Щоб залагодити наслідки торгової війни з Китаєм, уряд США виділить фермерам $15 млрд

Про це повідомляє Reuters, пише landlord.ua.

Глава Білого Дому підкреслив, що його адміністрація має зробити певні кроки, щоб поліпшити тяжку ситуацію, в якій перебувають американські фермери. Поки що Трамп озвучив лише суму – близько $15 млрд, не надавши подробиць про те, який саме пакет допомоги буде реалізовано.

Американські фермери, які є ключовим компонентом для Трампа, найбільше постраждали через торгову війну між США та Китаєм. Поставки до Китаю сої, яка становить найбільшу частку в сумарній вартості сільськогосподарського експорту в США, скоротилися до 16-річного мінімуму у 2018 р. А в понеділок ф’ючерси на сою США знизилися до найнижчого рівня за останні 10 років.

«З мільярдів доларів, які ми беремо (за тарифами на імпорт з Китаю), невелика частина суми буде спрямована для наших фермерів, тому що Китай буде відповідати, можливо, певною мірою, проти наших фермерів», – сказав президент США.

Китай уже заявив, що збільшить мита на низку товарів США, зокрема на заморожені овочі, все глибше занурюючись у торгову війну з Вашингтоном після попередження Трампа.

Минулого року Пекін підвищив тарифи на імпорт сільськогосподарських товарів США, включаючи сою, зерно сорго і свинину, – у відповідь на мита, встановлені США.

Хоча американські фермери багато в чому підтримували Трампа, багато хто з них закликав до завершення торговельного спору, який поглиблював борг фермерських господарств до найвищих рівнів за останнє десятиліття і погіршив умови кредитування сільського господарства у США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки в Україні фермерських господарств

В Україні станом на 1 травня 2019 р. зареєстровано 46143 фермерських господарства, що на 489 (1%) більше, ніж на початок року (45654).

Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише Аgroportal.ua.

За даними відомства в травні 2018 р. в Україні налічувалося 45350 фермерських господарств.

Довідка: за даними Асоціації тваринників України, кількість фермерських господарств в Україні у 2017 р. зросла на 2%, кооперативів — на 3%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кернел встановив абсолютний рекорд України з експорту шроту

Про це повідомляє прес-служба компанії "Кернел".

Рекордні 63 тис. тонн соняшникового шроту прийняло новітнє судно JY LAKE. Цей показник є абсолютним для українського експорту шроту. Зараз партія шроту прямує до Китаю.

Завантаження відбувалося у порту «МСП Ніка-Тера» з довантаженням на рейді Очакова. Судно JY LAKE, що прийняло рекордну за обсягом партію шроту компанії "Кернел", зійшло на воду лише цього року. Його вантажопідйомність складає 82 тис. тонн (DWT), довжина 229 м, ширина – 32,26 м.

Для компанії "Кернел" це вже третій абсолютний рекорд за останній рік. Попередній максимум складав 58 тис. тонн соняшникового шроту, які було відвантажено у грудні 2018 року на борт судна Nicos L.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кому належать землі сільгосппризначення в Україні

У той же час дослідження показали значні "сірі зони" в сфері права землеволодіння в Украіні, тому дуже складно точно встановити, кому фактично належать значні площі земель.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив радник глави МВС, експерт з аграрних питань Михайло Апостол.
 

"Компаніі і акціонери, які давно займаються купівлею земельних ділянок в Україні, знаходяться в різних країнах світу. Так, наприклад, 52 тысячі гектарів належать датській компанії «Trigon Agri». Ця компанія була створена в 2006 році на основі стартового капіталу фінськоі групи «High net worth individuals».

Компанія "United Farmers Holding Company», яка належить групі інвесторів із Саудовськоі Аравіі, контролює біля 50 тисяч гектарів українських земель, через посередництво компаній «Continental Farmers Group PLC». «AgroGeneration», власник 120 тисяч гектарів землі в Украіні, являється частиною французькоі корпораціі, причому 62 відсотка акцій знаходяться в управлінні інвестиційноі компаніі Техасу «SigmaBleyzer».

Американському пенсійному фонду NCH Capital належить 450 тисяч гектарів. Компанія розпочала свою діяльність ще в 1993 році. За останнє десятиліття вона систематично орендувала невеликі ділянки сг угідь (від 2 до 6 тисяч гектарів) по всій Україні, об'єднуючи їх в великі агрофірми. Ці договора аренди дають компаніі право викупу цих земель, після відміни мараторію на продаж землі", - зазначає Михайло Апостол.

Ще одна група компаній, керівництво яких здійснюють громадяни України, на базі комбінацій вітчизняних і іноземних інвестицій. Вони можуть бути інкорпорірувані в таких податкових гаванях, як Кіпр, Австрія і Люксембург.  Деякі з них управляются украінськими олігархами. Це може бути «UkrLandFarming» який контролює найбільший в країні земельний банк,"Мрія", "Агропросперіс" МХП....
І таких земель, які знаходяться під контролем великих агрохолдингів більше 7 мільйонів гектарів.
Разом з тим, скупка корпоративних прав продовжується надзвичайно швидкими темпами", - зауважує Михайло Апостол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Проблеми з кормами на кінних заводах ДП «Конярство України» відсутні

Для забезпечення подальшого ефективного функціонування підприємства, 10 травня у Мінагрополітики відбулася нарада під головуванням в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої.

Участь у нараді взяли заступник Міністра Володимир Топчій, в.о. керівника ДП «Конярство України» Олександр Войний, керівники філій ДП «Конярство України», представники Мінагрополітики.

Учасниками зустрічі було обговорено питання діяльності державного підприємства «Конярство України», у тому числі ситуація на філії «Дніпропетровський кінний завод № 65». За словами в. о. керівника ДП «Конярство України», проблема сталася у результаті форс-мажору та була швидко врегульована – необхідні корми завезено. Факт, що коні перебувають у доброму стані і загрози їх життю немає, підтверджений ветеринарами Держпродспоживслужби, які виїжджали на огляд коней заводу № 65.

Підприємство буде щомісячно інформувати Мінагрополітики щодо стану справ з обробітку землі та потреб у кормах на кожній філії.

За результатами наради, було доручено підготувати проект стратегічного плану розвитку ДП «Конярство України» на п’ять років, на основі якого відбуватиметься реформування підприємства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селяни не хочуть здавати молоко на заводи

В Україні незабаром помітно знизяться обсяги переробки молока. Причина – падіння по господарствах населення (-20% по категорії в першому кварталі), як наслідок – вперше за останні роки помітно скоротиться експорт в еквіваленті сирого молока. Про це розповів аналітик молочного ринку Максим Фастєєв, пише seeds.org.ua.

За його очікуваннями, частка надходження молока населення на переробку скоротиться до 25%. А ще 10 років тому було 50/50.

“Головна причина – падіння попиту (тут і в цілому про категорію, та про експортні ціни), що породило низьку закупівельну ціну безпосередньо у виробника (умовної “бабусі”)”, – каже експерт.

Переробники відмовилися або відмовляються від роботи з населенням через відсутність якості і бажання виробника (того ж населення) працювати над якістю, розповідає Фастєєв.

Існують складнощі в бух- і фінобліку, каже фахівець. “Тому останні роки робота йде переважно через посередників (СПД). В результаті вартість молока населення “на заводі” часто початку обходиться переробникам дорожче, ніж якісне молоко ферм.

Посередники, на відміну від населення, підходять до своєї справи як до бізнесу, тому не хочуть працювати за копійки.

Всі цінові ризики ланцюжка лягають на умовну “бабусю”, адже ті домогосподарства, які все-таки хочуть заробити, вже відмовилися від подібної моделі реалізації і працюють через інші канали – продають сировину на базарах самостійно, організовують “сімейні ферми”, відкривають крафтовую переробку і т. д.”, – зазначив Максим Фастєєв.

Також Фастєєв аналізує “плюси” та “мінуси” для галузі.

Серед мінусів – зниження пропозиції сировини для промислової переробки, зниження експорту, зниження фінансової підтримки з боку бізнесу сільського населення, ризики по галузевому балансу (зростання дефіциту в зимовий період), подорожчання ціни молочних товарів на полиці.

Плюси – це поліпшення якості сировини, що переробляється і, відповідно, якості молочної продукції на полиці; зниження волатильності в виробництві; можливе зростання закупівельної вартості молока сільгоспвиробників, тобто для інвестицій у великотоварне виробництво (за умови зростання споживчого попиту молочної продукції всередині країни); поступовий перехід на європейські вимоги до якості сировини не адміністративними шляхами, а ринковими.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview