не хочуть його стимулювати шляхом зниження цін.

Наприклад, ціна на українські традиційні сири в СНД становить $4,1-4,4 тис. за тонну, це приблизно на $ 1 тис. дорожче, ніж європейські гауда і едам.

Як відзначають експерти, з такою ціновою різницею українським виробникам буде складно завоювати нові ринки.

Минулого місяця на зовнішні ринки українські сировари відправили 223 тонни твердих сирів, імпорт даної продукції склав 370 тонн. Крім того, було завезено близько 300 тонн білих сирів і 160 тонн плавлених.

На внутрішньому ринку також спостерігається великий розрив цін залежно від категорії виробника. Оптові ціни для дистриб’юторів на напівтверді сири становлять 130-150 грн/кг. У роздрібних мережах такі сири вже також можна знайти по 150 грн/кг.

Нагадаємо, в 2017 році Україна збільшила експорт сирів на 12% і відправила на зовнішні ринки 9,05 тис. тонн цього продукту на суму $32,51 млн. Крім того, Україна увійшла в десятку експортерів сирів до ЄС.

У той же час, імпорт сирів зріс на 42%, в минулому році було ввезено 10 тис. тонн цієї продукції вартістю $47,13 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Кропивницькому фермер вирощує японську айву

Про це пише “Агро-Центр”.

“За формою це кущ. Саме дерево зможе рости 50 років. У мене з таких рекордсменів тільки горіх. Виходить, придбав йому пару”, — розповідає В’ячеслав Швець.

Він розповідає, що посадив дерево в березні, до початку сокоруху, узяв два саджанці, бо вони один одного запилюють. Відстань між рослинами має бути від трьох метрів, щоб було куди розростися. Айва не боїться перепадів температури і весняних заморозків. Плоди схожі на яблуко. М’якуш та шкірка — жовті.

“Інструкцію продавця з вирощування записав на папірці. Удома ще пошукав у книжках. Виявилося, що вітаміну С у плодах айви в кілька разів більше, ніж у лимоні”, — каже Швець.

Хеномелес квітне помаранчево-червоним або світло-рожевим цвітом. Квітки тримаються на гілках близько місяця.

“Називаю її підсніжником. Зацвітає тоді, коли решта дерев у садку тільки думають, чи викидати листки”, — каже садівник.

За його словами, урожай айви дозріває у вересні-жовтні. Потрібно встигнути зірвати плоди до заморозків. Вони не пообсипаються з гілок, але будуть не такими ароматними. Перший урожай можна зібрати на четвертий рік. З одного куща виходить 3–5 кг плодів, близько 50 г кожен.

“На зиму молоді рослини треба пригинати до землі й накривати гілками хвойних дерев. Із настанням весняного тепла накриття необхідно зняти”, — наголошує Швець.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview