150670

Рибні продукти в Україні стануть безпечнішими

Теґи: 

Проект буде виконано у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства та за фінансової підтримки уряду Норвегії.

Реалізація проекту сприятиме покращенню законодавчої системи, розвитку продовольчих ланцюгів рибної промисловості та доступу українських рибних виробників на міжнародні ринки.

На основі результатів дослідження ФАО, проведеного у листопаді 2016 року, в рамках проекту буде проведено аналіз рівня відповідності законодавства України вимогам Європейського Союзу.

До проекту також увійдуть інформаційно-пояснювальна кампанія для рибогосподарських лабораторій щодо їхніх обов'язків відповідно до нових правил, а також тренінги для інспекторів рибної продукції щодо імпорту та вимог до сертифікації.

Інспектори з продовольства пройдуть спеціальне навчання з перевірки риболовних суден, посадкових майданчиків, рибопереробних заводів та управління якістю та безпечністю харчових продуктів.

«Для ФАО реалізація цього проекту є надзвичайно важливою, особливо в умовах нещодавнього спалаху ботулізму в Україні через вживання рибної продукції. Серйозної уваги вимагає той факт, що сьогодні не існує належного контролю за санітарно-технічними і санітарно-гігієнічними умовами виробництва», ‒ зазначив координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

Проект ФАО діятиме до квітня 2018 року і сприятиме Мінагрополітики, Представництву ЄС при міністерстві та іншим ініціативам ФАО, в рамках яких було нещодавно завершено дослідження рибництва та аквакультури в Україні, у комплексному покращенні сектору.

«Цей проект потрібен не лише державним службам для налагодження системи управління, а й бізнесу, оскільки в Україні є багато наявних та потенційних виробників-експортерів до ЄС, для яких гармонізація нашого законодавства значно спростить їхню діяльність, ‒ наголосив головний державний інспектор ветеринарної медицини Борис Кобаль. ‒ Окрім того, проект забезпечить міцну підтримку рибалкам, трейдерам та переробникам продукції у питаннях відстеження, контролю та маркування товарів відповідно до нових уніфікованих з ЄС регуляторних вимог».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок м’яса України – підсумки першого півріччя

  • Поголів’я ВРХ почало відновлюватись;
  • Свинарство швидко втрачає поголів’я;
  • Хвалити експортерів яловичини за успішну диверсифікацію поставок поки ще зарано;
  • Чекаємо на новий рекорд у експорті курятини;
  • Китай рятує українських свинарів як може;
  • Шоковані зростанням цін, українці скоротили споживання м’яса.

 
Виробництво


 

Виробництво яловичини у першому півріччі зросло, за попередніми оцінками, на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року – зі 104 до 106 тис. тонн.

Зростання цін на молоко, а також безпосередньо на м’ясо повертають інтерес сільських жителів до ідеї утримання корів. Держстат вже декілька місяців показує, що поголів’я ВРХ в категорії господарств населення перевищує торішнє. В комерційному виробництві тенденції до зростання стад поки що не помітно, але не забуваймо, що поголів’я ВРХ в нашій країні більш ніж на 70% знаходиться саме в домогосподарствах. Отже, маємо тенденцію поступового відновлення поголів’я ВРХ, хоча в цілому воно ще менше ніж торік.

Зростання реалізації ВРХ на забій в цьому році також забезпечили господарства населення, тоді як в сільськогосподарських підприємствах – спад. Але як пояснити те, що поголів’я почало відновлюватись тільки кілька місяців тому, а реалізація худоби на забій вже випереджає показники минулого року?

Нажаль, оперативна статистика не дозволяє побачити поточний стан м’ясного бізнесу країни в деталях, але в більш докладній річній статистиці впадає в око збільшення в господарствах населення кількості телят віком до 1 року і бичків станом на 1 січня цього року у порівнянні з початком року минулого. Всі інші статевовікові категорії ВРХ зазнали скорочення. Отже, на фоні загального спаду поголів’я відбувалося нарощування потенціалу саме м’ясного напрямку вітчизняного молочно-м’ясного бізнесу (по факту, 95% поголів’я ВРХ в країні – молочні породи).

Нажаль, таке зростання не буде тривалим, оскільки традиційно в Україні телят тримають не довго. Таким чином, можна було б очікувати уповільнення виробництва яловичини далі, якби не ще один чинник – загроза заразного вузликового дерматиту ВРХ. Ми вже неодноразово вказували на ймовірність короткострокового збільшення реалізації худоби на забій при загрозах епізоотій – так званого «психологічного забою» – і цей фактор ще не «відпрацював» на нашому ринку. Напевно, на щастя. Сподіваємося, що і не відпрацює, але стежимо за ситуацією.

Виробництво свинини за півріччя зменшилося всього на 1% – з 344 до 341 тис. тонн. Ми очікували більшого спаду і збереження виробничого потенціалу в сільськогосподарських підприємствах на майбутнє, але доводиться констатувати, що активна реалізація свиней на забій відбувається одночасно зі стрімким скороченням поголів’я.

Так, станом на 1 липня 2017 року, поголів’я свиней в сільськогосподарських підприємствах було на 10% меншим ніж торік, а в цілому, разом з господарствами населення – на 8% меншим. Відставання від минулого року збільшується – ще 1 січня різниця була на рівні 4% у сільгосппідприємствах і 6% - в цілому. Тобто, саме підприємства забезпечують активну реалізацію на забій за рахунок зменшення поголів’я. Надії на швидке відновлення перекреслюються фактом меншого на 28% поголів’я свиноматок в сільгосппідприємствах станом на початок року.

Пояснити таке самогубство професійного свинарства не можна тільки «психологічним забоєм» через АЧС на тлі сприятливих поточних цін на м’ясо – схоже на втрату підприємців віри у цей бізнес. І це доволі дивно, оскільки виробникам складно жалітися на відсутність попиту на живець, ціни на який зросли з початку року в 1,5 рази! Сподіваємось, що дійсно професійні виробники, які дбають про біобезпеку і не панікують в умовах розповсюдження АЧС, дивляться в майбутнє з більшим оптимізмом і отримають заслужені ринкові бонуси в цій ситуації.

Виробництво курятини у першому півріччі, як і очікувалося, залишилося приблизно на рівні відповідного показника минулого року – 590 тис. тонн проти 587 тис. тонн. Незмінним було також виробництво субпродуктів і жиру – на рівні 76 тис. тонн і 31 тис. тонн відповідно. В результаті, маємо загальну кількість виробленого за півріччя м’яса – 1 млн. 164 тис. тонн; рік тому було стільки ж, в межах похибки.

Ми також очікуємо що загальне виробництво м’яса залишиться на рівні минулого року і у другому півріччі. Ймовірний спад по свинині буде компенсований зростанням виготовлення курятини.
 

Експорт



Примітка: Дані по яловичині і свинині не співпадають з торгівельною статистикою оскільки переведені у еквівалент забійної ваги

Експорт м’яса в цьому році, на відміну від виробництва, прогресує. Помітне зростання відзначається по всіх категоріях, а загальний обсяг в 1,5 рази перевищує торішній показник.

Яловичини вивезено вже 25 тис. тонн у перерахунку на забійну вагу –  проти 13 тис. тонн у першому півріччі минулого року. Тобто, маємо збільшення майже у 2 рази!

Але, якщо в 2016 році найбільшим пунктом призначення для української яловичини був Казахстан, то в цьому році 40% експорту йде в Білорусь. Цікаво, що Білорусь сама є експортером яловичини, причому експортує її в 5 разів більше ніж Україна. Зрозуміло, що стоїть за цими поставками, а якщо ні, то ось ще два факти: 1) майже 100% імпорту яловичини в Білорусь йде з України; 2) майже 100% експорту яловичини з Білорусі йде в Росію.

Отже, напевно, ще передчасно хвалити українських експортерів за успішне відкриття нових ринків замість втраченого російського, хоча нові напрямки все ж таки є – це В’єтнам, Ірак, Єгипет, куди вже стабільно йдуть десятки і сотні тонн на місяць. Загалом, за півріччя частка експорту яловичини у не-СНД країни склала 18%.

Подальший експорт яловичини в цьому році буде залежати від внутрішнього виробництва, а там можуть бути декілька сценаріїв. Але в останні роки у другій половині року вдавалося експортувати більші обсяги ніж у першій.

Експорт свинини, як і очікувалося, збільшився, причому більше ніж в 2 рази! Однак, така пафосна декларація успіхів – не більше, ніж математичний трюк, оскільки мова йде про незначні обсяги – всього 3,8 тис. тонн за півріччя. У недалекому 2015 році у першому півріччі було експортовано 29 тис. тонн (у еквіваленті забійної ваги), хоча майже все тоді йшло в Росію. Зараз близько 75% експорту йде до Грузії, ще 15% – до країн СНД.

Серед нових напрямків можна виділити Гонконг. Також українська статистика показала в цьому році поставку кількома партіями 40 тонн свинини у мусульманську Туреччину, хоча у турецькій статистиці цього імпорту не зареєстровано. Отже, відкриття нових ринків йде, нажаль, дуже повільно.

Проте, радують експортними досягненнями наші птахівники. Україна закріпилася на п’ятому місці серед світових експортерів м’яса птиці в 2016 році, а точніше – на четвертому, якщо вилучити Гонконг, який є перевалочною базою.

Експорт продовжує прогресувати, незважаючи на тимчасові труднощі з пташиним грипом і посилення конкуренції на світовому ринку. За перше півріччя 2017 року вивезено вже 149 тис. тонн м’яса птиці – на 39% більше ніж за відповідний період минулого року. Географія – найрізноманітніша. Серед лідерів-покупців – Єгипет, ЄС, Азербайджан.

Квота на безмитний імпорт курятини з України в ЄС (цього року вона становить 16,8 тис. тонн) розподіляється Європейською Комісією через ліцензії по кварталах, і зазвичай дуже швидко вибирається. Поза квотою сплачується мито у розмірі від 180 євро на тонну, а по найбільш поширених позиціях – 1024 євро за тонну, що вже доволі суттєво.

Сподіваємось на продовження активного експорту курятини у другому півріччі цього року і чекаємо на новий річний рекорд. Такими темпами попередній рекорд, встановлений в минулому році, може бути перекритий вже у вересні-жовтні. 

Імпорт


 
Примітка: Дані по яловичині і свинині не співпадають з торгівельною статистикою оскільки переведені у еквівалент забійної ваги
 

Імпорт також йде доволі активно і випереджає за загальними темпами показники двох попередніх років. Україна була нетто-імпортером м’яса до 2014 року, але різке падіння курсу гривні на деякий час тоді прибрало іноземну конкуренцію з внутрішнього ринку. Однак, український споживач поступово звикає до нових реалій і ціни на м’ясо на внутрішньому ринку йдуть вгору, відкриваючи дорогу імпорту.

Це, однак, менше за все стосується яловичини, яка залишається малодоступним делікатесом для більшості українців, навіть якщо вона місцевого виробництва. Про імпорт не варто і говорити. В цьому році було завезено всього декілька сотень тонн яловичини, переважно з Литви.

Не набагато більшими є, поки що, обсяги імпорту свинини, але тут інша ситуація. Свинина – більш ходовий продукт, а потенціал його внутрішнього виробництва різко падає через скорочення поголів’я. За таких умов ціни в країні очікувано зростають.

Згідно з моніторингом Держстату, середні роздрібні ціни на свинину зросли з початку року на 35%, тоді як курятини – на 11% і навіть яловичини – на 21%. Курс долара США до гривні в цьому році знизився на 1%, отже у доларах ціна зросла ще більше – на 36%.

Світові і європейські ціни теж зростали під впливом активного попиту з боку Китаю та інших країн Східної Азії і це рятувало українських виробників від імпорту свинини, але з квітня ціни в Європі збільшувались вже помітно повільніше, і в кінці червня був зареєстрований їх невеличкий відкат. Загалом, з початку року свинина в ЄС подорожчала у середньому на 20%. Індекс продовольчих цін ФАО на свинину за той же період піднявся на 14%. Таким чином, українські і світові ціни продовжують зближуватись, а значить, загроза імпорту не тільки не минає, але стає все більш реальною.

Імпорт м’яса птиці в цьому році, який склав станом на кінець червня 48 тис. тонн, перевищив показник першого півріччя минулого року на 44%. Дві третини цього обсягу – це поставки замороженої курятини механічного обвалювання з Польщі. Ціна такого імпорту складає менше 40 центів за кг, або 11,50 грн. вже з ПДВ. Квота на безмитний імпорт в Україну м’яса птиці становить цього року 8 400 тонн, але вона вже повністю вибрана. Це, однак, не зупиняє потік імпорту, оскільки при такій ціні можна сплачувати і мито у розмірі 10% (джерело). Очевидно, що такий імпорт буде продовжуватись, більше того – ми очікуємо його збільшення у другому півріччі.
 
Споживання


 

Загальне споживання м’яса у першому півріччі зменшилось, згідно балансу, на 2% – як реакція на стрімке підвищення цін. Найбільше – на 16% – зменшилося споживання яловичини, на 3% менше спожито свинини, тоді як споживання м’яса птиці зросло на 4%. Ще наприкінці минулого року ми припускали, що у зв’язку з підняттям мінімальної зарплатні в цьому році відбудеться перерозподіл доходів, який, в свою чергу, призведе до збільшення попиту на дешеве м’ясо. Ми бачимо, що це відбувається: частка курятини у споживанні зростає.

Далі, по мірі того як споживачі будуть звикати до нових цінників, загальний обсяг споживання може збільшитись і вийти на рівень минулого року. У розрахунку на душу населення, яке зменшується, це буде означати навіть невеличке збільшення споживання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна втрачає посівні площі

Про це повідомляє «УкрАгроКонсалт».

«Що стосується поточного сезону, то скорочення площ було незначним. Деяке зростання пшениці компенсувалося зниженням площі ячменю. Скорочення площ поряд з не зовсім сприятливими погодними умовами зумовлять скорочення врожаю зерна. Таким чином, при триваючому зниженні внутрішнього споживання в 2017/18 очікується падіння експорту зерна в порівнянні з минулим сезоном», — йдеться в повідомленні.

Згідно з оцінками, світовий урожай пшениці, кукурудзи і ячменю скоротиться на 58 млн т, однак запаси будуть третім світовим рекордом за всю історію спостережень.

У 2017/18 МГ світова площа під основними зерновими культурами буде нижче, ніж за останні 4 сезони.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині створюють ґрунтообробну техніку для органічного землеробства

Такі ґрунтообробні агрегати запобігають росту бур’янів, підживлюють культури та зберігають родючість ґрунтів без використання азотних добрив, повідомляє департамент агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, пише AgroTimes.

Голова фермерського господарства Сергій Довгань з 2011 року займається вирощуванням та експортом органічних зернових культур: спельти, сочевиці, тритикале, рижію, люпину, гірчиці, пелюшки тощо.

Якість та відповідність її статусу органічної продукції постійно контролюється міжнародним сертифікаційним органом. Така продукція користується попитом у європейських країнах: Швейцарії, Італії, Німеччині, Голландії та інших.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Статус-кво в агропромисловому комплексі України: плюси та загрози

Про це пише Суспільний кореспондент.

ПЛЮСИ.  Серед плюсів ситуації, що склалася в АПК, найчастіше називають такі:

- Частка агросектору у ВВП України – 12%. Частка сільського господарства у ВВП країни зросла з 9% у 2015 році до 12% за підсумками 2016. Аграрний бізнес називають «головним драйвером економіки України».

- Частка експорту с/г продукції та продуктів її переробки у загальному експорті країни сягнула 42% у 2016 році. У 2013 році це було 26,8%, а у 2007 – лише 9,3%.

- Торік агросектор забезпечив понад 28% валютної виручки. Найбільші доходи – від експорту зернових та соняшникової олії. Серед усіх експортованих зернових лідерами є пшениця (33%, $2,72 млрд), кукурудза (33%, $2,65 млрд) та ячмінь (8,2%, $0,66 млрд,). У масложировому експорті 93% припадає на соняшникову олію ($3,7 млрд).

- Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу України за 2016 рік, за даними Мінагрополітики, склав $19,6 млрд (або 26,1% всього зовнішньоторговельного обігу України).

- Відбувається розширення ринків збуту. За даними Мінагрополітики, вже 278 українських підприємств мають право експорту на ринки ЄС. Українські виробники отримали додаткові квоти від ЄС. Ведуться переговори з доступу української продукції до КНР, Йорданії, Єгипту, Сербії, Японії, Канади, Сінгапуру, Кореї, США, В’єтнаму, Малайзії, Індонезії та Індії.

Нинішній стан в АПК сформований насамперед мораторієм на продаж сільгоспземель, Фермери та крупні агрохолдинги непокояться, що після скасування мораторію власники або захочуть підвищити вартість оренди, або почнуть продавати ділянки, і земельний банк фермерських господарств буде зруйновано. Однак у цьому позитиви для одних (виробників) є негативом для інших – для кількох мільйонів пайовиків, які отримують занижені кошти за користування своєю землею. Фактично – кредитують фермерів. І при цьому не мають достатньо грошей, щоб щось купувати, у тому числі продукцію самих фермерів. Відповідно, це стримує розвиток ринку та економіки країни в цілому.

ЗАГРОЗИ.

Основні тенденції є такими.

    Невизначеність.

Постійне відтермінування запуску ринку земель консервує невизначеність щодо напрямку розвитку земельних відносин в Україні. А відсутність зрозумілих правил гри – негативний сигнал для інвесторів та бізнесу в цілому.

«Ми постійно чомусь повертаємося до того, чи потрібен ринок землі. Насправді ж рішення про запровадження ринкових відносин та побудову ринкової економіки було прийнято давно, на початку 1990-х. Але оскільки до сьогодні тривають такі дискусії, це означає, що в суспільстві ще немає остаточного розуміння, що лише ринкові відносини можуть привести до нормального економічного зростання країни та добробуту її громадян», – каже Вадим Бодаєв, голова Ради Всеукраїнського об’єднання «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України».

Він наголошує, що «власність – одна з необхідних складових існування ринку, але якщо вона не має обігу і не є товаром, то це вже не ринок, а якийсь сурогат».

    Тотальна перевага агрохолдингів в експортній структурі.

Дрібні та середні фермери нині перебувають у невигідних умовах порівняно з агрохолдингами.

Три найбільші аграрні компанії забезпечують виробництво валової с/г продукції в обсягах, які перевищують обсяги виробництва усіх фермерських господарств України. Окрім того, в середньому, агрохолдинги мають вищу врожайність порівняно із незалежними підприємствами та населенням.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB), прогнозує, що експорт і надалі продовжить зростати. «Тобто й фермери, і холдинги збільшать поставки. Але в експортній структурі залишиться тотальна перевага великих компаній. Дрібне фермерство зможе наростити експорт за рахунок органіки. Холдинги ростуть і багатіють, фермери, на жаль, біднішають – тобто жодних передумов для зміщення переваги в бік малих господарств немає, хоча я б не назвав агрохолдинг найкращою формою з організації відносин на селі. Звісно, вони мають існувати, але не в нинішньому форматі, коли їхній вплив на владу не завжди є результатом хоча б якогось прийнятного для країни рішення», – зазначає він.

    Сировинна структура агроекспорту.

Експерт Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні (SAGSUR) Александр Шкурла підкреслив, що попри високі показники агроекспорту, його товарна структура є переважно сировинною.

“Можна сперечатися, добре це чи ні. Бо країни, які експортують нафту, намагаються обмежувати її виробництво, щоб утримувати ціну. Але якщо збільшувати виробництво до нескінченності — падатиме ціна. Тому зараз треба думати про зміну структури українського сільськогосподарського виробництва“, — каже пан Шкурла.

«Не все так добре з тим, що 42% експорту забезпечує агросектор. Хочу нагадати, що торік влітку на світових ринках була криза сировинних товарів, у нас зменшилося виробництво зернових на 30%, і тут же ми побачили в серпні, що долар зріс з 24 до 26,5 грн. Оце і є сировинна реальність України», – наголошує економіст IMF Group Ukraine Григорій Кукуруза.

За словами завідуючого кафедрою земельного кадастру НУБіП Віктор Зайця, «зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення буде стимулювати налагодження переробки агропродукції всередині країни, що, в свою чергу, забезпечить стабільність макроекономічних показників, включаючи курс національної валюти».

    Низька економічна віддача сільгоспземель.

«Ми повинні розуміти, що тих мільярдів, які дає до бюджету агросектор, і про які зараз говорять як про успіх, могло бути в 5-6 разів більше. Якщо ми порівняємо урожайність в Україні та країнах Східної Європи – дійдемо сумних висновків», – каже Михайло Кухар.

Діаграма дуже наочно показує, що Україна пасе задніх за показником обсягів виробництва на одну особу в с/г виробництві в грошах.

земля-інфографіка
Серед причин – такі: (а) дешево орендувати більшу кількість земель вигідніше, ніж вкладати кошти у підвищення продуктивності виробництва, (б) вкладати кошти небезпечно через відсутність визначеності в орендаря щодо продовження оренди, (в) отримати кошти на розвиток можна було б під заставу землі – але за умов мораторію її заставляти не можна.

    Загрози, пов’язані з домінуванням орендних відносин

Одна з ключових – те, що орендарі не мають мотивації інвестувати в збереження орендованих земель.

«Концентрація земель сільськогосподарського призначення в орендарів призведе до виснаження найближчим часом значної частини найбільш родючих земель, переданих в оренду», – вважають в уряді, а це вплине на врожайність та обсяги продукції.

Таким чином, завдання, яке належить розв’язати за допомогою земельної реформи – активувати ті можливості, які нині заблоковані мораторієм, і при цьому не зруйнувати існуючих позитивних тенденцій. Окрім того, за результатами діалогу всіх потенційних учасників ринку, необхідно виробити ті правила, які стимулюватимуть і економічне зростання країни, і поліпшення економічного становища учасників ринку – як виробників, так і пайовиків. Саме таке завдання ставить уряд, проводячи консультації напередодні внесення законопроекту щодо обігу земель.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер навчився контролювати вирощування ягід за допомогою мобільного телефону

На їхній міні-фермі процес вирощування полуниць повністю автоматизований та контролюється за допомогою мобільного телефона. Тож немає потреби постійно перебувати біля свого городу, достатньо лише вчасно зібрати урожай. Про це пише expres.ua.

Як працює "розумна" ферма? Скільки урожаю вдається зібрати, чи він такої ж якості, як на звичайних фермах? Скільки вдається заробити на такому винаході? Щоб побачити все на власні очі, вирушаю до Ржищева, що на Київщині. Саме тут батько з сином вирощують полуниці -- достиглі ягоди поміж зелених кущиків та... дротиків! Так, до кожної рослини проведено "індивідуальне" крапельне поливання. Запитую, як це працює. Володимир Олексійович показує мені спеціальний агрегат і каже, що саме час поливання. Без жодних дій чи налаштувань пристрій починає гудіти, а з-під полуниць уже крапає вода. "Це вузол фертигації. До рослин подається маточний розчин - суміш води та компонентів добрив. Ймовірність збою цієї системи лише 1,01%. Тож до неї можна не підходити днями — поливання та удобрення здійснюються автоматично", - додає чоловік. Цікаво, що кущики ростуть не в землі, а в горщиках на висоті людського росту. Таку методику запозичили з Ізраїлю. Це називається "інтенсивне вирощування полуниці". Розсаду розміщують на висоті понад один метр. Так не доведеться навкарачки збирати урожай. А замість землі використовують торф. "Річ у тому, що вирощувати полуницю в землі не вигідно. Так вона більше хворіє, разом з нею виростає бур'ян. Також на одному й тому ж місці можна розсаджувати ягоду лише три роки, інакше грунт втомлюється, - пояснює Володимир Олексійович. - Натомість торф дешевший, немає терміну придатності, а всі необхідні мікроелементи подаємо кожній ягоді окремо. Вузол фертигації працює, як годинник, тож рослини ситі". Батько й син захоплені оптимізацією та автоматизацію процесу вирощування ягід. Тож усі нововведення та інновації тестують самотужки -- на власній полуниці. "Збираємо полуниці від квітня і аж до пізньої осені, - веде господар. - В одному модулі нашої ферми поміщається 132 кущики. Якби таку кількість посадити на землі, це зайняло б 18 метрів квадратних - тож економимо площу втричі! А з однієї такої міні-ферми можна отримати до 50 кілограмів ягід, залежно від сорту. При цьому, поливання і контроль температури автоматичні". Олексій же витягує смартфон, вмикає програму - і на екрані відображаються різні показники. Виходить, з будь-якої точки світу можна в режимі реального часу дізнатися про температуру, рівень освітлення, вологість повітря і грунту на своїй міні-фермі. Син натискає кнопку - і одразу ж вмикається поливання. Так само можна регулювати й освітлення. Тобто, щоб вирощувати полуницю на такій розумній фермі, зовсім не обов'язково навіть підходити до неї - система про все повідомляє дистанційно. Цікаво! Та ще й смачно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview