Садівникам виділили додаткових 224 млн грн

Сьогодні, 4 жовтня, на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято рішення виділити на державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними додаткових 224,3 млн грн у межах коштів, передбачених на підтримку аграрної галузі у Державному бюджеті на 2017 рік.

 

Відповідні зміни внесені до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124 “Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників”.

До прийняття рішення, видатки за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” складали 75,0 млн гривень. Від сьогодні на реалізацію цієї програми загалом виділено 299,3 млн гривень, що у 4 рази більше ніж до прийняття змін.
Виділення таких асигнувань дозволить повністю розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою, яка становить 231,8 млн гривень, а залишки – направити на державне стимулювання створення нових насаджень та розвиток галузевої інфраструктури.

Довідка:

За оперативною інформацією структурних підрозділів агропромислового розвитку облдержадміністрацій, суб’єктами господарювання різних форм власності заплановано здійснити закладення багаторічних культур у 2017 році на площі 5282,9 га.
У тому числі:
- зерняткових - 1578 га;
- кісточкових - 481,8 га;
- горіхоплідних - 1264,1 га;
- ягідних кущових - 1264,5 га;
- суниці 148 га;
- виноградників 436,4 га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Розпочато реєстрацію на агротехнологічний форум «Кукурудза. Архітектура собівартості. Тест 2017»

Агротехнологічний форум є підсумковим заходом випробувального проекту "Агрополігон 2017", який реалізовується протягом березня - жовтня 2017 року дирекцією міжнародної агровиставки "АгроКомплекс 2017".

Дата: 1 листопада 2017 року

Час: 09:30 - 13:30

Місце: м. Київ, ВЦ «КиївЕкспоПлаза», вул. Салютна, 2 б

великий конференц-зал, павільйон №1

Реєстрація за посиланням

Основна мета: показати економічний ефект вирощування різних гібридів кукурудзи вітчизняної та іноземної селекцій у виробничих умовах двох господарств та вплив технологічних рішень на формування собівартості продукції.

В рамках «Агрополігон 2017», вперше в Україні, протягом восьми місяців проводиться незалежне тестування 46 гібридів кукурудзи в умовах лісостепу та 21 гібриду в степовій зоні України.

В якості експерименту, закладено посіви кукурудзи на крапельному зрошенні та протестовано дієвість різних технологій підготовки ґрунту й окремих технологічних операцій.

Результати випробувального проекту «Агрополігон 2017»

В програмі:

- аналіз та перспективи розвитку ринку кукурудзи;

- особливості використання технології No-Till при вирощуванні кукурудзи;

- внесення безводного аміаку та курячого посліду, як високоефективних добрив;

- програми антистресового захисту рослин (долаємо заморозки, нічні перепади температур, посухи);

- результати вирощування кукурудзи на крапельному зрошенні;

- методика контролю бур`янів;

- внесення трихограми дронами та контроль ефективності;

- нагородження переможців конкурсу «ТРИ КАЧАНИ».

Більше інформації про виставку та хронологія реалізації проекту за посиланням

За оперативними новинами слідкуйте на сторінці в Facebook https://www.facebook.com/InterAgroUkraine

Контакти організаторів: +38 044 490 6469 

[email protected]

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельна реформа: що чекає українців і чи варто побоюватися

Всесвітній банк наполягає, щоб земельну реформу в Україні прийняли якнайшвидше. Сайт "Сегодня" розбирався, що обіцяє нова реформа, які зміни чекають на українців і чи варто їх боятися.

Що зміниться

Для того щоб виконати умови меморандуму про співпрацю з МВФ, Україні потрібно провести земельну реформу, після якої земельний ринок стане відкритим. Зараз близько семи мільйонів українців не можуть повністю розпоряджатися своїми паями, тобто вони можуть здавати свої ділянки в оренду або ж працювати на них самостійно, але ось продаж землі або зміна її цільового призначення все ще заборонена.

На даний момент мораторій діє до 1 січня 2018 р. Вперше він був введений Верховною Радою ще в січні 2001 року, і з тих пір щорічно продовжується.

За фактом, головна зміна, яку принесе з собою реформа, полягає в тому, що українці нарешті зможуть продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення. У той же час, український політикум розділився на два фланги: частина підтримує земельну реформу, а решта знаходиться в жорсткій опозиції до таких рішень. Тому сам народ реформу чекає насторожено.

Головні побоювання українців

Всю землю скуплять іноземці? Через постійне форсування цієї теми, українці найбільше побоюються, що зі скасуванням мораторію в країну кинуться натовпи іноземців, які скуплять землі за смішні гроші.

На даному етапі це не більше ніж міф. Справа в тому, що хоч нова реформа і має на увазі відкриття ринку землі, але тільки для українських громадян. Іноземці ж поки не зможуть купити нашу землю. Все це обумовлено в законопроекті №5535 "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", тобто після прийняття реформи землю зможуть купити:

- громадяни України;

- територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування;

- держава в особі органів виконавчої влади;

- юридичні особи, зареєстровані в Україні, отримають право купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з 1 січня 2020 р .;

- іноземці, особи без українського громадянства зможуть купувати землю лише з 1 січня 2030 р

Землю купуватимуть за копійки? Також українці бояться, що відкриття ринку землі негативно вплине на вітчизняну економіку через те, що ділянки будуть купувати набагато нижче ринкової вартості. Але, як показує практика інших країн, скасування мораторію тільки сприяє подорожчанню земельних ділянок. Так, згідно з аналізом від VoxUkraine, після того, як в кінці минулого століття в країнах центральної та східної Європи відкрили ринки землі, річне зростання оренди склало майже 20%.

За словами Сату Кахконен, директора Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України, прийняття земельної реформи допоможе збільшити ВВП країни приблизно на 1,5% і розширити річний обсяг виробництва сільськогосподарської галузі на 15 млрд доларів.

"Більше 70% території України, а це приблизно 43 млн га, належить до земель сільськогосподарського призначення. Ці землі дуже родючі: на Україну припадає третина всіх чорноземів світу. Незважаючи на це, українські врожаї – це тільки частина від того, що збирається в інших європейських країнах, де земля не така якісна ", – говорить Сату Кахконен.

Директор банку також вважає, що причиною цього стала відсутність стимулів інвестувати в управління земельними ресурсами, оскільки ані власники, ані користувачі не знають, коли буде скасовано мораторій і чи відбудеться це взагалі.

Землю скуплять бізнесмени і агрохолдинги? Українці побоюються, що агрохолдинги зі скасуванням мораторію скуплять всі землі у населення. Але, хоч ринок землі і планують відкрити, деякі обмеження все таки залишаться. Так, фізособи не зможуть купити більше 200 гектарів землі, а сімейні фермерські господарства – більше тисячі гектарів.

До того ж, досвід сусідніх країн показує, що агрохолдингам куди вигідніше орендувати землю, ніж купувати її. Як повідомляє VoxUkraine, у Франції 75% угідь використовуються на правах оренди, а в Швеції в оренді перебуває близько 40% землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вивести сільськогосподарські землі з тіньового обігу

Таку пропозицію під час засідання Аграрного комітету ВР озвучив Леонід Козаченко, народний депутат України, президент УАК.
 

«Дуже важливі пропозиції мають народні депутати. Зокрема, держпідтримку агросектору пропонується збільшити на 2 млрд гривень до 8,5 млрд гривень», - зазначив Леонід Козаченко під час виступу.

За його словами, основним джерелом коштів може стати вирівнювання оподаткування земель с/г призначення.

«У мене є офіційна відповідь з ДФС, де зазначено, що так званий єдиний податок в Україні сплачується з 18 млн 843 тис. га. Це говорить про те, що у нас приблизно 32% с/г землі (10 млн га) нібито не обробляється. Але ж ми знаємо, що це не так. За словами фахівців, близько 2 млн га – це дійсно землі, не придатні для вирощування культур. Але 8 млн га перебувають у тіньовому обігу», - наголосив Леонід Козаченко.

Механізм виведення сільськогосподарських земель з тіньового обігу досить простий.

«Йдеться про те, щоб на ці землі покласти податок у розмірі близько 750 грн/га (це фіксований податок+ПДФО). Якщо власник показує, що ця земля офіційно передана в оренду, він не сплачує податок. Якщо не показує -  сплачує», - пояснив президент УАК.

«Створена депутатська група, яка готова прописати і подати проект змін до законодавства, щоб встановити цей податок. Я просив би депутатів це врахувати», - додав Леонід Козаченко.

Він зазначив, що додатковими джерелами коштів можуть бути також виведення з тіні виробників підакцизних товарів, зокрема, алкогольних виробів та спирту, і приватизація держпідприємств в аграрному секторі.

Також Леонід Козаченко озвучив ряд пропозицій з боку громадських організацій. Зокрема, аграрні об’єднання пропонують «переформатувати» програму компенсації вартості сільгосптехніки. В проекті держбюджету-2018 на неї передбачено близько 1 млрд грн. Але розрахунки показують, що аграрії не зможуть використати цю суму.

«І у громадських організацій, і депутатів спільна думка щодо компенсації вартості сільгосптехніки. В поточному році ця сума сягне максимум 180 млн гривень. Тобто, щоб використати 1 млрд компенсацій, аграрії повинні купити в декілька разів більше техніки, ніж в цьому році. Це нереально», - підкреслив президент УАК.

Щоб невикористані кошти не «згоріли», суму, передбачену на компенсацію вартості техніки, краще зменшити, а решту спрямувати на дотації розвитку сільгоспвиробництва (так звану квазіакомуляцію), зазначають громадські обєднання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Черкащині будують насіннєвий завод

Саме у Корсунь-Шевченківському розташована сортовипробувальна станція німецької селекційної компанії. Про це розповів керівник продажів Strube по Південно-Східній Європі доктор Лутц Геррманн в інтерв'ю propozitsiya.com.

За його словами, історично всі селекційні компанії, що спеціалізуються на виробництві насіння цукрових буряків, не тільки Strube, вирощують їх на Півдні Франції або Півночі Італії. Насіння пшениці Strube вирощує, розмножує і переробляє в різних країнах, і в Україні в тому числі.

"Будь-яка компанія з ім'ям турбується про свою репутацію. Я розумію людей, які не довіряють продуктам із України. Але тут багато освічених, кваліфікованих, дуже інтелектуальних фахівців. Так, технічна база господарств відстає, але у нас є можливість проводити контроль якості на базі німецьких лабораторій", — упевнений керівник німецької насіннєвої компанії.

Він додає, що генетичний потенціал українських зернових дуже великий. Селекційна робота в Україні велася століттями. Кліматичні умови сприяють виведенню успішних районованих сортів. Strube співпрацює з харків'янами по зерновим, бере у них український матеріал, щоб отримати зимостійке і посухостійке зерно. А по соняшнику співпрацює з Одеським селекційно-генетичним інститутом.

Також Л. Геррманн зазначив, що в Україні гостро стоїть питання дефіциту внесених добрив. "Раніше говорили, що маючи чорнозем, велику частку гумусу, можна нічого не давати землі —  виросте. На жаль, це не так. Досвідчені господарства знають, що в грунт потрібно вносити не тільки азот, але і калій, натрій, особливо фосфор. Грунти також відчувають дефіцит сірки. У комплексі все це впливає на врожай. Якщо отримувати по 500 ц/га цукрових буряків, то культура буде "витягати" з землі соки. Землю потрібно обстежити і дати їй стільки мінералів і мікроелементів, скільки вона вимагає", — каже він.

Наразі, у Німеччині під цукровий буряк практикують наступну сівозміну: пшениця - пшениця - цукрові буряки - ячмінь. Також у цю схему можна включати рапс, у Німеччині його дуже активно вирощують.

За інформацією німецького фахівця, на півдні Німеччини в сезоні-2017 середня врожайність цукрового буряка очікується на рівні 89 т/га. Відтак, деякі господарства отримають і 100, і 120 т/га. Така висока врожайність, за словами Л.Геррманна забезпечується завдяки кільком склдадом. По-перше, достатня кількість опадів. Зазвичай тільки Схід і Південь України відчувають дефіцит вологи, але в 2017-му постраждали всі регіони. По-друге, терміни посіву і насіння. "Селекція та генетика принципово важливі, так як і вміння агронома допомогти рослині сповна їх реалізувати", — наголосив він.

"У Німеччині завжди говорять: німецький фермер кожен свій буряк на ім'я знає, щоденя його вітає, цікавиться здоров'ям і настроєм. Можливо, саме в цьому секрет наших високих врожаїв", - констатував Л. Геррманн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Італійські фермери захищають оливки зі зброєю в руках

У регіоні посилилися крадіжки винограду, оливок, мигдалю та іншого врожаю. У деяких поселеннях організували плантаційні патрулі, передає rp.pl із посиланням на італійські ЗМІ. Відомо, що нальоти на ферми здійснюють іноземні злочинні угруповання.

Цього року урожай особливо цінний, адже багато культур були раніше знищені через посуху і град. Втрати, завдані селекціонерам, є ще серйознішими, адже край страждає також від зміни клімату.

«Крадіжки спонукали деяких фермерів організувати нічні та денні патрулі, ще хтось пішов в органи безпеки, — каже Джанні Кантеле, регіональний начальник відділу сільського господарства Колдіретті. — Апулія практично не спить, бо має пильнувати урожай».

Рік в Апулії розпочався з суворих зим і снігу, чого майже ніколи не траплялося у регіоні. Літо було рекордно посушливим і гарячим. Сорти, які після такої погоди вдалося зберегти, цінуються в Апулії на вагу золота, кажуть фермери.

Власники виноградників, оливкових гаїв і мигдальних плантацій закликають поліцію створити загони для патрулювання околиць і господарств.

Джерело: landlord.uа

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview