Що заважає українським фермерам кооперуватися

Таку думку висловив в інтерв’ю Kurkul.com.голова ФГ «Орач» Олег Бегмат.

На полях господарства вирощують кукурудзу, сою, соняшник, озиму пшеницю та горох та утримують 200 голів ВРХ нутрій, кролів та овець.

Власник господарства хотів би об’єднатися в кооператив та отримати вигоду від такої співпраці.

«Ментальність українського народу не дає нам можливості до зближення. Все-таки можна об’єднуватись, щоб зі знижкою купувати дизпаливо й масла, можна формувати партію продукції і потім продавати її дорожче, але на сьогодні це не відбувається. У холдингів це працює, у нас ні. Я працюю сам для себе, ні з ким із холдингів не співпрацюю», — розповів Олег Бегмат.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині фермер виявив 500-кілограмову авіабомбу

Про це інформує прес-центр Державної служби з надзвичайних ситуацій України, пише espreso.tv

Чоловік повідомив про небезпечну знахідку рятувальникам. Працівники піротехнічної групи виїхали на місце події і вилучили із землі 500-кілограмову фугасну авіаційну бомбу часів Другої світової війни.

Знищення відбулося в установленому порядку в спеціально відведеному для таких робіт місці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Херсонські фермери виростили дієтичну картоплю

Теґи: 

Херсонський фермер спільно з нідерландськими селекціонерами вивели сорт, який не тільки відрізняється хорошими смаковими якостями, але і має низьку калорійність.

Про це пише kherson.net.ua.

Такий продукт буде корисний не тільки тим, хто  стежить за фігурою, але і людям, що мають проблеми зі здоров'ям.

Картопля може стати порятунком для тих, хто хворіє на діабет.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські продукти дешевше європейських за рахунок більш дешевих інгредієнтів

Таку думку висловив директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише ГолосUA.

«Якщо ми подивимося німецьку продукцію, то там чітко вказано: молоко – такий-то відсоток, фрукти – такий-то. Чим далі ми йдемо на Схід, тим менше процентне співвідношення. У тій же Угорщині може бути зазначено, що до складу входить і молоко натуральне, і сухе молоко. Коли ми приходимо до вмісту наших продуктів, то там просто зазначено: українське молоко», - заявив експерт.

За його словами, вперше на цю проблему звернули увагу литовці, а це значить, що вона актуальна не тільки для України, але і для країн, що входять в Євросоюз.

При цьому Олексsй Дорошенко додав, що порівнювати ціни на один і той же продукт однієї і тієї ж торгової марки в Німеччині та Україні складно, оскільки значно різниться склад.

«Тому, коли ми говоримо, що деякі продукти в Україні дешевше, ми повинні розуміти, що вони дешевше за рахунок того, що вони містять більш дешеві інгредієнти», - підкреслив директор асоціації.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нейромережа на смартфоні змінить сільське господарство

Однак штучний інтелект здатний трансформувати і такі традиційні сфери, як сільське господарство. Wired пише про нову розробку, яка зробить більш ефективним вирощування однієї з найпоширеніших у світі сільськогосподарських культур, передає hightech.fm.

Про технології розповідається в статті, яка буде опублікована в науковому журналі Frontiers in Plant Science. Автори роботи створили програму на базі смартфона, яка може автоматично і практично зі стовідсотковою точністю виявляти хворі рослини маніоки -  найбільш широко вирощуваного коренеплоду на Землі. Самий вражаючий аспект цієї технології полягає в тому, що для роботи  нейронної мережі достатньо потужності смартфона. Дослідники відштовхувалися від нейромережі Inception v3 з TensorFlow, що належить Google бібліотеці машинного навчання з відкритим вихідним кодом. Більшості нейронних мереж потрібні сотні мільйонів параметрів, що виходить далеко за межі можливостей смартфонів, але для Inception v3 достатньо 25 мільйонів. Завдяки цьому нова програма не потребує доступу до великих обчислювальних потужностей.

Щоб навчити нейронну мережу розпізнавати певні об'єкти, потрібно продемонструвати їй мільйони зображень. Це займає багато часу, до того ж ніхто не володіє такою кількістю зображень уражених хворобою листя маніоки. На щастя, існує химерний трюк, званий трансферним навчанням: якщо навчити мережу розпізнавати певні типи об'єктів, то для формування навички розпізнавання інших їй буде потрібно набагато менше зображень.

Завдяки трансферному навчанню авторам дослідження виявилося достатньо «згодувати» мережі 2756 зображень листя маніоки з поля в Танзанії, після чого вони почали навчати її розпізнавати збиток від таких хвороб, як коричнева смугастість маніоки, вірус мозаїки маніоки і ураження кліщами. У підсумку програма навчилася ідентифікувати буру плямистість листя з 98%, а зараження червоними кліщами — з 96-відсотковою точністю.

Сільськогосподарські технології, засновані на штучному інтелекті, вже проходять етап тестування. Спеціальні алгоритми оцінюють схожість насіння, шукають шкідників і прогнозують погодні умови.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна істотно збільшила виробництво круп

Про це повідомляє «АПК-Інформ».

Зокрема, випуск гороху колотого у звітний період збільшився на 21% в порівнянні з показником за підсумками перших 8 місяців 2016 р. — до 52,2 тис. т, гречаної крупи — на 25%, до 31,4 тис. т, рису обрушеного та подрібненого — на 81%, до 3,6 тис. т, вівсяної крупи — в 2,1 рази, до 3,2 тис. т.

У той же час, значно скоротилося виробництво кукурудзяної — на 15%, до 35,7 тис. т і ячної — на 18%, до 5,4 тис. т — круп.

Відзначається, що в цілому в Україні за 8 місяців п. р. було вироблено 222,4 тис. т круп і пластівців всіх видів, що на 13% перевищило показник аналогічного періоду роком раніше.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview