Що потрібно пам’ятати про весняні роботи в саду

Якщо на ґрунті тривалий період часу не тане сніг, а роботи на дачній ділянці не терплять зволікання, тоді прискорюємо процес – на сніг насипати тонкий шар торфу. Якщо час дозволяє - чекаємо. Грунт, на якому розтанув сніг, добре зволожений. Якщо залишити сніговий покрив поруч із деревами, процес поступового зволоження продовжується. Так можна утримати істотний обсяг вологи на досить довгий термін.

З таненням снігу роботи в саду навесні можна починати з прибирання торішнього листя (якщо це не робилося восени). Їх можна закласти на компост. Особливу увагу приділяємо ґрунту ділянки відводимо надлишкову вологу і розпушуємо. Після цього верхній шар ґрунту слід мульчувати, тобто посипати органічним або неорганічним матеріалом. Мульчування допомагає зберегти воду і рихлість ґрунту, запобігає ерозії ґрунту, зменшує кількість рослин-бур’янів і сприяє утворенню додаткових коренів.

Обприскування і побілка – не забуваємо про дерева.

Всі роботи в саду необхідно провести до того, як почнуть набухати бруньки. У першу чергу це стосується обрізки чагарників, плодових дерев і винограду. Рання обрізання зменшує негативні наслідки. Також важливо позбутися від сухих і пошкоджених морозами або хворобою гілок і вирізати зайву поросль. При  прийнятті рішення проводити омолоджувальну обрізку, прибирайте не більше третини гілок за один рік.

Якщо осіння побілка дерев з якої-небудь причини не була проведена, тоді це треба обов’язково зробити. Побілка, до складу якої входить крейда і вапно, що добре захищає дерево від нелітаючих комах-шкідників, які зимують у корі або опалому листі. Обов’язково потрібно зробити перше обприскування дерев та винограду-до розпускання бруньок – багато комахи відкладають свої яйця ще в нирки або бутони.

Весняні роботи в саду – березень-травень.

В кінці квітня – початку березня всі плодові дерева необхідно розкрити і по колу перекопати ґрунт, тільки обережно, щоб не пошкодити коріння. Це робиться для знищення можливих шкідників і інфекції, так і для поліпшення якості ґрунту. Також у цей період бажано перекопати ґрунт по всій ділянці і додати в нього мінеральні добрива або золу. Потім за допомогою граблів розрівняти землю. Коли настане тепла і сонячна погода, можна здійснювати посів ранніх сільськогосподарських культур.

Початок травня являє собою час, коли весняні роботи в саду від дачника вимагають особливої уваги і терпіння. У цей період висаджуються різноманітні декоративні та овочеві культури. Наприклад, картопля, насіння моркви, огірків, баштани тощо. З-за того, що в травні іноді мають місце бути заморозки, як на ґрунті, так і в повітрі, необхідно ретельно стежити за перепадами атмосферних температур. У морозні дні, в крайніх випадках, на дачній ділянці можна розпалити димові багаття, щоб не замерзли квіти плодових дерев. У прохолодні ночі розсаду слід накривати поліетиленом або щільним папером.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скандал в АПК: як власники елеваторів вкрали зерна на мільйони доларів

Представники агробізнесу звернулися до Національної поліції щодо фактів розкрадання їхнього майна, яке зберігалося на елеваторах, що належать компанії «Агроінвестгруп». Крім того, аграрії не мають можливості потрапити до місць зберігання зерна через те, що охорона компанії не допускає їх на територію елеваторів.

За непідтвердженою інформацією ряду аграрних підприємств, керівництво компанії «Агроінвестгруп», що перебуває на межі банкрутства, вивезло з елеваторів близько 90% продукції. За попередніми даними представників агробізнесу, втрати аграріїв становлять приблизно від $80 до $120 млн. При цьому список постраждалих різноманітний – більше 20 компаній: це й українські, і мультинаціональні компанії, які представлені, практично, в усіх країнах світу, українські підприємства та фермери.

«Скандал навколо  агрохолдингу «Агроінвестгруп» - це екстраординарна подія, після якої можуть істотно знизитися інвестиції в Україну. Вітчизняний аграрний ринок - це титан, великий гравець в світі сільського господарства, Україна входить в трійку найбільших в світі виробників і експортерів соняшникової олії і зерна. Будь-який сектор економіки, в тому числі і аграрний має велику потребу в залученні фінансування, особливо міжнародного, так як вартість міжнародних грошей набагато нижча, ніж українських.

Обмеження фінансових ресурсів в секторі не дозволяє динамічно, системно і ефективно розвивати галузь. Як тільки почнеться посівна, з усіх видів мистецтв для фермера найважливішим є мистецтво дістати гроші. Найчастіше гроші знаходяться десь зовсім поруч (в Європі наприклад), досить руку простягнути, але знову рука дірява.

Виходить цікава ситуація, що гравці аграрного ринку псують своєю поведінкою (обманом, шахрайством) бізнес середовище і на геть ламають перспективи і підводять своїх же. Непід'ємний бруд на репутаційному обличчі України унеможливлює спілкування з міжнародними фондами, банками і приватними інвесторами», - зазначила в ексклюзивному коментарі Аgroreview.com Ганна Вовченко, керівник «Агро Індустрія», асоційований партнер адвокатської фірми legal GORO.

«Перше питання, який задає інвестор, скільки я зароблю і як забезпечити збереження грошей, і якщо на перше питання при правильно розрахованій і талановито представленій фінансовій моделі відповідь обов'язково знайдеться, то з другим питанням про збереження і безпеки грошей - виникає затяжне мовчання. Може вже настав час показати неймовірно багатий економічний потенціал і навчитися думати не тільки про себе? Вкотре згадуються слова Уорена Бафета: «Дбайте про свою репутацію». «Щоб заробити хорошу репутацію потрібно двадцять років, і всього за п'ять хвилин її можна втратити».

Якщо думати з цієї позиції, багато чого можна почати робити по-іншому. Капітали приходять і йдуть, а погана репутація - як пляма, що не виводиться. Всього одного неправильного кроку вистачить, щоб назавжди завдати шкоди країні, в якій живуть ваші діти», - підкреслює Ганна Вовченко.

Ошукані аграрії вже заявили, що вимагатимуть відшкодування збитків за втрачену продукцію у судовому порядку. Чи вдасться притягнути до кримінальної відповідальності керівництво «Агроінвестгруп», покаже час. Зрозуміло лише одне: банкіри, власники елеваторів, контрагенти, міжнародні компанії залишилися з важким серцем і втраченими грошима, а Україна вкотре із заплямованою репутацією на інвестиційному ринку.

Довідка:  Група компаній «Агроінвестгруп» обробляє близько 30 тис. га земель на Одещині. За інформацією ресурсу YouControl, власником холдингу є Микола Кучеренко, директором – Андрій Федянін.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший та найгірший агрохолдинг: як держава управляє своїми землями

У дискусії довкола того, хто виграє від земельної реформи, як правило, називають агробізнес, рідше — власників паїв. Держава у цьому переліку фігурує рідко. Однак саме вона володіє величезним активом земель, через що її називають найбільшим агрохолдингом країни, у власності якого зосереджено близько 25% земель.

Економічна віддача від цих земель низька, бо використання значної їх частини держава не контролює, а рівень ефективності державних підприємств поступається приватним. Аналіз даних дозволяє стверджувати, що держава — не лише найбільший, а й найгірший агрохолдинг, через який держбюджет втрачає мільярди.

Найбільший агрохолдинг України

10,5 млн га або понад 25% аграрних земель України перебуває в державній та комунальній власності, з них 8 млн га — рілля. Для порівняння: сукупна, тобто разом з приватною, площа ріллі в Німеччині становить 12 млн га, у Швейцарії — 500 тис га.

Порівняння ефективності виростання незначної частки державних земель вже наводилося. Там мова йшла лише про 470 тис га земель, які перебувають у підпорядкуванні Мінагропроду. Однак це питання варто розглянути ширше.

Державні землі включають в себе землі запасу, сформовані під час розпаювання. За офіційними даними, на початку 2019 року 1,4 млн га державних земель були передані в оренду аграрним виробникам. У користуванні державних підприємств перебуває близько 550 тис га, землі Національної академії аграрних наук (НААН) становлять ще близько 450 тис га. Це все, що відомо про використання понад 10 млн га.

Важливий факт: лише менше 20% всіх державних земель зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Встановити площу зареєстрованих державних земель і земель, переданих в оренду, неможливо через брак інформації.

Офіційна інформація є лише про 1,6 млн га державних сільськогосподарських земель, зареєстрованих в Держземкадастрі. Важливий висновок: держава не контролює використання більшості аграрних земель державної власності. Очевидно, що це призводить до втрати значних доходів держави та до корупції.

 

Відсоток площ зареєстрованих державних земель у Державному кадастрі України, грудень 2017 року

Найгірший агрохолдинг України

Оцінити ефективність використання державних земель непросто, але можна сформувати картину з основних складових: ефективність роботи державних підприємств, ефективність використання земель НААН, ефективність використання державних та комунальних земель, які перебувають в оренді приватних виробників.

Ефективність роботи державних підприємств

Неефективність, корупція, монополія, проблеми з корпоративним управлінням, політичний вплив — ось такі асоціації викликало словосполучення "державне підприємство" в учасників конференції ЄБРР, присвяченій державним підприємствам.

Цю ж думку підтверджує дослідження, яке порівнює ефективність державних та приватних підприємств: перші суттєво поступаютьсядругим. Це також пояснює, чому держава давно сприймається у світі як переважно неефективний власник.

 

 

Україна тут не є винятком. За даними ЦЕС, середня прибутковість державних підприємств в країні на три відсоткові пункти менша, ніж приватних. Це означає, що держава як власник не змогла отримати близько 5 млрд грн лише за один рік. Державні підприємства в аграрному секторі виявилися ще більш неефективними.

Власний аналіз виявив таку закономірність: в середньому в розрахунку на 1 га земель державні аграрні підприємства генерують менше від приватних підприємств доданої вартості на 106 дол, чистого прибутку — на 55 дол, виручки — на 218 дол.

 

Показники ефективності діяльності державних та приватних сільгосппідприємств в розрахунку на 1 га земель

 

Кожна з наведених вище цифр ще більше вражає, якщо їх подавати у відносному виразі. Наприклад, 106 дол меншої доданої вартості — це майже на60% менше порівняно з приватним сектором. У масштабах всієї землі, яку обробляють державні підприємства — це майже 60 млн дол або 0,5% втраченої доданої вартості щороку.

Ефективність використання державних земель НААН

НААН підпорядковано 10 наукових центрів, 30 інститутів, 10 дослідних станцій, біосферний заповідник, 180 дослідних господарств та десять інших організацій. За п'ять років кількість співробітників зменшилася з 20 тис до 5,9 тис. У користуванні академії та її підприємств — 450 тис га аграрних земель, з яких 364 тис га — рілля.

Про роботу установи є багато різної і часто суперечливої інформації, тому для оцінки ефективності краще послуговуватися даними академії. У 2018 році вона відзвітувала, що з 1 га ріллі господарства реалізовують продукції на 12 тис грн. Швидше за все, це дані за 2017 рік, тож у доларовому еквіваленті це близько 430 дол виручки.

Це значно нижче за середні агреговані показники реалізації продукції, про які звітує Держстат. За 2017 рік усі сільськогосподарські підприємства реалізували продукції на 16,4 тис грн в розрахунку на 1 га земель та 18,4 тис грн на 1 га ріллі. Отже, за виручкою продуктивність НААН на 35% менша за середні показники в галузі.

НААН звітує, що валовий прибуток за 2017 рік становив 723 млн грн. На 1 га ріллі це 2 тис грн або 73 дол. Для порівняння: весь сектор у 2017 році дав 7,2 тис грн (270 дол) доданої вартості на 1 га земель або9,5 тис грн (349 дол) на 1 га ріллі.Тобто продуктивність НААН за валовим прибутком на 1 га ріллі майже уп'ятеро нижча.

Ефективність використання державних земель у приватній оренді

В оренді аграрних виробників перебуває 1,4 млн га державних земель. Що отримує з цього держава? Чи з усіх полів надходить орендна плата до бюджету країни? Оскільки у державному земельному кадастрі зареєстровано менше 20% державних земель, то зрозуміло, що з решти полів казна коштів не отримує.

Щодо орендної плати за зареєстровані землі, то тільки з 2016 року продаж прав оренди на державні поля став обов'язковим через аукціони. Наразі продаж таких прав відбувається через платформи СЕТАМ та ProZorro. Не вдаючись в деталі проведення аукціонів, з точки зору ефективності цікавим є такий факт.

За інформацією Держгеокадастру, загальна площа переданих в оренду на земельних торгах ділянок у 2017 році становила 42,5 тис га, у 2018 році — 58,7 тис га.

Середня орендна ставка за результатами аукціонів зросла з 14,73% від нормативної грошової оцінки (НГО) у 2017 році до 19,13% від НГО за неповний 2018 рік. Середня орендна ставка до запровадження земельних аукціонів становила: 4,3% — у 2013 році, 5,3% — у 2014 році, 6,9% — у 2015 році, 10,2% — у 2016 році.

Однак наразі лише близько 0,1 млн га державних земель передано в оренду за справді ринковими ставками і через аукціони. Решта перебуває в оренді за вкрай низькими ставками. З більшості земель держава, швидше за все, не отримує нічого.

Як підвищити ефективність використання державних земель

Висновок очевидний: держава не є ані ефективним власником земель, ані ефективним управлінцем аграрними підприємствами.

Є й хороша новина: це може бути значним джерелом економічного зростання. Наразі на поверхні два основні напрямки підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель.

Перший — реалізація права оренди через аукціони.

Практика земельних торгів через СЕТАМ та ProZorroдає гарні результати, проте наразі обсяг реалізації землі доволі мізерний порівняно з обсягом всього ринку оренди державних земель.

Підвищення наповненості Держгеокадастру державними та комунальними землями пришвидшить цей процес, бо оренда неможлива без їх реєстрації у цьому відомстві.

Значна частина угод з неконкурентною орендною платою була укладена на тривалий термін, тож доведеться чекати, поки він сплине.

Нові землі можуть виставлятися на аукціон в міру їх відображення у кадастрі, і цей процес слід пришвидшити.

Другий приватизація державних підприємств та державних земель.

Це стосується державних підприємств та земель НААН. Цілком очевидно, що ні держава, ні академія не потребують такої значної кількості сільськогосподарської землі.

Цей напрямок потребує запровадження ринку землі. Утім, мова не про те, щоб розпродати державні землі. Йдеться про пошук ефективного власника.

Олег Нів'євський, викладач Київської школи економіки, страший економіст Проекту "Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні"

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вільна ніша: перспективи вирощування журавлини

Вирощувати на торфовищах традиційні культури проблематично і низькорентабельно, оскільки їх треба довго окультурювати. Але є сільськогосподарська культура, для якої торфовища - рідне середовище існування, і це журавлина, пише Pro-Consulting.

Якщо придбати або взяти в оренду торфовище, а ціна на нього буде нижче, ніж на інші види грунтів, то можна довго культивувати цю цінну ягоду і продавати її як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Журавлинна ніша в Україні ще вільна. Хоч наша країна посідає дев'яте місце в світі по її вирощуванню, але валовий збір поступається навіть таким невеликим країнах, як Латвія і Білорусь.

Тим часом, журавлина користується все більшим попитом на світовому ринку і ціни на неї ростуть.

Виходячи з перспективності ринку журавлини, фахівцями Pro-Consulting підготовлений бізнес-план її вирощування на території України. Для його реалізації, майбутньому інвестору насамперед необхідно набратися терпіння, так як журавлинні плантації починають давати повноцінний урожай через 3-4 роки після посадки. Але зате кущі цих ягід потім плодоносять 50-60, а відомі випадки, що і більш 100, років.

Тому наявність оборотних коштів на функціонування господарства до першого врожаю дуже важливе для успішності проекту і становить саму ємну статтю фінансування.

У виробничому процесі не потрібне якесь занадто спеціалізоване обладнання, підійде і те, яке зазвичай використовується на агропідприємствах: водяні насоси, трактори, причепи для перевезення, стрічкові транспортери і жатки. Переробка ягід полягає в їх стандартному сортуванні, заморожуванні і упаковці. Необхідну техніку для переробки та зберігання можна закупити лише через два роки після посадки - це виключить її простій і зменшить фінансове навантаження на початковому етапі.

За розрахунками, плантація площею п'ять гектарів окупиться, з урахуванням початкового етапу підготовки, через 7 років, а в подальші десятиліття існування, при належному догляді і наявності стійкого ринку збуту, її рентабельність буде не менше 56%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Небезпечні залишки: навіщо досліджувати продукцію на залишковий вміст пестицидів?

Адже останнім часом покупці українського зерна з ЄС і Великої Британії почали дедалі більше цікавитися, якими пестицидами обробляють поля в Україні.

В Україні на сьогодні зареєстровано понад 4 000 препаратів, і чи не кожне господарство користується власними, унікальними системами захисту культур. Тому держава не може надати виробникові якийсь універсальний сертифікат. Натомість кожен аграрій, який хоче працювати на міжнародних ринках, повинен замовити індивідуальне дослідження своєї продукції на залишковий вміст пестицидів.

Читайте також: В Україні з’явиться навчально-науковий центр «Сучасні технології захисту рослин»

«У світовій практиці експортоване зерно і продукти його переробки повинні неодмінно відповідати Технічному регламенту ЕС чи іншим документам, прийнятим з метою захисту життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, а також для попередження дій, що вводять в оману партнерів, – розповідає керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест. –  В Україні ця практика досить розповсюджена. Однак із появою нових вимог з боку експортерів послуга починає користуватися дедалі більшим попитом. На жаль, сьогодні не кожна лабораторія може надати в повному обсязі такі послуги. Ми в «Інституті здоров’я рослин» проводимо дослідження на залишкову кількість пестицидів (понад 160 показників) і токсичних елементів у зерні, зернобобових культурах і продуктах їх переробки, крупах, кормах, комбікормах, плодоовочевій продукції та продуктах її переробки, натуральному меду й продуктах бджільництва. У перспективі плануємо додати до цього списку визначення мікотоксинів і показників якості».  

За даними трейдерів, зараз експортерам, які працюють на зовнішніх ринках, для підтвердження якості та безпечності своєї продукції досить скринінг-методу. Однак, наприклад, на мед європейці вимагають розширеного дослідження.

Читайте також: Як контролювати стан посівів озимих культур

«Методи для виявлення залишкових пестицидів у продукції ми застосовуємо різні – від скринінгу до хроматографії,– пояснює пані Ірина Перехрест. – Усе залежить від вимог замовника і показників, на які необхідно дослідити продукцію. Та в будь-якому випадку, навіть мінімальне дослідження може мати велике значення у збереженні здоров’я людини та довкілля. Крім того, визначення залишкової кількості пестицидів є важливим етапом дослідження ресурсів господарства й надання рекомендацій для їх покращення та відновлення».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посуха стане одним з найбільших викликів для АПК

Вчені стверджують, що 2019 рік стане найспекотнішим за всю історію людства. Науковці пов’язують цей факт з настанням фази Ель-Ніньо. Відповідні дослідження опубліковані у журналі National Geographic. За словами вчених, у момент приходу фази Ель-Ніньо поверхневі води східної частини Тихого океану теплішають.

«Чотири найбільш спекотні роки в історії були з 2015 по 2018, що спровоковано збільшенням викидів вуглекислого газу, які також за даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) досягли рекордного рівня», — йдеться в повідомленні.

Що стосується України, для різних регіонів наслідки потепління будуть різними, але прогноз вказує — матимемо більш теплі зими, особливо у північній частині, а літо стане на 2,5-3 градуси теплішим по всій державі.  

Опади у північних регіонах взимку зростуть і влітку зменшаться в усіх регіонах. Снігу буде менше, ніж зараз, бо збільшення температури на 1 градус призводить до зменшення кількості днів зі сніговим покривом на 10-15%.

У зв’язку зі змінами клімату, синоптики прогнозують  збільшення посушливості в найбільш родючих районах України.

Спекотна з суховійними явищами погода минулого року погіршила умови вегетації практично всіх сільськогосподарських культур. На багатьох площах відбулося висихання верхніх шарів ґрунту і значне зменшення запасів вологи. Через примхи природи вітчизняні аграрії недорахувались врожаю пшениці, ячменю, ріпаку.  Але найбільшої шкоди погода завдала сільгоспвиробникам Криму — посуха знищила більшу частину посівів, дозволивши зібрати тільки 760,5 тис. т. Такого низького врожаю в аграрній історії півострова в ХХІ столітті ще не було — в самому неврожайному 2013-му році аграрії зібрали 764,8 тис т зерна. Також плачевна ситуація з соняшником — у 2018 році його урожай ледь перевищив 46 тис т, що становить 38% від рівня 2017 року. У такому ж посушливому 2013 році кримські аграрії зібрали 109 тис т культури, тобто в 2,3 рази більше від нинішніх показників.

Тому, якщо прогнози вчених справдяться, аграріям слід готуватися до ще більшої посухи, ніж минулого року.  

«Зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків від примх погоди для власної справи. Агрострахування — один з інструментів мінімізації збитків при втраті врожаю в разі несприятливих погодних умов. Страхування полегшує отримання кредитів і служить джерелом коштів для покриття частини витрат за кредитними зобов'язаннями при втраті врожаю, що знижує ймовірність банкрутства виробництва. Сільгоспвиробникам необхідно добре розуміти, що подальше ігнорування такого важливого механізму, як агрострахування, до добра не доведе», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Як свідчить практичний досвід, основна загроза для врожаю – це дефіцит вологи. Саме тому більш ніж дві третини страхових випадків у сільському господарстві – це посуха, яка є одним із основних погодних ризиків в Україні. Кілька останніх років показали, що майже все регіони країни не захищені від неї. Це, зокрема, підтверджує і минулорічна погода та дефіцит дощів, який спостерігався на більшості території України.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

«Одна з можливостей уникнути прогнозованих втрат через посуху – скористатися агрострахуванням. Тим паче, що сьогодні на вітчизняному ринку використовується багато страхових продуктів. Сільгоспвиробники можуть застрахуватися як від багатьох ризиків, таких як весняні заморозки, град, посуха, пожежа, або обрати захист від одного двох несприятливих факторів», - підкреслює Володимир Юдін.

Він зауважив, що українські сільгоспвиробники  не страхують свої посіви, бо сподіваються зекономити гроші.
 «Зрозуміло, що в першу чергу середні і малі агропідприємства думають про те, щоб придбати якісне насіння, ЗЗР, добрива та технічне обладнання. Страховка ж розглядається за залишковим принципом. Але без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. Насамперед, це стосується малих і середніх сільгоспвиробників. Тому що їх поля знаходяться в одному місці. І якщо буде посуха або град, то вони можуть знищити весь їхній урожай», - зазначає Володимир Юдін.

Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні

За його словами, більшість фермерів не володіють відповідною практикою агрострахування. Тому вони вкрай потребують консультації експертів ринку.

«Страхування повинно сприйматися як партнерство між страховою компанією і страхувальником, при якому кожна сторона дотримує свої зобов'язання і враховує інтереси іншої сторони. Діяльність "Аграрної Агенції АГРОС"  спрямована на пошук оптимальних страхових умов для фермера виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання клієнта і його фінансові можливості, консультуючи його щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», - зазначає Володимир Юдін.

На його думку, аграріям треба розуміти, що агрострахування - це надійний регулятор їх фінансових потоків, який забезпечує грошові надходження не від випадку до випадку, а постійно.

«Сільське господарство – не тільки одна з найважливіших, але і одна з найбільш ризикованих галузей економіки. Діяльність сільськогосподарських підприємств безпосередньо залежить від впливу стихійних сил природи, погодних і кліматичних умов. Поширення агрострахування стабілізує сільськогосподарський сектор економіки. Купуючи страховку, кожен рік фермер платить невелику суму, навіть якщо він нічого не втрачає. Але ця сума — найменша втрата, адже в разі великих збитків він ризикує втратити взагалі все. А при настанні страхового випадку, фермеру будуть відшкодовані всі втрати», - зазначає Володимир Юдін.


Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview