Що буде з цінами на яблука у наступному сезоні

Думками з цього приводу ділиться економіст інвестиційного центру ФАО Андрій Ярмак.

Він прорахував варіанти розвитку цінових подій на яблучному ринку, і виглядає це досить цікаво.
 
"Зараз яблуко, в середньому, на 65-75% дорожче, ніж рік тому. А що ж буде наступного сезону? Ось мої десять висновків:
 
1. Рекордний збір яблук в Україні в 2018 році, за умови, що не буде повторення ситуації з приморозками на початку травня, які випадають в середньому раз на 7-10 років.
 
2. Рекордне виробництво очікується також у Польщі.
 
3. Відновлення виробництва, як мінімум до обсягів 2016 року очікується в інших країнах ЄС, а в країнах "нового ЄС" – зростання виробництва.
 
4. Зусилля з диверсифікації експорту в поточному сезоні завмерли, і замирають ще більше по мірі зростання цін. Шкода, бо саме цього сезону можна було б виходити на нові ринки найбільш успішно, адже проблеми з пропозицією – в усіх країнах. Відповідно, в кінці року знову почнемо шукати нових покупців, але буде трошки пізно.
 
5. До кінця поточного сезону яблуко буде ще дорожчати, фактично вбиваючи внутрішнє споживання. В травні споживання яблука в Україні, я думаю, буде найнижчим за останні п'ять років. Негатив високих цін буде впливати на споживання й в наступному сезоні.
 
6. Це хороші новини для виробників черешні, суниці садової та інших ранніх ягід, адже висока ціна на яблуко в травні та червні буде додатково стимулювати споживання ягід.
 
7. Перші ранні яблука врожаю 2018 року будуть дуже дорогими та принесуть чималі зиски виробникам.
 
8. Стрімке падіння ціни розпочнеться вже в вересні, і буде продовжуватися весь сезон.
 
9. А тепер скандальний прогноз: я майже переконаний, що ціна на яблуко в жовтні 2018 року буде вищою, ніж ціна на яблуко в квітні 2019 року. Знову ж таки, якщо не буде природних аномалій під час виробництва.
 
10. Я думаю, що ціни в новому сезоні можуть впасти настільки, що ледве будуть перекривати поточні витрати. Але тут багато залежить від ефективності виробництва та, особливо, маркетингу.
 
Основний висновок: маркетинг – основний пріоритет. Причому, маркетинг має бути професійним, а не базарним, типу "у нас найсмачніші або найчистіші яблука в світі", бо брехня не продається.
 
Продається те, що ви можете довести. Чилі продає свій імідж "найчистішого" виробника плодоовочевої продукції, бо є ідеально ізольованою країною: Тихий Океан, пустеля Атакама, Анди та Антарктида оточують країну з різних боків. Чилі також має дуже жорстку систему відслідковування всіх обробок, і власний, значно жорсткіший стандарт ChiliGAP.
 
А "найсмачнішими в світі" свої яблука вважають всі без виключення країни. Тому це – абсолютно безперспективний аргумент", - зазначає Андрій Ярмак.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на банани продовжують встановлювати рекорд

Про це повідомляють експерти “Інфо-Шувар”, посилаючись на дані власного моніторингу цін на гуртових ринках країни.

Так, згідно даних “Інфо-Шувар”, на найбільшому гуртовому ринку в Західній Україні ОРСП “Шувар” у Львові тільки за останній тиждень банани стали дорожчімио на 16%.  Станом на 15 січня 2018 року, банани на “Шуварі” можна купити  гуртом не дешевше, ніж за 36-40 грн/кг (1,06-1,18 EUR/кг). На ринку «Столичний» у Києві банани гуртом пропонуються по 34-38 (1,00-1,12 EUR/кг)

Слід зазначити, що в порівнянні із аналогічним періодом минулого року банани в Україні коштують майже в 2 рази дорожче.

Експерти міжнародного ринку ринку пов’язують факт суттєвого подорожчання бананів  із зниженням світогого врожаю, в головних країнах виробництва валовий збір бананів цього року менший на 18-20%. Менший врожай, за словами експертів, зумовили несприятливі погодні умови,  зокрема  холодна  та похмура погода.

« Крім світового зростаючого тренду, в  Україні подорожчання бананів підсилюється девальвацією гривні.  Фактично банани – це єдиний вид фруктів, який продовжує дорожчати після світа на українському ринку.  Наприклад цііни на цитрусові  за останні 2 тижні помітно просіли  навіть в умовах девальвації. Цікавим є й те, що  ціни на українські яблука, головного конкурента бананів  у фруктовому кошику ,поки що ніяк не відреагували на  здороження бананів, хоча по яблуку теж  очкується суттєве скорочення виробництво в країнах Східної та Західної Європи ». - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

За даними "Інфо-Шувар", щороку Україна імпортує 200-230 тис. тон бананів, майже 90% всього обсягу  ми закуповуємо в Еквадорі.  Максимальних показників попит на банани в Україні досягає ближче о початку весни,  а найдорожчими банани бувають частіше за все  у березні та квітні.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняне виноробство занепадає

Як наслідок - площі під виноградниками стрімко скорочуються та складають на сьогодні 44 тисячі гектарів, що у чотири рази менше, порівняно з 1990 роком. Сьогодні виноградно-виноробна галузь переживає найскладніший період за всю свою історію. про це повідомляє прес-служба корпорації «Укрвинпром».

"Виноградно-виноробна галузь, яка в провідних європейських країнах вважається локомотивом економіки, в Україні зазнає занепаду. Попри це сьогодні експортний потенціал українських вин можна оцінювати як потужний. За даними Державної служби статистики України у 2017 році українські вина експортувалися до таких країн: Росія, Азербайджан, Казахстан, Білорусь, Грузія, Китай, Ізраїль, Монголія, Туреччина, США, Австралія тощо. При цьому, географія експорту виноробної продукції в 2017 році практично не відрізнялася від 2016 року", - зазначає Володимир Кучеренко, генеральний директор корпорації «Укрвинпром».

Надалі для виноробів залишається актуальним спрощення переліку документів для отримання атестату виробництва, на підставі якого суб’єкту господарювання видається ліцензія. На сьогодні цей перелік складає біля 150 позицій.

"Галузь потребує закладки нових насаджень та доведення обсягів виробництва винограду до рівня потреб населення та виноробства, аби не імпортувати його. Крім того, непосильним для підприємств сьогодні є незбалансована акцизна політика, адже не встигли виробники звикнути до нового акцизу на алкогольні напої, як починаються дискусії щодо його чергового підвищення. Натомість послаблення акцизної політики та її прогнозованість в перспективі, із збільшенням об’ємів виробництва та продажу, могли б принести більші відрахування до бюджету", - підкреслює Володимир Кучеренко.

"Однозначно необхідно скасувати невмотивовану, економічно необґрунтовану індексацію земель сільськогосподарського призначення та переглянути ставки земельного податку під багаторічними насадженнями, до яких відносяться виноградники, шляхом зменшення податку. Крім того, необхідно застосовувати пільгові ставки до періоду їх плодоношення, адже виноград плодоносить лише на 4-й рік, а це означає довготривале і ризиковане капіталовкладення", - наголошує Володимир Кучеренко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дорожчають зернові та соняшник

Про це свідчать дані про ціни на основні визи зернових та олійних станом на 11 січня 2018 р., опубліковані «Аграрним союзом України», пише agroportal.ua.

Так, на умовах поставки EXW-елеватор продовольча пшениця за досліджуваний період прибавила 50 грн/т, фуражна 100-150 грн/т, на СРТ-порт продовольча пшениця збільшилась на 50 грн/т, фуражна на 50-100 грн/т, експортні ж ціни також прибавили 1-2$/т на пшеницю 2 класу, +1$/т на 3 клас та 3-4$/т на фуражну пшеницю. Як на внутрішньому так і на зовнішньому пшеничному ринку присутній високий попит, особливо на фуражну пшеницю. Це відповідно підтримує ріст цін, враховуючи те, що фермери поки що не охоче реалізують зернову. На підтримку пшеничних цін також суттєво вплинула девальвація гривні. На поточному тижні, як очікують експерти, на ринку української пшениці за підтримки зовнішнього та валютного ринку переважатимуть зростаючі тенденції.

Також відбулось розстання цін на внутрішньому ринку ячменю. Так, на 50-150 грн/т зросли ціни на умовах поставки EXW-елеватор та на 50 грн/т збільшились ціни на СРТ-порт. Ціни на умовах поставки FOB (порти Чорного моря) просіли на 1$/т. Оскільки торгівля залишається малоактивною, основним чинником росту цін виступило послаблення гривні.

На ринку кукурудзи ціни помітно прибавили. Так, на умовах EXW-елеватор ціни збільшились на 150 грн/т, на СРТ-порт на 150-170 грн/т, на умовах поставки FOB (порти Чорного моря) ціни прибавили 4$/т.  На ріст кукурудзяних цін вплинуло відновлення попиту як внутрішньо так і зовнішньо орієнтовних компаній, пропозиції від аграріїв залишаються на низькому рівні, а гривня продовжує своє знецінення. На поточному тижні експерти очікують збереження високого попиту, що підтримає ріст цін.

За останні тижні на ринку соняшника також ціни зросли. Так, на умовах поставки EXW-елеватор та СРТ-завод ціни прибавили по 100 грн/т.  Головним чином на ріст цін вплинув валютний фактор, а саме зниження курсу гривні відносно долару. Також поступово повертаються зі свят закупівельні компанії, що збільшує попит на олійну. Пропозиції на ринок поступають доволі стримано. На ринку соняшникової олії ціни коливались під тиском зовнішніх суміжних ринків. Так, на умовах поставки FOB (порти Чорного моря) ціни на олію змінились різнопланово, на 2$/т просіла нижня цінова межа та на 2$/т збільшилась верхня поставка лютий-березень.

На внутрішньому ринку ріпаку за тиждень цінових змін не відбулось, експортні ціни збільшились на 13$/т під впливом зовнішніх тенденцій. Торгівля в країні залишається на низькому рівні.

На внутрішньому ринку сої також змін не відбулось. Така ситуація першочергово пояснюється тривалими новорічними святами. На експортному ринку під впливом світових тенденцій, по-більшості, переважали знижувальні тенденції, на умовах поставки FOB (порти Чорного моря) +1 — -2$/т поставка в лютому. На поточному тижні очікується відновлення росту цін на сою, завдяки відновленню попиту та знецінення гривні (подекуди курс гривні перевищував помітку 28,50).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За якою ціною купують молоко провідні молочні компанії ЄС?

Як повідомляє голландська асоціація фермерів (LTO), в листопаді 2017 року провідні виробники молокопродуктів купували у постачальників сире молоко в середньому по 36,84 €/100 кг, що на 0,02 € менше, ніж у жовтні цього року, пише УкрАгроКонсалт.

Однак у будь-якому випадку, це демонструє зростання закупівельних цін порівняно з листопадом 2016 року на 5,42 €/100 кг (зростання на 17,2%).

Закупівельні ціни на молоко у провідних європейських виробників у листопаді 2017 року становили:

Frіesland/Campina (Нідерланди): 40,61 €/100 кг,

Granarolo (Італія): 40,71 €/100 кг,

Milcobel (Бельгія): 35,01 €/100 кг,

Danone (Франція): 35,09 €/100 кг,

Savencia (Франція): 35,09 €/100 кг,

Lactalis (Франція) 34,64 €/100 кг,

Mueller (Німеччина): 38,75 €/100 кг,

Arla Foods (Данія): 37,17 €/100 кг,

Sodiaal (Франція): 35,40 €/100 кг,

Dairy Crest (Великобританія): 36,08 €/100 кг

Dairygold (Ірландія): 36,30 €/100 кг,

DMK (Німеччина): 39,84 €/100 кг,

Glanbia (Ірландія): 34,84 €/100 кг,

Kerry Agribusiness (Ірландія) 35,86 €/100 кг
Valio (Фінляндія): 36,36 €/100 кг

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ключові продукти харчування здорожчали майже на третину

За даним Держстату, станом на 1 січня 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року м’ясо та м’ясопродукти здорожчали на 26,2%; молоко – на 21,3%, яйця – на 27 %, олія та жири – 18 %, овочі – 29%.


«Дива не сталося, і ціни на сільськогосподарську продукцію знову відчутно зросли, - прокоментувала ситуацію голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. Причин тому кілька. На подорожчання м’яса у 2017 році критично вплинула ситуація з африканською чумою свиней, через що підприємці змушені були вирізати поголів’я, і, на фоні дефіциту, ціна на свинину стрімко зросла. Відповідно, до неї підтягнулася й ціна на курятину, на яку зріс попит не лише на внутрішньому, але й на зовнішніх ринках.

Ситуація ж із молоком дещо інша: тут вагому роль відіграє і монополістична поведінка заводів-переробників та торгових мереж, які, на мою, думку, немотивовано завищують ціну на молоко. Адже закупівельна ціна на молоко, зокрема, в населення, порівняно з аналогічним періодом минулого року не зросла. Тому постає питання: хто нажився на підвищенні цін на молоко в магазинах, якщо виробник отримує за нього ті ж самі гроші?

Що ж до підвищення цін на яйця, то вважаю цей процес закономірним, підприємці змогли прийти до хоч якоїсь рентабельності. Адже протягом перших кількох місяців яйця настільки стрімко дешевшали, більше ніж на 100% (подекуди коштували навіть менше 7 грн за десяток), що їх виробництво було збитковим, підприємців рятував лише експорт».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview