Що відбувається з Держгеокадастром

Це прізвище, напевно, мало хто знав за межами земельної сфери (як і більшість чиновників в статусі в.о. він був суто непублічним), але ось відомство, яке він представляв, відоме більшості громадян і викликає не найпозитивніші асоціації - Держкомзем. Ця структура була реформована однією з перших після перемоги демократичних сил у 2014 році. З цього моменту Держкомзем змінив 1) назву, ставши Держгеокадастром, 2) трьох керівників, з яких тільки один пішов з цієї посади без скандалу, на підвищення; 3) зазнав множинні структурні зміни. Останній пункт найбільш дискусійний, тому що зв'язка «земля» і «корупція» в Україні була нерозривна десятиліттями, і рішення про звільнення чергового глави Держкомзему сприймалося виключно в парадигмі «по заслугах».

Але, якщо без емоцій, що відбувалося в земельних ресурсах після Революції Гідності?

Каденція Сергія Рудика (квітень - листопад 2014 року)

- Запущена програма виділення землі учасникам АТО. Не маючи можливості фінансово підтримати військовослужбовців (що, звичайно, було б більш правильно, але нездійсненно через жалюгідний стан державних фінансів і стрімкої інфляції 2014-2015 рр), соціальна підтримка в форматі надання землі з державної власності була дуже вдалою альтернативою.

Попит з боку військових зашкалював - за перші півроку реалізації програми було подано майже 20 000 заяв на отримання ділянок. На сьогодні їх вже близько 200 000.

Період лихоліття (листопад 2014 - березень 2015)

Майже п'ять місяців Держгеокадастр був обезголовлений - фактично відомством керувала комісія з реорганізації Держземагентства, робота якої була сконцентрована на бюрократичних процедурах.

Каденція Максима Мартинюка (березень 2015 - липень 2016)

- Були звільнені всі начальники Держгеокадастра в областях і районах та відкриті конкурси на більш ніж півтисячі вакансій.

- Землі почали передавати в оренду виключно на аукціонах, припинивши багаторічну практику кишенькового дерибану. За рік такої практики загальна річна вартість оренди державних земель, переданих на конкурентних засадах, становила 38,52 млн гривень проти 6,54 млн гривень в 2014 році. В середньому орендна ставка склала 7% від нормативної грошової оцінки землі при встановленому законодавством мінімумі в 3%. Через рік показники збільшилися ще значніше - зараз держземлі здаються в оренду по 12% річних.

Паралельно почалася підготовка до електронних земельних торгів, які повинні зробити систему передачі землі в користування ще більш відкритою і розширити коло потенційних учасників.

- Послуги земельного відомства почали переводитися в електронний формат. Це дало можливість уникнути контакту з чиновником (саме на цьому етапі виникала пропозиція про винагороду) і взагалі утриматися від візиту до відомства. В першу чергу в онлайн була переведена найпопулярніша (і як наслідок - найкорупційніша) послуга - замовлення витягу з Державного земельного кадастру. На сьогодні вже 10 послуг Держгеокадастра, на які припадає 90% звернень громадян, переведені в онлайн.

- Була оцифрована вся інформація Держземкадастру про земельні ділянки - т.зв. поземельні книги (близько 10 млн одиниць), що зробило можливим доступ до всіх даних онлайн.

- Усі рішення щодо передачі держземель стали публічними - із зазначенням характеристик ділянки і ПІБ начальника, який її відвів. Персональних даних отримувача немає у відкритому доступі, але їх можна запросити через спеціальний запит на сайті Кадастру (завжди так роблю, до речі).

- Переглянуті договори оренди, видані під менше ніж 3% і на 49 років, інакше кажучи - даром. Такі тепличні умови були в половині договорів оренди землі державної власності. Результат + 0,5 млрд надходжень від плати за землю.

- Кадастр втратив монопольне становище - доступ до системи отримали спочатку нотаріуси, а потім і органи місцевого самоврядування з можливістю надавати ті ж послуги, що і кадастрові реєстратори. Можливо, це був тиск загальнодержавного тренда децентралізації (результати якого дуже сумнівні), але безсумнівно, що коли є бажання «контролювати потік», так не діють.

- Стала практикуватися перевірка роботи регіональних відділень відомства методом «таємного покупця». Співробітники Держкадастра розповідають напівміфічні історії про «чорний вівторок» і «чорний понеділок» - дні, коли були разом звільнені більше 10 топ-керівників в регіонах, чиї співробітники не пройшли перевірку.

- Відновився контроль за використанням земель - функцію цю ніхто в країні не виконував після покійної Сельхозінспекції. Держгеокадастр виконував її спочатку на волонтерських засадах, в форматі моніторингу, поки Кабмін не передав відомству відповідні повноваження.

Каденція Олега Цвяха (липень 2016 - жовтень 2017)

- Введена нова нормативна оцінка землі, яка усунула спотворення в оцінці земель і гарантувала більш справедливу базу для розрахунку земельних платежів.

- Прийнята стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, яка перекрила більшу частину схем по виділенню землі - в тому числі з учасниками АТО. Ця тема була табуйована, поки Петро Порошенко (тут треба віддати належне мужності президента) сам привселюдно не визнав, що учасники АТО часто використовуються в непорядних процесах на користь третіх осіб, які не мають зовсім ніякого відношення до війни на Сході. Стратегія встановила чіткий норматив: безкоштовно земля виділяється в першу чергу учасникам АТО, але в обсязі 25% від переданих земель на аукціоні в попередньому кварталі.

- Почав проводиться регулярний моніторинг стану земель. Проект оплатили міжнародні донори, і в результаті в Україні з'явилася узагальнена база даних з характеристиками земельних ресурсів, акумульованих з 9 відомств - дані про якість ґрунтів, оренди, судових навантаженнях і тд.

- Державний земельний кадастр переведений на технологію Blockchain- найдосконалішу систему захисту даних. Тепер неможливо скоригувати або спотворити дані так, щоб про це не стало відомо зовнішнім аудиторам - першим стала міжнародна антикорупційна організація Трансперенсі Інт.

Що не зробили три керівники Держгеокадастра?

- Не подолали повністю корупцію. Сперечатися з цим безглуздо.

- Не провели земельну реформу і ринок землі в Україні все так само далекий. Єдиний результат, досягнутий за два роки - поступове дрейфування громадської думки в сторону ринку, але відбувається воно дуже повільно.

- Не передали право розпорядження землями на рівень органів місцевого самоврядування. Але з огляду на сумнівну корупційну стійкість місцевих чиновників - не факт, що це можна вважати недоліком.

Навіть всупереч останнім трьом пунктам, зроблено в земельних ресурсах чимало. Але репутаційний спадок Держкомзему ще дуже довго буде заважати Держгеокадастру в позиціонуванні.

Автор: Олег Гавриш,

заступник редактора НВ Бізнес, ведучий щотижневої ділової передачі Перша шпальта, Перший національний телеканал

Джерело: НВ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обмеження дотацій агрохолдингам призведе до катастрофічного скорочення робочих місць

Великі сільгоспвиробники будуть змушені скорочувати робочі місця, якщо не отримають в наступному році повноцінних дотацій від держави. Про це заявила експерт Олександра Решмедилова, пише comments.ua.

Як пояснила експерт, економічна ситуація в країні не настільки стабільна, щоб позбавляти бюджетоутворюючі галузі комплексної держпідтримки.

«Ми знаємо, що значну частину дотацій отримав Миронівський хлібопродукт. Але це той виробник, який працює не з рослинами, а з тваринами. А тваринники зараз мають багато проблем, оскільки сьогодні це інвестиційно малоприваблива галузь. При цьому Миронівський хлібопродукт є найбільшим агрохолдингом, який платить податки в бюджет і створює робочі місця. І для того, щоб йому пройти складний період – держава повинна створити відповідні умови», - сказала Решмедилова.

При цьому експерт впевнена, що якщо держава кине напризволяще виробників курятини, ситуація погіршиться як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках.

«Курятина – це титульний продукт, з яким може асоціюватися Україна нарівні з соняшником, медом та іншими затребуваними світом продуктами. І ці стратегічні продукти повинні бути під контролем держави», - підкреслила вона.

Експерт також припустила, що весь резонанс навколо бюджетних дотацій – це свого роду конкурентна боротьба за бюджетний пиріг, не більше.

«У 2017 році Кабміном було прийнято рішення про дотації агросектору. А агросектор у нас – це ласий шматок і зрозуміло, що за нього будуть боротися. Тому що одним дають преференції, а іншим бажаючим - ні. Чому так відбувається, питання дискусійне, але сама інформація, думаю, запускається конкурентами», - підкреслила Решмедилова.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер успішно заробляє на кактусах

Олександр Гавриленко з Черкас у власному дворі відкрив ферму з вирощування міні-кактусів, інформує еizvestia.com.

Екзотичною красою разом з братом-близнюком Юрієм вони захопилися з дитинства, а зараз Олександр ще й непогано заробляє на своєму хобі.

Перші кактуси в Черкасах почали з'являтися в 1970-х роках і вважалися заморською дивиною.

За словами Олександра, поціновувачі рослин їздили за кактусами навіть в Росію і купували рідкісні види по 100-500 радянських рублів.

На початку 2000-х років Олександр зрозумів, що вирощування пустельних рослин — його покликання, але в квартирі розводити їх важко.

Тому він з родиною переїхав у приватний сектор, де майже власноруч побудував для своїх рослин теплицю.

В зимовий період він опалює її дровами, підтримуючи мінімальну температуру.

Каже, що взимку рослини сплять, тому тепло їм не потрібно.У колекції Олександра Гавриленко — унікальні рослини.

Наприклад, Олександр придбав недавно знайдений в Мексиці вид кактусів ацтекиум Вальдез (Aztekium valdezii), який відкрили кілька років тому. За два екземпляри розміром з горошину заплатив за 800 грн.

Його рослини і їх насіння купують у всьому світі.

«Є покупці з України, Грузії, Англії, Голландії і навіть Індії», — говорить власник ферми.

Зараз поціновувачам колючих не треба кудись їхати заради поповнення домашньої флори.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В буковинському селі на місці старої лазні облаштували сироварню

Мета створення кооперативу ― закуповувати молоко в місцевих господарствах, переробляти його, а продукцію поставляти до навчальних закладів, пише Погляд.

Так, на місці старої лазні облаштували сироварню. Устаткування допомогло закупити австрійське агентство.

«Проект австрійського агентства передбачає лише закупівлю обладнання. Всі ремонтні роботи, реконструкція проводитимуться за рахунок громади. У підготовчі роботи ми плануємо вкласти 800 тис. гривень, щоб підприємство запрацювало, і фактично така ж сума ― €20 тис. ― вкладена в устаткування», ― розповів глава Глибоцької ОТГ Григорій Ванзуряк.

На відкриття сироварні запросили гостей з Польщі та Австрії, а австрієць Йоганнес Ляйтнер вже став почесним членом кооперативу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зварено перший мільйон цукру

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

Наразі працює 40 цукрових заводів добова потужність яких становить 172,4 тис. т переробки цукрових буряків, що на 6% більше порівняно з минулим роком.

«Цукристість цього року дещо нижча, порівняно з минулорічними показниками – 17,22% до 17,86% і відповідно вихід цукру також дещо менший – 14,24 (14,87 минулого року). Проте, за оцінками асоціації, виробництво цукру вдасться зберегти на рівні минулого року – близько 2 млн т», - коментує керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Станом на 30 жовтня викопано 227,1 тис. га цукрових буряків, що становить 71% посівних площ. Найбільше зібрали в Вінницькій, Полтавській та Хмельницькій областях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні боротимуться з "тіньовим" ринком зерна

На зустрічі були присутні перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк та заступник Міністра Олена Ковальова.

Зокрема, йшлося про врегулювання питання зернової логістики для забезпечення своєчасних та ритмічних поставок  зерна на зовнішні ринки. «Ми увійшли в фазу активного експорту з низкою питань, частина яких є складними: розподіл зерновозів, маршрутизація, а також обмеження для автомобільного транспорту на фоні уже традиційно високого обсягу поставок зерна на зовнішні ринки", - зазначив Максим Мартинюк.

Він додав, що ці питання є міжвідомчим завданням на оптимізацію, рішенням якої є автоматичний, прозорий розподіл вагонів, забезпечення рівного доступу до транспортної інфраструктури, а в перспективі – розвиток річкової логістики та нарощування внутрішньої переробки.

Крім того, під час зустрічі  обговорювались питання системи державної підтримки на наступний рік, регулювання  в частині водокористування та утилізації упаковки і сірого ринку зерна. За словами першого заступника Міністра, оцінки його обсягу різняться в залежності від культури, і зараз є певні тенденції до «обілення» сектору, однак в ринковій державі з розвиненим АПК прийнятний рівень тіні може бути лише нульовим.

"Неприпустимо, коли компанії, що працюють прозоро і відкрито виявляються дискримінованими з боку чорних посередників, які діють в штучно сформованому кругообігу кеша", - зауважив Максим Мартинюк.

З огляду на велику кількість гравців в сільському господарстві, забезпечення контролю вимагатиме громіздкого і затратного адміністрування, тому розв’язання проблеми треба шукати в найбільш вразливій ланці діяльності чорних виробників зерна – поставках на експорт або загалом в змінах правил гри в АПК. Зараз в Мінагрополітики прораховуються  різні сценарії та їх можливий економічний ефект, щоб знайти модель, яка унеможливить існування альтернативних правил гри для деяких учасників ринку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview