Садівники не відчувають державної підтримки

Таку оцінку державній агрополітиці озвучив голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка, пише AgroPolit.com.

«Останні три роки садівникам доводилося активно відстоювати свої права, адже галузь три роки тому одночасно втратила державну підтримку та основний ринок збуту (РФ ввела ембарго на поставку сільськогосподарської продукції українського виробництва). Щодо змін обсягу виробництва фруктів і ягід, поки що не можна говорити про сталу тенденцію росту. 2017 рік показав, що через брак технологій захисту від заморозків і погодні примхи можуть завдати значного негативного впливу на обсяг та якість врожаю. Те ж саме стосується і захисту від граду та буревіїв. В цілому, середній врожай фруктів і ягід в останні роки був на рівні 2 млн тонн. Виняток — минулорічний врожай, котрий був на 43% нижчим», — сказав  голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

Він зазначив, що основною тенденцією нині є не так збільшення площ, як оновлення наявних насаджень за сучасними технологіями. Державну підтримку садівники взагалі особливо не відчули.

З 2013 року держава заборгувала за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» 255 млн грн: І гроші ці виробники не отримали саме тоді, коли втратили основний ринок збуту — Росію.

Крім того, уряд взагалі скасував цільову підтримку галузі. Тож одним із основних завдань Асоціації з часу її створення було повернення кредитної заборгованості та відновлення державної підтримки галузі.

"Найбільше запитань викликала державна дотація, оскільки промислові господарства галузі отримували її лише 3 місяці, коли відбувалася реалізація урожаю. А за листопад та грудень було виплачено 0. І це попри передбачені в Державному бюджеті кошти. Чому дотація за листопад і грудень досі не виплачена, ми зараз намагаємося з'ясувати», — сказав Крошка.

Серед негативних явищ Крошка відзначив поширення на садівництво і ягідництво повної ставки ПДВ. Не сприяло покращенню ситуації в галузі й те, що Мінагропрод проігнорував ініціативу Асоціації створити спеціальну комісію з оцінки збитків, нанесених весняними заморозками, яку, до речі, підтримали народні депутати профільного комітету ВР України.

"Втім, уже в жовтні, після масових судових позовів про стягнення заборгованості, Кабмін ухвалив рішення про погашення кредиторської заборгованості. І до кінця 2017 року держава розрахувалася з усіма садівничими господарствами», — уточнив він.

Найгіршим, за словами голови Асоціації, для садівників також була відміна спецрежиму ПДВ.

"Якщо в Україні вирощувалося 2 млн т фруктів і ягід, за реалізації яких нараховувалося близько 4 млрд грн ПДВ, яке виробники могли використати на власний розвиток, то сьогодні ми маємо цільової підтримки всього 300 млн грн. І це враховуючи, що така цільова програма підтримка існувала й раніше. Отже, можна констатувати, що нові зміни негативно позначаться на фінансовому стані підприємств галузі», — сказав Дмитро Крошка.

Як зазначалося, у бюджеті на 2018 рік передбачено вже 300 млн грн на розвиток садівництва та виноградарства. Очікується, що ці кошти будуть спрямовані на компенсацію до 80% вартості саджанців та фінансування розвитку інфраструктури галузі.

"Порядок використання передбачений постановою уряду №587, до якого ми наразі очікуємо внесення змін і його удосконалення", — повідомили в Асоціації «Укрсадпром»

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

IT успішного аграрія

Юрій Петрук, президент AgTech Ukraine, виспупив із доповіддю "Незакриті ніші в агро IT-технологіях, потреби в розробках", в якій проаналізував тренди і тенденції на ринку IT-програм для сільського господарства. Спікер описав найновіші досягнення, представлені на різних міжнародних виставках: використання віртуальної реальності для навчання роботі зі складною технікою, з новими технологіями, створення дуже точних моделей для зрошення, виявлення і знищення бур'янів лазером, застосування агророботов. Крім того, Юрій Петрук повідомив про запуск мікросупутників, які будуть забезпечувати споживачів оперативними знімками заданих ділянок і територій. Президент Асоціації перерахував незайняті ніші в агросекторі України. Найближчим часом стане затребуваною технологія відстеження безперервного ланцюжка руху товарів "З поля до споживача". Головна мета асоціації AgTech - перетворити Україну з експортера ресурсів в постачальника IT-технологій для агробізнесу.

 

На думку експерта, топ-8 агро технологій виглядає так: 

  1. Програмне забезпечення для кооперативів (взаємодія між учасниками, стандартизація процесів, облік та планування, навчання, дорадництво, користування базами знань).
  2. Food Value Chain Traceability (відслідковування походження продукції).
  3. Впровадження BlockChain (смарт-контракти на торгових майданчиках, форвардні та ф'ючерсні договори для залучення капіталу, токенізація продукції, traceability).
  4. Приватні мережи чи локальні ІоТ оператори (LoRa, WAN, SigFox).
  5. Мережа метеостанцій із щільним покриттям та прийнятною для моделювання точністю даних.
  6. Розробка алгоритмів Computer Vision, тренування нейронних мереж, створення тренувальних датасетів.
  7. Системи для автоматизації управління зрошенням та змішування добрив і пестицидів для фертигації.
  8. Системи інтеграції данних із різних джерел та комплексні системи визначення взаємозалежностей між різними типами даних.

 

Фрагмент трансляції наживо можна переглянути тут або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нагодувати ЄС: український агроекспорт б’є рекорди

За даними Єврокомісії, Україна увійшла в ТОП-5 експортерів країн Євросоюзу за підсумками минулого року, поступившись Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро) і Аргентині (5,7 млрд євро). П'ятірку лідерів замикає Китай, виручка якого від аграрного експорту в ЄС станвоила 5,4 млрд євро.

Про це пише УНІАН.

Разом з тим, згідно з даними звіту, імпорт агропродовольчої продукції з ЄС в Україну за минулий рік зріс у грошовому вираженні на 16%, або на 250 млн євро - до 1,8 млрд євро.

Як повідомляв УНІАН, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства, виручка від експорту української аграрної продукції в 2017 році збільшилася на 16,3% порівняно з 2016 роком і становила понад 17,9 млрд дол. Трійку лідерів експорту українських аграрних і харчових товарів очолюють зернові культури з часткою 36,2%, друге місце посідають рослинні олії - 25,1% і третє - насіння олійних культур із часткою в структурі 11,3%.

У 2017 році Україна експортувала агропродукцію до країн Азії (42,6%), Європейського Союзу (32,4%), африканських країн (14,2%), СНД (7,6%), США (0,4%) та інших країн (2,8%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Овеча ферма виявилася підпільним спиртзаводом

На території с. Малі Єрчики, Сквирського району Київської області співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві спільно з прокуратурою та залученням експертів ДП «Укрспирт» ліквідували завод в якому виготовлявся фальсифікований спирт.

Про це повідомляє прес-служба ДП "Укрспирт".

Підпільний завод з виробництва спирту було замасковано під звичайну овечу ферму.

Підпільним його можна назвати у прямому сенсі, адже виробничі потужності були розташовані під землею на глибині до 5 поверхів.

Обладнання підземного заводу пристосоване для перероблення контрафактного закордонного технічного спирту у питний.

У приміщеннях присутній характерний запах рідини подібний до запаху автомобільних омивачив. Рідина віддана на експертизу.

Правоохоронцями вилучено 15 тис. літрів виготовленого на цьому заводі фальсифікату та обладнання загальною орієнтовною вартістю 6,4 млн. грн.
Відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 204 (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, виготовлених з неякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей) КК України.

За думкою фахівців навіть на такому устаткуванні неможливо досягнути повного очищення денатурованого спирту.

Що за субстанція пропонувалася кінцевому споживачеві - невідомо.

Слідство має з`ясувати походження обладнання та власників «виробництва».

Про масштаби говорить потужність заводу від 7 до 15 тонн спитру на добу. Це від 14 до 30 тис. умовних пляшок горілки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціна на печериці впевнено йде вгору

Такий прогноз зробили у Національному грибному агентстві UMDIS. Згідно повідомленню, на ринку спостерігається дефіцит цієї продукції, а це в свою чергу впевнено штовхає ціни на гриб вгору, пише landlord.ua.

«За даними виробників, причина браку гриба викликана недостатньо високою врожайністю і заметами снігу, тривалий процес відвантаження компосту. Стабільне зростання ціни дає можливість прогнозувати завтрашню ціну з господарств до 50 гривень за кілограм печериць», — кажуть в агентстві.

Так у центральній частині України виробники називають сьогоднішні ціни в діапазоні від 38 до 46 гривень за кілограм печериць з ферми. При цьому, окремим посередникам сьогодні ще вдається знайти гриб по 38-40 гривень за кілограм.

«Велике господарство, яке докуповує гриб для продажу на торгівельні мережі, називає ціни 41-42, при цьому відвантажуючи супермаркетам сьогодні гриб по 46 — 46.50 з ПДВ. Інші господарства називають ціни 45-46 при відвантаженні за межі Київської області. В Одесі повідомляють, що вчора надходили пропозиції з Київської області продати гриб з господарств по 43 гривні», — йдеться у повідомленні.

За даними національного грибного агентства, ціна на ринках в центральній частині України сьогодні — 43-47 гривень. При цьому по 43 віддають гриб гіршої якості, 45 — робоча ціна. Західний регіон відрізняється великою одностайністю, ніж центральний: ринки торгують хорошим грибом по 45 гривень. У східному регіоні сьогодні кількість продукції в господарствах починає поступово збільшуватися. Ринки Дніпра торгують по 38-40 гривень, тоді як Харкова — по 50-52 гривні.

«У південній частині країни на великому підприємстві кажуть: гриба на ринках не так багато, проте у них його зараз вистачає для відвантаження на інші регіони. Ціна на ринках Одеської та інших областей сьогодні однакова — 45 гривень, зі стабільною тенденцією до зростання. Для порівняння, ціна минулої п’ятниці — 38 гривень.  Завтра вона обіцяє ще підрости. На мережі гриб відвантажують по 47 гривень з ПДВ», — додали в агентстві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яблуневий сад окупається за 10 років і ще п’ять працює на прибуток

А додавши витрати на захист від заморозків, сітку від граду, техніку, сховище, сортування і т. п., можна вийти на суму в €80-100 тис. Такими розрахунками поділився Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, пише agroday.com.ua.

На його погляд, витрати на захист від граду і заморозків дадуть хорошу віддачу — продукцію можна буде експортувати й отримувати хорошу ціну.

Витрати на сховище знадобляться в будь-якому випадку. Причому обсяги сховищ потрібно планувати виходячи з урожайності. При 70 т/га товарного яблука доведеться викласти майже стільки ж тисяч євро на гектар.

«Аби за 10 років окупити сад, і 5 років попрацювати на прибуток, потрібно отримувати на кожному кілограмі від 9 до 15 євроцентів чистої маржі кожен рік. Іншими словами, від 3 до 5 грн на кожному кілограмі, що дуже навіть реально», — вважає фахівець.

Ярмак акцентує на тому, що в сегменті яблук Україна може стати більш успішною, ніж Польща. Цьому сприяють багато факторів, у тому числі погодні.

Приміром, у більшості регіонів Україні вдвічі менше дощів, ніж у Польщі. Це дозволяє ефективніше здійснювати захист рослин. Також у нас значно більше сонячних днів, що добре позначається на смакових якостях фруктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview