Що заважає Держпроджспоживслужбі належно боротися із АЧС

Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, передає УНН.

"Епізоотична ситуація в країні залишається досить напруженою. Особливих збитків суб’єкти господарювання зазнають через африканську чуму свиней", - сказав він.

Мораторій на перевірки бізнесу, що був ведений в Україні 3 роки тому, є однією із причин поширення АЧС, зазначив очільник Держпродспоживслужби.

"Раніше запроваджений мораторій на перевірки суб’єктів господарювання дещо розхолодив і розслабив підприємців, у результаті чого фіксується збільшення випадків АЧС в країні", - повідомив В.Лапа.

Нагадаємо, в Україні ситуація із АЧС критична вже не перший рік. Збитки, за підрахунками експертів, наразі перевищують 1 млрд грн. З початку року в країні зафіксовано 140 спалахів хвороби і до кінця року їх кількість ще може зрости.

Фермери в епідемії АЧС звинувачують державу і профільні контролюючі органи, які не здатні якісно протистояти поширенню вірусу.

У Держпродспоживслужбі, в свою чергу, нарікають на брак фінансування для протиепізоотичних заходів. У Верховній Раді, тим часом, вважають, що справжня проблема служби не в фінансах, а в кадрах і компетенції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Молочна» реформа: чи позбавлять селян можливості продавати молоко і що буде з цінами

Це нововведення може стати ударом для вітчизняного молочного ринку, який і так перебуває не в найкращому стані.

У 2017 році вартість «молочки» в Україні зростає рекордними темпами, але експерти попереджають, що це далеко не межа. У свою чергу селяни, які отримують дохід, здаючи молочну сировину переробним підприємствам, бояться втратити основне джерело заробітку.

Hyser проаналізував проблеми молочного ринку і спробував спрогнозувати, що буде далі з цінами на молочну продукцію.

 

Ближче до Європи, далі від селян

У зв'язку з введенням в Україні європейських санітарно-гігієнічних стандартів уже з 1 січня 2018 року переробні підприємства повинні були купувати молоко тільки в спеціалізованих фермерських господарствах. Стандарти Євросоюзу передбачають наявність на полицях магазинів трьох сортів молока: екстра-класу, вищого і першого.

Експерти почали говорити про те, що ця вимога ставить під загрозу всю молочну галузь в Україні. Справа в тому, що приблизно 25-30% молока в країні виробляють селяни, для яких утримання корів часто є єдиним джерелом доходів. За європейськими стандартами таке молоко класифікується як другий сорт, а це значить, що з початку наступного року переробні підприємства повинні були від нього відмовитися.

Втім, в останній момент дату відмови від молока другого сорту вирішили перенести на півроку - до 1 липня 2018 року. Відповідне рішення прийняв підкомітет «Молоко і молочні продукти» Технічного комітету Інституту продовольчих ресурсів НААН.


Експерти кажуть, що відмова від прийому молока у селян нічим хорошим не закінчиться. Люди втратять легальне джерело доходу і, зрозуміло, почнуть масово здавати корів на забій. Оскільки молоко другого сорту, яке вважається придатним для переробки на масло або сир, займає значну частку на українському ринку, повна відмова від нього може закінчитися глибокою кризою галузі і різким зростанням цін.

В уряді це, напевно, розуміють, тому і відкладають введення європейських стандартів до тих пір, поки не знайдуть компромісне рішення. Навіть якщо в липні і запровадять нові стандарти, то відмова від селянського молока виглядає поки малоймовірним. В іншому випадку ціни на "молочку" відразу виростуть приблизно в два рази.

Втім, селянам напевно доведеться готуватися до більш ретельних перевірок якості продукції. Уважно контролювати будуть не тільки селян, а й компанії-перевізники.

У цій ситуації вартість молока навряд чи сильно зміниться, а ось тим, хто відповідає за його якість, необхідно готуватися до додаткових витрат. Рано чи пізно селянам доведеться думати як перевести свою продукцію в розряд першокласного молока, щоб не втратити можливість заробляти.

 

Уряд повинен взяти ситуацію під контроль

Одним з можливих варіантів виходу з цієї ситуації є створення кооперативів з виробництва молока. Але в Міністерстві аграрної політики і продовольства зізнаються, що на даний момент особливих успіхів в цьому напрямку домогтися не вдалося. Кооперативів з виробництва молока в Україні поки зовсім мало.

Експерти Союзу молочних підприємств України впевнені, що саме держава повинна підтримати розвиток індустріального виробництва молока в країні. Можливості для цього в уряду є. Наприклад, тільки в бюджеті на 2018 рік на підтримку тваринництва планують виділити 2 млрд грн.

Прихильники введення нових стандартів кажуть, що це допоможе забезпечити виконання санітарно-епідеміологічних норм. Справа в тому, що в фермерських господарствах корів доять спеціальними апаратами, завдяки чому молоко не контактує з руками і повітрям.

Ще один важливий європейський критерій якості, який має ввести Україна, - миттєве охолодження молока. Якщо напій протягом двох годин не охолодити до 4 ° C, то в ньому починають розвиватися бактерії.

Молоко, яке не відповідає цим нормам, зараз йде як другий сорт і не може продаватися у вигляді самостійної продукції. У Міністерстві аграрної політики і продовольства обіцяють, що навіть після впровадження нововведень не залишать селян без можливості збувати домашнє молоко. Саме Мінагрополітики попросило технічний комітет відкласти на півроку термін введення в дію нових стандартів. За цей час в уряді повинні придумати, як бути далі з домашнім молоком.

 

«Молочка» ризикує стати лідером зростання цін в 2018 році

У той же час ціни на молоко останнім часом зовсім не радують українців. За даними директора Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексія Дорошенко, станом на 1 грудня 2017 року молочні продукти подорожчали на 26% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Серед лідерів зростання цін - сметана (+ 30%), м'який сир (+ 28%), а також молоко і вершкове масло (+ 25%). Зараз кілограм вершкового масла коштує в середньому 160 грн, м'якого сиру - 100 грн, сметани - 48 грн, молока - 18 грн за літр.

За останніми даними Держстату, «молочка» також виявилася серед продуктів з найшвидшим зростанням цін. Найбільше в порівнянні з груднем 2016 року подорожчали фрукти та м'ясо - 31,9% і 28,8% відповідно. А третє місце займає молоко, яке за рік стало дорожче на 18,3%. Компанію молочним продуктам склав хліб (+ 18%), за яким йдуть масло (+ 17,9%)
і сир (+ 17%).

Експерти кажуть, що молоко буде дорожчати і далі. Головна причина подорожчання - скорочення поголів'я великої рогатої худоби. Деякі експерти прогнозують, що «молочка» знову додасть у ціні вже на початку 2018 року. Якщо ж влітку питання з можливою забороною на продаж молока другого сорту вирішиться найбільш радикальним способом, то вартість молочних продуктів може різко злетіти.

Хоч як би розвивалися події, вже зараз зрозуміло, що «молочка» буде одним з лідерів зростання цін в наступному році, навіть якщо на ринку складеться сприятлива ситуація. Незважаючи на те, що уряд заклав до державного бюджету інфляцію на рівні 9%, шанси на те, що молочні продукти втримаються в цьому ціновому коридорі, виглядають вкрай низькими.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Битва агростартапів: найкращі проекти презентують у Києві

Ті, хто це вже зрозумів, забронювали собі найвигідніші ринкові ніші в агросекторі і запустили десятки успішних стартапів. Саме для цих людей у нас чудові новини.

 

15 лютого 2018 року інвестиційна платформа Startup.Network, HUB 4.0 і Платформа розвитку агробізнесу AgroTalks організовують 104-у Битву Стартапів, Агро.

 

Участь в Битві Стартапів БЕЗКОШТОВНА, але тільки для тих команд, які успішно пройдуть попередній відбір. Якщо Ви хочете спробувати свої сили в інвест-батлі, то на даному етапі Вам потрібно тільки лише зареєструвати Стартап, заповнити Анкету і чекати на результати від експертної ради Startup.Network.

 

104-та Битва Стартапів, Агро пройде в два етапи:

З 17.00 до 19.00 - панельна дискусія:

 

Успішні підприємці поділяться з молодими колегами своїм досвідом і накопиченими знаннями.

З 19.00 до 21.00 - презентації стартапів:

 

Перед експертною радою виступлять заздалегідь відібрані проекти. На презентацію одного стартапу буде відводитися 6 хвилин: перші 3 - безпосередньо на виступ автора і ще 3 на питання і зауваження експертів.

 

Переможцем стане проект, який набрав найбільшу кількість балів за результатами голосування журі.

 

Дата і час проведення Битви Стартапів: 15 лютого 2017 року, 17:00.

 

Місце проведення: м.Київ, Ярославський провулок, 1/3, HUB 4.0

 

Вхід для гостей безкоштовний за попередньою реєстрацією.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нардепи урегулювали питання індексації нормативно грошової оцінки земель

Зокрема, народними депутатами Олегом Кулінічем та Оксаною Продан було подано правки, що урегульовують питання індексації нормативно грошової оцінки земель на 2018 рік, повідомляє УКАБ.

За ухваленим рішенням, на наступний рік, НГО земель сільськогосподарського призначення не зміниться, оскільки коефіцієнт індексації, встановлено на рівні одиниці.

Крім того, відтепер, згідно доповнень до статті 12.3.3. Податкового Кодексу Державна фіскальна служба до 15 липня має публікувати затверджену на наступний рік нормативно-грошову оцінку земель на своєму офіційному веб-сайті , раніше за цією інформацією треба було звертатися до органів місцевої влади.    

При цьому платник податків звільняється від відповідальності, якщо у розміщеній на офіційному веб-сайті інформації, на основі якої він розраховував податкове зобов’язання, виявлено розбіжності між даними ДФС та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення розміру місцевих податків, зборів або НГО.

Нагадаємо, що НГО земель сільськогосподарського призначення  використовується аграріями для розрахунку податків, орендної плати та різного роду державних мит за операції із земельними ділянками.

«Такі правки у Податковий Кодекс є своєчасними, оскільки, з березня цього року вступила в дію нова Методика нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що актуалізувала дані оцінки земель, які діяли з 1995 року», - прокоментував Роман Граб, експерт із земельних питань Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Також бюджетом на 2018 рік, передбачено проведення загальнонаціональної нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що може суттєво вплинути на оцінку с/г земель на всій території України.

Довідка:

До березня 2017 року діяла Методика нормативно грошової оцінки земель  формула якої базувалася на даних оцінки земель 1995 року, яка щороку індексувалась. В свою чергу дані 1995 року базувалися на інформації 70-80-х років.

На початку 2017 року в дію вступила нова Методика нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка удосконалила формулу розрахунку додавши до розрахунку бал бонітету ґрунтів та актуалізувавши окремі дані, зокрема  показники рентного доходу, тим самим зробивши НГО земель сільськогосподарського призначення більш адекватною українським реаліям.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На продаж виставили кредити великого агрохолдингу

Про це повідомляється на сайті ФГВФО, пише Укрінформ.

"15 грудня відбудеться аукціон з продажу прав вимоги за кредитами юридичних осіб, що входять до складу одного з найпотужніших в Україні вертикально інтегрованих аграрних холдингів. Активи ПАТ «ВіЕйБі Банк» на торги виставляються з початковою ціною реалізації 198,15 млн грн", - йдеться у повідомленні.

Загальна заборгованість за кредитами на початок листопада цього року склала 1 504,26 млн грн. У забезпечення за договорами передано сільгосптехніку та основні засоби, що використовуються у поточній роботі позичальників.

Зокрема, у заставі банку – трактори John Deere (майже 200 одиниць), комбайни зернові, бурякозбиральні тощо. Передане у забезпечення за договорами рухоме майно територіально розміщується у Київській, Полтавській та Донецькій областях, а також – у м. Києві.

Одним лотом на торги виставлено права вимоги за п’ятьма кредитами. Усі позичальники – п’ять пов’язаних між собою компаній – займаються вирощуванням зернових, бобових та олійних культур і входять до складу одного з найпотужніших в Україні вертикально інтегрованих аграрних холдингів. Щодо однієї компанії порушено справу про банкрутство, решта позичальників ведуть господарську діяльність у сфері вирощування зернових, бобових і насіння олійних культур. Зареєстровані компанії у різних регіонах країни, зокрема у Київській, Херсонській, Сумській та Вінницькій областях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 продуктів, які додадуть у ціні до новорічного столу

Експерти підрахували, що цьогорічний святковий стіл зі скромним меню обійдеться пересічному українцю приблизно в 1,5 тис. грн. Варто очікувати підвищення цін на традиційні новорічні "смаколики", без яких важко уявити свято.

Про це пише ТСН.

Список продуктів "must have", які подорожчають, відкриває червона ікра. За 120 г делікатесу доведеться заплатити мінімум 196 грн. Зараз у магазинах ціни стартують від позначки в 125 грн.

На другому місці – м’ясні вироби. За 1 кг свинини під Новий рік проситимуть від 130 до 140 грн. До речі, ціни на м’ясо вже почали зростати, але на ринках ще є шанс відшукати свинину за 100 грн/кг. Курятину продаватимуть від 90 грн/кг. Наразі м’ясо цієї птиці ще можна знайти на 10 грн дешевше.

Далі в списку – солодощі. Порівняно з минулим роком цукерки подорожчали приблизно на 20 грн.

На четвертому місці списку – цитрусові, наприклад, найпопулярніші під Новий рік мандарини. Експерти прогнозують підвищення цін на 5-7% до свят.

Завершує перелік ігристе вино. Середня ціна однієї пляшки шампанського становитиме 100 грн до 31 грудня.

Крім цього, подорожчає й червона риба.

Високі ціни змусять людей економити й шукати дешевші варіанти. Але спеціалісти застерігають: низька вартість зовсім не означає хорошу якість. Краще відмовитися від якогось продукту або купити менше від запланованого. Також треба бути обережним із передноворічними акціями й купувати зі знижками тільки перевірені продукти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview