Що і почім будуть їсти українці в наступному році

Українське зерно, соняшник, овочі і фрукти, які наша країна вирощує в достатку, і активно продає на зовнішні ринки, в цьому році виявилися драйверами подорожчання.

"Якщо  станом на кінець жовтня, загальна інфляція в Україні склала 15,7%, то деякі продукти додали в ціні по 30-50% і більше. Скажімо, морква подорожчала більш ніж на 60%, картопля на 30%, цибуля і капуста - на 20% ", - розповів 
глава Асоціації постачальників торгівельних мереж України Олексій Дорошенко.

Втім, зараз продавці починають сезон з чистого аркуша: на ринок активно надходить продукція нового врожаю і формуються нові прайси.


Strana.ua дізналася, що буде з цінами на основні продукти продовольчого кошика - хліб, крупи, картопля, овочі борщового набору, фрукти, і чим варто запасатися вже з осені.

Дві буханки на долар

Цього року Україна збере менше зерна, ніж у минулому. Міністерство аграрної політики і продовольства озвучує прогнози на рівні 61-63 млн.т, але експерти називають більш реальною нижню планку. Для порівняння: в минулому році урожай склав рекордні 66 млн.т.

З огляду на різке погіршення погодних умов в Україні, експерти не виключають: частина врожаю може взагалі залишитися в полях.

Тим часом, експортери вже побили всі рекорди, вивозячи з країни урожай швидше, ніж селяни встигають його збирати.

Наприклад, з початку нинішнього маркетингового року (липень-2017) експорт пшениці перевищив 7 млн ​​тонн, з них продовольчої - 3,9 млн тонн, що на 20% випереджає торішню динаміку.

Активність трейдерів так налякала чиновників, що вони вже змусили їх підписати меморандум з Мінагропродом, обумовивши граничні обсяги експорту зерна на рівні 16,5 млн тонн (з них продовольчого - 10,7 млн.т).

Але навіть ці обмеження все одно не врятують українців від підвищення цін на хліб і крупи.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук каже, що ціни на зерно в Україні безпосередньо залежать від міжнародних котирувань. Вони ж на хвилі нових прогнозів про збільшення світових запасів зерна трохи просіли.  Але через девальвацію національної валюти ціни на внутрішньому ринку падати не збираються. Навпаки, борошно нового врожаю продається дорожче торішнього в середньому на 10% (близько 11 грн. / кг). Так як борошно - це близько 43% собівартості хліба, його подорожчання змусить переписувати цінники і пекарів, - вважає Марчук.

Але у пекарів заготовлений і аргумент чистіше цін на борошно.

"Якщо девальвація гривні продовжиться до 29,3 грн ./$, як прописано в проекті бюджету -2018, то хліб точно подорожчає. Формула наступна: здешевлення національної валюти на 1 грн. спровокує підвищення ціни на хліб на 50 коп. Тобто, долар по 30 грн.- це хліб по 15 грн. за буханець", - підрахував Денис Марчук.

Казахська каша

Не краща ситуація з крупами. Хоча Україна їх майже не експортує, а значить, теоретично не існує прямої залежності від світових цін, більшість круп, проте, дорожчає. Продукція нового врожаю додала, в середньому, 1 грн. / кг.

Переписувати цінники продавцям дозволяє зниження пропозиції. Круп'яні культури - нішеві, орієнтовані суто на внутрішнього покупця і не відрізняються високою маржинальністю. Аграріям набагато вигідніше засівати поля пшеницею або соняшником, ніж, скажімо, просом або гречкою.

В результаті з кожним роком посівні площі під круп'яними культурами скорочуються. Відповідно, падає і виробництво круп. Наприклад, в цьому році їх випустили близько 30 тис.т, що на 5% менше, ніж в минулому сезоні. Втім, є й винятки. Скажімо, виробництво вівсяної крупи за рік зросла в 4,6 раз, а гречаної - в 1,4 рази. І це вже відбилося на цінах.

Наприклад, як свідчать дані Держстату, всього за 10 днів жовтня - з 10 по 20 - гречка подешевшала майже на 4%, з 21,18 грн. / кг до 20,35 грн. Для порівняння: рис за цей же час подорожчав на 2%, до 20 грн. / кг.

Втім, Олексій Дорошенко каже, що розпродаж гречки спровокував імпорт великих партій крупи з Казахстану.

"Ціни на більшість круп у нас вже цілком європейські, що робить український ринок привабливим для постачальників з усього світу. Інша справа, що не всі крупи підходять нам за смаком. Скажімо, китайська гречка, яку влада кілька років тому купували в Піднебесній на хвилі дефіциту , залишилася незатребуваною", - каже Дорошенко.

Час для борщу

Судячи з усього, українцям не бачити і дешевих овочів. Хоча, поки, за даними Держстату, вони трохи впали в ціні. Скажімо, в жовтні картопля подешевшала на 2,5% (до 5,9 грн. / кг), капуста - на 5,2% (до 4,55 грн. / кг), морква - майже на 4% (до 6, 65 грн. / кг), цибуля - на 3% (до 562 грн. / кг), буряк - на 0,8% (до 5,3 грн. / кг).

На львівському оптовому ринку "Шувар" в останній тиждень жовтня просіли ціни майже на всі овочі, - констатують в "Інфо- Шувар". Найбільше подешевшали кольорова і білокачанна капуста - на 40-50% (до 5-8 грн. і 3,5 грн. / кг відповідно). На 18-20% за тиждень опустилися ціни на томати (до 22-27 грн. / кг), на 10% - на солодкий перець, кабачки і баклажани (до 34-38 грн. / кг і 17-18 грн. відповідно) .

Але експерти пов'язують розпродаж з масовим надходженням на ринок продукції нового врожаю. І стверджують - знижки скоро закінчаться.

"Практично за всіма овочам в Україні знизилося виробництво. Тому ціни будуть зростати", - прогнозує представник FAO (продовольча організація ООН) Андрій Ярмак. З ним згодна і експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман: "Площі під більшістю овочевих культур скоротилися, а самих фермерів, що спеціалізуються на овочах, стало менше, що пов'язано з несприятливим минулим сезоном. Адже ціни почали рекордно рости тільки з весни 2017р, до цього вони падали. І ті, хто продали врожай в першій половині року, заробили, м'яко кажучи, мало", - пояснює Тетяна Гетьман.

За даними Держстату, станом на жовтень картоплі в Україні прибрали 21,9 млн.т, що на 2% більше, ніж на аналогічну дату, а овочів - 7,2 млн.т (плюс 0,2% до минулого року). Але, за підсумками збиральної кампанії, загальний вал буде менше, ніж в минулому році, на 7% -10%, -вважає експерти. Крім того, велика частина врожаю не відрізняться високою якістю. А якщо врахувати ще й дефіцит в Україні сучасних сховищ, можна припустити, що до весни продукція просто не доживе.

У передчутті дефіциту продавці вже з грудня почнуть підвищувати ціни, - вважає Олексій Дорошенко.

Пікових значень вони досягнуть навесні, так як Україні доведеться масово імпортувати овочі, зокрема, з Польщі. Експерти не виключають, що картоплю продаватимуть по 7-10 грн. / кг, капусту - по 7 грн., моркву - по 10-12 грн., буряк - по 8 грн. / кг.

Хоча реальні цінники можуть виявитися ще вище, так як будуть прив'язані до прайсів на імпортні овочі, а значить, до курсу долара і євро.

Можуть істотно подорожчати і яблука. Світова асоціація виробників яблук (WAPA) спрогнозувала зниження яблучного врожаю в Україні на 10%. Але ще більше - на 30% - скоротиться збір плодів у Польщі, яка традиційно поставляє до нас яблука. Ці прогнози, за словами Тетяни Гетьман, вже спровокували зростання цін, в порівнянні з минулим роком, на 20% (близько 13 грн. / кг).

До кінця сезону ціна може вирости до 15 грн. / кг, - допускає Гетьман.

Втім, як каже Олексій Дорошенко, крім об'єктивних чинників, як то обсяги і якість врожаю і світова цінова кон'юнктура, на ціни на більшість продуктів буде впливати підвищення пенсій і зарплат в Україні. Хліб, крупи, овочі і фрукти входять в щоденний раціон наших співгромадян, так що, швидше за все, купувати вони їх будуть частіше і більше.

"Це буде сприяти подорожчанню і збільшенню рівня інфляції додатково на 0,6-0,8%", - вважає Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпорт кавунів підскочив одразу у 13 разів

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За зиму-осінь Україна закупила на зовнішньому ринку 650 тонн динь, а це в 3,5 рази більше, ніж за січень-вересень попереднього року. Тим часом імпорт кавунів виріс одразу в 13 разів. За вказаний період нинішнього року на український ринок було завезено 958 тонн цієї продукції. Для порівняння, за 9 місяців 2016 року Україна імпортувала лише 74 тонни кавунів.

Не на руку виробникам баштанних зіграла аномальна літня спека. До того ж, у деяких районах Херсонщини випали дощі з градами і пошкодили урожай. На полях баштанних вона часом сягала 60°С, тож у підсумку кавуни просто спеклися. Ті, що встояли, замість 10 кг у вазі набирали лише 2-3 кг, повідомляє tsn.ua.

Крім того, зростанню імпорту сприяли і небувало високі ціни на баштанні в українських господарствах. Продукція стрімко дорожчала з початку серпня. Стрибок цін учасники ринку пов’язували із підвищеним попитом на продукцію на фоні різкого скорочення пропозиції.

У результаті, вже до кінця літа ціни сягли рекордних показників: фермери відвантажували кавуни в 6,3 рази дорожче, ніж торік.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на мед в Україні зростуть

Про це заявили аналітики компанії Pro-Consulting, пише ГолосUA.

«Ціна на мед в Україні зростає, випереджаючи темпи інфляції. Якщо в 2016 році 1 кг меду коштував для споживача 26-28 грн, то до кінця 2017 року за прогнозами значення цінника на продукт перевищить 50 грн/кг», - відзначили в компанії.

За словами аналітиків, падіння виробництва меду пов'язано з дією декількох груп факторів.

«Перше – кліматичні фактори. Глобальна зміна клімату і підвищення середньорічної температури призвело до зниження продуктивності бджолиних сімей. Технологічні - недостатня механізація галузі не дозволяє повністю розкрити її виробничий потенціал. Нестача потужностей з переробки наявних ресурсів породжує тіньові канали збуту меду. Економічні - скорочення посівів медоносних культур зменшує кількість нектару, необхідного бджолам для вироблення меду. Екологічні - недотримання природоохоронних норм призводить до великих втрат бджіл на всій території нашої країни з-за отруєнь різними хімікатами.Політичні - значні обсяги виробництва меду втрачені в зоні проведення АТО і на підконтрольних територіях», - поінформували експерти.

За словами аналітиків, незважаючи на негативні тенденції останніх років, галузь виробництва меду має всі передумови до розвитку.

«Експортний потенціал цього продукту ще далеко не вичерпаний. Попит на мед на світових ринках зростає. Зростання експорту відбудеться і при розширенні квот на безмитну поставку цього продукту в ЄС. З 2017 року річна квота на мед об'ємом 5,2 тис. тонн була вичерпана вже 11 січня і всі подальші поставки оподатковуються 30% митом. Розширення внутрішнього ринку меду відбудеться у випадку відновлення української економіки та зростання купівельної спроможності населення», - резюмували в компанії.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польські фермери укладатимуть угоди із сезонними працівниками

Саме тому, уряд Польщі зараз докладає всіх зусиль, щоб легалізувати роботу сезонного працівника, зробити її максимально безпечною та ефективною, а також забезпечити необхідні соціальні умови та страхування у випадку хвороб та нещасних випадків, пише Інфо-Шувар.

Міністерством сільського господарства Польщі була опублікована поправка до проекту закону “Про працевлаштування сезонних працівників”, яка зобов'язує фермерів , укладати спеціальні "угоди про допомогу зі збиранням врожаю" з сезонними працівниками, які будуть задіяні на їх господарствах.

Експерти пояснюють, що в такому договорі будуть визначені основні правила роботи в процесі збирання, сортування та підготовки до продажу фруктів та овочів. Також, згідно такого договору, фермери повинні будуть платити спеціальні внески в сумі 132 zl (31,15 EUR) в місяць, за рахунок яких буде забезпечено соціальне страхування сезонних працівників на їх господарствах.

Уряд Польщі зараз докладає усіх зусиль, щоб ліквідувати сіру зону в галузі сільського господарства в країні та компенсувати дефіцит робочої сили, який зараз спостерігається не тільки в Польщі, але і у багатьох країнах Західної Європи.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Автоматизація виробництва та відхід від ручної праці - основні тренди вітчизняного АПК

Про це заявила Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, під час круглого столу «Чи здатний вітчизняний АПК дати поштовх українській економіці?», який відбувся 2 листопада у Києві.

«Сьогодні є глобальна проблема з кадрами. Багато фермерів на Західній Україні бідкаються, що працівники їдуть у Польщу на заробітки. При цьому польські фермери теж скаржаться на брак робочої сили, так як поляки їдуть на заробітки в Європу. Світ стає глобальним селом. Тому нам потрібно вже зараз реагувати на ці виклики», - заявила Ольга Трофімцева.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Потенціал сільського господарства криється в економічному зміцненні малого виробника та розвитку кооперації

Одночасний їх розвиток дозволяє забезпечити широкий спектр завдань – від насичення внутрішнього ринку продовольством та забезпечення зайнятості в сільській місцевості, до реалізації експортного потенціалу та стабілізації валютного балансу країни. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародної виставки ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

«Сьогодні великий агробізнес працює на рівні кращих світових стандартів. Крім традиційних вже експортних лідируючих позицій по зернових культурах, олії, м’яса курятини, останнього року отримали значне зростання за новими категоріями. У 2016 році експортовано рекордну кількість цукру (466 тис. тонн), борошна (371 тис. тонн). Тільки за дев’ять місяців цього року експорт молочної продукції зріс на 76% порівняно з минулорічним періодом, причому поставки вершкового масла практично вчетверо», - повідомила заступник Міністра.

За її словами, гарні позиції мають і невеликі виробники, виходячи на зовнішній ринок з продукцією ягідництва, садівництва, органічною. В минулому році були зафіксовані рекордні обсягу експорту свіжих ягід: полуниці (2,3 тис. тонн), малини (675 тонн), чорниці (1,5 тис. тонн), лохини (1,3 тис. тонн) та інших. Даний товарний сегмент потребує особливих умов зберігання та транспортування, тому є складним для реалізації навіть на внутрішньому ринку. Тут важливу роль грає інформаційна та маркетингова підтримка. У листопаді цього року Мінагрополітики разом з ФАО організовує ряд навчальних семінарів з питань експорту свіжих та заморожених ягід до ЄС.

«За різними оцінками потенціал сільського господарства використаний наполовину. Криється він у економічному зміцненні малого виробника, розвитку кооперації. Варто відзначити цікаву тенденцію, що все більше великих українських компаній вже працює у форматі кооперації з малими та середніми виробниками, або підтримуючи створення кооперативів», -  зазначила Олена Ковальова. На її думку, така співпраця є вигідною: для великих гравців – це забезпечення якісної гарантованої за обсягами сировинної бази, для малих – можливість отримувати фінансову підтримку та виходити на нові ринки. Держава ж отримує зростання зайнятості у сільській місцевості.
«Саме розуміючи потенціал малого виробництва, вже зроблені кроки з фінансової підтримки його цього та наступного року: фермерства, кооперації, особистих селянських господарств через кооперацію. Зараз шукаємо механізми підтримки ефективного дорадництва», – резюмувала Олена Ковальова.
 

Довідка:
Участь у міжнародні виставці «АгроКомплекс 2017» взяли більше 250 учасників.
На офіційному відкритті були присутні: заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, народний депутат України Леонід Козаченко, представники галузевих асоціацій, міжнародних проектів технічної допомоги, аграрного бізнесу та експерти аграрної галузі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview