170513

Ринок землі: такими темпами розгляд законопроекту може затягнутися до середини квітня

Український парламент голосуватиме за ухвалення у другому читанні та в цілому законопроекту про ринок землі сільськогосподарського призначення в середині квітня, прогнозує голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, пише Інтерфакс-Україна.

"Якщо з такою швидкістю рухатимемося, то десь 16-17 квітня", - сказав Арахамія журналістам у кулуарах ВР..

Він запропонував журналістам йти у відпустку, оскільки у Верховній Раді "буде нудно і не буде жодних новин".

Наразі розглянуто 216 поправок до законопроекту №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". Депутати продовжать роботу над законопроектом наступного пленарного тижня 18-21 лютого.

Згідно з календарним планом третьої сесії Верховної Ради IX скликання, 10-14 лютого депутати працюють у комітетах та комісіях.

Під час підготовки до другого читання законопроекту про ринок землі запропоновано 4018 поправок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати хочуть заборонити "різати" допомогу фермерам

Про це пише УНН із посиланням на документ, який зареєстровано 31 січня 2020 року (№2825).

Ініціатори законопроекту нагадали, що в 2019 році влада країни обмежила бюджетну підтримку АПК, встановивши її у обсязі, що не перебільшує 1% випуску продукції у сільському господарстві.

"На противагу чинним на той момент положенням щодо спрямування на цю мету не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві”, - пишуть законотворці.

У державному бюджеті на 2020 рік визначено обсяг бюджетної підтримки АПК на рівні 4 млрд гривень, що становить лише 43% від встановленого обмеження або 0,5% аграрного ВВП. На переконання авторів документу, це не відповідає реальній потребі у бюджетній підтримці однієї з ключових галузей економіки України.

Нагадаємо, у Канаді бюджет дотацій фермерам становить 9% від аграрного ВВП, а це близько 6 млрд доларів. Приблизно таку ж суму на сільське господарство витрачає Німеччина. Загальний бюджет прямих виплат фермерам у 2018 році у сусідній Польщі становив 14,6 млрд злотих, тобто понад 3,6 млрд доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр удосконалив систему реєстрації земельних ділянок

Відтепер перед подачею заяви про державну реєстрацію Держгеокадастр перевірятиме правильність заповнення документів та валідність обмінного файлу. Протокол перевірки буде зберігатися у системі протягом 90 діб.

Новий сервіс буде доступний на порталі електронних послуг Держгеокадастру – https://e.land.gov.ua.

В комбінації з відкритими координатами – майже на 100% ліквідовується можливість відмовити у реєстрації земельної ділянки через неправильно заповнені документи. Зокрема, до відкриття координат – середня кількість відмов складала 28%. Після відкриття координат – знизилась до 14%. Із введенням функції перевірки документів очікується зниження відмов на реєстрацію земельних ділянок до 4%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво свинини зросло, а ковбасних виробів зменшилося

Це на 2,7% більше ніж роком раніше. Підсумки роботи м’ясопереробної галузі озвучили аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

Так, у 2019-му виробництво яловичини, послабившись на 12,3%, склало 62,2 тис. т. Виробництво м’яса птиці та свинини, навпаки, зросло: плюс 6,9% (до 1,07 млн т.) та 4,8% (до 281,7 тис. т), відповідно.

«Хоча основою позитивної динаміки є приріст об’ємів виробленої пташатини, на яку припадає 59% виробництва м’яса в Україні, свинина також цьому посприяла. Так, за 2019-й випуск охолодженого та мороженого м’яса свиней зріс на 4,8% проти попереднього року — до 281,7 тис. т. Відповідна зміна відбулася за рахунок збільшення виробництва свинячих окостів, лопаток та їх відрубів майже на чверть порівняно з минулим роком, а також інших охолоджених свинячих частин на третину. Це дозволило компенсувати скорочення випуску охолоджених свинячих півтуш на 2,4%. Крім цього, упродовж року спостерігалося збільшення виробництва замороженої свинини, а за підсумками 2019-го м’ясопереробні підприємства «наморозили» на 35% більше свинини ніж роком раніше: 20,8 тис. т проти 15,4 тис. т, відповідно. У зв’язку з цим питома вага мороженої продукції в структурі промислового виробництва м’яса свиней зросла до 7,4% (+1,7% за рік)», — коментують аналітики АСУ.

Зазначимо, що виробництво ковбасних виробів за минулий рік зменшилося на 5,7% — до 234,6 тис. т. Зокрема, найвідчутніше скоротився випуск продукції вареної групи, яка складає 2/3 виробництва ковбас. Тож 6%-ве «просідання» спричинило аналогічну зміну загальних обсягів виробництва за підсумками 2019-го.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посол ЄС: у земельній реформі є десятки аспектів, які слід правильно впровадити

Про це заявив голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, повідомляє "Європейська правда".

"Що стосується земельної реформи, то відповідно до підрахунків Світового банку впровадження цієї реформи може додати від 1 до 1,5% до ВВП України. ЄС підтримує ці цілі відкриття ринків. Але є десятки деталей, десятки речей, які необхідно правильно впровадити", - сказав дипломат.

Маасікас звернув увагу на те, що насамперед впровадження земельної реформи має принести переваги малим фермерам.

"Перше: впровадження цієї реформи має принести переваги малим фермерам, тим людям, які живуть і працюють на землі, які обробляють землю, і безумовно, має бути забезпечено відповідні застереження для того, щоб інтереси малих фермерів було взято до уваги і було дотримано", - повідомив дипломат.

Другим важливим аспектом, за його словами, є доведення до ладу реєстрів.

"Якщо ви хочете відкрити ринок, необхідно чітко розуміти, що ви продаєте і що ви купуєте. Все, що стосується геокадастра і всіх пов'язаних із ним питань - це теж та сфера, де ЄС надає свою підтримку, зокрема фінансову. Весь комплекс цих питань має бути доведено до ладу. Необхідно забезпечити правову визначеність, щоб люди чітко знали, що і яку земельну ділянку вони купують або продають", - додав Маасікас.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують вітчизняне насіння

Про це заявив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на зарубіжні ринки за одинадцять місяців 2019 року у вартісному вимірі становили 8,0 млн дол. США, а частка кукурудзи у вітчизняному експорті насіння склала близько 64%.

Основними країнами – споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є Білорусь, яка торік закупила 3,7 тис. т кукурудзи на 5,6 млн дол. США, Молдова, що імпортувала 0,2 тис. т насіння на 0,6 млн дол. США, а також Грузія, яка придбала 0,4 тис. т на суму 0,5 млн дол. США. Незначну кількість насіння кукурудзи закупили Румунія, Польща, Угорщина та Австрія.

За 11 місяців 2019 року зарубіжні поставки насіннєвої пшениці збільшилися більш ніж у 4 рази – з 1799 т у 2018 році до 8702 т торік.

Майже утричі проти 2018 року – до 1908 т – збільшився експорт жита.

Також торік було експортовано 159 т ячменю та 778 т сорго.

Експорт гібридної кукурудзи збільшився проти рівня 2018 року на 7,8% і склав торік 4786 тонн.

Таким чином, загалом 2019 року Україна експортувала на світовий ринок лише 16,3 тис. т насіння.

І, хоча вітчизняний насіннєвий матеріал має величезний потенціал, реалізувати його стає дедалі складніше, зауважив Олександр Захарчук. Адже якщо досі йшлося про невизнання українських фітосанітарних сертифікатів, відносно невисоку якість українського насіння порівняно з насіннєвим матеріалом країн ЄС та США, а також потужний захист внутрішніх насіннєвих ринків інших країн для входження іноземного, у тому числі й українського насіння, то у 2019 року чітко проявився ще один негативний для вітчизняного селекціонера чинник.

На ринку насіння закріпився новий вид продажу насіннєвої продукції, зазначив науковець. Це – насіння, вирощене іноземними компаніями на території України, дороблене на насіннєвих заводах, побудованих в Україні, і реалізоване українським аграріям. Внаслідок цього втрачаються подальші перспективи розвитку вітчизняної селекції зернових та олійних культур, адже зростання конкуренції на внутрішньому ринку йде не на користь вітчизняної селекції, пояснив експерт.

Натомість іноземні компанії для здешевлення логістики та інших витрат вже не мають потреби ввозити своє насіння з-за кордону. Відтепер вони можуть розвивати власне насінництво в Україні, підшукуючи при цьому нові ринки збуту насіннєвої продукції як в Україні, так і за її межами – у Росії, Китаї, Індії та інших країнах, підсумував Олександр Захарчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview