Розпочато реєстрацію на агротехнологічний форум «Кукурудза. Архітектура собівартості. Тест 2017»

Агротехнологічний форум є підсумковим заходом випробувального проекту "Агрополігон 2017", який реалізовується протягом березня - жовтня 2017 року дирекцією міжнародної агровиставки "АгроКомплекс 2017".

Дата: 1 листопада 2017 року

Час: 09:30 - 13:30

Місце: м. Київ, ВЦ «КиївЕкспоПлаза», вул. Салютна, 2 б

великий конференц-зал, павільйон №1

Реєстрація за посиланням

Основна мета: показати економічний ефект вирощування різних гібридів кукурудзи вітчизняної та іноземної селекцій у виробничих умовах двох господарств та вплив технологічних рішень на формування собівартості продукції.

В рамках «Агрополігон 2017», вперше в Україні, протягом восьми місяців проводиться незалежне тестування 46 гібридів кукурудзи в умовах лісостепу та 21 гібриду в степовій зоні України.

В якості експерименту, закладено посіви кукурудзи на крапельному зрошенні та протестовано дієвість різних технологій підготовки ґрунту й окремих технологічних операцій.

Результати випробувального проекту «Агрополігон 2017»

В програмі:

- аналіз та перспективи розвитку ринку кукурудзи;

- особливості використання технології No-Till при вирощуванні кукурудзи;

- внесення безводного аміаку та курячого посліду, як високоефективних добрив;

- програми антистресового захисту рослин (долаємо заморозки, нічні перепади температур, посухи);

- результати вирощування кукурудзи на крапельному зрошенні;

- методика контролю бур`янів;

- внесення трихограми дронами та контроль ефективності;

- нагородження переможців конкурсу «ТРИ КАЧАНИ».

Більше інформації про виставку та хронологія реалізації проекту за посиланням

За оперативними новинами слідкуйте на сторінці в Facebook https://www.facebook.com/InterAgroUkraine

Контакти організаторів: +38 044 490 6469 

[email protected]

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вивести сільськогосподарські землі з тіньового обігу

Таку пропозицію під час засідання Аграрного комітету ВР озвучив Леонід Козаченко, народний депутат України, президент УАК.
 

«Дуже важливі пропозиції мають народні депутати. Зокрема, держпідтримку агросектору пропонується збільшити на 2 млрд гривень до 8,5 млрд гривень», - зазначив Леонід Козаченко під час виступу.

За його словами, основним джерелом коштів може стати вирівнювання оподаткування земель с/г призначення.

«У мене є офіційна відповідь з ДФС, де зазначено, що так званий єдиний податок в Україні сплачується з 18 млн 843 тис. га. Це говорить про те, що у нас приблизно 32% с/г землі (10 млн га) нібито не обробляється. Але ж ми знаємо, що це не так. За словами фахівців, близько 2 млн га – це дійсно землі, не придатні для вирощування культур. Але 8 млн га перебувають у тіньовому обігу», - наголосив Леонід Козаченко.

Механізм виведення сільськогосподарських земель з тіньового обігу досить простий.

«Йдеться про те, щоб на ці землі покласти податок у розмірі близько 750 грн/га (це фіксований податок+ПДФО). Якщо власник показує, що ця земля офіційно передана в оренду, він не сплачує податок. Якщо не показує -  сплачує», - пояснив президент УАК.

«Створена депутатська група, яка готова прописати і подати проект змін до законодавства, щоб встановити цей податок. Я просив би депутатів це врахувати», - додав Леонід Козаченко.

Він зазначив, що додатковими джерелами коштів можуть бути також виведення з тіні виробників підакцизних товарів, зокрема, алкогольних виробів та спирту, і приватизація держпідприємств в аграрному секторі.

Також Леонід Козаченко озвучив ряд пропозицій з боку громадських організацій. Зокрема, аграрні об’єднання пропонують «переформатувати» програму компенсації вартості сільгосптехніки. В проекті держбюджету-2018 на неї передбачено близько 1 млрд грн. Але розрахунки показують, що аграрії не зможуть використати цю суму.

«І у громадських організацій, і депутатів спільна думка щодо компенсації вартості сільгосптехніки. В поточному році ця сума сягне максимум 180 млн гривень. Тобто, щоб використати 1 млрд компенсацій, аграрії повинні купити в декілька разів більше техніки, ніж в цьому році. Це нереально», - підкреслив президент УАК.

Щоб невикористані кошти не «згоріли», суму, передбачену на компенсацію вартості техніки, краще зменшити, а решту спрямувати на дотації розвитку сільгоспвиробництва (так звану квазіакомуляцію), зазначають громадські обєднання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Черкащині будують насіннєвий завод

Саме у Корсунь-Шевченківському розташована сортовипробувальна станція німецької селекційної компанії. Про це розповів керівник продажів Strube по Південно-Східній Європі доктор Лутц Геррманн в інтерв'ю propozitsiya.com.

За його словами, історично всі селекційні компанії, що спеціалізуються на виробництві насіння цукрових буряків, не тільки Strube, вирощують їх на Півдні Франції або Півночі Італії. Насіння пшениці Strube вирощує, розмножує і переробляє в різних країнах, і в Україні в тому числі.

"Будь-яка компанія з ім'ям турбується про свою репутацію. Я розумію людей, які не довіряють продуктам із України. Але тут багато освічених, кваліфікованих, дуже інтелектуальних фахівців. Так, технічна база господарств відстає, але у нас є можливість проводити контроль якості на базі німецьких лабораторій", — упевнений керівник німецької насіннєвої компанії.

Він додає, що генетичний потенціал українських зернових дуже великий. Селекційна робота в Україні велася століттями. Кліматичні умови сприяють виведенню успішних районованих сортів. Strube співпрацює з харків'янами по зерновим, бере у них український матеріал, щоб отримати зимостійке і посухостійке зерно. А по соняшнику співпрацює з Одеським селекційно-генетичним інститутом.

Також Л. Геррманн зазначив, що в Україні гостро стоїть питання дефіциту внесених добрив. "Раніше говорили, що маючи чорнозем, велику частку гумусу, можна нічого не давати землі —  виросте. На жаль, це не так. Досвідчені господарства знають, що в грунт потрібно вносити не тільки азот, але і калій, натрій, особливо фосфор. Грунти також відчувають дефіцит сірки. У комплексі все це впливає на врожай. Якщо отримувати по 500 ц/га цукрових буряків, то культура буде "витягати" з землі соки. Землю потрібно обстежити і дати їй стільки мінералів і мікроелементів, скільки вона вимагає", — каже він.

Наразі, у Німеччині під цукровий буряк практикують наступну сівозміну: пшениця - пшениця - цукрові буряки - ячмінь. Також у цю схему можна включати рапс, у Німеччині його дуже активно вирощують.

За інформацією німецького фахівця, на півдні Німеччини в сезоні-2017 середня врожайність цукрового буряка очікується на рівні 89 т/га. Відтак, деякі господарства отримають і 100, і 120 т/га. Така висока врожайність, за словами Л.Геррманна забезпечується завдяки кільком склдадом. По-перше, достатня кількість опадів. Зазвичай тільки Схід і Південь України відчувають дефіцит вологи, але в 2017-му постраждали всі регіони. По-друге, терміни посіву і насіння. "Селекція та генетика принципово важливі, так як і вміння агронома допомогти рослині сповна їх реалізувати", — наголосив він.

"У Німеччині завжди говорять: німецький фермер кожен свій буряк на ім'я знає, щоденя його вітає, цікавиться здоров'ям і настроєм. Можливо, саме в цьому секрет наших високих врожаїв", - констатував Л. Геррманн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Італійські фермери захищають оливки зі зброєю в руках

У регіоні посилилися крадіжки винограду, оливок, мигдалю та іншого врожаю. У деяких поселеннях організували плантаційні патрулі, передає rp.pl із посиланням на італійські ЗМІ. Відомо, що нальоти на ферми здійснюють іноземні злочинні угруповання.

Цього року урожай особливо цінний, адже багато культур були раніше знищені через посуху і град. Втрати, завдані селекціонерам, є ще серйознішими, адже край страждає також від зміни клімату.

«Крадіжки спонукали деяких фермерів організувати нічні та денні патрулі, ще хтось пішов в органи безпеки, — каже Джанні Кантеле, регіональний начальник відділу сільського господарства Колдіретті. — Апулія практично не спить, бо має пильнувати урожай».

Рік в Апулії розпочався з суворих зим і снігу, чого майже ніколи не траплялося у регіоні. Літо було рекордно посушливим і гарячим. Сорти, які після такої погоди вдалося зберегти, цінуються в Апулії на вагу золота, кажуть фермери.

Власники виноградників, оливкових гаїв і мигдальних плантацій закликають поліцію створити загони для патрулювання околиць і господарств.

Джерело: landlord.uа

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Євгеній Семененко: Підприємство завжди потребує руху і змін, саме це створює нові продукти і сприяє розширенню

-Пане Євгенію, розкажіть про особливості побудови колективу. З чого складається Ваш день як керівника компанії?

- Почну з того, що завжди приємно працювати з людьми, з якими вже колись працював. По-перше, вони знають, чого я хочу, які вимоги я перед ними ставлю. Це обов’язкова умова для досягнення результату. Як казав колись Дмитро Васильович Фірташ: “Поганий той менеджер, якого все влаштовує”. Також я не беру у свій колектив людей, які не прагнуть розвиватися, ставати кращими і виконувати роботу якісніше. Мені потрібні люди, які весь час прагнуть досягати більшого, людина повинна до чогось іти, прагнути. При чому, як у матеріальному плані, так і морально, на кожному етапі досягати чогось нового. Ніколи не зупинятися на досягнутому. Якщо кожен гвинтик системи так працюватиме, за належного керівництва, компанія стрімко розвиватиметься. Підприємство завжди потребує руху і змін, саме це створює нові продукти і сприяє розширенню.

- Як Ви мотивуєте своїх співробітників?

- По-перше, звичайно, є премії, грошові винагороди. Якщо працівник виконав належні обов’язки, або зробив більше чогось, ніж мав, проявив ініціативу, він обов’язково отримає премію. Якщо працівник не впорався із поставленим завданням, або виконав його неналежним чином, додаткові “бонуси” знімаються із роз’ясненням у відповідному наказі. Якщо я біжу, то всі мають бігти. Якщо хтось затягуватиме роботу підприємства, то буде йти зворотня реакція, і розвиток підприємства зупиниться. Є люди, які приходять зі сторони, серед них завжди трапляються ті, що вписуються в колектив і ті, хто до цього колективу не потрапляє. І “UKRAVIT” - не виняток в цьому правилі. Окрім мотивації вертикальної - від керівництва до працівників, наявна “внутрішня” мотивація між безпосередніми колегами: працівники мотивують один одного. В  “UKRAVIT” створена така якісна і позитивна робоча атмосфера, що за час моєї роботи в цій компанії (5 років) звільнилася тільки одна людина за власним бажанням. Це був HR, який працював в компанії місяць. Щорічно у вересні в Черкасах компанія “UKRAVIT” на виробництві організовує корпоративи, в рамках яких влаштовуються драйви, розваги, вечері, конструктивні мозкові штурми, бесіди у неформальній атмосфері. Агробізнес за своїми особливостями практичний. І навіть корпоративи в нашій компанії влаштовуються на виробництві. В команді гуртуються люди, які вміють працювати і хочуть це робити.

- Ви - керівник лідер, чи керівник-командувач?

- Я не люблю наказувати, із працівниками стосунки будую на довірі. Якщо ходити офісом і віддавати накази, ефективності компанія не матиме. Я ставлю задачі, мотивую співробітників, допомагаю, направляю - і отримую ефективну діяльність кожного окремо і всієї компанії в цілому. Я люблю працювати з людьми, які самі приходять і кажуть: “давайте зробимо так”. Тому що серед певної кількості банальних ініціатив обов’язково трапляються цікаві і важливі. Кожні слід розглянути і прийняти на основі них певні рішення. Кожен працівник на ділянці, за яку відповідає, може знати набагато більше, ніж керівник, який всю картину бачить трохи згори. Звичайно, я розумію, як рухаються всі процеси, але працівники оперують величезною кількістю важливої інформації. Двері мого кабінету завжди відчинені, в них навіть не потрібно стукати. Будь-який співробітник може зайти кожної хвилини. Єдине, що я делегую питання за ступенем важливості, і в результаті всі процеси, які відбуваються в компанії, проконтрольовані і всі проблеми й питання вирішені.

- Багато людей працює в компанії? Як гендерно сформований колектив?

- Наразі в компанії «Укравіт Агро» працює 47 осіб. Пропорція жінок і чоловіків рівномірна, ми орієнтуємось не на стать людини, а на її професіоналізм. В нашій команді є жінка-агроном, наприклад, вона кваліфікований спеціаліст, незважаючи на те, що загалом ці посади частіше обіймають чоловіки. Вона на рівних із чоловіками “мотається” по відрядженнях, вирішує важливі питання і має такі самі обов’язки, як і її колеги-чоловіки. Фінансовою  частиною  “UKRAVIT” теж керує жінка, менеджери з продажу, менеджери із закупівлі сировини - також жінки. Наша компанія створює комфортні умови для праці професіоналів, і не має значення, скільки їм років і якої вони статі.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З магазинів виробникам повертають багато непроданої ковбаси

Про це ГолосUA повідомив експерт з продуктів харчування Володимир Масалітін.

За словами експерта, закономірним є той факт, що з споживчого кошика українців практично зникли ковбасні вироби.

«Середня вартість ковбаси, мінімум, 150-170 грн за кілограм. Середньої якості ковбаса,  - 120-130 грн. Зрозуміло, що за такими цінами вона стає недоступною для людини з пенсією, припустимо, в 1300 грн», - зазначив Володимир Масалітін.

Експерт при цьому пояснив, що з боку виробників також зрозумілі такі розцінки на ковбасу, оскільки зростають ціни на сировину, електроенергію, транспортні послуги.

«У виробників немає кредитних грошей, а м'ясо мало хто дає з відстрочкою платежу. М'ясо продають тільки за гроші. Якщо порахувати, то виробнику, щоб зробити закупівлю, потрібно витратити 100-150 тис. грн. При цьому потрібно врахувати, скільки повернення йде виробникам з супермаркетів. Повертають море не купленої ковбаси», - пояснив експерт.

«10% повернення виробники, як правило, пускають в переробку, решту викидають. Зрозуміло, все це лягає на собівартість продукції», - резюмував Володимир Масалітін.

Навіть варена ковбаса по 150 грн стає недоступною для більшості українців з мінімальним доходом.

Про кореспонденту ГолосUA повідомив експерт з продуктів харчування Володимир Масалітін.

За словами експерта, закономірним є той факт, що з споживчого кошика українців практично зникли ковбасні вироби.

«Середня вартість ковбаси, мінімум, 150-170 грн за кілограм. Середньої якості ковбаса, «паршива» - 120-130 грн. Зрозуміло, що за такими цінами вона стає недоступною для людини з пенсією, припустимо, в 1300 грн», - зазначив В. Масалітін.

Експерт при цьому пояснив, що з боку виробників також зрозумілі такі розцінки на ковбасу, оскільки зростають ціни на сировину, електроенергію, транспортні послуги.

«У виробників немає кредитних грошей, а м'ясо мало хто дає з відстрочкою платежу. М'ясо продають тільки за гроші. Якщо порахувати, то виробнику, щоб зробити закупівлю, потрібно витратити 100-150 тис. грн. При цьому потрібно врахувати, скільки повернення йде виробникам з супермаркетів. Повертають море не купленої ковбаси», - пояснив експерт.

«10% повернення виробники, як правило, пускають в переробку, решту викидають. Зрозуміло, все це лягає на собівартість продукції», - резюмував Ст. Масалітін.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/ekspert_iz_supermarketov_proizvoditelyam_vozvraschayut_mnogo_neprodannoy_kolbasyi_iz
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview