182818
178171

Російський "Сбербанк" відбере кондитерську фабрику "А.В.К."

Господарський суд Закарпатської області 30 січня видав наказ про примусове стягнення Ощадбанком заставного майна кондитерської фабрики А.В.К. в Мукачево Закарпатської області. Про це свідчить відповідний наказ суду, пише  Liga.net

Наказ видано на примусове виконання рішення госпсуду Закарпатської області від 19 жовтня 2017 року, яке набуло чинності 17 січня 2018 року.

Комплекс будівель фабрики і земельна ділянка в Мукачеві по вул. Духновича, 14 є заставним майном за договором про відкриття кредитної лінії, укладеному між Ощадбанком і А.В.К. від 2009 року.

Стягнення застави відбудеться в рахунок часткового погашення заборгованості по кредиту А.В.К. на $ 56,8 млн (1,4 млрд грн в еквіваленті).

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні запустять один з найбільших насіннєвих заводів у світі

У тестовому режимі підприємство запрацює вже в серпні, повідомляє Житомирська облдержадміністрація, пише AgroTimes.

Завод вироблятиме насіння кукурудзи та засоби захисту рослин. Виробництво складатиме 375 тис. мішків кукурудзи за сезон.

Нове підприємство «Монсанто» стане одним із найбільших насіннєвих заводів не лише в Україні, але і у світі, зауважили в Житомирській ОДА.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Топ-10 імпортерів української м’ясної продукції

Торік обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти показників 2016 року на 37% і становили 531,3 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, на тлі рівномірної географічної диверсифікації експорту цього виду агропродовольства по основних регіонах – ЄС, Азія та  Африка – минулого року деякі країни значно посилили свої позиції у списку основних покупців м’яса та субпродуктів.

2017 року рейтинг імпортерів вітчизняного м’яса вперше очолили Нідерланди. Торік вони закупили цієї продукції на 80,5 млн дол. США – у 2,4 разу більше, ніж 2016 року. Частка цієї країни в українському експорті м’ясної продукції склала 15,1%.

Єгипет збільшив обсяги імпорту м’яса та субпродуктів проти показників 2016 року на 73% – до 69,4 млн дол. США. З часткою у 13,1% він посів друге місце у рейтингу.

Ірак закупив м’ясної продукції на 51,2 млн дол. США (9,6%),а Білорусь – на 49,6 млн дол. США (9,3% загального експорту цієї групи).

Обсяги експорту вітчизняного м’яса до Азербайджану збільшилися у 2,7 разу і склали 37,8 млн дол. США (7,1%).

Також помітно посилив свої позиції Гонконг, який закупив в Україні м’яса майже на 30 млн дол. США (5,6%), перевищивши показники 2016 року у 2,4 разу.

За ними слідують Грузія, яка торік імпортувала українського м’яса та субпродуктів на 22,9 млн дол. США (4,3% експорту), Німеччина – на 21,7 млн дол. США (4,1 %) та Казахстан – на 20,8 млн дол. США (3,9%).

Завершують топ-10 основних імпортерів української продукції м’ясної групи Об’єднані Арабські Емірати. Торік ця країна закупила м’яса на 19,2 млн дол. США (3,6%), майже втричі перевищивши показники 2016 року.

Загалом ці країни акумулювали майже 76% закордонних поставок м’ясної продукції, зазначив експерт.

За його словами, 2017 року помітно збільшили обсяги закупівель цього виду українського агропродовольства Словаччина (16,1 млн дол. США; 3,0% експорту) і Туреччина (7,3 млн дол. США; 1,4% експорту), виборовши собі місце у топ-20 імпортерів.

Тенденція збільшення обсягів поставок українського м’яса та субпродуктів за кордон зберігається й цього року. У січні 2018 року експорт цього виду продукції перевищив показники відповідного періоду 2017 року на 76% і склав 38,7 млн дол. США, підсумував Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Понад чверть фермерів, повідомили, що не чули про програми держпідтримки - опитування

Згідно з результатами опитування, лише 20,3 відсотка малих і середніх сільськогосподарських підприємств, включно із фермерами, подали заявку на державні програми підтримки, що діяли з 2000 по 2017 роки.

Сьогодні ФАО організувала круглий стіл для презентації та обговорення результатів соціологічного дослідження, проведеного Центром соціального моніторингу України в рамках поточного проекту ФАО технічної допомоги Міністерству аграрної політики і продовольства України. Учасники обговорили рекомендації по розробці різних механізмів державної підтримки українських сільськогосподарських виробників на основі аналізу соціальних опитувань і відповідного досвіду ЄС щодо підтримки фермерів.

Загалом було опитано 2051 юридична особа, серед яких 1607 підприємств зі спеціалізацією в рослинництві та 444 - у тваринництві. Крім того, дослідження охопило близько 600 домогосподарств, які вирощують продукцію для продажу.

«Подібне загальнонаціональне опитування про програми підтримки сільського господарства, що охоплює не тільки зареєстрованих виробників, але й велику кількість сільських домогосподарств, проводиться в Україні вперше», - сказала економіст ФАО Ірина Кобута, координатор проекту.

«Такий широкий підхід дозволив визначити бажані напрямки підтримки та рекомендувати критерії для програм підтримки малих виробників, що, в свою чергу, має позитивно вплинути на весь сектор».

На зустрічі були присутні представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, різних асоціацій агробізнесу, ФАО і Центру соціального моніторингу.

Понад чверть (25,9 відсотка) представників малих і середніх сільськогосподарських підприємств, включаючи фермерів, повідомили, що вони взагалі не чули про жодну програму державної підтримки, в той час як 59 відсотків респондентів були в цілому обізнані про дане питання. Тільки 15,1 відсотка  добре знали про державні програми і проявили інтерес хоча б до деяких з них.

Обізнаність сільських домогосподарств була ще нижчою, оскільки 61,2 відсотка з них взагалі не чули про програми державної підтримки.

Оскільки кількість звернень за державною підтримкою була незначною, під час опитування були вивчені також можливі бар’єри на шляху до участі в таких програмах. Результати опитування показали, що майже половина респондентів не вірять в механізм державної підтримки, а майже 45 відсотків вважають, що їх участь була неможливою через відсутність відповідної інформації.

Також фахівці проаналізували рівні ефективності поточних і попередніх програм державної підтримки, готовності респондентів до участі в таких програмах з урахуванням форми їхньої сільськогосподарської діяльності, розмірів землекористування, кількості робітників, а також було сформовано рейтинг найбільш привабливих програм державної підтримки.

ОСНОВНІ ЦИФРИ

• Понад дві третини респондентів (69,3 відсотка) були зацікавлені в можливих програмах державної підтримки по закупівлі та модернізації сільськогосподарської техніки, а 51,2 відсотка цікавилися бюджетною субсидією, що почала діяти в 2017 році замість спеціального режиму накопичення ПДВ, який був скасований роком раніше.

• Більшість фахівців з тваринництва (61,7 відсотка)  високо оцінили потенційні програми, які б допомогли молодим сільськогосподарським виробникам почати аграрний бізнес.

• Майже три чверті (73,2 відсотка) малих і середніх сільськогосподарських виробників мають потребу в послугах загального характеру.

• Кожен п'ятий респондент (23 відсотки) мав досвід звернення за банківським кредитом впродовж останніх п'яти років.

• Один з чотирнадцяти респондентів (7 відсотків) мав досвід лізингу техніки впродовж останніх двох років.

• Тільки 18,2 відсотка малих і середніх сільськогосподарських підприємств, включаючи фермерів, є членами будь-якої асоціації агровиробників.

• Більше однієї п'ятої (20,8 відсотка) опитаних голів сільських домогосподарств зазначили, що прибуток від продажу сільськогосподарської продукції складає більше 90 відсотків їхніх доходів.

Дослідження «Оцінка інструментів державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» демонструє високий рівень погодження поданих заявок на програми держпідтримки і підтверджує той факт,  що додаткова інформація та консультаційні послуги можуть збільшити кількість учасників у даних програмах.  Такого результату можливо досягти шляхом вдосконалення роботи консультаційних служб, через бізнес-асоціації, банківські структури або постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українське борошно відкриє ще 10 ринків для експорту

Це дозволило досягти домовленостей з представників таких країн, як: Гвінея, Коста Ріка, Ірак, Іран, Суринам, Сейшельські Острови, Колумбія, Ефіопія, Мадагаскар і М'янма, про постачання на їх ринки української борошномельної продукції. Про це пише АПК-Інформ.

«Ми докорінно змінили концепцію ведення бізнесу. Показники діяльності суспільства такі, що навіть звичайній людині з вулиці очевидно, що «Українська борошномельна компанія» вже давно переросла стадію середнього експортера з постійним колом клієнтів. Якщо раніше наші зусилля були спрямовані, так би мовити, «в середину» (модернізація виробничих потужностей, інтенсифікація співробітництва з існуючими партнерами, соціальні програми), то зараз увагу керівництва компанії зосереджено на динамічному, навіть агресивному просуванні нашого бренду в світі», – пояснив партнер-засновник компанії Ігор Кобеля.

Відзначається, що на стенді компанії була представлена власна продукція, товари під зареєстрованою ТМ «Королівська борошно». Вони пройшли сертифікацію за міжнародними стандартами Системи менеджменту безпеки харчової продукції - ISO 22000:2005, також компанія має сертифікат SNI - національний стандарт Індонезії, пройшла сертифікацію виробників продукції HALAL.

«Наша кінцева мета, так би мовити, завдання-максимум-повернути Україні імідж потужного світового виробника та постачальника якісних продуктів харчування, а не тільки сировини», – уточнив голова правління групи компаній Олександр Коротков.

Ваш вибір 'Подобається'.


Законопроект 6606: чи готові українці стати піддослідними кроликами?

Віктор Погорєлий, координатор Агрохімічного комітету і Комітету зернових і олійних культур Європейської Бізнес Асоціації активно лобіює прийняття цього законопроекту, апелюючи до того, що в Україні немає інноваційних препаратів ЗЗР, і чинне законодавство не дозволяє ввозити новітні інноваційні продукти для наукових експерементів. На думку Віталія Ільченка, власника групи компаній UKRAVIT, це не відповідає дійсності, адже в Україні є офіційна законодавча можливість зареєструвати будь-яку хімічну сполуку і завозити її для наукових досліджень. Наукові установи не мають таких обмежень. Що стосується використання цих речовин на полях, потрібно дійсно проходити процес державної реєстрації, який в нашій країні складає від 1 до 2 років (для порівняння в ЄС ця норма триває до 10 років).

«Насправді пан Погорєлий лобіює відкриття іноземним корпораціям доступ до 30 мільйонів га земель, де опробовуватимуться ці препарати. І європейські виробники таким чином уникнуть репутаційних втрат. Якщо препарат матиме негативний вплив на здоров’я людини чи тварини - компанія-виробник нестиме великі репутаційні втрати. Щоб цих втрат уникнути європейським компаніям, лобіюється відміна норми неможливості реєстрації неперевірених препаратів на території нашої країни. Попри те, що ця норма була прийнята у 90-х роках, фактично працювати вона почала лише 2 роки тому, коли прийшов новий Міністр екології і прослідкував виконання цього законодавства».

Віктор Погорєлий аргументує свою думку тим, що деякі культури не ростуть у країні-виробнику цього препарату, тому потребують випробувань у країнах, де їх вирощують. Наприклад, ріпак не росте у Швейцарії, а ця країна має новий препарат для цієї культури. Але чому Україна має перевіряти на своїй землі невідомі сполуки, адже ріпак росте і в країнах ЄС, наприклад, у Польщі. Таким чином, ЄС захищає свою продукцію від неперевірених препаратів, але чому українці мають перевіряти їх на здоров’ї своїх громадян?

Володимир Чеповий, президент Української Бізнес Асоціації, наголошує на тому, що в цій ситуації простежуються подвійні стандарти, адже з одного боку має відбуватися гуманізація українського законодаства до європейського, а з іншого боку, такими ініціативами, ЄС створює в Україні «сіру зону» для експериментів з новими видами ЗЗР.

«Дивує, що в Україні, яка гучно заявила про шлях в європейському напрямку, є такі прецеденти лобіювання «дивних законів», які насправді порушують європейські норми. Чи ми йдемо в Європу, чи ми є полігоном для експерементальних дій. Час включати світло в темних кімнатах, де лобіюються чіткі інтереси глобальних корпорацій, яким вигідно мати територію великої аграрної країни, де можна проводити швидкі експерименти».

Його думку доповнює Віталій Ільченко:

"Прийняттям Закону 6606 Україна перетворюється на велику аграрну лабораторію. Адже отримавши сертифікацію в Україні, таким препаратам буде відкритий шлях до багатьох інших країн: Білорусі, Казахстану, Узбекистану, африканських країн тощо».

Також експерти згодні в думці, що технологічна та нормативні бази українських контролюючих органів заслабкі, щоб ґрунтовно перевірити нову несертифіковану продукцію.

Компромісне рішення спікери вбачають у дозволі на реєстрацію нових препаратів за умови, що вони зареєстровані у будь-якій країні-члені СОТ. Але ця норма чомусь лякає європейські компанії.

Нагадаємо, ініціаторами законопроекту є: 

Бакуменко Олександр Борисович (VIII скликання)

Івченко Вадим Євгенович (VIII скликання)

Кулініч Олег Іванович (VIII скликання)

Кучер Микола Іванович (VIII скликання).

Трансляцію прес-конференції наживо можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Ваш вибір 'Цікаво'.