Що потрібно знати агропідприємствам в період дії карантину - роз'яснення юриста

Верховна Рада України ухвалила законопроєкти на період дії карантину, якими вводиться ряд змін у роботу підприємств. Юрист ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова роз’яснює основні їх положення. 

Так, згідно із законом №3219 від 16.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) на період встановлення карантину вводяться наступні умови:

I.    Щодо трудового законодавства:
a.    роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, за його згодою, відпустку. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, 15 календарних днів на рік. Отже, щоб відправити працівника у відпустку, в тому числі без збереження заробітної плати, має бути його письмова згода.

II.    Щодо режиму роботи підприємств, устав, організацій:
a.    власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.

III.    Щодо перевірок:
a.    забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.  Детальна інформація щодо перевірок буде надана в наступному Огляді Закону №3220. 

IV.    Щодо надання адміністративних послуг:
a.    з дня оголошення карантину (з 12 березня) зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину (на даний час з 03 квітня) перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Нагадую, що ліцензію на зберігання пального потрібно було отримати до 31 березня. Отже, якщо Ви не подали вчасно заявку, або подали але не встигли отримати, строки продовжуються. Відповідальність за відсутність ліцензії скасовується іншим Законом №3220 (№533 після підписання Президентом). 

Згідно із Законом №533 від 17.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» передбачається наступне:  

I.    Звільнення від податкових штрафів. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом цього ж періоду, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
a.    відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
b.    порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
c.    порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

II.    Мораторій на податкові документальні та фактичні перевірки. Заборона вводиться на період з 18  березня  по  31  травня  2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень). 
a.    якщо щодо вашого підприємства перевірка була запланована у період з 18 березня по 31 травня 2020 року, але не розпочалася станом на сьогодні, то  така перевірка буде перенесена та включена до оновленого плану-графіку, який має бути опубліковано до 30 березня 2020 року;
b.    якщо така перевірка була розпочата до 18 березня 2020 року та не була завершена, то вона тимчасово зупиняється на період до 31  травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом;
c.    На період з 18 березня по 31 травня 2020 року  зупиняється  перебіг  строків давності, передбачені статтею  102  Податкового кодексу.

Читайте також: 486 млн грн розмір податкових пільг для агровиробників через коронавірус

III.    Перенесення строків подачі річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, на термін до 1 липня 2020 року, а сплату податків до 1 жовтня 2020 року.

IV.    За період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податкове зобов’язання щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Платники (крім фізичних осіб), що подали податкову декларацію мають право подати уточнюючу податкову декларацію в якій відобразити зміни податкового зобов’язання за відповідні місяці.

V.    ФОП з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від сплати ЄСВ за себе (при бажанні можна сплачувати). За такий період страхові суми будуть вважатись сплаченими у розмірі мінімального страхового внеску. 

VI.    Мораторій на всі планові перевірки до 31 травня 2020 року, окрім тих, що віднесені до високого ступеню ризику щодо регулювання цін та санітарного і епідеміологічного благополуччя населення. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нерест риби в 2020 році під загрозою

Екологи та вчені давно б'ють на сполох у зв'язку з аномальною для нашої країни погодою. Протягом останніх чотирьох років вітчизняні водойми наповнюються не більше 80% від норми. Про це повідомляє прес служба Асоціації рибалок України.

Можливо, що в цьому році через безсніжну зиму наповнюваність буде ще менше. Зараз ситуація дуже тривожна. Вона може почати погіршуватися, коли підвищиться температура і з'явиться серйозний дефіцит опадів, які випавши, підуть тільки на короткочасне зволоження ґрунту, а не наповнюваність водойм. Це призведе до зневоднення і пересихання деяких з них. Потрібно нагадати, що через неналежне ставлення до вітчизняних водних ресурсів у нас в країні за роки Незалежності зникло більше 10 тисяч малих річок. І ця безрадісна тенденція може продовжитися, так як для поліпшення становища чиновники всі ці роки не вживали необхідних заходів - попереджають експерти Національної Екологічної Ради України.

Дана ситуація може серйозно відобразиться на рибному ресурсі країни. Через маловоддя річок нерест риби в цьому році під серйозною загрозою. Фактично всі природні нерестовища сухі, не заповнені водою. Рибі ніде нереститися.

Вже котрий рік на наших водоймах відчувається гострий дефіцит природних нерестовищ. Це через те що останні десятиліття не проводяться в достатній мірі меліоративні заходи з розчистки нерестовищ, багато з них надміру заросли і стали непридатні для нересту риби. Так само через хаотичну забудову прибережної смуги велику кількість природних нерестовищ знищено. В результаті за останній час втрачено понад 40% природних нерестовищ. Це все серйозно позначилося на чисельності риб'ячих зграй в наших водоймах.

Для того щоб допомогти рибі під час нересту щорічно рибопромислові підприємства і природоохоронні громадські організації встановлюють на водоймах штучні нерестові гнізда. Ці заходи довели свою ефективність. На одне штучне гніздо плотва відкладає більше мільйона ікринок. Конструкція гнізда дозволяє ефективно промиватися ікрі від мулу і дрібного сміття, а також добре прогріватися на сонці - кажуть в Асоціації рибалок України.

В сучасних реаліях риб'ячі зграї гостро потребують допомоги. У 2019 року в вітчизняні водойми вселили 15,6 млн штук риби. З них 7,2 млн рослиноїдних видів, 8,4 аборигенних.

Однак аналіз стану водних живих ресурсів показує, що вселення в таких кількостях явно не достатньо, воно становить всього 10% від необхідного.

Вчені стверджують, що ляща в наших річках залишилося не більше 30% від його кількості в 1991 році. Щуки - 15%, судака, сома - 10%. А такі колись поширені види, як чехоня, рибець, линь, подуст стали рідкісними.

В останнє видання Червоної Книги України увійшли понад 70 видів аборигенної риби, як зникаючі ...

Причин цьому багато: браконьєрство, слабо контрольований промисловий вилов, надмірне забруднення побутовими і виробничими стоками водойм і багато іншого. Але не один вид риби не пропав сам по собі. За кожним випадком стоїть конкретне ім'я людини. Найголовніший ворог наших рибних ресурсів - це масштабна корупція чиновників. Особливо в рибоохоронних структурах. Ті, хто зобов'язаний охороняти рибу, стали покровителями її незаконного вилову.

Переважно на всьому Каскаді Дніпровських водосховищ нерестова заборона на вилов риби буде проходити з 1 квітня по 9 червня включно. Вона може бути відкоригована по датам в зв'язку з погодою. У Києві та Київській області в цьому році нерестова заборона на вилов риби встановлюється у всіх водосховищах і озерах з затоками, протоками - з 22 березня по 30 травня; у всіх річках та їх кореневих водах - з 22 березня по 10 травня; в новостворених водних об'єктах, а також в додатковій системі річок та інших водних об'єктах - з 22 березня по 19 червня.

У цей період забороняється пересування човнів, промислове рибальство, підводне полювання, днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на землях водного фонду.

При цьому дозволяється любительське і спортивне рибальство до 3 кг риби на одну людину, однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега в світлий час доби в адміністративних межах населених пунктів, якщо там немає нерестовищ.

У нашій країні нерестова заборона «усереднена», адже риба нереститься за видами в різний час. Щука починає нерест в кінці лютого, на початку березня. А сом в кінці травня, на початку червня. Срібний карась і окунь взагалі можуть відкладати ікру кілька разів на рік - говорить глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - В більшості європейських країн встановлюється «плаваюча» нерестова заборона на вилов риби, тільки той яка нереститься саме в даний період. Який графік заборони більш корисний для збереження рибного ресурсу, сказати складно, слово за наукою. Але без сумніву, найбільш ефективним захистом є гуманне, цивілізоване ставлення до наших водойм та природнього рибного ресурсу. Особливо це важливо під час нересту риби. Адже як він пройде безпосередньо залежить, чи буде риба в наших річках. Якщо ви бачите незаконний вилов риби, не залишайтеся байдужими, повідомляйте про ці факти на телефони Гарячих ліній в природоохоронні та правоохоронні структури.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво круп в Україні скорочується з року в рік

Аналіз ринку круп в Україні показує, що найбільші частки в його структурі займають рис і гречка, пише pro-consulting.ua.

В середньому кожен житель нашої країни з'їдає за рік 5 кг рисової крупи і 3,5 кг гречаної. В даний час вітчизняні виробники круп орієнтовані в основному на внутрішній ринок, так як на експорт відправляється, головним чином, більш дешева неперероблена сировина. В результаті виробництво круп в Україні скорочується з року в рік через зменшення населення нашої країни.

За результатами аналізу ринку круп в Україні можна зробити висновок, що для суттєвого збільшення внутрішнього споживання даного виду продукції в середньостроковій перспективі немає підстав. Драйвером розвитку вітчизняної круп'яної галузі може стати вихід на ринок здорового харчування Євросоюзу, адже українські крупи багаті мікро і макроелементами, а також клітковиною, необхідними для правильного функціонування організму. Передумови для такого прориву вже проглядаються. Так, в 2018 році основними країнами-імпортерами українських круп стали Нідерланди 19,5% (363 т), Польща 15,5% (289 т), Литва 11,7% (219 т) і Словенія 11,3% (210 т ). Крім Європи, нарощуються поставки українських круп в Азію та Африку. Завдяки розвитку зовнішніх напрямків збуту, вітчизняні виробники зможуть отримати ресурси для модернізації та нарощування виробництва.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермерам потрібно встигнути за півроку переукласти договори оренди, аби не залишитися без землі

Насамперед новації стосуються державної реєстрації речових прав на нерухомість, особливо в частині прав на оренду землі. Усе це має й інший бік у контексті обіцяного ринку землі.

Автоматична пролонгація

Ідеться про закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 5.12.2019 №340-ІХ. Ним унесено зміни до Земельного, Господарського та Цивільного кодексів, а також законів «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Міністерство юстиції в листі від 21.01.2020 №650/8.4.1/32-20 звернуло увагу на те, що перш за все розмежовуються два правові механізми у відносинах оренди землі: пролонгація чинних договорів і переважне право на укладення нових. Для цього договори оренди поділяються на строкові та строкові з пролонгацією.

Відмінність полягає в тому, що перші припинятимуть дію після закінчення строку, на який вони укладені, а другі — ні. Проте для автоматичної пролонгації необхідно, аби такі відомості були зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно, під час реєстрації договорів оренди ознака його пролонгації стає обов’язковим атрибутом.

У Мін’юсті зауважили, що правила, визначені в ст.1261 ЗК, поширюватимуться на договори оренди, укладені або змінені після набрання чинності законом №340-ІХ, що відбудеться після 15.07.2020. Проте згідно з новою ст.1261 ЗК умова про поновлення договору не може встановлюватися щодо ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на них розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача. Це означає, що держава готується підживлювати ринок землі за рахунок угідь, строк оренди яких збігатиме.

Отже, після цієї дати орендарі вже не зможуть розраховувати на укладання договорів з урахуванням умов нині чинної ст.33 закону, зокрема в частині їх поновлення. Натомість ці правила діятимуть для тих договорів, що будуть укладені хоча б днем раніше. Звісно, якщо за цей час законодавець не внесе ще якихось змін, а судова практика не зробить ухилу в бік захисту прав власника.

Нотаріальна вимога

Попри зауваження експертів, законом №340-ІХ запроваджується інститут вимоги нотаріального посвідчення правочину. Це дає право власнику ділянки вимагати нотаріального посвідчення договорів про встановлення земельного сервітуту, про надання права користування ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій), договору оренди землі, а також скасувати таку вимогу (стст.791, 1021 ЗК, ст.14 закону «Про оренду землі»).

Крім того, учасник приватного підприємства може наполягати на вимозі нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є його частка в статутному капіталі (ст.113 ГК), або на засвідченні справжності підпису під час прийняття ним рішень.

У Мін’юсті звертають увагу на те, що встановлення такої вимоги є одностороннім правочином, який також підлягає нотаріальному посвідченню. За своєю правовою природою, така вимога є обтяженням речових прав та реєструється в порядку, визначеному законом. Відповідні відомості вносяться до єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань нотаріусом, яким посвідчено або скасовано вимогу щодо нотаріального посвідчення правочину.

Ціна нерухомості, вартість оренди

Також до держреєстру прав уноситимуться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування ним. При цьому закон №340-ІХ не передбачає витребування державним реєстратором додаткових документів про оцінку об’єкта нерухомого майна.

Такі відомості вносяться виключно на підставі документів, поданих для реєстрації (у разі їх наявності). Наприклад, у разі продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону до реєстру вноситься вартість такого продажу.

Крім того, у Мін’юсті звернули увагу на те, що такі відомості вносяться саме під час держреєстрації речового права й не вимагають актуалізації, приміром у зв’язку зі зміною розміру орендної плати за землю.

До речі, п.4 ч.1 ст.4 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції закону №340-ІХ) відносить іпотеку до обтяження речового права на нерухоме майно. Це, як звертають увагу в міністерстві, впливатиме на належне визначення територіальності проведення реєстраційних дій. Адже державна реєстрація обтяжень згідно з ч.5 ст.3 цього закону (у редакції, що набула чинності з 2.11.2019) проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомості.

Джерело: Закон і бізнес

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Програма 5-7-9: хто може отримати кредит, і що для цього необхідно

Власного капіталу у підприємця, як правило, мало, а банківські кредити відлякують розміром відсотків і завищеними вимогами по заставі. Все це сильно гальмувало розвиток малого бізнесу в Україні, але є надія, що зазначені перепони зняті завдяки новій програмі уряду.

Державна програма діє з 1 лютого 2020 року, і називається вона «Доступні кредити 5-7-9%» - саме під такі відсотки мають можливість позичати гроші малі підприємці на організацію або розвиток власного бізнесу.

Гроші будуть виділятися банками, які беруть участь в програмі, а це поки тільки державні банки - ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк. Різницю в відсотках по кредиту їм компенсують з держбюджету. На поточний рік під дану програму зарезервовано 2 млрд гривень, що, за розрахунками чиновників, дозволить забезпечити до 50 тис. кредитів.

Максимальний розмір кредиту по «Програмі 5-7-9» становить 1,5 млн гривень в одні руки, при цьому підприємство або група пов'язаних підприємств може отримати кілька програмних кредитів, але їх загальна сума не зможе перевищити зазначений вище розмір. Термін кредитування - п'ять років.

Цілі, на які можуть бути витрачені виділені кошти:

- придбання основних засобів, крім нерухомості;
- ремонт або модернізація вже наявних засобів виробництва;
- будівництво, ремонт або реконструкція приміщень, за винятком офісів.

Для того щоб уникнути зловживань, банки не видаватимуть підприємцям живі гроші, а стануть оплачувати їхні рахунки, відповідні цільовим призначенням. Всі придбані за кредитні гроші засоби виробництва можуть тут же стати предметом застави за цим кредитом.

На пільговий кредит може претендувати як новостворене, так і вже чинне мале підприємство з річним доходом до 50 млн гривень. Воно повинно бути зареєстроване як юридична особа, або як фізична особа - підприємець.

З відсотками справа йде таким чином:

- бізнес з річним доходом до 25 млн гривень, але який зобов'язується створити не менше двох робочих місць, отримує кредит під 5%;
- те ж саме, що в пункті вище, але без зобов'язань по робочих місцях - під 7%;
- підприємство з річним доходом від 25 млн до 50 млн гривень може розраховувати на кредит під 9%.

Однак, ті хто взяв кредити під 7% і 9%, зможуть знизити ставку до 5% за створення додаткових робочих місць - кожне нове місце дає мінус 0,5%. Ініціатор проекту не має права розраховувати тільки на позикові кошти - його особистий внесок повинен становити 30% для новоствореного підприємства та 20% для чинного. Новоствореним вважається бізнес, що працює менше одного року. Діючі підприємства можуть розраховувати на кредит за програмою тільки у тому випадку, якщо вони були прибутковими протягом останнього року.

Є й інші обмеження. Кредит по «програмі 5-7-9» не зможуть взяти фізичні та юридичні особи:

- молодші 21 року на момент звернення і старші 65 років на момент завершення терміну дії кредиту;
- власники або кінцеві бенефіціари яких не є резидентами України;
- які протягом останніх трьох років вже отримували державну допомогу на загальну суму понад 200 тис. євро;
- з негативною кредитною історією і прострочену заборгованість;
- що знаходяться в процесі банкрутства;
- рахунки яких заарештовані, заблоковані або щодо їх майна є обтяження;
- які мають заборгованість перед бюджетом будь-якого рівня або державними фондами;
- які здійснюють діяльність з виробництва або продажу алкоголю, зброї, тютюнових виробів, займаються обміном валют або здачею в оренду нерухомості;
- підпадають під дію інших пунктів статті 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».

Рішення про виділення кредиту по «Програмі 5-7-9» буде прийматися уповноваженим банком, в найближче відділення якого і потрібно подавати документи. Попередню анкету учасника можна заповнити на сайті 5-7-9.gov.ua, звідки ваша заявка відразу буде відправлена ​​в банк. Але все-одно, для прийняття остаточного вердикту доведеться з'явиться в банк особисто і принесли пакет документів.

Джерело:  pro-consulting.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Економічні резерви агробізнесу – як сільгоспвиробники оптимізують виробництво

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Зокрема, у керівника ТОВ «Торговий дім «Долинське», що на Херсонщині, Володимира Хвостова основні інвестиції ідуть у зрошення ґрунту. Саме це дає можливість його господарству отримувати високі врожаї: ячменю та пшениці до 8-10 тонн/га, кукурудзи – 12-12,5 тонн/га, соняшнику – 4-5 тонн/га, сої – 4,5-5 т/га. 

«Наше підприємство  - це 14,5 тис. га землі, на 70% з яких діють системи зрошення. Це понад 10 тис. га і ми кожного року інвестуємо у розширення зрошувальних площ. За останні 6 років ми відновили і побудували систем зрошення на близько 3 тис. га землі. На 1 га потрібно вкласти близько 2 тис. доларів", - зазначив Володимир Хвостов.  

Окрім того, у господарстві Хвостова останні 3 роки впроваджуються новітні технології. Зокрема – точне землеробство. 

«Ми підключилися до системи дистанційного контролю сільськогосподарських угідь «Кропіо» і за останні 3 роки вносимо добрива і сіємо згідно з картою, яку формуємо завдяки постійному моніторингу і аналізу ґрунтів. Також завдяки програмі постійно моніторимо індекси вегетації, бачимо, де у нас є «білі» плями на полях»,- зазначив Хвостов. 

Агропідприємство ТОВ НВА «Перлина Поділля», що на Хмельниччині, перейшло на систему обробітку ґрунту стрип-тілл (strip-till). Як запевняє керівник підприємства Сергій Іващук, це дає їм можливість збирати 3,5-3,8 тонн ріпаку з 1 га навіть при засушливій погоді. 

«Для нашої місцевості – це добре. При цьому ми ще на 15% зменшили витрати на посів, оскільки при стрип-тілл відбувається набагато менше технологічних обробок», - пояснює Іващук.  

Окрім того, на підприємстві Сергія Іващука використовує лише рідкі азотні добрива. Це також дає можливість зберігати вологу. 

Агрофірма «Колос», що на Київщині, дотримується традиційної системи обробітку ґрунту, проте оптимізують агровиробництво за рахунок застосування унікальної збалансованої сільськогосподарської системи біологічного землеробства, яку розробили безпосередньо на господарстві.

«Біологізація землеробства – це своєрідне вдосконалення наявних форм системи землеробства для відтворення родючості ґрунтів і захисту рослин, адже основним недоліком традиційного обробітку ґрунту є створення щільної «плужної підошви», що перешкоджає проникненню в нижні шари води та ускладнює розвиток кореневої системи», - пояснює керівник господарства Леонід Центило.

За його словами, основна увага приділяється правильному вибору сівозмін, відновленню і збереженню родючості ґрунту, різноманітності культур, боротьбі з фітопатогенними мікроорганізмами, шкідниками і бур'янами екологічними засобами і методами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview