150670

Що потрібно знати успішному агроному

Втім, молодим теж не відмовляють.  Landlord розпитав головного агронома ПрАТ «Агрофорт» Групи МХП Віктора Чайковського про те, які вимоги висувають до фахівців у цій сфері, як змінилася професія за останні роки та що з нею буде далі.

Вікторе Леонідовичу, розкажіть, як та чому ви обрали таку професію?

Я народився в селі, мати була дояркою, батько — трактористом, дядько — агрономом. Я часто з батьком бував у полі. Робота мені сподобалася, і після закінчення школи у 1982 році я вирішив поступити до Житомирського інституту на агрономію.

Працювати пішли відразу після вишу?

Після інституту пішов до армії, а потім вже вийшов на роботу. І тут з’ясувалося, що теорія та практика — це зовсім різні речі. Багато того, із чим стикаєшся на роботі, у виші не вчать. Найголовніше в навчанні агронома — знати фізіологію рослин, ґрунти, агрохімію тощо. Організаційні тонкощі стосовно агрономії та виробництва доводилося опановувати самотужки.

В якому господарстві починали?

Я прийшов молодим агрономом у село Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області. Два роки працював агрохіміком, потім три — головним агрономом, після цього у сусідньому селі був п’ять років головою колгоспу. Згодом почали організовуватися фірми, і я працював головним агрономом у господарстві із 27 000 га землі. Після його розпаду у 2008 році прийшов до «Агрофорту» на посаду головного агронома.

Наскільки змінилися вимоги до агрономів за останні роки?

Технології дуже схожі, хіба що трохи удосконалилися. А ось техніка суттєво змінилася. Раніше ми працювали із МТЗ, Т-75, Т-74. Сьогодні вся техніка іноземна, і, звичайно, якість обробітку ґрунту, посіву, обмолоту зовсім інша. Якщо у середині 1990-х ми отримували до 60 ц/га пшениці, то тепер за рахунок більш продуктивних техніки та насіння — 7–8 т.

Дуже змінилися засоби захисту рослин, мінеральні добрива. Сьогодні під кожну культуру, під кожен період внесення розроблені різні формули. Для внесення цієї продукції з’явилося багато техніки, якої раніше не було.

Основа ж технології залишилася незмінною. Знання з фізіології рослини та її потреб у різні періоди росту залишилися майже тими самими. Та, звісно, їх треба вдосконалювати, щоб обирати найбільш ефективну технологію.

Чому вам доводиться вчитися, де підвищуєте кваліфікацію?

Дуже багато компаній проводять тренінги, є багато літератури, періодичних видань. Ще буваємо на семінарах, Днях поля. Усе це допомагає оновлювати знання.

Сьогодні агроном — одна з найбільш затребуваних професій у сільському господарстві. Чи відчуваєте дефіцит фахівців? Як виховуєте кадри?

Кожного року до нас приходять на практику чотири-п’ять осіб. З них залишитися може один. Тих, хто хоче працювати на землі за покликанням, дуже мало. Більшість йдуть навчатися, щоб отримати вищу освіту, а потім шукають себе в інших сферах. Ми ж намагаємося підбирати таких працівників, у яких лежить душа до землі.

Наше підприємство сьогодні забезпечене кадрами. Ми їх вчимо, залучаємо для цього фахівців різних компаній, проходимо всі технології по всіх культурах.

Як вважаєте, якими специфічними навичками повинні будуть володіти агрономи через п’ять років?

Професія вдосконалюється, з’являється все більше електроніки. Та з комп’ютера чи дрону не побачиш причини виникнення хвороби у рослини, бур’янів або порушення технології саме на місці. Електронні носії допомагають, зокрема, зберігати інформацію, але агроном повинен жити разом з рослиною від посіву до збирання. Справа агронома — це творча робота в полі, а ніяк не за столом, комп’ютером чи планшетом. Тому крім необхідних навичок роботи з комп’ютерними системами, агроном у першу чергу повинен бути гарним управлінцем та вміти правильно організувати робочий процес, володіти знаннями сучасного виробництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим завойовує прихильність фермерів виробник техніки

При цьому визначальними для сільгоспвиробників при виборі техніки  є функціональна багатоваріантність, за якої агрегат використовується для різних видів робіт, а також якість, надійність, продуктивність, економічність та сервісне обслуговування.

Компанія VELES AGRO зайняла заслужене місце серед провідних виробників ґрунтообробних машин і запчастин, а продукція отримала визнання якості, не тільки в Україні, а й за її межами. Про переваги техніки та «ноу-хау» від українського виробника Аgroreview.com розповіла керівник департаменту маркетингу та розвитку компанії VELES AGRO Наталія Коваленко.

- Чим Ви завойовуєте прихильність фермерів?

- Насамперед це нашими інноваційними рішеннями та нашою якістю. Компанія VELES AGRO працює в Україні вже понад 20 років та залишається у тренді, тому що йде в ногу з технологіями,  постійно розвивається. Головною перевагою є якість нашої продукції, адже  наші комплектуючі та агрегати працюють у надважких умовах. Сьогодні в Україні аграрії часто стикаються з такою проблемою, як відсутність вологи у ґрунті, тому не вийде робити гарні агрегати з чогось неякісного. Ми використовуємо імпортний метал та імпортні комплектуючі для нашої техніки. Всі фахівці в один голос говорять про те, що українські фермери через брак коштів на нове обладнання експлуатують техніку понаднормово. Ми з цим стикаємось кожен день. Ті агрегати, які розраховані на 3-5 тисяч гектар, проходять вдвічі більше. Тому перед усім на перше місце ставимо якість вироблених нами агрегатів.

- Які новинки техніки були представлені компанією у цьому році?

- У 2018 році ми випустили  агрегат смугового обробітку грунту Strip-Тill. Також активно застосовуємо технологію вертикального обробітку ґрунту. Це, насамперед, агрегати Strip-Till KRIOS та Verti-Till, розроблені спеціально для посушливих регіонів. Крім того, постійно проводимо досліди з науковцями для визначення кращої технології. Ми не відходимо від класичних зразків техніки, таких як плуги, культиватори, дискові борони, але разом з тим йти в ногу з часом та тримати лідерство на ринку, бути в полі зору аграріїв та стати запорукою їхнього успіху, збільшуючи врожаї та рентабельність виробництва, залишається прерогативою нашої діяльності.

- Яке Ваше ставлення до стереотипу, що все імпортне краще за вітчизняне?

- На мою думку, це проблема української ментальності. Сьогодні безліч вітчизняних виробників доводять, що в Україні здатні виробляти високоякісну продукцію, яка за своїми характеристиками іноді навіть краща за імпортні аналоги. Що стосується сільгосптехніки, то сьогодні все більше аграріїв віддають перевагу саме українському виробнику. Компанія  VELES AGRO постійно презентує техніку, як це було на «Битві Агротитанів», разом зі світовими брендами. І це говорить про те, що український виробник техніки зараз в одній лінійці з імпортними підприємствами. Наші дискові борони на сьогоднішній день не мають аналогів. Наприклад, німецький агрегат створений для німецького ринку та геоумов, а ми, як вітчизняний виробник, коригуємо та підлаштовуємо техніку до умов українських ґрунтів. Завдяки тому, що виробництво знаходиться в Україні, ми маємо змогу швидко реагувати на потреби аграріїв, адаптуючи агрегати під реалії регіону. Ми намагаємося зробити найкращий продукт для українського виробника сільгосппродукції. Але разом з тим, компанія VELES AGRO також успішно експортує свою продукцію. Наші агрегати добре себе зарекомендували і завоювали довіру і в Австралії, і в Казахстані, Румунії, Польщі, Болгарії, тощо. Географія нашого експорту дуже обширна.

- Як в компанії налагоджена система продажів? 

- Ми беремо участь у профільних виставках, презентуємо техніку на Днях поля, постійно влаштовуємо заходи від заводу-виробника. У нас також розгалужена система представництв, де менеджери безпосередньо працюють з клієнтами, надаючи аграріям всю необхідну інформацію.

- Які Ваші ноу-хау, яких немає ще в жодного виробника техніки?

- У цьому році ми отримали патент на універсальний дисковий агрегат «Zeus», який може підлаштовуватися під умови та потреби, безпосередньо, кожного господарства, змінюючи комплектуючі: чи це буде вертикальне лущення ґрунту, чи дискування і т.д. Також за допомогою цього агрегату можна вносити і мінеральні добрива. Тобто, в одному агрегаті зібраний дуже широкий спектр функцій. На сьогоднішній день в Україні аналогів «Zeus» немає.

- Яка цінова політика компанії? Чи суттєва різниця між вітчизняними агрегатами та імпортними?

- Звичайно, різниця у ціні між імпортною та українською технікою дуже відчутна. Аграрії роблять вибір на користь техніки VELES AGRO завдяки зваженій ціновій політиці та якості продукції.

- Для аграріїв дуже важливим чинником при виборі техніки є можливість швидкого реагування на поломки та сервісне обслуговування. Як VELES AGRO справляється з цією задачею?

- Звичайно, як у заводу-виробника у нас передбачене гарантійно-сервісне обслуговування. У 2018 році ми запустили «гарячу лінію» для клієнтів, адже сервіс завжди має бути на високому рівні. Миттєво реагуємо на всі запити наших клієнтів ще і завдяки співпраці з партнерами, оскільки велика доля сервісу знаходиться саме у їхніх руках. 

- Які плани компанії на майбутнє?

- Передові технологій від VELES AGRO є нашим пріоритетом. Тому плануємо розробку комплексних рішень для українських фермерів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Державна політика і підтримка в АПК повністю відсутні

Про це заявив на IX Міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), Айварас Абромавічус, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, акціонер компанії «Агро-Регіон», повідомляє Аgroreview.com.

"Якщо подивимося на ЄС, то там 174 млн гектарів земель, а субсидії на аграрний сектор становлять 59 млрд євро. У Литві близько 3 млн гектарів сільськогосподарських земель. Країна отримує 675 млн євро дотацій з бюджету Євросоюзу. І дивлячись, який ефект державна підтримка має на сектор, то очевидно, що багато господарств близько ¾ свого доходу мають від субсидій. У деяких випадках, операційні збитки повністю покриваються державною підтримкою", - зазначив Айварас Абромавічус.

На його думку, Україна багато чому може навчитися у Європи та перейняти  успішний досвід інших країн.

Читайте також: Айварас Абромавічус будує агро-технологічний парк на Київщині

"Україна конкурує на глобальному ринку з країнами, в яких допомога аграрному сектору є досить істотною. Державна політика і державна підтримка в аграрному секторі в Україні повністю відсутні. Підтримка держави звичайно потрібна, а державні дотації є обов'язковими, але тільки за умови, що вони зрозумілі, справедливі і прості в адмініструванні. Будь-які дотації, які потребують ручного управління, в країні з високим рівнем корупції будуть використовуватися неефективно і для «обраних». Звичайно ж, потрібен цілий набір механізмів допомоги малим фермерам та фермерам-початківцям. А для великих і середніх фермерів головне, щоб держава не заважала та не запроваджувала нових мит, податків і не створювала дискримінаційних умов купівлі землі після закінчення мораторію", - зауважив Айварас Абромавічус.

Довідка:

Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) – аграрна конференція №1 в СНД та Європі, котра повністю розкриває всі аспекти управління аграрним бізнесом. Цьогорічна ключова тема конференції – Агробізнес 2018: АГРО чи БІЗНЕС. Захід організований Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) та проходить 19-20 вересня 2018 року у с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині поєднали унікальну технологію вирощування риби та овочів

Про те, як в Україні впровадили високотехнологічний спосіб ведення органічного сільського господарства, Аgroreview.com розповіла Оксана Прокоса, виконавчий директор «AQUAFARM».

- Розкажіть, будь ласка, у чому полягає метод аквапоніки?
- Аквапоніка поєднує у собі вирощування риби та рослин без грунту в системі рециркуляції води. Основою аквапоніки є природний баланс, що дає можливість вирощувати органічну продукцію і дбайливо використовувати природні ресурси. Суть методу, який освоїла компанія «AQUAFARM», полягає в тому, що риба збагачує воду органічними добривами, і така вода з розчиненими органічними мікроелементами використовується для вирощування рослин (зелені і овочів). На «AQUAFARM» ми вирощуємо аквакультури циклічно протягом року в рециркуляційних системах, що виключає вплив негативних зовнішніх факторів. Вода постійно рециркулює, очищається та повертається назад у систему. Тобто, таким чином заощаджується використання водних ресурсів. Також у нас є тепличний комплекс, де ми вирощуємо овочі. На даний момент у нас вже є перші результати: томати, вирощені без використання пестицидів, гербіцидів, шкідливих хімічних добрив та домішок. Також плануємо вирощувати болгарський перець, зелень і трави. Вміст нітратів в овочах і зелені, вирощених за допомогою аквапоніки, нижче вп’ятеро-вдесятеро порівняно з традиційним вирощуванням.

- Яку рибу розводять на аквафермі?

- На аквафермі в рециркуляційних системах вирощують кларієвого сома та тилапію без використання антибіотиків, стимуляторів росту і гормонів. Мальок риби компанія імпортує з Нідерландів. Ми маємо всі сертифікати походження. При вирощуванні риби використовуємо лише імпортний корм з Данії та Франції, так як він якісний, збалансований, високопротеїновий. До його складу входять костна мука, зернові, рибна мука, тобто збалансоване харчування для риби.

- Скільки часу займає розведення риби?
- Щоб виростити малька сома до товарного вигляду необхідно близько семи місяців. У тилапії трошки довше темпи росту, це приблизно вісім-дев’ять місяців.

- Чому серед аквакультур були обрані саме сом та тилапія?
- Для цих риб природним середовищем є Африка, де високий температурний режим та тепла вода. Ми також зосередилася саме на цих двох видах риби, так як система одна, відповідно і вода має бути однакової температури. Зараз на аквафермі температура води 27 градусів, а вологість 99%. Для того, щоб зрошувати коріння рослин методом аквапоніки, потрібна тепла вода. Щоб не підігрівати її, ми теплу воду по трубам транспортуємо одразу до теплиць, і вона зрошує коріння рослин. Тобто не потрібні додаткові витрати на енергоносії. Ми в компанії дуже бережно ставимося до навколишнього середовища. Щоб економити електроенергію, ми використовуємо сонячні колектори в теплий період року. Також при реалізації риби ми застосовуємо пакети, які піддаються утилізації.

- Як часто ви змінюєте воду в басейнах для риби?
- Вода в системах рециркуляції при вирощуванні риби замінюється лише на 10%. Вона постійно рециркулює. Від басейну поступає до фільтра, де тверді залишки відходів від життєдіяльності риб залишаються в органічному фільтрі, потім вона поступає в біофільтр, де є ультрафіолет, який вбиває будь-які  бактерії. Ми не додаємо стимуляторів росту, антибіотики. Плюс у біофільтрі є біозагрузка, де в природному середовищі вирощуються корисні бактерії, які очищають воду. Частина поступає назад у басейн, а частина йде до теплиць. Тобто це такий симбіоз життєдіяльності риби та рослин.

- Як виникла ідея такого виробництва?
- Під час відвідин Нідерландів, ми бачили гідропонні теплиці, де вирощували огірки, перець, томати й інші рослини. Коли ми поїхали до Берліну, то побували на невеличкій експериментальній аквафермі, де вирощували тилапію і рослини. Її збудували студенти німецького аграрного університету, які виграли грант. Наочно ми раніше не бачили нічого подібного.

-З якими труднощами зіткнулися під час запуску виробництва?
- Перш за все, треба було зрозуміти всі нюанси виробництва. Головною проблемою стало правильне балансування системи: кількість риби повинна відповідати кількості овочів, тому що якщо забагато буде поживних елементів, рослини не будуть рости, вони будуть просто гнити.

- Де брали необхідне обладнання?
- Устаткування, органічні фільтри - все українського виробництва. Ми співпрацюємо з українською компанією, яка нам також надає сервісне обслуговування. А гідропонні системи та освітлення ми імпортуємо з закордону. Це інноваційне обладнання, яке ще в Україні не виробляється. Такі системи дуже популярні в США та Азії. Взагалі, все нове, це добре забуте старе. Ще атстеки вирощували овочі методом аквапоніки. В Азії вдало поєднують вирощування рису та вугря.

- Чи є в нашій країні подібні виробництва?
- Немає. Ми перші в Україні. Об’єми виробництва риби у нас становлять 100 тон на рік. Ми орієнтуємось на Європу. У нас щільність посадки риби на метр кубічний 160-180 кг, що відповідає європейським стандартам. В деяких господарствах щільність риби сягає 400 кг на метр кубічний. Але умови утримання для риби вже стають поганими. Для нас же головним залишається якість нашої продукції. Ми постійно проводимо лабораторні дослідження води та риби, у нас встановлена сучасна система очистки води.

- Як ви реалізуєте свою продукцію?
- Ми приймаємо участь в гастрономічних ярмарках на Київщині. Також наша продукція представлена в провідних ресторанах Києва.  А 16 вересня у місті Васильків Київської області відкрився перший магазин рибних делікатесів «AQUAFARM».

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Придбання іноземцями найбільшого вітчизняного агрохолдингу не означає купівлю української землі - Петро Порошенко

Про це написав у своєму Тwitter Президент України Петро Порошенко.

Він підкреслив, що рішення SALIC - одного із найбільших у світі агроінвесторів - прийти в Україну є яскравою демонстрацією, що держава готова створити для них всі необхідні умови. Це - найбільший контракт у сільськогосподарському секторі за історію незалежної України.

"Контракт між «Мрія Агрохолдинг» та SALIC не означає купівлю української землі. Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в агрокомплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, експорту, створенню нових робочих місць", - зауважив Петро Порошенко.

Нагадаємо, Компанія Continental Farmers, акціонерами якоЇ є уряд і члени королівської родини Саудівської Аравії, планує купити  український агрохолдинг"Мрія".

У серпні 2014 року "Мрія" не змогла розрахуватися з кредиторами за поточними зобов'язаннями і оголосила дефолт. Сукупна заборгованість агрохолдингу з урахуванням гарантій і поруки, наданих "Мрією" компаніям, афільованим з сім'єю Гут (колишніх власників), на момент оголошення дефолту становила 1,3 млрд дол.

З лютого 2015 року контроль над активами "Мрії" перейшов до її кредиторів - переважно європейських і американських інвесторів, які прийняли рішення зберегти агрохолдинг. Тоді ж був призначений новий менеджмент агрохолдингу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська харчова промисловість забезпечує внутрішній ринок на 90%

Окрім цього, галузь відіграє надзвичайно важливу роль у зовнішній торгівлі країни, формуючи понад 50% зовнішньоторговельного обігу продукції АПК України.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева під час офіційного відкриття Всеукраїнського тижня харчових технологій та галузевих виставок «Inprodmash & Upakovka’2018», «Bakery Ukraine’2018» та «Sweets  Ukraine’2018».

«До харчової промисловості належать понад 40 галузей і виробництв, а промислове виробництво харчових продуктів здійснюють понад 5 тисяч підприємств, які виробляють широкий асортимент продуктів харчування », - наголосила заступник Міністра у своєму виступі.

За словами Ольги Трофімцевої, розвиток повного циклу технологічних процесів – починаючи від первинної обробки сільськогосподарської сировини, до випуску готової упакованої харчової продукції за найвищими стандартами безпечності та якості продуктів харчування та її експорту на світові ринки є ключовим пріоритетом секторальної експортної стратегії, яка розроблена командою Мінагрополітики.

«Я б назвала харчову галузь локомотивом економіки України, зважаючи на важливість харчової галузі для всього сектору АПК та його розвитку. Без створення ланцюга доданої вартості в країні, поглибленої переробки та експорту готового продукту під брендом «Made in Ukraine»  ми не зможемо говорити про ефективний розвиток АПК чи всієї економіки України», - підкреслила заступник Міністра.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview