Східну Україну в жовтні об’єднає Всесвітній день продовольства

У 2016 році в Харківському AGROPORT взяли участь понад 170 компаній з 13 країн та майже 7000 відвідувачів. У 2017 році заплановано участь майже 200 як українських, так і іноземних компаній та 8000 відвідувачів.
З кожним роком AGROPORT розширює свою географію та збільшує аудиторію прихильників. До цього року форум аграріїв відбувався у двох регіонах України східному і західному, а саме у Харкові та Львові, а з 2018 південний регіон також прийме AGROPORT у Херсоні.
Традиційним щорічним партнером AGROPORT виступає ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), яка в цьому році на заході планує підняття такого питання, як розвиток сільських територій, міграційні потоки та інвестиції в продовольчу безпеку.
В рамках виставки та конференцій, що відбудуться в жовтні в харківському аеропорті під гаслом Всесвітнього дня продовольства, заплановано обговорення проблеми переорієнтації вітчизняного агровиробника на нові ринки, перспективи безпечної логістики, питання трудової міграції та продовольчої безпеки, які також пов'язані з адаптацією сільського господарства до змін клімату. Слід зазначити, що саме Харківська область, на думку багатьох міжнародних та національних експертів, може стати хабом у цьому питанні, що консолідує учасників програми, та об’єднує загалом Східну Україну.
Учасники стратегічного форуму «World Food Day: Зовнішні та внутрішні ринки продовольства в Україні» зможуть долучитися до дискусії за участю профільного Міністерства, місцевої влади та представників агробізнесу, де буде проведений аналіз можливостей і бар’єрів в інфраструктурі внутрішніх ринків продовольства Східних регіонів України.
Друга дискусійна панель буде присвячена огляду внутрішніх ринків: молочної продукції, зерновим та олійним культурам, ринку овочів та фруктів.
Доступ до ринку для малих та середніх агровиробників шляхом розвитку ланцюжків доданої вартості, яка відбудеться 5 жовтня в рамках форуму, завершить перший день AGROPORT у Харкові.
Участь у форумі безкоштовна за попередньою реєстрацією на сайті: agroport.ua
Квоти на українську агропродукцію запрацюють вже в жовтні

Про це повідомляє заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська, пише ura-inform.com.
За словами Микольської, в Європарламенті вже прийняли рішення про запровадження квот. Сам акт набере чинності на початку жовтня, а тарифні квоти почнуть діяти вже з першого січня 2018 року. У список тарифних продуктів входять: зернові, пшеничні, молочні і м'ясні продукти. Заступник міністра впевнена, що це дасть великий поштовх для українських аграріїв, так як українська агропродукція на європейських ринках має хорошу конкурентоспроможність. Це стане додатковою мотивацією для зернових підприємств заробити більше. Такий крок з боку ЄС підтверджує той факт, що українська економіка поступово інтегрується в європейський ринок.
Нагадаємо, в Україні завершено збирання ранніх зернових і зернобобових культур на загальній площі 96 мільйонів гектарів. При цьому вже намолочено 37,3 мільйонів тонн зерна.
Як успішно запровадити точне землеробство

Їх розповів представник компанії Origin Enterprises Вінсент Джилінхем під час Дня поля LFM 4.0 «День агротехнологій» на базі ПрАТ «Агрофорт» (входитьдо МХП), передає AgroPolit.сom.
«Перша порада — починайте з ґрунтів, складайте їхню мапу «яскравості» (строкатості). Наразі таку карту ми вже створили на територію всієї Британії на замовлення уряду. Роздільна здатність зображення — 5 метрів. Починайте цифрову подорож із ґрунту», — говорить він.
Друга — формувати мапа типу ґрунтів: слід брати зразки різних ґрунтів на полях, які обробляє компанія. «Є поле, берете зразки, адже воно не може бути однорідним. Поле варіабельне і треба ним управляти», — пояснює експерт. За словами Джилінхема, взяті зразки дозволять підібрати максимально точно добрива для кожного поля. На думку експерта, для українських полів достатньо 5—6 зразків ґрунтів з одного поля.
Третя порада — порівняти мапу урожайності та яскравості ґрунтів.
Вінсент Джилінхем також розповів про технологію отримання рентгенологічного зображення полів для точного землеробства, якась сьогодні набуває все більшого поширення. «Радар працює на базі мікрохвиль. Це дозволяє уникати ризику туманності й поганої якості знімків, які робить супутник. Радар не бачить кольору, а лише структуру культури», — пояснює він.
Яка найпопулярніша риба в Україні
Це небагато, враховуючи, що європейці поглинають щороку по 20 кг. Причому 80% споживаної риби завозиться в Україну з-за кордону, решту 20% виловлюють всередині країни. Про це повідомив гендиректор асоціації "Українських імпортерів риби і морепродуктів" Дмитро Загуменний, пише Сегодня.
Серед майже 250 компаній-імпортерів 60% всього завезення контролює не більше десятка операторів.
За даними асоціації, за 7 місяців 2017 року було ввезено 166,5 тис. т риби на 253 млн. Це трохи більше, ніж за той же період минулого року: 163 тис. т на 245 млн.
На першому місці значиться оселедець, на яку традиційно припадає п'ята частина всіх обсягів завезення риби. На другому місці – хек з показником 17% імпорту.
Третє місце займає скумбрія (13%). Потім йдуть салака (10%) і лосось (6%).
Експерти прогнозують, що і без того низьке споживання риби в Україні продовжить падати. Як відзначають фахівці, імпортна риба українцям не по кишені, а вітчизняний продукт у магазинах продають рідко.
Соняшник перестав бути найрентабельнішою культурою

До збору приступило більшість виробників, пише landlord.ua.
«В нашому регіоні урожай соняшнику цьогоріч точно буде меншим, ніж торік. Останній дощ був в середині травня, в липні-серпні температура повітря трималася під 40 градусів. За мій досвід роботи в сільському господартсві такого ще не було», – розповів Landlord Дмитро Скорняков, генеральний директор Harveast.
Нині компанія збирає 17 ц/га. Розраховували на 10-15% більше.
Деякі аграрії отримують ще меншу врожайність. В Запорізькій області збирають найнижчий урожай за всю історію, в Херсонській за офіційною статистикою – 1,1 ц/га на круг.
Ще одна проблема – олійність насіння. Минулого року вона складала 48-49%. Цьогоріч 49% ніхто вже не очікує.
Переробники будуть конкурувати за урожай. Аграрії ж розраховують на ріст цін – хоча б на той відсоток, який вони недоотримали по збору.
При цьому соняшник для багатьох перестав бути найрентабельнішою культурою.
«У нас останні 2 роки соняшник займає 3-4 місце. Торік найрентабельнішою була сочевиця, в цьому році – теж», – додав Скорняков.
Днями Міністерство сільського господарства США знизило прогноз виробництва соняшнику в Україні на 0,5 млн тонн. Очікується, що врожайність складе 21,9 ц/га.
Еко-машина з буряку і льону підкорює дороги

Особливістю нового легкового авто під назвою «Lina» є те, що шасі, кузов і салон автомобіля виконані з натуральних матеріалів, а конкретніше... бурякового цукру і льону. До того ж (це напевно сподобається захисникам довкілля), нове авто — повністю розкладається мікроорганізмами, пише Зерно.
Еко-машина, сертифікована Netherlands Vehicle Authority, не тільки енергоефективна; новий автомобіль надійний і стабільний в роботі. Lina, яка важить всього 300 кілограмів, може перевозити до чотирьох осіб. Розробляючи екологічно чистий автомобіль, організація TU/ecomotive при Технологічному університеті Эйндхофена для шасі використовувала поєднання біокомпозіта і біопластика. Структура біопластика або PLA, що використовується в якості основного матеріалу, виготовлена з цукрових буряків на всі 100%. Основний матеріал покритий біокомпозитними листами, складеними на основі льону, який, як і буряк, вирощується в Нідерландах. З точки зору міцно-вагового співвідношення біокомпозит порівняємо з усім відомим скловолокном. Матеріалом для конструкції кузова послужив льон.
Lina буде використовувати перероблений акумулятор від Nova. Вихідна потужність автомобіля складає 8 кВт з використанням 2 двигунів постійного струму. Авто можна відкривати за допомогою смартфона, що дозволяє машині розпізнавати користувача і пристосовуватися до його особистих налаштувань, таким, як музичний плейлист або телефонні контакти.
Таким чином, у разі затребуваності даного проекту, вирощування сільгоспвиробниками буряків і льону знайде нові смисли.