Сало в Україні буде в дефіциті

Про це Українським Новинам повідомив керівник асоціації "Свинарі України" Артур Лоза.

"Основними імпортованими категоріями серед продукції свинарства у 2017 році були сало й субпродукти. Україна давно дефіцитна на сало й імпортозалежна в цьому сегменті. Це не тенденція лише минулого року. Ми завжди імпортуємо значну кількість сала. Точно поки складно сказати, але цифра приблизно на рівні 2016 року - 40-50 тис. тонн" - сказав експерт.

З його слів, кризову ситуацію в галузі посилює АЧС і скорочення поголів'я, зокрема в присадибних господарствах.

"Тому ми спостерігали незвичайну ситуацію, коли вартість сала іноді зрівнювалася з вартістю м'яса на споживчих ринках у певні періоди. Ця тенденція збережеться - сало в дефіциті", - вважає Лоза.

Він розповів, що в Україну із субпродуктів в основному імпортується сировина 1 категорії - печінка, легені та інше, що використовується у виробництві харчових продуктів.

"Через зростання цін і рух попиту в більш низький ціновий сегмент, у виробництві використовується значно більше дешевої сировини, щоб знизити вартість продукту", - пояснив експерт.

Він зазначив, що все імпортоване сало повністю йде на переробку, на виробництво ковбасних виробів, а на продуктових ринках в основному представлена продукція для кінцевого споживання, що надходить із сегмента присадибних господарств.

Загальний імпорт свинини (м'ясо, сало, жир, субпродукти) оцінюється в 95 тис. тонн, за попередніми даними, при цьому в 2016 році показник становив 78 тис. тонн.

Експорт цієї ж продукції збільшився порівняно з 2016 роком з 9 тис. тонн до біля 15-16 тис. тонн.

Водночас, в 2015 році експорт становив 50-55 тис. тонн, і спрямовувався цей обсяг переважно в Росію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Сумах почали вирощувати рідкісні рослини

У рамках щорічного конкурсу наукових робіт в Сумському національному аграрному університеті відбувся захист проектів молодих вчених, представлених до Наукової ради Міністерства освіти й науки України, повідомляє superagronom.

Досліджуваний вид є складовою багатьох лікарських препаратів. Але значна частина їх виготовляється за кордоном, і вітчизняні фармацевтичні фірми для виготовлення лікарських препаратів за участю Ginkgo biloba змушені імпортувати сировину.

Впродовж весни та осені 2017 року дослідники заклали плантацію цих рослин для вирощування площею близько 1,2 га. При цьому було використано більше п’яти тисяч власноруч вирощених трирічних сіянців.

Заготовлене листя досліджуваного виду буде екологічно чистим, тому його можна використовувати як для експорту, так і для внутрішнього ринку, що у свою чергу сприятиме зниженню ціни на вітчизняні препарати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні продають винний завод

"В даному лоті застосовується процедура проведення електронних торгів з пониженням ціни (редукціон). Зниження ціни можливе доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір, але не нижче граничної вартості, яка становить 29 715 323.00 грн", - йдеться в оголошенні.

У разі створення першої ставки будь-яким допущеним учасником, торги переходять у режим аукціону з підвищенням ціни і подальше зменшення актуальної ціни припиняється.

«Комплекс (завод) будівель та споруд, загальною площею 5 766.70 кв.м., по виробництву виноробної продукції, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Берегівський р-н; Будівлі та допоміжні споруди комплексу очисних споруд, загальною площею 80.8 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська обл., Берегівський р-н; Спеціалізоване обладнання, по виробництву виноробної продукції 293 шт., яке розміщене в комплексі (заводі) будівель та споруд, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Берегівський р-н", - зазначається в оголошенні

Судячи з фотографій об’єкту, йдеться про СП «Котнар», яке засноване в 1996 році, в 2008 підприємством був зведений найсучасніший на той час завод потужністю до 30 мільйонів пляшок вина на рік, розташований в селі Мужієво. Наразі СП «Котнар» володіє також 180 га власних виноградників.

Джерело: mukachevo.net

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ДПЗКУ отримала нового керівника

Теґи: 

Кабінет міністрів України призначив виконуючою обов’язки голови правління публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) Ірину Марченко.

Про це повідомляє "Урядовий портал", передає РБК-Україна.

Розпорядженням від 11 січня 2018 р. № 9-р "Про погодження призначення Марченко І. О. виконуючою обов’язки голови правління публічного акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” було погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства.

Нагадаємо, 11 січня в. о. голови правління ПАТ "ДПЗКУ" Дмитро Гавриш подав у відставку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший дохід принесе вирощування кропу

Згідно з розрахунками Pro-Consulting, найбільше вкладень — 82% — доведеться витратити на облаштування теплиць, пише agroday.com.ua. Близько 11% піде на закупівлю обладнання й матеріалів.

Планується, що тепличне господарство на 3 га буде вирощувати кріп, петрушку, латук, кінзу, салат, базилік. Стільки ж відводиться під огірки і томати.

Найбільший дохід принесе вирощування кропу — 21%. Друге місце за обсягом виручки займають огірки, третє — помідори. Дещо менше вдасться заробити на петрушці або салаті.

Загальний річний дохід теплиці складе €4,8 млн, а рентабельність продажів — 35%.

Зайняти свою нішу новому бізнесу дозволять хороші перспективи ринку овочів та зелені закритого грунту, кажуть в Pro-Consulting. На сьогодні 50% огірків, які споживають українці, тепличні. Таким же чином вирощується 44% помідорів і 6% зелені.

При цьому вітчизняна теплична продукція забезпечує 20% внутрішнього ринку. Очікується, що в найближчі 5 років споживання овочів і зелені зросте в 3-5 разів.

Всього на даний час в Україні функціонує 250 га промислових овочевих теплиць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Японська компанія випробовує трактор-безпілотник

Однак, схоже, японська компанія Yanmar разом з науковцями Університету Хокайдо вирішила надолужити це відставання, пише propozitsiya.com.

Перший результат – система, яка давала змогу одному трактористу керувати двома тракторами – була представлена ще на Agritechnica-2015. Та на недавній Agritechnica-2017 не пролунало ніяких новин з цього приводу.

Однак недавно стало відомо, що фахівці Yanmar та Університету Хокайдо продовжують випробування кількох систем. Одна з них дає змогу одному трактористу керувати будь-якою кількістю тракторів під час їх спільної роботи своєрідним роєм. Вже йдуть польові випробування «рою» з 4-х тракторів, зв’язаних за допомогою GPS. Їх активація здійснюється дистанційно з планшета, і після того, як запрограмовано ширину захвату причіпних машин, 3 трактори повторюють рухи головного трактора.

Розробники запевняють, що датчики перешкод в усіх чотирьох напрямках добре працюють, і всі 4 трактори автоматично сповільнюються й гальмують, коли вони виявляють перешкоду на обумовленій відстані. Одна з найбільших проблем – розворот усіх чотирьох тракторів на поворотній смузі так, щоб вони не зіштовхнулися. Наразі «рій» з чотирьох тракторів виконує тільки прості завдання, однак керівник проекту професор Шин Ногучі переконаний, що це тільки перший крок, і в майбутньому безпілотні трактори будуть значно «розумнішими».

Таким чином, Японія стає світовим лідером у галузі безпілотних тракторів. Мабуть, суттєвим стимулом тут стало те, що 2/3 зайнятих на селі в країні старші за 65 років.

Японське міністерство сільського господарства обіцяє, що системи дистанційного керування тракторами вийдуть на ринок вже в 2018 р., а повністю автономні трактори – до 2020 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview