Що посієш - те й пожнеш: заврожайні озимі, що побороли негоду

Останні роки Україна хизувалась гарними врожаями. Проте нинішній рік виявився складним для сільського господарства через несприятливі погодні умови. Суха осінь, аномально тепла зима та весна без дощів, – все це погано впливає на озимі та майбутній врожай.

Цього року погода влаштувала справжні температурні гойдалки для озимої, та дуже багато сортів не пройшли випробування аномальними умовами. 

Розпочались негаразди з погодою ще восени минулого року, адже при посіві озимини в багатьох регіонах України спостерігалась посуха. Майже безсніжна зима призвела до того, що на більшості посівних площ запаси продуктивної вологи в ґрунті оцінювалися як найнижчі за останні декілька років.

У виграші опинилися ті  аграрії, які пристосувалися до змін клімату та посіяли сучасні високопродуктивні посухостійки сорти озимих рослин.

В минулому році компанія Vitagro Partner вивела на ринок нові сорти від Semelita: Мулан, Мескаль, Турандот, Нота Одеська, Практік, Перепілка, які цього роки пройшли випробування кліматичними змінами та показали відмінний результат. 

Ми вирішили  проїхатися полями та зробити фото звіт, щоб наочно продемонструвати результати на посівних площах. Рослини всі забаганки стихії пережили на диво успішно, а урожай обіцяє бути відмінним.

Мулан

 

Ріверо

 

Турандот

 

Мескаль

 

Щороку науковий відділ компанії Vitagro Partner розробляє декілька десятків сортів та адаптує під умови клімату для досягнення максимально високих результатів. Не секрет, що наразі дуже важливо дотримуватись технології задля максимального результату. Агрономи консультанти в філіях компанії постійно контролюють посіви та  покращують технологію в залежності від потреби рослини. 

Отже вдалий сорт та вдало підібрана технологія вирощування – запорука високих врожаїв та гарних результатів! 

Довідка: Агрохімічна компанія Vitagro Partner – сучасна національна  аграрна компанія, що використовує у роботі передові канадські технології та інтегрує їх в український досвід. Компанія має новітню наукову базу, а передові агрономічні технології тестуються та вдосконалюються на власних полях  агрохолдингу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Українська соя між нескінченними правками і світовими тенденціями

У світі продовжує зростати попит на соєві боби. У перший весняний місяць 2020 року основні країни-постачальники цієї продукції зберігали високі темпи відвантаження. І це, незважаючи на те, що багато держав саме в цей період оголошували про введення жорстких карантинних заходів з причини пандемії COVID-19. При цьому запаси соєвих бобів на світовому ринку залишаються досить високими, в зв’язку з чим провідні агентства у своїх останніх звітах знижують прогнози виробництва сої.

Тож не дивно, що в поточних умовах і на українському ринку сої формується невизначеність, яка виражається в коливаннях показників як виробництва даної культури, так і її розподілу.

Масла у вогонь підливає і особисто сам президент України відтягуванням моменту підписання закону, який дозволить повернути виробникам сої можливість отримувати повернення ПДВ при експорті продукції.

Так, вже в сезоні-2019/20 в Україні фіксується скорочення валового збору сої до 4,3 млн. тонн за рахунок скорочення площ під культурою на 7%, а також зниження середньої врожайності на 3% відносно показників попереднього МР. Як вважають аналітики АПК-Інформ, зменшення валового збору сої в більшому ступені відіб’ється на внутрішньому споживанні культури. Так, за підсумками сезону очікується, що перероблено всередині країни буде близько 1,9 млн. тонн сої, що на 14% менше показника попереднього сезону. В т.ч. переробка на масло може досягти 1,7 млн. тонн (-15%).
Що стосується експорту, то в даному сегменті очікується менш істотне зниження. Згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», в сезоні-2019/20 на зовнішній ринок може бути поставлено 2,4 млн. тонн української сої, що всього на 4% поступається показнику 2018/19 МР, але на 12% менше, ніж обсяги експорту в 2017/18 МР.

Основними імпортерами української сої протягом трьох останніх сезонів є Туреччина, Єгипет і Білорусь, які з вересня 2017 р. по лютий 2020 р. сумарно закупили близько 61% всіх експортних партій даної культури. Ситуативним імпортером є Іран. Так, в 2017/18 МР Іран посів другу позицію серед імпортерів з часткою закупівель в 13% від загального обсягу поставок. При цьому в 2018/19 МР Іран не фігурував в ТОП-10 імпортерів. За підсумками вересня-лютого поточного сезону дана країна посідає 7 позицію в списку імпортерів української сої з часткою 4%.

Що стосується експорту сої в 2019/20 МР, то за підсумками вересня-лютого Україна експортувала трохи більше 2,3 млн. тонн сої, що становить понад 96% прогнозованого експортного потенціалу. Лідерство за обсягами закупівель за минулий період зберегли Туреччина – 775,6 тис. тонн, Єгипет – 437,8 тис. тонн і Білорусь – 286,1 тис. тонн. Також 198,2 тис. тонн сої було поставлено до Італії і 101,2 тис. тонн – до Греції.

За розглянутий період серед ТОП-5 імпортерів Єгипет і Італія істотно наростили обсяги закупівель української сої в порівнянні з показниками за весь попередній сезон. Так, постачання до Єгипту збільшилися на 58%, а експорт в Італію – практично в 3,5 рази. З урахуванням глобального карантину і сформованого експортного потенціалу ринку сої в Україні, до кінця сезону не очікується істотного приросту постачання, в т.ч. в напрямку ключових імпортерів.

На думку виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзани Григоренко, на розвиток ринку соєвих бобів в Україні особливим чином впливає невизначеність з відміною так званих «соєвих правок».

До цього часу актуальним залишається питання фіналізації скасування «соєвих правок». Незважаючи на те, що Верховна Рада України підтримала дане рішення шляхом прийняття ще в січні ц.р. законопроекту №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві», президент його ще не підписав. А аграрії, як правило, вже в другій декаді січня намагаються формувати чіткі плани зі структури посівних площ. Відповідно, ясності у вирішенні даного питання так і не з’явилося, що зведе нанівець докладені зусилля, і триватиме тенденція дискримінації малих і середніх сільськогосподарських виробників. Весь ринок, і не тільки український, продовжує спостерігати за розвитком даної ситуації в очікуванні якогось рішення. Особливо зараз, коли потреба в продовольстві і його забезпеченні стоїть на першому плані. Адже, як ми бачимо, попит на бобові культури і, зокрема, на сою збільшується, особливо в країнах Середньої Азії. Так чому б не стимулювати вирощування цієї продукції і не реалізовувати експортний потенціал?

Необхідно відзначити, що якісне насіння соєвих бобів в Україні є, що важливо зараз в умовах запитів ринку на не ГМ продукцію. Тільки в 2020 році (період 01.01-01.04) в Україні офіційно було сертифіковано, за даними Мінекономіки, 12762,872 тонни насіння сої (української та іноземної селекції) для сівби. Імпортованого насіння зареєстровано тільки 74,537 тонни (Канада, Франція, Чехія). Посівний матеріал сої в 2019 році вирощувався на площі 13262,41 га.

Соя – дійсно перспективна культура для українських аграріїв. Тим більше, що насіннєві компанії пропонують посівний матеріал, який все більше підходить під агрокліматичні реалії України, що зможе зробити її вирощування ще більш рентабельним.

Автор: Юлія Шевченко

Джерело: АПК-Інформ 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мораторій відмінили: хто зможе купувати землю

У ніч на вівторок, 31 березня, Верховна Рада ухвалила закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Законопроєкт № 2178-10 передбачає запуск ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року, а відповідно, і зняття мораторію на продаж сільськогоспділянок.

"Зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення – це вагомий поштовх для розвитку економіки, фермерства, аграрного комплексу в Україні", – прокоментував рішення Ради прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Суперечки щодо закону про відкриття ринку землі тягнулися кілька місяців, а під Верховною Радою в цей час тривали протести противників зняття земельного мораторію. У першому читанні документ був прийнятий ще 13 листопада 2019 року. Спочатку планувалося, що закон ухвалять у другому читанні до початку 2020 року, проте через велику кількість правок (4018) депутати не встигли зайнятися документом. Останній "раунд" розгляду законопроєкту в другому читанні тривав з 6 лютого.

В результаті ліміт на концентрацію землі встановлюється на рівні 10 тисяч гектарів (раніше пропонувалося 200 тис.), а купівля-продаж землі здійснюватиметься тільки в безготівковій формі. Такий спосіб продажу потребує підтвердження походження грошей.

Крім того, депутати вирішили, що доступ до ринку землі отримають:

- громадяни України;
- територіальні громади, держава;
- юрособи, що створені і зареєстровані в Україні без іноземних учасників;
банки.

При цьому банки зможуть стати власниками землі тільки за умови, що ділянка дісталася їм як заставне майно за непогашеним кредитом.

Доступ до ринку землі забороняється для таких категорій:

-іноземці та іноземні компанії (планується референдум з цього питання);
- компанії у власності громадян країни-агресора;
- компанії під санкціями;
- компанії у власності іноземних держав, офшорів, або ж ті, бенефіціара яких неможливо встановити;
- юрособи, зареєстровані в країнах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів.

А ось орендарі, що працюють на землі з 2010 року або довше, зможуть викупити "свої" ділянки без проведення земельних торгів – за ціною нормативної грошової оцінки. Крім того, вони можуть отримати розстрочку до 10 років.

Земля державної та комунальної власності не продаватиметься. Забороняється продавати і ділянки на тимчасово окупованій території – їх можна тільки передати у спадок. Також не можуть бути передані в приватну власність ділянки, розташовані ближче ніж за 50 км від державного кордону. Останнє правило не поширюється на кордони, що проходять по морю.

Нагадаємо, мораторій на продаж землі діяв в Україні з 2001 року. Він вводився як тимчасовий захід, але постійно продовжувався. Востаннє мораторій на продаж землі продовжили до кінця 2019 року. Втім, мораторій не міг бути остаточно знято до того, як ВР ухвалить законопроєкт про обіг с/г земель.

Джерело: Сьогодні

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Із ферми до столу: чому за лічені години молочна продукція дорожчає втричі

Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока (АВМ).

Скарг на те, що перекупники й переробники забирають сировину у фермерів та селян-одноосібників за безцінь, як це було до 2018 року, нині поменшало. Закупівельні ціни зросли. Молоко першого ґатунку від сільгосппідприємств переробники беруть по 8−10 тисяч гривень за тонну (залежно від регіону). Продукцію другого ґатунку (від фермерів і підприємств) — від 6,8 до 9,1 тисяч. Усе молоко від домогосподарств вважають несортовим і купують по 4,5−6,5 тисяч гривень за тонну.

При цьому у галузевих асоціаціях стверджують: чесні виробники також заробляють на тонні переробленої продукції одну — максимум дві тисячі гривень.Є інша інформація: середня оптово-відпускна ціна молочної продукції — 18 гривень за літр. Тобто, насправді після переробки кілограм молока дорожчає на 8−11 гривень. Якщо вирахувати виробничі і логістичні витрати — «навар» переробників і справді незначний.

«Найбільше на українському молоці наживаються посередники та підприємства торгівлі. Якщо привести до літрового відповідника специфічну українську «умовно-літрову» тару (від 830 до 950 грамів) та відняти транспортні витрати і вартість зберігання, торговці «піднімають» по 10−12 гривень на кожному кілограмі. При цьому, якщо аграріям, щоб заробити удвічі меншу суму, потрібно не один рік викохувати худобу, витрачатися на корми, електроенергію тощо, продавці мають такий фінансових результат за лічені дні, а то й години, — розмірковувють фахівці АВМ. —  Хтось скаже: ринок — є ринок. До чого тут усі ці підрахунки? Але ж якщо ситуація і справді «критична», як кажуть фахівці, то, мабуть, в інтересах і виробників, і держави спробувати якось «натиснути» на продавців, аби вони бодай трохи зменшили націнки, щоб стимулювати українців купувати вітчизняну, а не імпортну молочну продукцію?"

Ще один варіант: зниження ПДВ на деякі види соціальної продукції — того ж набілу та хлібобулочних виробів. В Україні цей показник, нагадаємо, 20%, а у сусідній Польщі, приміром, — лише 5%. І це — одне із пояснень того, чому польська продукція нині успішно конкурує із нашою не лише на міжнародному, а й на внутрішньому українському ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як ефективно підживити сад, щоб отримати гарний врожай

Фермерське господарство «Коник», що на Закарпатті, відоме українським споживачам  не лише якісними яблуками й грушею, а й чудовими фруктовими, фруктово-овочевими та ягідними соками. Продукція господарства уже багато років представлена на полицях мережі «Сільпо», орієнтованої лише на фрукти високої якості. Про секрети підживлення плодових насаджень розповів очільник ФГ «Коник» Андрій Мелеш. 

«Ми прагнемо, щоб наша продукція подобалася нашим покупцям. Для цього соки мають бути смачними і якісними, а плоди — безпечними для споживача. Сам урожай має бути гарантованим, щоб протягом року його можна було постачати у мережі максимально довго», - зазначає Андрій Мелеш.

Щоб бути успішними, у садах господарства застосовують передовий європейський досвід, а також добрива, стимулятори росту, рослинні гормони та антистресанти.
«На початку 2015 року нам терміново був потрібен надійний постачальник добрив та регуляторів росту — таких, які б відповідали вимогам європейської технології. Саме в цей час ми починали співпрацю з компанією BINFIELD. Консультанти радили нам застосовувати конкретні елементи живлення або стимулятори росту за фазами розвитку плодових насаджень. Проаналізувавши портфоліо продуктів компанії BINFIELD, ми разом зі спеціалістами з-за кордону вирішили будувати систему позакореневого удобрення, використовуючи мінеральні добрива та стимулятори росту виробництва німецької компанії COMPO Expert Gmbh, які пропонує BINFIELD. Це продукти, що містять усе необхідне для саду, і не містять нічого зайвого, дають абсолютно зрозумілий, підтверджений наукою ефект, мають високу якість та об’єктивну ціну», - зазначає Андрій Мелеш.

У перший сезон у господарстві застосували усю лінійку продуктів Басфоліар для саду. Зокрема, це було рідке добриво з фосфітами, екстрактом морських водоростей, цитокініном та ауксином — Басфоліар Актив СЛ, стимулятор росту з амінокислотами рослинного походження Басфоліар Авант Натур СЛ та мікродобрива з високим вмістом цинку — Басфоліар Zn Фло та бору — Басфоліар Бонон СП. Результат підтвердив очікування.

«Пропоновані BINFIELD продукти вирішують низку проблем сучасного садівництва. Так, надзвичайно ефективними є рідкі добрива Басфоліар Актив СЛ та Басфоліар Фрутс СЛ, у яких міститься фосфор у формі фосфіту. За листкового внесення фосфітам властива не лише стимулювальна дія, а й системний фунгіцидний ефект, за додавання у бакову суміш вони підсилюють дію контактних фунгіцидів.

За періодичного внесення фосфіти запобігають парші, альтернаріозу й борошнистій росі у схильних до цього сортів яблуні, а у насадженнях кісточкових такі обробітки є профілактикою моніліозних плодових гнилей.

У своїх садах ми застосовуємо Басфоліар Актив СЛ перед цвітінням — з метою покращити запилення, після цвітіння — для зменшення обпадання зав’язей, а також до і після настання стресових умов (весняні приморозки, критично високі температури та ін.), щоб знизити їх негативний вплив. За підсилення фунгіцидної дії у зерняткових садах відповідальні внесення фосфітів від фази червоного бутона, коли настають сприятливі умови для поширення аскоспор парші. Фосфіти мають системний фунгіцидний ефект лише за превентивного застосування. Загалом на яблуні й груші протягом сезону ми виконуємо до 6–8 внесень продуктів на основі фосфітів», - зазначає Андрій Мелеш.

Застосування фосфітів на яблуні дозволяє господарству протягом сезону «заощадити» 2–3 обробітки системними фунгіцидами. Для захисту від парші й борошнистої роси системні продукти у сад вносять лише за крайньої потреби, й це гарантовано запобігає розвитку в грибних патогенів резистентності до системних сполук.  

«Стимулятор Басфоліар Авант Натур СЛ на яблуні ми застосовуємо після цвітіння, вносимо його двічі, великими нормами. Ідеться про те, щоб підтримати розвиток листової поверхні — це збільшує надходження асимілянтів у рослинні тканини й у результаті зменшує природне обпадання зав’язей. Амінокислоти, що містяться у рідкому добриві-стимуляторі Басфоліар Авант Натур СЛ, отримані з рослинної сировини й за допомогою ферментативного гідролізу, тому вони працюють ефективно: у них правильна хімічна структура і рослини належно їх сприймають», - розповідає Андрій Мелеш.

Особливо рекомендовані для кісточкових рідкий стимулятор росту Басфоліар Келп СЛ з екстрактом натуральних фітогормонів — ауксину та цитокініну. Цей продукт ідеально підходить для плодових кісточкової групи, адже для застосування на яблуні має низку хімічно синтезованих рослинних гормонів потужної дії — гібереліни, бензиладенін, нафтилоцтову кислоту тощо. Натомість ауксин та цитокінін, які є у складі Басфоліар Келп СЛ, отримані з бурих морських водоростей, тому завдяки своєму природному походженню вони діють м’яко і збалансовано. 

«Для регулювання урожаю кісточкових культур, плоди яких є значно тендітнішими, потрібні саме натуральні, виділені з рослинної сировини, фітогормони. Їхній баланс (співвідношення складників) легко сприймається рослиною. На кісточкових ми застосовуємо рекомендовану європейськими консультантами схему підживлення й стимуляції урожаю. Перед цвітінням 1–2 рази вносимо продукти на основі фосфітів (Басфоліар Фрутс СЛ або Басфоліар Актив СЛ), під час цвітіння — Басфоліар Келп СЛ із натуральними ауксином та цитокініном, нормою 2 л/га, після цвітіння — двічі, великими нормами, по 10 л/га, даємо добриво-стимулятор із рослинними амінокислотами Басфоліар Авант Натур СЛ», - зазначає Андрій Мелеш.

Так як зими цього року практично не було, сади почнуть цвісти набагато раніше, а це означає набагато вищий, аніж у попередні сезони, ризик приморозків чи просто низьких температур під час цвітіння. 

«У садівництві нині велика проблема: собівартість продукції росте, натомість закупівельна ціна падає. Аби втриматися на плаву, іншого шляху, окрім застосування ефективних продуктів з оптимальним умістом та ціною, не існує. За вартістю гектарної норми внесення діючих речовин, за впливом обробітків на собівартість кінцевої продукції BINFIELD пропонує найефективніші на вітчизняному ринку інструменти. Їхня ціна і якість дають змогу виконати у саду оптимальну кількість обробітків. Користуючись продуктами BINFIELD, ми не мусимо занижувати норми внесення позакореневих добрив, як це деколи рекомендують інші постачальники — у таких випадках лукаві маркетологи зазвичай кажуть: «Так, наш продукт супердорогий, але його потрібно удвічі менше». Але це неправда, адже потреби рослин обґрунтовані біологічно. Якщо вони не отримають необхідної кількості підживлення чи стимуляції, то такі внесення не виконають своєї ролі.
Норми позакореневих добрив, стимулювальних сполук і фітогормонів для наших садів розраховують провідні європейські консультанти, з якими господарство тривалий час співпрацює, яким довіряє і є успішним.

Ми задоволені багаторічною співпрацею з професійною командою компанії BINFIELD. Наше господарство вже закупило продукти для ефективного збалансованого позакореневого живлення. Рекомендуємо це зробити й колегам-садівникам», - підсумовує Андрій Мелеш.

Довідка:
Про ФГ «Коник»

Фермерське господарство «Коник» розташоване в околицях міста Ужгород. Вирощують 164 га яблуні, з яких 30 га — молодий сад, 70 га яблуневого саду накрито протиградовими сітками. Також культивують грушу (20 га) та абрикосу, сливу й черешню — 25, 5 й 8 га відповідно. У сезоні 2019 — середня урожайність яблуні сягнула 72,5 т/га, урожайність трирічного саду груші Абат Фетель — 33 т/га. У сезоні 2020 очікують на перший товарний урожай кісточкових, насадження яких входять у плодоношення. Українським споживачам ФГ «Коник» відоме не лише якісними яблуками й грушею, а й чудовими фруктовими, фруктово-овочевими та ягідними соками торгової марки «Коник».

Про компанію BINFIELD

Заснована 2011 року компанія BINFIELD пропонує українським аграріям продукцію провідних європейських виробників — Compo expert GmbH (Німеччина), UAB Arvi Fertis (Литва), холдингу Grupa Azoty (Польща), Achema (Литва) та ICL (Ізраїль). Це широке портфоліо продуктів: комплексні гранульовані добрива, зокрема і безхлорні, водорозчинні та рідкі добрива для позакореневих підживлень, стимулятори росту на основі фітогормонів, антистресанти з амінокислотами рослинного походження. У портфелі є й продукти, рекомендовані для застосування у товарному садівництві, — Басфоліар Фрутс СЛ (продукт із фунгіцидним ефектом на основі фосфітів), Басфоліар Актив СЛ (комбіноване добриво з екстрактом морських водоростей, фосфітом та елементами живлення), Басфоліар Авант Натур СЛ (антистресант і стимулятор росту з рослинними амінокислотами), Басфоліар Келп СЛ (рідке макродобриво з ауксином та цитокініном), а також рідкі мікродобрива із вмістом кальцію, цинку, бору, марганцю тощо.

Леся Каделя, журнал «Садівництво по-українськи»
Джерело:  agrotimes.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що потрібно знати агропідприємствам в період дії карантину - роз'яснення юриста

Верховна Рада України ухвалила законопроєкти на період дії карантину, якими вводиться ряд змін у роботу підприємств. Юрист ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова роз’яснює основні їх положення. 

Так, згідно із законом №3219 від 16.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) на період встановлення карантину вводяться наступні умови:

I.    Щодо трудового законодавства:
a.    роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, за його згодою, відпустку. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, 15 календарних днів на рік. Отже, щоб відправити працівника у відпустку, в тому числі без збереження заробітної плати, має бути його письмова згода.

II.    Щодо режиму роботи підприємств, устав, організацій:
a.    власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.

III.    Щодо перевірок:
a.    забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.  Детальна інформація щодо перевірок буде надана в наступному Огляді Закону №3220. 

IV.    Щодо надання адміністративних послуг:
a.    з дня оголошення карантину (з 12 березня) зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину (на даний час з 03 квітня) перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Нагадую, що ліцензію на зберігання пального потрібно було отримати до 31 березня. Отже, якщо Ви не подали вчасно заявку, або подали але не встигли отримати, строки продовжуються. Відповідальність за відсутність ліцензії скасовується іншим Законом №3220 (№533 після підписання Президентом). 

Згідно із Законом №533 від 17.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» передбачається наступне:  

I.    Звільнення від податкових штрафів. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом цього ж періоду, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
a.    відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
b.    порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
c.    порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

II.    Мораторій на податкові документальні та фактичні перевірки. Заборона вводиться на період з 18  березня  по  31  травня  2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень). 
a.    якщо щодо вашого підприємства перевірка була запланована у період з 18 березня по 31 травня 2020 року, але не розпочалася станом на сьогодні, то  така перевірка буде перенесена та включена до оновленого плану-графіку, який має бути опубліковано до 30 березня 2020 року;
b.    якщо така перевірка була розпочата до 18 березня 2020 року та не була завершена, то вона тимчасово зупиняється на період до 31  травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом;
c.    На період з 18 березня по 31 травня 2020 року  зупиняється  перебіг  строків давності, передбачені статтею  102  Податкового кодексу.

Читайте також: 486 млн грн розмір податкових пільг для агровиробників через коронавірус

III.    Перенесення строків подачі річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, на термін до 1 липня 2020 року, а сплату податків до 1 жовтня 2020 року.

IV.    За період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податкове зобов’язання щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Платники (крім фізичних осіб), що подали податкову декларацію мають право подати уточнюючу податкову декларацію в якій відобразити зміни податкового зобов’язання за відповідні місяці.

V.    ФОП з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від сплати ЄСВ за себе (при бажанні можна сплачувати). За такий період страхові суми будуть вважатись сплаченими у розмірі мінімального страхового внеску. 

VI.    Мораторій на всі планові перевірки до 31 травня 2020 року, окрім тих, що віднесені до високого ступеню ризику щодо регулювання цін та санітарного і епідеміологічного благополуччя населення. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview