178171
182818

Селян закликають вирощувати коноплі

Департамент агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації радить аграріям столичного регіону почати вирощувати коноплі. Про це йдеться у повідомленні відомства у мережі Facebook, пише Главком.

У ньому зазначається, що в Україні склалась непроста економічна ситуація, яка змушує сільгоспвиробників шукати нових рентабельних культур, або ж відроджувати забуті.

«Особливу увагу приваблюють експортноорієнтовані товари. Конопля в цьому сенсі приваблива культура , оскільки насіння користується попитом з боку європейських покупців. Починаючи з 2012 року в Україні відмічається поступове відродження коноплярства, площі технічної коноплі поступово збільшуються. Вже працюють декілька підприємств, які займаються переробкою і їх кількість постійно росте. Тому аграріям Київщини слід більш пильно придивитися до цієї культури та скористатись тим, що регіон столичний», - йдеться у повідомленні.

Відомство також зазначило, що українські сорти конопель не містять тетрагідроканнабіололу (наркотичної складової), і додало, що її вирощування ретельно регламентується та контролюється на державному рівні.

В 1930-і роки на долю СРСР припадало біля 80% світового виробництва даної культури, яка використовувалась для виробництва масел, ліків. З початку 60-х років минулого століття роль конопель в сільському господарстві знижувалась.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Фермер на Миколаївщині взявся за виробництво екологічно чистих брикетів

Таку технологію розвиває голова ФГ «Агроком» Денис Кисельов. Пріоритетом для себе фермер визначив впровадження й застосування сучасних тенденцій у використанні поновлюваних джерел енергії. Про це пише agro-yug.com.ua.

У брикети не додають ніяких зв’язуючих і клейких елементів, що робить його екологічно чистим продуктом. А тепловіддача 1,5 т брикетів еквівалентна 1 т вугілля. Виробник також зазначає, що незважаючи на те, що солома легкозаймистий матеріал, самозаймання в їхньому випадку неможливо — для цього, за його словами, потрібна температура понад 100 градусів.

За словами Дениса Кисельова, вони є одними з перших в Україні, хто практикує такий вид виробництва. Тому, щоби якомога швидше познайомити українців із цією продукцією, він готовий поширювати її безкоштовно, собі в збиток.

«Ми прийняли рішення зробити маркетинговий хід — безкоштовно давали пенсіонерам, пайовикам по мішку на пробу. Протягом літа й початку осені ми роздали близько 15–20 т просто безкоштовно. З першими холодами ми провели рекламну акцію в нашому райцентрі — продавали по кілограму, по два, по мішечку, по відру — хто скільки хотів. Бабусям і дідусям давали безкоштовно по 3–5 брикетів. Акція викликала фурор, відразу посипалася купа замовлень», — ділиться досвідом реалізації Денис Кисельов.

На сьогодні виробничі потужності досить малі — 90 кг/год. Проте фермер упевнений, що в разі збільшення їх виробництва, навіть, до 300 кг/год і при успішній реалізації, прилеглі села буквально «розметуть із полиць» його продукт. Адже багато сіл не газифіковані, а їх брикети будуть як ніколи до речі.

Джерело: kurkul.com

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На українських ринках суттєво подорожчали головні види капусти

Про це повідомляють фахівці "Інфо-Шувар", за результатами власного щоденного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.
Згідно даних “Інфо-Шувар”, впродовж останнього тижня, найстрімкіше зростала ціна на пекінську капусту. Тільки за останніх кілька днів вона подорожчала на цілих 60% і зараз пропонується на майданчиках наймасштабнішого оптового ринку Західної України ОРСП “Шувар” за ціною 10-13 грн/кг (0,3-0,39 EUR/кг). Виробники «пекінки» повязують зростання ціни з надзвичайно високим попитом з боку експортерів. За даними «Інфо-Шувар» з вересня по січень з України було експортовано 3,7 тис. тон пекінської капусти , майже весь обсяг було вивезено в зимові місяці. Білорусь стала єдиним покупцем української «пекінки». Цікавим є те, що в порівнянні з минулим роком експорт української «пекінки» збільшився в рази. Протягом грудня 2016 та січня 2017 року з країни було вивезено лише 600 тонн цієї продукції.
Білоголова капуста сьогодні теж вражає подорожчанням. За даними експертів, станом на середину поточного тижня, гуртова ціна на білоголову капусту на ОРСП «Шувар» досягала найвищої відмітки 6 грн/кг (0,18 EUR/кг). Потім, ціни трохи відкотились до 4,7-5 грн/кг (0,14-0,15 EUR/кг) , але це найвищий показник від початку закладання врожаю у сховища.
Слід зазначити, що в порівнянні із минулим роком, пекінська капуста вже подорожчала мінімум на 20%, а білоголова зросла в ціні більш, ніж вдвічі.



Чверть врожаю овочевих втрачається через нестачу сховищ

Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль в коментарі «Аргументам і фактам», пише landlord.ua.

За його словами, така ситуація на ринку овочевих штовхає виробників продавати овочі відразу після збору врожаю під час самих низьких цін. Деякі фермери, взагалі, не збирають овочі через низьку рентабельність.

«Через те, що картоплю та овочі не має де нормально зберігати, втрати врожаю можуть становити 20-25%. Багато фермерів, щоб не згноїти врожай, восени намагаються побільше продати, розуміючи, що з точки зору економіки чинять неправильно, адже ціни одразу після збору врожаю найнижчі. Але вони свідомо йдуть на це. А іноді деякі аграрії, зорієнтувавшись у  цінах на ринку в той час, коли врожай ще в полі, приймають важке для себе рішення не збирати його взагалі. Адже збір і транспортування вирощеного з поля до місця зберігання — це чималі витрати, які складають  приблизно третину від усієї собівартості», — наголосив експерт.

За даними гендиректору УАК, з проблемою зберігання стикаються всі виробники овочевих, особливо господарства населення. Проблема сховищ в тому, що переважно кожна овочева культура має свої особливості зберігання.

«Відомо, що у нас 97-98% картоплі вирощує населення. Тому люди зберігають її як можуть – переважно у  своїх льохах. Овочі борщового набору: капусту, моркву, буряк, цибулю, теж особливо зберігати ніде — у кращому випадку, використовуються якісь старі сховища. Правда, останнім часом з’явилася мережа роздрібної торгівлі зі своїми логістичними центрами, на яких створено перевалочні заготівельні овочесховища. Вони, звичайно, певною мірою дотримуються сучасних технологій, але це — перевалочні споруди, які розраховані на тимчасове зберігання», — каже фахівець.

Павло Коваль запропонував малим та середнім виробникам звернути увагу на кооперацію. Це допоможе в оренді чи створенні складів для сховищ, також наладити переробку

«В майбутньому у нас немає іншого варіанту, як йти тим самим шляхом, що й європейські сільгоспвиробники. Необхідно залучати інвестиції і будувати потужні сховища, треба освоювати нові технології виробництва і нові види переробки овочів і фруктів — заморожування і сушку. Заради цього доведеться кооперуватися, спільно будувати або орендувати приміщення під сучасні склади і сховища — як це роблять на Заході. Поодинці, без підтримки, невеликому фермерському господарству не втриматися на сучасному аграрному ринку», — заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Африканські країни постачатимуть кокоси до окупованого Криму

Про це пише Інформатор.

“У нас була зустріч із керівництвом міністерства сільського господарства Криму”, – повідомив мер бенінського міста.

За даними Інтерфаксу, на зустрічі сторони обговорили товарообмін.

“Ми можемо вам доставляти кокоси, кешью, ананаси, а нам потрібні зерно, борошно”, – зазначив Жорж Бада, мер бенінського міста Абомей-Калаві, додавши, що це неповний список.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вітчизняний сир на зовнішніх ринках дорожчий за європейський

Про це повідомляє Інфагро, пише agroday.com.ua.

Як зазначається, українські виробники скаржаться на низький споживчий попит на сири, але в той же час не хочуть його стимулювати шляхом зниження цін.

Наприклад, ціна на українські традиційні сири в СНД становить $4,1-4,4 тис. за тонну, це приблизно на $ 1 тис. дорожче, ніж європейські гауда і едам.

Як відзначають експерти, з такою ціновою різницею українським виробникам буде складно завоювати нові ринки.

Минулого місяця на зовнішні ринки українські сировари відправили 223 тонни твердих сирів, імпорт даної продукції склав 370 тонн. Крім того, було завезено близько 300 тонн білих сирів і 160 тонн плавлених.

На внутрішньому ринку також спостерігається великий розрив цін залежно від категорії виробника. Оптові ціни для дистриб’юторів на напівтверді сири становлять 130-150 грн/кг. У роздрібних мережах такі сири вже також можна знайти по 150 грн/кг.

Нагадаємо, в 2017 році Україна збільшила експорт сирів на 12% і відправила на зовнішні ринки 9,05 тис. тонн цього продукту на суму $32,51 млн. Крім того, Україна увійшла в десятку експортерів сирів до ЄС.

У той же час, імпорт сирів зріс на 42%, в минулому році було ввезено 10 тис. тонн цієї продукції вартістю $47,13 млн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.