178171

Ринок лохини розвивається найдинамічніше

Про це повідомляє директор компанії «Фруктовий проект» Олена Поперечна, пише АПК-інформ.

«Не дивлячись на насичення плодово-ягідного ринку в цілому, сегмент лохини високорослої продовжує стрімко зростати. Прогнози подальшого розвитку залишаються вельми позитивними, оскільки попит на ці ягоди також стрімко збільшується в багатьох країнах, причому, мова йде не тільки про свіжу лохину», — говорить експерт.

За її даними, щорічно світовий ринок лохини зростає в середньому на 10%, і вже в 2020 році глобальне виробництво цих ягід досягне понад 900 тис. тонн. Лідером в даному сегменті є США, причому, дана країна займає перше місце як за площами під лохиною, так і за обсягами валового збору.

«Можна сміливо говорити про те, що лохина є головним трендом світового ринку. Наприклад, в США ці ягоди затребувані протягом усього року, таким чином, вона активно споживається як у свіжому, так і в замороженому або переробленому вигляді», —вважає Олена Поперечна.

 

На Львівщині відкрили новий елеватор

Потужність елеватора склала 20 тис. тонн, повідомляє Львівська облдержадміністрація, пише AgroTimes.

Це вже третій елеватор у структурі підприємства. Тут обробляють такі зернові культури як озима пшениця, соя, ріпак, кукурудза і горох.

Інвестиції в будівництво елеватора склали 20 млн грн. З його запуском загальні потужності «Західного Бугу» склали 48 тис. тонн.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

У ЄБРР запевнили, що не фінансують "Кернел"

Про це у коментарі УНН розповів старший радник із зовнішніх зв'язків ЄБРР Антон Усов.

"Ми розглянули звернення УКАБ. На сьогодні діючих фінансових проектів із компанією Кернел у ЄБРР немає", - запевнив Усов.

Нагадаємо, аграрні асоціації закликали ЄБРР та МФК зупинити фінансування виробника олії “Кернел” через конфлікт інтересів у його бенефіціара В.Хомутинніка. Аграрії стверджують, що нардеп використовує свій мандат та політичний ресурс для лобіювання інтересів холдингу, завдаючи шкоду іншим учасникам ринку.

Проект Юлії Порошенко і МХП зібрав 184 ідеї для агростартапів

Про це написала на своїй сторінці у Facebook співзасновниця проекту Юлія Порошенко, пише liga.net.

"184 проекти подалися на mhp accelerator", - написала вона. 26 лютого закінчився перший етап - етап прийому заявок. Далі з них буде відібрано 30 проектів для преакселерації. Потім всього 10 проектів потраплять на акселерацію і впровадження в АПК".

Нагадаємо, нещодавно співзасновники проекту Tech Radar Юлія Порошенко і Максим Бахматов разом з агрохолдингом "Миронівський Хлібопродукт" Юрія Косюка запустили акселератор аграрних інновацій. У конкурсі міг взяти участь будь-який бажаючий стартапер, у якого є ідея або прототип технологічного рішення для семи напрямків в АПК: агробіотехнології, діджіталізація в агросекторі, торговельні майданчики, автоматизація промислових процесів, енергоефективність, корпоративне управління, інновації кінцевої продукції.

Український винзавод буде виробляти власне шампанське

Про це повідомляє «Інформ-UA».

Протягом багатьох років це підприємство мало справу тільки з низкою оптових поставок винних матеріалів і не займалося власним розливом вина. Повідомляється, що головними споживачами виступали «Інкерман» і «Коблево», а також Артемовський, Харківський і Київський заводи, на яких виробляються шампанські вина.

За словами директора підприємства Валерія Тинтулова, для того, щоб виробляти шампанські вина, кращими сортами винограду вважаються Піно, Шардоне, Рислінг. Він звернув увагу на те, що в минулому вони займалися постачанням винної продукції навіть в європейські країни. Однак тепер було прийнято рішення про відкриття цеху, в якому вони будуть розливати своє шампанське.

Відзначається, що під керівництвом виноградної компанії знаходиться 600 гектар, а їх відмітна особливість – це суглинкові ґрунти. За словами Валерія Тинтулова, на території, де розташовується глина, завжди можна отримати якісні червоні вина, що мають мускатний аромат.

Як стверджують виноградарі, в землю досить-таки часто вносять добрива, що є не дуже сприятливим для виноматеріалу, проте з цим нічого вдіяти не можна – такі ринкові закони. Незважаючи на це, співробітниками заводу був освоєний новий спосіб добрив, який майже не містить хімікатів. Підрізана лоза не спалюється, а переробляється. А також ряд подрібнених старих пагонів розпилюють, і таким чином збагачують грунт калієм.

Ми можемо розливати до 200 тисяч пляшок напою в місяць, думаю, наша якість буде набагато вище, ніж у конкурентів, а роздрібна ціна така ж – приблизно 100 гривень за пляшку, - розповів директор заводу.

В Україні нікому утилізувати тисячі тонн непридатних пестицидів

Знищити їх неможливо через правову суперечку єдиного заводу з утилізації з Міністерством екології, повідомляє Економічна правда.

Загалом у незадовільному стані зберігається близько 35% непридатних пестицидів. Оскільки такі хімікати часто зберігаються на покинутих складах під відкритим небом у пошкодженій тарі, вони створюють значну екологічну проблему.

Проблема утилізації пестицидів може бути вирішена шляхом вивезення таких ЗЗР у Європу для знищення. Відповідно до Базельської конвенції, транскордонне перевезення небезпечних відходів дозволяється при умові, якщо держава-перевізник не має власних потужностей для їх знешкодження.

Проте, в Україні є завод, що займається утилізацією таких відходів – це підприємство «Еко нова» у Житомирській області. Однак через правові суперечки з Мінекології щодо ліцензії ці потужності не працюють.

Підприємство «Еко нова» отримало ліцензію на утилізацію відходів ще у 2014 році, однак вже через два роки Мінекології змінило вимоги до ліцензії та вирішило її анулювати, пославшись на невідповідність виробництва екологічним нормам. «Еко нова» звернулася до суду, оскільки у завод з утилізації відходів були вкладені гроші.

Тобто юридично в Україні є потужності для утилізації таких відходів, однак фактично вони не працюють. В результаті обсяги непридатних пестицидів накопичуються через неможливість їх вивезення за кордон на знешкодження.

Зазначимо, що обсяг непридатних пестицидів в Україні досягає 8-11 тис. тонн та оцінюється в 500 млн грн. Крім цього, в Україну щороку завозиться до 20 тис. тонн фальсифікованих ЗЗР, які також підлягають знищенню або вивезенню. За деякими оцінками, частка фальсифікованої продукції на ринку ЗЗР складає 25%.

До 2015 року Україна вивозила на знищення непридатні пестициди до Німеччини, Польщі, Франції та Великобританії. За даними Європейської бізнес асоціації, загальні витрати на утилізацію в ЄС складають близько 2 тис. євро за тонну.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.