150670

Рис став найприбутковішою культурою для українських фермерів

Серед усіх зернових культур в Україні найбільше заробляють на рисі і кукурудзі. Такими висновками поділився Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства, аналізуючи прибутковість вирощування культур за останні 5 років.

Зокрема, в середньому за 2013-2017 рр.., рис приносив виробникам 7069 грн. прибутку в розрахунку на гектар. Кукурудза, яка опинилася на другому місці, давала 3625 грн. Трійку лідерів замикає гречка з показником 2627 грн./га.

Пшениця, яка неформально має статус головної культури в агросекторі, протягом 5 років генерувала в середньому 2275 грн. прибутку з гектара, що забрав її на 4 місце в рейтингу. Далі йдуть горох (2138 грн./га) і ячмінь (1619 грн./га). Менше тисячі гривень прибутку на гектар аграрії отримували на вівсі, просі, жита і сорго, інформує UBR

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На равликах заробляють понад 1000 грн за кілограм

Про це в коментарі Kurkul.com повідомив засновник ФГ «Равлик - 2016» Сергій Данилейко.

За його словами, цих коштів вистачить лише для старту бізнесу. Для подальшого розвитку ферми потрібну будуть подальші інвестиції.

На фермі «Равлик - 2016» розводять африканського та середземноморського равлика. Господарство постачає свою продукцію в ресторани і супермаркети. А ціна цих равликів може варіюватися в межах 1,2 тис. грн/кг.

Фермери, які розводять равликів, хочуть відкрити ринок слизу, який використовують у косметології та фармацевтиці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ми домоглися, аби законодавчо не дозволили ввезення до країни несертифікованих пестицидів - АТУ

Це стало можливим завдяки спільній роботі галузевих об’єднань, таких як Асоціація тваринників України, «Українська промислова асоціація захисту рослин», Всеукраїнська екологічна ліга та Українська Бізнес Асоціація, які рішуче виступили проти дозволу на імпорт до України несертифікованих міндобрив, повідомляє АТУ.

10 липня 2018 року прийнято Проект Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Ним встановлюються суттєві штрафи для виробників за порушення процедури маркування органічної продукції, а також – запускається реєстр органічної продукції.

Крім того, органічний закон удосконалює засади правового регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, а також гармонізує законодавство України до законодавства Європейського Союзу у зазначеній сфері.

Зазначимо, що даний проект закону був прийнятий без правки №72, яка передбачала скасування для завезення пестицидів до України їх обов’язкової державної реєстрації в країні, де вони виробляються, та яку непомітно хотіли протягнути в законопроекті.

Саме проти цієї правки свого часу рішуче виступила Асоціація тваринників України разом із ГС «Українська промислова асоціація захисту рослин», Всеукраїнською екологічною лігою, Українською Бізнес Асоціацією.

Так, 6 червня ми разом із вищевказаними організаціями звернулися з офіційними листами до народних депутатів України Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин із проханням не підтримувати правку номер 72 до проекту Закону про органічне виробництво № 5448-д від 30.03.2018 р. (в редакції до другого читання).

Адже правка №72 до проекту № 5448-д від 30.03.2018 р. повністю дублює зміст законопроекту №6606 від 21.06.2017 р. «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України (Підпункт 1 пункту 1), який, по суті, дозволяв ввозити до України незареєстровані і несертифіковані міндобрива.

Даний проект тоді викликав багато критики й обурення громадськості. Він 6 разів був включений до порядку денного сесії Верховної Ради України, але так і не був розглянутий.

Нагадаємо, що 8 лютого 2018 р. в прес-центрі Інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція на тему «Аграрне лобі парламенту готує українців до генетичних експериментів над собою. Законопроект 6606».

Також 23 травня 2018 року у стінах Верховної Ради України відбувся круглий стіл «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», за участю профільних організацій, народних депутатів України, представників державних органів, на якому було наголошено на негативних ризиках прийняття законопроекту №6606 від 21 червня 2017 року. Асоціація тваринників України тоді також взяла участь у круглому столі і рішуче виступила проти правки №72, яка дозволила б провозити до України несертифіковані пестициди.

Таким чином, саме завдяки активним діям Асоціації тваринників України та інших представників громадськості проект Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» було прийнято без скандальної правки.

«Ми знову перемогли! Ми рішуче виступали проти того, аби в Україну дозволили ввозити несертифіковані міндобрива, - прокоментувала голова АТУ Ірина Паламар. - Ми та наші діти повинні жити в цивілізованій країні, дихати чистим повітрям і споживати безпечні продукти. Сьогодні ця проблема стоїть напрочуд гостро. Через використання фермерами неякісних міндобрив незрозумілого походження в країні масово гинуть бджоли, труяться корови на пасовищах, і навіть люди. Це величезний удар не лише по економіці країни, але, й передусім, по здоров’ю нації. Не секрет, що міжнародні компанії мають великий об’єм вироблених пестицидів, які за результатами виявлення їх шкідливої післядії були заборонені в їхніх країнах. Тим не менш, зберігання та утилізація таких пестицидів є коштовним тягарем, тож міжнародні компанії шукають будь-які можливі шляхи заощадити та не нести великих збитків. І якби вдалося протягнути дозвіл на їх ввезення, то це призвело б до неминучої екологічної катастрофи в Україні».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії закликають адаптувати радянські підходи до сезонних робіт в агросекторі

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені своїх членів звернулася до Міністра аграрної політики та продовольства України з пропозицією щодо необхідності удосконалення нормативно-правового регулювання в сфері сезонних робіт і сезонних галузей. Зокрема, було напрацьовано проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. №278 «Список сезонних робіт і сезонних галузей». Про це повідомляє УКАБ.

Відповідно до п. 1 Указу Президії ВР СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24. 09. 1974 р. №310-I, сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.

«До даного переліку включено не всі види сільськогосподарських робіт, які фактично є сезонними, - йдеться у листі. – Так, вегетаційний період основних сільськогосподарських культур, залежно від сорту та кліматичних умов, в середньому становить: для ярої пшениці – 85-110 днів; для ярого ячменю – 60-110 днів; для вівса – 95-120 днів; для проса – 70-90 днів; для гречки 70-90 днів; для сорго – 90-115 днів; для кукурудзи – 90-140 днів; для сої – 120-150 днів; для соняшнику – 120-140 днів. Як видно, виробничий період для основних сільськогосподарських культур не перевищує шести місяців, навіть з урахуванням робіт по підготовці ґрунту та збиранню і доробці урожаю».

У ВАФ просять Міністерство аграрної політики та продовольства України ініціювати процедуру погодження зазначеного проекту постанови міністерствами, а також забезпечити його подальше внесення на розгляд Уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пасічники відмовляються виходити з тіні через податки

Про це розповів Володимир Дмитрук, віце-президент Спілки пасічників України, пише agroday.com.ua.

Це у свою чергу ускладнює взаємодії з ними державних органів та органів місцевого самоврядування.

За словами Дмитрука, в Україні відсутній не лише повний офіційний реєстр бджолярів, але й держструктура, яка б відповідала за їх діяльність та такий реєстр мала б створити. З тієї ж причини зараз не можна назвати точну кількість пасік, які постраждали цьогоріч від загибелі бджіл.

За реєстрацію пасічників на сьогоднішній день на себе відповідальність узяла Спілка пасічників України.

«У кожній області створюються профільні громадські організації. Але, на жаль, далеко не всі бджолярі хочуть в них вступати», — говорить Дмитрук.

Він пояснює це тим, що бджолярі не бачать у цьому практичної користі і багато з них ще пам’ятають 1960-і, коли змушені були платити великі податки з вулика і, щоб їх скоротити, селили по чотири бджолосім’ї в один вулик.

Проте доволі часто аграрні підприємства різної величини укладають договори з місцевими осередками Спілки пасічників і вносять бджолярів до свого реєстру. Завдяки цьому відбувається співпраця виробників рослинницької продукції і пасік. Наприклад, пасічників через систему GPS або смс-повідомлення інформують про поля, що почали цвісти, які там культури і скільки потрібно бджолосімей для запилення.

За словами Олександра Шегеди, голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Житомирської області, пасічникам легше співпрацювати з меншими сільгосппідприємствами, оскільки там, де люди знають один одного особисто, вони відчувають більше відповідальності, а от комунікація з агрохолдингами відбувається складніше.

Руслан Хомич, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волинської області, вважає, що відповідальність та посередництво у таких комунікаціях має на себе взяти сільська рада, оскільки саме на неї законодавчо покладені обов’язки з охорони навколишнього середовища.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

120 свиней довелося забити селянам на Тернопільщині через африканську чуму

Про це повідомили в головному управлінні Держпродспоживслужби в області, пише zik.ua.

Хворобу виявили у двох господарствах села Стіжок. Перша підозра на захворювання виникла ще 26 червня, коли загинула тварина в одному з місцевих дворів. Наступного дня повідомлення про захворювання надійшло із сусіднього господарства, загинуло четверо поросят.

Дослідження підтвердили у тварин вірус африканської чуми свиней. Після цього ветеринари визначили зону захисту, до якої увійшло 6 населених пунктів Шумського району.

«За результатами профілактичних заходів у Стіжку, в зоні захисту, здійснено забій 120 свиней і відібрано біоматеріал для подальших досліджень у Львівській регіональній державній лабораторії ветмедицини», – повідомили в управлінні Держспожислужби.

Зазначається, що перед заїздами в населений пункт функціонують ветеринарно-поліцейські блокпости, проводиться перевірка та дезинфекція коліс автотранспорту. Здійснюється також облік та клінічний огляд тварин у прилеглій зоні.

За інформацією управління, на цей час в області числяться на обліку два неблагополучні пункти щодо чуми свиней. Хворобу зафіксували також у шумському селі Антонівці, де проводять профілактичні заходи. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview