Шахрай змусив президента Національної академії аграрних наук призначити керівника Інституту

Махінатор зв'язався з доктором наук та керівником Академії як заступник голови Офісу президента і домігся важливого кадрового призначення, пише propozitsiya.com. з посиланням на Главком.

Аферист зателефонував Гадзалу і повідомив, що той має призначити на посаду директора Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», що входить в структуру Національної академії аграрних наук України, конкретну людину. З кандидата у свою чергу аферист зажадав гроші за працевлаштування.
1 жовтня кандидат, якого «рекомендували» Гадзалу, таки отримав посаду. Щоправда, не директора, а лише заступника.

Як пояснив Гадзало своєму візаві, який представився йому «другом Зеленського» та «працівником Офісу президента», директор Інституту обирається трудовим колективом шляхом голосування за умови наявності вищого наукового ступеня «доктор наук».
«Главком» зателефонував очільнику Аграрної академії наук Ярославу Гадзалу, аби той прокоментував факт афери, у якій його цинічно використали. Однак, доктор наук Газдало, почувши суть питання запевнив, що дуже зайнятий, і після цього більше не брав слухавки. 

Також «Главком» надіслав інформаційний запит Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова з проханням надати відомості про те, хто ж підписав наказ № 55-к від 01.10.2019 року про призначення заступника директора з розвитку експериментальної бази Інституту і чи працює ця людина до цього часу. Керівництво інституту тривалий час знаходило приводи затягувати з відповіддю, а у підсумку відповіло шокуючою відпискою: «… запитувана вами інформація не відноситься до публічної інформації, розпорядником якої є Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова». Тобто керівники державної установи фактично засекретили… прізвища свого керівного складу та дати їхнього призначення на посади.

За даними правоохоронців, за призначення аферист хотів отримати від кандидата $50 тис. хабара — нібито для «кураторів» на Банковій. Понад те, аферист сказав своєму кандидату, що за позитивне вирішення питання щодо призначення першим особам країни доведеться згодом ще передати $250 тис. до березня 2020-го і придбати будинок за $1,5 млн для спікера парламенту Дмитра Разумкова до кінця наступного року.

Ввечері 31 жовтня заступник директора Інституту завітав до Києва, щоб передати «покровителю» гроші. Отримання грошей відбулося в автомобілі на Львівській площі. Там же співробітники СБУ викрили і затримали зловмисника на «гарячому». Йому загрожує позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії мобілізуються для вирішальної боротьби за українську землю

Те, які поправки будуть враховані парламентом і якою буде кінцева редакція законопроєкту, визначить, хто буде господарем на українській землі: український аграрій чи олігархи та іноземні фінансові спекулянти, повідомляє прес-служба ВАР.

Всеукраїнська Аграрна Рада неодноразово наголошувала, що найбільш вигідним та ефективним для розвитку економіки та соціальної сфери країни є  саме малий та середній аграрний бізнес, який сьогодні обробляє 75% сільгоспземель України. Він – основа для існування села, адже створює вдвічі більше робочих місць, ніж агрохолдинги, платить у 1,5 рази більше податків з розрахунку на 1 га землі в обробітку, несе соціальне навантаження.

Саме тому, поправки, подані до законопроєкту про ринок землі №2178-10 від фахівців ВАР, спрямовані на розвиток малого та середнього сільгоспвиробника та унеможливлення олігархізації агросектору України. ВАР наголошує, що ключовими принципами реформи повинні бути:

заборона на купівлю с/г земель іноземцями;
введення жорстких обмежень на кількість землі в одних руках;
надання дозволу на купівлю землі лише громадянам України, державі та громадам.

Лише комплексне впровадження даних принципів дасть можливість всім учасникам агросектору перелаштувати свою роботу на нові умови без кризи, хвилі банкрутств малих с/г виробників, падіння темпів росту виробництва і занепаду українського села.

Однак, як показав процес розгляду законопроєкту №2178-10 у першому читанні, голос аграріїв може бути почутий далеко не завжди. Наразі до законопроєкту надійшло понад 2 тисячі поправок. Серед них, скоріш за все, є і такі, що захищають інтереси олігархів, зміцнюють позиції агрохолдингів, створюють шпарини, які дають можливість іноземним транснаціональним компаніям купувати українську с/г землю. Депутати мають розглянути їх усі. Це означає, що в результаті закон може бути прийнятим у будь-якій редакції.

"Саме тому ВАР закликає аграріїв мобілізувати усі свої сили і бути готовими у вирішальний момент – у дні, коли депутати розглядатимуть поправки до законопроєкту – приїхати під стіни Верховної Ради та стати на захист розумної, виваженої, а найголовніше – вигідної для України, а не олігархів і міжнародних фінансових спекулянтів, моделі земельної реформи.

Для розгляду 2 тисяч поправок може знадобитись щонайменше тиждень. І всі ці дні ми маємо бути у столиці та активно доносити до влади свою позицію. Маємо дати зрозуміти усім, що аграрії готові до довгої і серйозної боротьби і не мають наміру відступати назад", - йдеться у повідомленні ВАР.  

Додамо, згідно з результатами нового опитування, 58% українців не підтримують запровадження ринку землі.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський  у відеозверненні знову наголосив, що перед другим читанням до законопроекту про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення буде внесено норму про можливість продажу землі іноземцям лише після проведення всеукраїнського референдуму, а також буде зменшено граничний ліміт із концентрації землі в одних руках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дорожчають томати

Пропозиція томата на українському ринку на даний момент досить обмежена, що дозволяє тепличним комбінатам активно підвищувати ціни на цю продукцію, повідомляють аналітики проекту EastFruit. При цьому, експерти проекту підкреслюють, що ціна зросла не тільки на місцевий томат, але і на імпортний виробництва Туреччини.

Практично всі тепличні комбінати України на сьогоднішній день завершують реалізацію томатів і ведуть підготовку до нового сезону. Залишки місцевої продукції протягом тижня пропонували лише поодинокі господарства, при цьому, незважаючи на невисоку якість продукції, підвищували ціни до 30-33 грн/кг ($ 1,25-1,37/кг), що в середньому на 46% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Продавці імпортного томата підняли ціни до 28-30 грн/кг ($1,16-1,25/кг), що в середньому на 44% дорожче, ніж тижнем раніше. У цьому випадку подорожчання продукції відбувалося на тлі зниження пропозиції з місцевих теплиць, а також зростаючого попиту з боку роздрібних мереж та оптових компаній.

Додамо, що незважаючи на подорожчання в сегменті тепличної продукції місцевий томат сьогодні відвантажується все ж в середньому на 8% дешевше, ніж в аналогічний період попереднього року, а ціна на імпортний томат в даний момент в середньому на 20% нижче, ніж роком раніше.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які чинники впливатимуть на кінцеву ціну гектара землі

Таку думку висловив в інтерв’ю Landlord керівник галузевої практики агропромислового сектора KPMG в Україні Олександр Гаврилюк.

На думку Олександра Гаврилюка, зараз можна говорити, що оренда, а точніше, ринок оренди розвинувся у ліквідний ринок взаємовідносин, де фермери й агрокомпанії, які обробляють землю, платять власникам щороку певну ренту.
Якщо розглядати майбутній обіг під цим кутом і трохи примітизувати питання, то виходить, що майбутній покупець у реальності претендує не на саму землю, а саме на ці виплати на щорічній основі. Тобто при оцінюванні ділянки, продавець і покупець повинні лише визначитися з кількістю орендних платежів — це і буде ринкова ціна певної земельної ділянки.

За розрахунками фахівця, зараз йдеться про те, що стартова ціна буде коливатися на рівні 10–15 років орендних платежів.

«Корекція відбуватиметься залежно від рівня попиту й пропозиції. Крім того, на кінцеву ціну впливатимуть багато факторів. І, до речі, родючість землі (враховуючи сучасні технології обробітку і живлення) не є визначальною», – наголошує Олександр Гаврилюк.

Експерт називає визначальні чинники впливу на ціну землі:

- Під’їзні шляхи
У першу чергу попит складеться на масиви ділянок угідь, які перебувають в обробітку з наявними під’їзними шляхами. І, навпаки, ділянка найродючішого чорнозему, що розташована в середині масиву і не має окремої дороги для проїзду, може взагалі нічого не коштувати.

- Природно-кліматичний фактор
Саме тому найдорожчі землі будуть у Центральному і Західному регіонах України. Крім достатнього рівня вологи, ці регіони відрізняються і великою часткою чорноземів у складі ґрунтів.

Але, як попереджає Олександр Гаврилюк, власникам ділянок треба бути готовими до того, що в перші рік-два ринок землі буде ринком продавця — бажаючих продати буде значно більше за покупців. Як показує практика інших країн, спочатку ринок переживає шок — ціни стартують із високих позначок і швидко прямують донизу. Тому оренда залишиться головною формою обігу землі сільськогосподарського призначення.

Скільки часу буде потрібно для зростання цін на землю, залежить від норм, які встановить держава щодо допуску іноземного капіталу, рівня концентрації землі тощо.

Додамо, згідно з результатами нового опитування, 58% українців не підтримують запровадження ринку землі.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський  у відеозверненні знову наголосив, що перед другим читанням до законопроекту про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення буде внесено норму про можливість продажу землі іноземцям лише після проведення всеукраїнського референдуму, а також буде зменшено граничний ліміт із концентрації землі в одних руках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фальсифікація призвела до різкого падіння попиту на мед

Це безпосередньо відображається на Україні, адже вона є п'ятою за обсягом виробництва й постачання меду на світовий ринок, коментує AgroPortal.ua член правління Асоціації переробників та експортерів меду Едуард Кричфалушій.

За його словами, розвиток галузі дуже залежить від того, що відбувається з медом у цілому.

«Одна з найбільших проблем — домішування чи повна заміна цукровими сиропами продукту, який маркується натуральним медом та продається кінцевому споживачу», — говорить він.

Останнім часом проведено багато досліджень на європейському та американському ринках, які показують: велика частина продукції на полицях у супермаркетах  є фальсифікованою.

Це зовсім не означає, що у банці 100% фальсифікат чи 100% ненатуральний продукт. Там може бути від 10 до 60% домішано дешевих цукрових сиропів до натурального меду, пояснює експерт. Але це призводить до того, що попит навіть на справжній продукт у країнах, таких як Аргентина, Україна, зменшується. Відповідно, знижується і ціна.

На сьогодні найголовніше завдання — не допустити, щоб нашу країну використали як транзитну для постачання фальшованого меду до країн Європи чи Америки, переконаний Кричфалушій.

Україна, як і інші виробники меду, змушена знижувати відпускні ціни, інакше ринок займе індійський, китайський мед. Європейські покупці та покупці з США пропонують Україні дуже низькі ціни.

«На це є також декілька причин: відсутність простежуваності, реєстрацій та ветеринарного контролю. А ще — невідповідність первинного виробництва стандартам сертифікації», — зазначає експерт. 

Також додає, що недоречно постачати компаніям з відомими світовими іменами товар, який не відповідає їхнім сертифікаційним вимогам покупця.

«Для стабілізації, покращення ціни на мед та збільшення обсягів його експорту мусимо показати світу, що наш мед походить від зареєстрованого українського бджоляра, його засоби виробництва сертифіковані, тара є придатною для зберігання харчових товарів, а бджоляр має відповідний обсяг виробництва меду», — підсумував Кричфалушій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери поять корів вином, щоб отримати соковитий стейк

Фермерка запевняє, що секрет ніжності її яловичини в щоденному частуванні корів вином.
Про це пише propozitsiya.com.

Ідея додавати вино в їжу тваринам виникла кілька років тому, коли Брей з братом встановлювали паркан на фермі.

Вони мали з собою кілька банок пива й один з биків перевернув банку та почав пити з неї.
Жінці стало цікаво, чому тварині сподобався алкоголь і вона знайшла інформацію, що медове вино добре засвоюється травною системою тварин та, нібито, покращує якість м’яса.

Алкогольну добавку було вирішено зробити «фішкою» ферми. Щодня тварини отримують близько пів пляшки вина. 

«Не помітила, щоб їх поведінка якось змінилась. Вони точно не алкоголіки. Але м’ясо покращилось», — впевнена Окс.

Втім не всі вважають цю ідею вдалою. Критики Montana Wine Beef вважають, що фермерка чинить неправильно, додаючи вино в їжу — тварини ж не можуть відмовитись від частування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview