Розвиток сільгоспвиробництва в Україні «гальмують» дорогі кредити і рейдерство – експерт

Про це в коментарі ГолосUA повідомив експерт з аграрних питань Денис Марчук.

«У той час як потрібно нарощувати питому вагу перероблених продуктів з більшою доданою вартістю, основні проблеми, які гальмують розвиток сільгоспвиробництва - дорогі кредити і рейдерство. Цього року додалися несприятливі погодні умови. Окремо слід звернути увагу на відсутність розуміння з боку держави. Наприклад, в урядовій стратегії з управління у сфері використання, охорони та розпорядженням землями сільськогосподарського призначення державної власності сільгоспвиробники зображені переважно в негативних тонах. Наші чиновники ще дуже далекі від розуміння, що власних виробників потрібно поважати», - сказав Денис Марчук.

Експерт уточнив, що головними продуктами українського експорту є зернові культури і соняшникову олію.

«Згідно з даними Держстатистики в 2016 році сільгоспвиробники виробили аграрної продукції на 277 млрд гривень, що становить 12% ВВП. При цьому експорт української аграрної продукції та продуктів їх переробки за минулий рік перевищив 15, 5 мільярдів доларів, що дорівнює 42,5% від загального експорту країни. Цифри говорять самі за себе, але Україна має ще значний потенціал для подальшого збільшення експорту за умови відкриття нових ринків та диверсифікації товарної структури, адже головними продуктами експорту є зернові культури і соняшникова олія », - резюмував Денис Марчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Голландський інвестфонд купує 20% акцій одного з найбільших виробників курятини в Україні

Як стало відомо Delo.UA, угода вже завершена і найближчим часом про неї буде офіційно оголошено в ЗМІ.

Поява нового інвестора прискорить реалізацію масштабного інвестиційного плану підприємства з модернізації виробництва, бюджет якого складе більше 25 млн євро.

У компанії відзначають, що приватний інвестиційний фонд Safedam зі штаб-квартирою в Амстердамі зосереджений на консервативних інвестиціях в нерухомість. Ця угода — перший досвід інвестицій Safedam у виробництво продуктів харчування. І дебютний досвід інвестицій в українську компанію.

"Володимир-Волинська птахофабрика" входить у групу компаній OPENMIND і в трійку найбільших виробників курятини в Україні, займаючи 6% внутрішнього ринку курячого м'яса. В інфраструктурі фабрики 100 пташників, власний забійний цех та комбікормовий завод.

Компанія виробляє більше 200 тонн м'яса птиці в живій вазі на добу. "Володимир-Волинська птахофабрика" виробляє продукцію під торговою маркою "Курка Чеботурка".

ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" закінчило 2015 рік з чистим прибутком 84,757 млн грн.

Група компаній OPENMIND включає напрямок з виробництва курячого м'яса ("Володимир-Волинська птахофабрика") та виготовлення і продаж крафтового пива (складається з виробництва — пивоварня Red Cat і рітейлу — мережа з більш ніж 60 магазинів крафтового пива "ПивоБанк").

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Попри санкції, м'ясо та м'ясні вироби з РФ у великих обсягах завозяться в Україну

Виявляється, що попри санкції, м’ясо та м’ясні вироби з Росії у великих обсягах завозяться в Україну, причому обсяги поставок зростають. Обходити санкції російським постачальникам вдається завдяки українській митниці. "Так, мова йде про м’ясо для ОРДЛО, яке проходить через неконтрольовану ділянку українського кордону. Це можна побачити, зіставляючи зовнішньоторговельну статистику України і Росії. Я вже робив такий аналіз по молочних продуктах, зараз, як обіцяв, – інформація по м’ясу", - зазначає Андрій Панкратов.

"Почалося це в 2015 році – напевно, не без допомоги тих самих "білих фур". В той рік на територію України було завезено 22 тис. тон «сірого» (не зареєстрованого офіційно як імпорт в Україні) м’яса і м’ясних продуктів. В 2016 році поставки зросли ще в два з половиною рази, сягнувши 54 тис. тон. За п’ять місяців 2017 року такий «імпорт» склав 29 тис. тон, що на 28% перевищує відповідний показник минулого року. Йде, в основному, курятина (37 тис. тон в 2016 р.), свинина (9 тис. тон), а також ковбасні вироби (4 тис. тон).

В російській пресі нерідко про зростання експорту пишуть як про перемогу тваринницької галузі, ставлячи на перше місце факти збільшення експортних поставок в Гонконг і В’єтнам. Справа в тому, що і в 2015, і в 2016 роках поставки в ОРДЛО були другими за обсягами (після Казахстану), а в 2017 році взагалі вийшли на перше місце, склавши 27% від всього російського експорту м’яса.

При цьому, необхідно зазначити, що незважаючи на своє ембарго і бульдозери на митницях, Росія залишається нетто-імпортером м’яса. Імпорт в 2016 році склав 1,04 млн. тон, експорт – 221 тис. тон.

Україна ж, навпаки, вже третій рік перебуває в статусі нетто-експортера м’яса. В 2016 році імпортовано було 160 тис. тон, експортовано – 235 тис. тон.

В українському споживанні імпортне м’ясо складає зараз 7%. Обсяг споживання м’яса в окупованих регіонах Донбасу виявити неможливо, але якщо припустити, що він такий як і в Україні (насправді, не дуже високий – 51 кг на душу населення в 2016 р.), то виявляється, що поставки з Росії забезпечують 35% споживання. Це навіть більше, ніж я нарахував по молочних продуктах (близько 20%)", - констатує Андрій Панкратов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"В полях у фермерів": нелегальний бізнес "АТОшників"

Про це повідомив боєць легендарної 95-ї бригади, кіборг Євген Турчак, пише Обозреватель.

"Обдзвонив сьогодні 42 своїх бойових товаришів. Збирав інформацію про те, кому з них потрібна квартира. В результаті 20 з них - не в цивілізації, а в полях у фермерів. Це новий вид заробітку для "АТОшників" - вирішувати питання для фермерів, а вони добре платять", - зазначив Турчак.
За його словами, "АТОшники" відбивають або утримують поле, а в замін забирають урожай з половини, це приблизно $200-400 тис".
Турчак розповів, що більш "спритні" АТОшники "навіть схему придумали".

"Розбилися на дві групи, одна приходить до фермера і створює проблеми. Тут же з'являється друга група і їх вирішує за винагороду. І всі задоволені - фермер-л*х зберіг урожай і землю, а рейдери заробили. Це схема "90-х", називається "Вилка". Свого часу нею користувалися афганці, тепер ми естафету перехопили", - пояснив боєць.

Він уточнив, що існують ще й інші види "бізнесу", а також закликав фермерів відразу йти в поліцію, а "АТОшників" не ганьбити інших бійців.
"Заощадите гроші і позбавите "АТОшників" непорядного заробітку, а значить на наступний урожай будете мати менше проблем", - додав Турчак.

Крім того, він готовий розповісти поліції, хто в якій області і на яких полях "працює", і за якою схемою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість меду в різних регіонах України

Теґи: 

Медовим спасом свято називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір.

Кореспонденти УНН дізнались вартість головного атрибуту Медового спасу у різних куточках України. Так,  одесити 1 літр меду акації можуть придбати за 120грн., гречаного меду - 100 грн., липи - 110 грн., різнотрав'я - 90-120грн.

У Львові за баночку меду акації  потрібно  заплатити 150 грн., гречка- 140-150грн, липи- 120-130грн. Мешканці Закарпаття поласувати медом акації можуть за 180 грн.,  липи- 160-180 грн., різнотрав'я - 120-160 грн., гірський, лісовий - 180-200 грн., коріандровий - 120 грн.

У Кропивницькому за літр цьогорічного меду з соняшника просять 80 грн., різнотрав'я 100-120 грн., липи 160-200 грн., акація 180- 240 грн.

Мед із різнотрав'я у Житомирі можна придбати за за 90 грн., тоді як у Маріуполі він коштує близько 100 грн., а травневий мед можна придбати приблизно за 170 гривень за 1 л.

Дніпряни перед святом зможуть придбати мед за 100 грн., а соняшниковий мед за 80 грн. - 1 л.

У Рівному, мед різнотрав'я  можна придбати за 120 грн, гречаний 90 грн., липовий - 80грн, мед акції – 100 грн за 1 літр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Палюче сонце знищило врожай херсонських кавунів

Звідcи і зpоcли ціни на баштан, розповідає  ТCН.

Але ягода є. І нею тpадиційно xвалилиcя на Феcтивалі укpаїнcького кавуна. Cвято як завжди влаштували в міcті Гола Пpиcтань на Xеpcонщині. Для людей там - дегуcтації, яpмаpки та забави.

У цьому pоці на феcтивалі кавунів значно менше, ніж завжди. І пpоблема не в баpжі, що вивезла значну чаcтину кавунів до Києва, а в дуже виcокій темпеpатуpі. Влаcники баштанів cкаpжатьcя, що чеpез шалену cпеку на поляx кавуни пpоcто згоpають.

"Це cвеpxжаpа. Кавуну потpібно, щоб було 20 гpадуcів вночі і вдень 28-30. А у наc темпеpатуpа на повеpxні піcку доcягала 60 гpадуcів. Тобто cтояти на піcку без взуття неможливо. Звичайно, і кавун лежить на цьому піcку", - каже кеpівник феpмеpcького гоcподаpcтва Юpій Покотилов.

Виcока темпеpатуpа - вище ціни. У цьому pоці на яpмаpку пpодавали кавуни по 1,5-2 гpн за кілогpам. За дині пpавили по 4-5 гpн. Але це оптові ціни. І вони, як для Xеpcонщини, чималі. У київcькиx cупеpмаpкетаx кавуни пpодають по 2-5 гpн за кілогpам. Дешевше – ті, що з баpжі.

"Pанній кавун вже відійшов, cеpедній обпікcя пpи такій темпеpатуpі. Ми заpаз очікуємо пізній кавун, це буде кінець cеpпня - початок веpеcня", - говоpить диpектоp Депаpтаменту агpопpомиcлового pозвитку Xеpcонcької облдеpжадмініcтpації Олекcандp Паливода.

Cпека вплинула і на баштанні pекоpди. В цьому pоці пеpеможці - дpібнуваті. Найважчий кавун – важив тpоxи менше 18 кілогpамів. Це коли минулоpічні pекоpдcмени cягали аж 40 кілогpамів. А оcь на категоpію "найменша" гаpбуз - cпека не вплинула: 32 гpами пpоти тоpішніx 42 гpамів.

Кавуни і дині на cтендаx і вантажівкаx - це вже звична pіч для гоcтей феcтивалю. Тому в наcтупному pоці феpмеpи xочуть запpоcити людей кудиcь у cело - щоб покупці могли побачити, як pоcте баштан, і купити cолодку ягоду пpямо з поля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview