Що треба зробити, щоб припинити подальшу деградацію українських ґрунтів

Шляхи їх вирішення для України 23 жовтня під час круглого столу «Деградація ґрунтів та шляхи їх очищення» презентувала Продовольча та сільськогосподарська організації ООН (ФАО).

До обговорення проекту також долучилися представники агробізнесу та науковці.

За словами керівника агробіологічної лабораторії «Інституту здоров’я рослин», кандидата біологічних наук Володимира Конограя, основною причиною деградації ґрунтів є господарська діяльність людини.
«Якщо людина «переступає поріг» екологічно допустимого навантаження на ґрунт, він деградує. Причиною може бути як винесення з ґрунту макро- та мікроелементів внаслідок сільськогосподарської діяльності, так і антропогенні забруднення. Сьогодні через ці процеси площі деградованих ґрунтів в Україні невпинно зростають», – відзначає вчений.
Що ж необхідно зробити, щоб припинити подальшу фізичну, хімічну, біологічну та екологічну деградацію ґрунтів України?

«Відновити деградовані землі дуже важко, але можливо, – пояснює керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров'я рослин» Ірина Перехрест. –  Передусім, потрібно налагодити моніторинг ґрунтів і розробити комплекс ґрунтоохоронних заходів. Для цього необхідно дослідити вміст макро- та мікроелементів у ґрунті, показники його кислотності та кількість гумусу. Лабораторний комплекс «Інституту здоров’я рослин» проводить дослідження ґрунту на найбільшу в Україні кількість показників. На основі результатів цих досліджень та польових виїздів на місцевість наші науковці розробляють рекомендації зі зменшення процесів деградації ґрунтів та підвищення рівня їх родючості».

Окрім цього, учасники круглого столу дійшли думки про необхідність розробки механізму відповідальності землевласників і землекористувачів за шкоду, яку вони наносять екології України.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свинина та сало стали ще дорожчими

Про це повідомив  директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

"З січня по жовтень свинина й сало додали в ціні по 27 грн за кілограм, яловичина – 24 грн, ковбаса варена – 14 грн, а тушка куряча – 11 грн", - зазначив він.

При цьому, за перші 10 місяців цього року, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, свинина та сало додали в ціні 15 грн та 10 грн за кілограм відповідно, підкреслив експерт. У відсотковому співвідношенні свинина та сало подорожчали на 15% та 17% відповідно.

Дорошенко також повідомив, що на кінець вересня цього року кілограм свинини можна було купити в середньому в країні за 118 грн, сала – за 70 грн.

Загалом за рік в Україні продукти стали дорожчими від 7% до 26%, розповів експерт.

Нагадаємо, експерти пов’язують подорожчання сала та свинини з епідемією АЧС в країні. Через хворобу значна кількість українських свиногосподарств були змушені знищувати своє поголів’я.

Також, АЧС спровокувала небачений ріст показників імпорту свинини та сала в Україні з-за кордону. Як зазначив депутат Сергій Тригубенко, так багато м’яса свиней як зараз ми не імпортували останні 4 роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новостворені фермерські господарства отримають одноразову субсидію

Кабінет Міністрів передбачив виділення новоствореним фермерським господарствам одноразової державної субсидії для ведення сільськогосподарської діяльності в період перших трьох років у розмірі 3 тис. гривень на 1 га в рамках державної програми підтримки розвитку фермерства. Відповідну постанову прийнято в ході вчорашнього засідання уряду, передає 112.ua.

Згідно з документом, одне господарство може бути профінансовано не більше ніж на 60 тис. гривень.

Крім того, документом передбачається, що в 2018 році фінансова підтримка фермерським господарствам виявляється у вигляді субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 га) для членів такого господарства у розмірі 5,5 прожиткових мінімумів.

Максимальний розмір такої субсидії на одне господарство не може перевищувати 30 тис. гривень.

Кабінет Міністрів розширив перелік фермерських господарств, яким може надаватися фіндопомога.
Новини за темою: Рада скерувала до КСУ проект змін до Конституції про проголошення фермерського господарства основою аграрного устрою

Тепер на підтримку може претендувати господарство з чистим доходом від реалізації продукції до 20 млн гривень на рік (у 2017 - до 15 млн гривень), а також сільськогосподарський кооператив молочного і м'ясного напрямків, до складу якого входить не менше 20 членів, і плодово-ягідного, овочевого і з заготівлі і переробки дикорослих ягід, грибів і рослин зі складом не менше 7 членів, в розпорядженні яких перебуває не більше ніж по 100 га.

Також постановою збільшена кількість закупленого вітчизняного насіннєвого матеріалу на одне господарство, вартість якого буде частково компенсована з держбюджету, - з 30 тис. гривень до 60 тис. гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Набула чинності заборона на нічний продаж алкоголю в Києві

Газета «Хрещатик» опублікувала рішення Київради щодо заборони продажу алкоголю в столиці в нічний час. Цим документом обмежується продаж алкогольних, слабоалкогольних напоїв, а також столових вин та пива (крім безалкогольного).

Заборона не розповсюджується на кафе, ресторани та інші заклади громадського харчування, що мають відповідну ліцензію.

Міська влада рекомендує Нацполіції та іншим відповідальним органам активізувати роботу, щоб проконтролювати виконання цього рішення, а також не допустити розпивання алкоголю у громадських місцях.

Якщо заклади, що мають ліцензію на продаж алкоголю, будуть порушувати припис, Київрада доручає відповідальним органам рекомендувати позбавляти такі заклади ліцензії.

Джерело: agroinsider.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд планує зберегти основні програми держпідтримки АПК

Про це повідомив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, пише Інтерфакс-Україна.

"Ми в цьому році почали низку нових програм і вирішили, що збережемо ці програми на наступні роки. Зокрема, кожній родині, яка вирощуватиме телят, ми даємо підтримку в сумі 2,5 тис. грн на голову. 103,8 тис. громадян вже отримали цю допомогу, але ми висловлюємо припущення, що ця цифра зростає в 5-7 разів, і ми йдемо до цього", - сказав він під час засідання уряду в середу.

За словами прем'єра, в наступному році уряд має намір продовжувати компенсувати вартість утримання молочних корів. Він додав, що 1,2 тис. агропідприємств отримали кошти за цим напрямом від держави.

"Ми продовжимо програму підтримки виробництва української сільгосптехніки. 2,7 тис. агровиробників купили українську продукцію, частину вартості якої ми компенсували", - зазначив В.Гройсман.

Водночас прем'єр-міністр зазначив, що програма підтримки фермерства, у рамках якої виділено 1 млрд грн, реалізується не на повну силу через "бюрократичні проблеми".

З метою удосконалення механізмів використання коштів за програмою підтримки фермерства Кабмін на засіданні прийняв постанову, спрямовану на зменшення податкового навантаження фермерських господарств, збільшення їхної кількості.

Документ пропонує надавати бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних угідь (1 га) для членів фермерського господарств у розмірі 5,5 прожиткових мінімумів. Максимальний розмір бюджетної субсидії на одне фермерське господарство не може перевищувати 30 тис. грн.

Постановою також збільшено граничну суму виторгу за останній рік від реалізації продукції з 15 млн грн до 20 млн грн фермерських господарств, яким надається фінпідтримка в рамках програми.

Крім того, збільшено граничний розмір часткової компенсації вартості насіння вдвічі - до 60 тис. грн на одне фермерське господарство.

Як повідомлялося, в бюджеті 2018 року в рамках держпідтримки АПК передбачено виділення аграріям 4 млрд грн на розвиток тваринництва, 1 млрд грн - фермерських господарств, майже 945 млн грн - на здешевлення сільгосптехніки, 300 млн грн - на розвиток садівництва і виноградарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна на третину може збільшити ВВП за допомогою АПК

Таку думку висловив аналітик аграрного ринку Олексій Кущ, пише milkua.info.

За його словами, зараз йдуть жваві суперечки про те, який формат аграрного бізнесу може принести максимальний результат. Інвестиції в малі та середні фермерські господарства — це розвиток мультикультурного аграрного виробництва.

«У той же час, інвестиції в великий аграрний бізнес — це нові технології, зростання валових показників експорту та динаміки ВВП. Крім того, це і локомотив для МСБ, адже у всьому світі існує конвергенція між інвестиційним потенціалом аграрних холдингів і операційними можливостями фермерських господарств, простими словами — інвестувати потрібно в тих, хто дає результат. У цьому контексті дуже небезпечно разом з водою виплеснути і дитину або в міркуваннях про майбутню структуру аграрного ринку — нівелювати вже сформовані ринкові переваги. Модельною економікою, в цьому сенсі, для нас могла б стати Аргентина: за даними українських аналітиків аграрного ринку, обробка 1 000 га площ в цій країні здійснюється 5 працівниками аграрних холдингів або одним фермером, в той час як у нас, даний показник становить 15 осіб для холдингів і до 10 осіб у фермерів. Розвиток конвергенції між великими аграрними холдингами і фермерськими господарствами може привести до системного розвитку аграрного аутсорсингу, наприклад, в сфері спільного використання сільськогосподарської техніки», — впевнений Олексій Кущ.

За його словами, деіндустріалізація нашої економіки — проблема, яка виникла як внаслідок неефективної промислової політики, так і в результаті війни на Донбасі.

«Протягом найближчих 10−15 років, розвиток сектора послуг може дозволити створити в Україні замкнуту модель економічного зростання, але на цей період нам потрібні компенсатори втрати валового продукту внаслідок виведення зі структури економіки частини промислових потужностей південного сходу. Розвиток високопродуктивного аграрного ринку може стати таким компенсатором. Подібний сценарій розвитку проходили практично всі європейські країни — мова не йде про створення в Європі нової аграрної наддержави. Основний посил тут — до тих пір, поки у нас не з'явився розвинений третинний сектор економіки і не завершиться модернізація виробничого потенціалу, країна потребує швидких рішень і результатів, які можна конвертувати в економічне зростання вже завтра. У найближчі кілька років таким джерелом швидких рішень може стати аграрний сектор, що і підтверджується динамікою розвитку галузі сільського господарства за останні роки: поки інші галузі стагнують, аграрний сектор продовжує свій поступальний розвиток. Завдяки продукції цієї галузі генерується більше третини зовнішньої торгівлі країни. У той час як сума дотацій в АПК в 2018 році склала 6,3 млрд грн, або 0,2% ВВП України. Зрозуміло, що для ефективної підтримки АПК цього катастрофічно мало. Крім того, необхідно вдосконалити і методику розподілу цих ресурсів за методом „відкритого вікна“», — зауважує Кущ.

Він нагадав, що сьогодні АПК — фактично донор бюджету України. Сектор дає набагато більше, ніж бере.

«Дотації аграріям необхідно збільшувати, в тому числі і за рахунок фінансування великих підприємств, здатних виконати інвестиційні зобов'язання у вигляді створення нових робочих місць і нарощування обсягу виробництва готової продукції, з постійним підвищенням рівня доданої вартості. Об'єктивно великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках і забезпечують зростання експортної виручки. Формат держдопомоги варто диверсифікувати: якщо великі підприємства потребують допомоги держави для розвитку нових технологій, то фермерські господарства — в компенсації відсоткової ставки і доступних кредитних ресурсах», — говорить Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що на аграрному бізнесі лежить і рішення інших важливих завдань: забезпечення продовольчої безпеки і скорочення питомої ваги сировинного експорту за рахунок зростання рівня переробки сировини в готову продукцію.

«Простими словами — експортувати не зерно, а комбікорми та інші продукти з нього. І це лише один штрих майбутньої трансформації аграрної галузі та підвищення її продуктивності. На жаль, з перших днів незалежності Україна обрала найпростіший шлях отримання доходів — замість розвитку технологічного виробництва, ми експортували в основному сировину. Тому сьогодні, як і всі сировинні країни, ми знаходимося в зоні ризику — ми не впливаємо на власний розвиток, адже залежимо від коливання цін на основні види експортованої сировини. Додана вартість — це найкращий індикатор якісного стану національної економіки. Чим вища додана вартість готової продукції базових галузей економіки, тим вище темпи економічного росту», — стверджує Олексій Кущ.

За його словами, єдиний шлях для України позбутися ролі «сировинної країни» — це нарощувати додану вартість в аграрному комплексі шляхом розвитку виробничих потужностей переробки продукції національними виробниками.

«Високотехнологічне, безвідходне виробництво повинно стати метою розвитку українського АПК. Розрахунки втраченої доданої вартості вражають: українська земля щорічно дає урожай в межах 50−60 млн тонн зерна при внутрішніх потребах на рівні 20 млн. т. За цінами сировинних ринків — це всього лише $6 млрд, або 6% ВВП. Збільшивши рівень доданої вартості за рахунок більш глибокої переробки в 5 разів, ми можемо отримати вже $30 млрд або + 30% ВВП, тобто замість нинішніх 3 трлн грн валового продукту вийти на рівень 4 трлн грн в рік і створити при цьому кілька десятків тисяч додаткових робочих місць з високим рівнем заробітних плат і соціальних гарантій», — відмічає експерт.

Олексій Кущ стверджує, що цих показників можна досягти, як то кажуть, на відстані витягнутої руки. Досягти, в тому числі і за рахунок прозорого і ефективного механізму розподілу державних дотацій в АПК, адже цим шляхом йдуть практично всі європейські країни і не тільки.

«Умовно кажучи, ми повинні вирішити, де українці будуть збирати і переробляти урожай: в Польщі або у себе на батьківщині. В такому випадку, збереження робочих місць в десятки разів окупить всі державні витрати на розвиток сектора АПК. За різними оцінками, підвищення рівня доданої вартості в аграрному секторі в п'ять разів призведе до створення до 1 млн нових робочих місць. В цьому випадку ефект мультиплікації призведе до того, що на одну гривню коштів, вкладених в АПК, держава зможе отримати до 20 грн додаткового ВВП. Тобто, інвестиції в розмірі 1,5% ВВП можуть згенерувати до 30% додаткового валового продукту, але з однією базовою умовою: наявністю прозорого механізму розподілу виділених ресурсів і системи контролю за їх цільовим використанням», — додає а Олексій Кущ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview