Що нагуглишь, те й пожнеш: як соцмережі допомагають у агроекспорті

Власниця агрокомпанії "Зоря" в Житомирській області Ірина Костюшко вже кілька років знаходить клієнтів по всьому світу через соціальні мережі. Так, влітку минулого року компанія з Південної Африки замовила "Зорі" партію проса, яку та без затримок оплатила і за підсумком викупила. Здавалося б, випадок для українських підприємців нетривіальний. Але недавно в своєму Facebook власниця Зорі розповіла про новий контракт. "У нього був негативний досвід з українськими компаніями, і складно було вибудовувати відносини", - зізнається Ірина.

Як їй вдалося переконати клієнта і налагодити співпрацю?

Кардинальний поворот

Шлях в агробізнес виявився непростим. Щоб досягти успіху в новій справі, Ірині довелося повністю вийти із зони комфорту і з нуля вивчати особливості роботи на землі. За фахом Ірина - медик.

 

Після ретельного вивчення специфіки сільськогосподарської діяльності та законодавства вона вирішила придбати фірму з наявними зембанком і матеріально-технічною базою. Суму інвестицій в свій аграрний проект Костюшко не називає.

Понад півроку Ірина вивчала пропозиції. І взимку 2013 свій вибір зупинила на приватно-орендному підприємстві "Зоря", яке працювало з 1929 року, але в 2013 році виявилося на межі банкрутства.

Відродження "Зорі"

Колишній колгосп Зоря комунізму спеціалізувався на тваринництві і виготовленні молока. Після розформування колгоспу активи перейшли в управління колишньому голові. Так почався занепад підприємства: - матеріально-технічна база не оновлювалася, оброблялося лише 300 га землі з наявних 1350 га. У компанії вирощували в основному кормові культури, трохи жита і пшениці. З 1500 голів великої рогатої худоби залишилося менше 40.

Як їй вдалося вдихнути в колишній колгосп друге життя? "Розуміючи, що ключовий актив "Зорі" - саме земля, я вирішила відновити діяльність компанії, сконцентрувавшись на олійному льоні", - розповідає Костюшко.

Вона переконана, що саме цей напрям сьогодні є одним з найбільш перспективних. Ставка зіграла. За перший рік роботи дохід підприємства зріс на 550%, а рентабельність досягла 50%. Крім того, "Зоря" отримала кращий в регіоні урожай - 360 тонн, з урожайністю 12 ц / га. І показники врожайності продовжують збільшуватися. А разом з ним - і масштаби і перспективи розвитку зовнішньої торгівлі.

Власниця "Зорі" заснувала асоціацію льонарів і щорічно проводить Фестиваль льону, який в 2017-му став міжнародним.

Курс на експорт

Ірина Костюшко переконана в тому, що в Україні вигідно вирощувати льон. За її словами за останні 3 роки витрати на 1 гектар в середньому становили не більше $ 288. Рентабельність вирощування льону олійного, за її словами, близько 46%.

Щоб уникнути ризиків неврожаю, власниця Зорі диверсифікувала портфель культур. Частину земель засіяли гречкою, вівсом і просом, а частину засадили лікарськими травами - фенхелем, календулою і валеріаною. Лікарські трави "Зорі" йдуть як на експорт, так і на внутрішній ринок. Частину культур висаджують під замовлення. Власне, так працюють і з південно-африканським партнером, покупцем проса.

Однак таких замовників поки небагато, каже Костюшко. І сподівається на технології і соціальні мережі, завдяки яким уклала свій перший зовнішньоторговельний контракт з австрійською компанією. "Google - велика справа. За допомогою пошукової мережі ми в перший же врожайний рік вийшли на австрійців. Близько 100 т зерна відправили їм без трейдерів", - згадує вона. Перша виручка склала приблизно € 300 тис. Але у випадку з європейцями існує перешкода - щоб експортувати олійний льон в ЄС, необхідно сплатити 10% мито", - розповідає власниця Зорі.

Зараз Костюшко налагоджує контакти не тільки в ЄС, але і з представниками близького зарубіжжя і країн СНД, потенційним покупцями своєї продукції в далеких країнах, конкуруючи за ринки збуту з казахами і росіянами. Подальший розвиток свого бізнесу Костюшко бачить, як і більшість українських аграріїв, в поглибленні переробки - компанія вже випускає зі свого насіння невеликі обсяги лляної олії під брендом Зоря. А в найближчі п'ять років вона планує наростити зембанк здо 5 тис. га і запустити власну переробку насіння льону і соломи.

Марія Бровинська
ЛIГАБiзнесIнформ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчає рис

Незважаючи на те, що рік через кліматичні умови був не дуже сприятливим для цієї культури, тутешнім аграріям вдалося отримати в середньому 68 центнерів рису з гектара, a це більше, ніж у середньому по області, пише kherson.net.ua.

Причому на окремих ділянках урожайність «білого золота» доходила і до 90 ц/га! Зараз рис переробляють на крупу, a за крупою скупники шикуються в чергу. Попит такий, що оптові ціни на рисову крупу підскочили до 17,2 – 17,5 гривень за кілограм, і мають тенденцію до подальшого зростання.

Toбто, незабаром можуть підскочити і роздрібні ціни... Проте що-небудь прогнозувати поки зарано, оскільки «білі жнива»  ще далеко не завершені. Заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Андрій Неділько каже, що з 7,8 тисяч га рисових плантацій в області урожай на 1,2 тисячі гектарів ще не зібраний.

З гектара рисівники отримують від 58 до 65 центнерів рису.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як Україна хоче увічнити борщ

Напевно саме тому борщ був обраний в якості знака-emoji, який українська сторона хоче бачити в гаджетах компаній Google і Apple, пише nahnews.org

Як повідомляється на офіційній сторінці України в мікроблозі Twitter, Google і Apple повинні створити новий знак-emoji, що зображає національне блюдо країни - борщ.

На сторінці також опубліковані приклади emoji в двох варіантах, але виглядають вони чомусь ідентично. "Ми хочемо піти далі: Google і Apple, час для емодзі у вигляді борщу. Робимо борщ знову великим", - йдеться в повідомленні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вирощують “картоплю” для спортивного харчування

Денис Сазонов представник компанії зазначив, що однією з ключових країн збуту даної продукції є Великобританія, разом з тим, у «Green Team» розглядають варіанти співпраці з країнами північної Європи:

“Ми почали тестувати батат пару років тому, щоб побачити, чи зможемо виростити його тут, і ми були задоволені результатами. Наразі існує багато можливостей постачати продукцію до таких країн як Швеція та Норвегія”, – зазначив Денис Сазонов.

Один з факторів, на який при виборі сорту батату опирались у “Green Team” — можливість довготривалого зберігання урожаю,  пише “Агро-Центр”.

“Наразі ми плануємо відправити частину врожаю до Європи і уже з наступного року суттєво збільшити об’єми вирощування батату з 3 га до 20-30 га”, – повідомив представник компанії.

Батат використовується при виробництві спортивного харчування та вживаєтеся як дієтичний продукт. Також, у господарстві вирощують інші малопоширені культури: спаржу, шафран, цибулю-шалот, мускатний гарбуз, селеру та інші. Всього овочевий клин господарства налічує 250 га, хоча у 2015 році становив лише 50 га. В перспективі планується розширення площ під овочами до 500 га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині фермера ошукали на 126 тисяч гривень

Про це пише Sumy.today.

Так, до Буринського відділення поліції із заявою про шахрайство звернувся місцевий фермер. Чоловік розповів, що після телефонної розмови з незнайомцем втратив чималу суму грошей.

Зловмисник, за словами заявника, назвався представником однієї з крупних аграрних компаній в Україні та запропонував придбати у нього мінеральні добрива за вигідною ціною.

Фермер перерахував зловмисникові 126 тис. гривень, після чого шахрай більше не виходив на зв'язок.

Нині в рамках відкритого кримінального провадження за ч. 2 ст. 190 «Шахрайство» Кримінального кодексу України працівники поліції вже встановили власника рахунку. Тривають пошукові заходи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ДП «Артемсіль»: дефіциту солі не буде

Про це повідомляє прес-служба

«Звертаюся до наших споживачів і запевнюю, що дефіциту солі в Україні не буде. Адміністрація підприємства зробила все можливе, щоб утримати ситуацію. На сьогоднішній день, ми продовжуємо проводити відвантаження продукції, а це значить, що споживачам нема чого боятися і не варто піддаватися штучному ажіотажу», - зазначила керівник підприємства Вікторія Луценко ДП «Артемсіль».                                                                                                                      

Вона також додала, що адміністрації ДП «Артемсіль» вдалося забезпечити своєчасну виплату заробітної плати майже тритисячному колективу містоутворюючого підприємства. Крім того, держпідприємство своєчасно і в повному обсязі виконало зобов'язання перед бюджетом України.

Нагадаємо, рахунки державного солевидобувного підприємства «Артемсіль» увечері 2 листопада були заарештовані, в результаті чого робота компанії могла бути паралізована. Арешт рахунків «Артемсолі» було проведено в рамках виконавчого провадження щодо стягнення з держпідприємства 70,5 млн грн штрафних санкцій через порушення умов договору з КПВІ «Пам'ять» в період 2014-2015 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.