Швейцарія може повністю заборонити використання пестицидів

Якщо швейцарці проголосують «за», це матиме значний вплив на світовий ринок, оскільки саме в Швейцарії знаходиться один з найбільших виробників пестицидів — компанія Syngenta.

Згідно з швейцарським законодавством, підписи будуть передані до Федеральної Ради. Протягом року, вимога про заборону пестицидів надійде до парламенту. За два роки, парламентарі мають організувати голосування, або висунути зустрічну пропозицію, яка також стане частиною референдуму.

Тема заборони агрохімікатів активно обговорюється чиновниками ЄС протягом останнього року. Не так давно, у Європі повністю заборонили використання неонікотиноїдів, широко поширеної групи інсектицидів.

Джерело: milkua.info

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи зможуть українці розпоряджатися землею після рішення міжнародного суду

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вчора прийняв гучне рішення по позову двох українців — він визнав, що чинний в Україні мораторій на продаж сільгоспземель порушує майнові права українцїв. «Суд постановив, що держава не встановила справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та майновими правами заявників», — сказано в рішенні суду.

Позивачами виступили два жителі західної України — мешканка Івано-Франківська Софія Зеленчук, 1947 року народження, і житель Тернополя Віктор Цицюра, 1939 року народження. Вони подали позови в ЄСПЛ ще в 2015 році. Суд компенсував двом заявникам по 3 тис. євро судових витрат, зазначивши, що зазвичай він не присуджує компенсацій позивачам. Спочатку позивачі просили 30 тис. євро компенсації морального збитку.

ЄСПЛ не скасував мораторій на продаж сільгоспземель — втім, зовнішня інституція і не могла прийняти таке рішення. Однак, він ухвалив, що українська влада повинна вжити законодавчих заходів, щоб забезпечити дотримання економічної справедливості стосовно власників сільськогосподарських угідь.

На сьогодні в Україні близько 6,9 млн власників паїв, які сумарно володіють близько 27 млн ​​га землі, яка потрапляє під мораторій. Ключовим фактором для ЄСПЛ у встановленні факту порушення прав заявників було те, що сама Україна послідовно ставила перед собою завдання вирішити питання покупки і продажу сільськогосподарських земель після створення ринкової інфраструктури. Влада періодично навіть встановлювала самі собі дедлайни для прийняття законодавства, необхідного для запуску ринку землі, але, незважаючи на це, мораторій, введений в 2002 році, кілька разів пролонгувався. «Це показало відсутність узгодженості з боку влади», — зазначено в рішенні ЄСПЛ.

У своєму рішенні Європейський суд вказав, що якщо Україна «проявить необгрунтовану затримку в прийнятті необхідних заходів, то грошові винагороди можуть стати виправданими».

Андрій Мартин, член Ради Асоціації «Земельна спілка України», вважає це попередженням для України: якщо держава не змінить стан речей з мораторієм, надалі компенсація позивачам може стати масовою. ЄСПЛ не встановлював конкретних термінів, протягом яких влада повинна вирішити проблему мораторію. По суті, законодавець сам встановив собі «дедлайн» — 1 січня 2019 року, адже саме до цієї дати, відповідно до перехідних положень Земельного кодексу України має бути прийнято законодавство про обіг сільгоспземель. «Якщо замість цього наш парламент в черговий раз брутально «продовжить» мораторій (що дуже ймовірно), це буде свідченням того, що Україна ігнорує рішення ЄСПЛ, а власники землі отримають підстави вимагати виплати компенсацій за порушення своїх прав», — сказав Мартин.

Представник громадської організації Easy Business Дмитро Ливч, який за запитом ЄСПЛ готував документ з уточненнями правової та економічної суті питання, звертає увагу, що вчорашнє рішення ЄСПЛ є прецедентом, і в рамках чинного прецедентного права, в разі подачі аналогічних позовів від українців їх справи можуть бути розглянуті швидше. У теорії, в ЄСПЛ з подібною скаргою може звернутися будь-який українець, який має у власності земельний пай. Але, як уточнює юрист адвокатської фірми Pragnum Ігор Бенько, обов’язкова умова — потрібно використовувати всі національні засоби правового захисту, тобто, пройти всі судові інстанції, де оскаржувати протиправність обмеження в праві розпоряджатися своїм майном. При цьому він зазначив, що в практиці ЄСПЛ можуть бути ситуації, коли рішення по однотипних справах приймаються пакетом.«При цьому суд чекає, поки набереться певна кількість скарг і тільки після цього виноситься остаточне рішення», — сказав він.

Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, вважає, що як держава не поквапитися з проведенням земельної реформи, то масові позови власників землі можуть створити значні проблеми для держбюджету. «В даному випадку Європейський суд визнав 3 тис. євро достатньою компенсацією, але це не означає, що так буде тривати і далі. Якщо держава не діятиме, то з великою часткою ймовірності суд може змінити свою позицію», — сказав він.


Джерело: agroinsider.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер з Черкащини продав господарство одразу двом покупцям

Про це пише kurkul.com.

Фермер Павло Голуб вирішив продати своє підприємство — ТОВ «Черкаси-Дніпро Агро». Покупцем став основний конкурент Павла Голуба  — ТОВ «Золоті Лани 2017», яке належить фермеру Володимиру Сотнику. Він погодився на покупку, але попросив місяць для того щоб зібрати необхідну суму, а саме 10 млн грн. В той же час, Павло Голуб вів перемовини з іншим бізнесменом, щодо продажу свого господарства за ті ж самі гроші.

Підписання угоди та передачу грошей Павло Голуб призначив обом покупцям на один день. Ввечері напередодні, Павло Голуб зателефонував обом покупцям та повідомив, що не може особисто бути присутнім в цей день в Черкасах і від його імені всі необхідні документи підпише представник з відповідним дорученням. І саме цьому представнику необхідно буде передати гроші.

Коли покупці прибули для інвентаризації щойно придбаного майна, Павло Голуб заявив, що не знає цих людей та викликав поліцію. Після цього фермер знову перереєстрував підприємство.

Доки триває слідство Павло Голуб залишається легальним власником підприємства і вважається потерпілою стороною. Про повернення 20 млн доки не йдеться.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посівна обійдеться аграріям у 116 мільярдів гривень

При цьому, станом на 18 травня фактично витрачено 87 млрд грн.

Про це заступник міністра повідомив на сторінці Facebook, пише superagronom.com.

Зокрема, уточнив він, на сьогодні посіяно 6,86 тис. га ярих культур або 93% від плану, що майже так само як і торік.

«Озима складова врожаю не викликає нарікань. В період перезимівлі загинуло всього 0,1% від засіяних площ. Ярі посіяли в оптимальні та близькі до оптимальних строки, погода змусила похвилюватись, але вчасно почались дощі, приводів очікувати суттєвого зниження врожаю у порівнянні з минулим роком, немає», — додав перший заступник міністра.

На думку Мартинюка, поки що основні показники в формулі майбутнього врожаю є позитивними, однак на результат ще може вплинути зміна погоди в першій половині червня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Хмельниччині будують першу в Україні ТЕС на біомасі

Про це повідомляє Урядовий портал.

 

Зазначається, що як біомасу буде використано відходи сільського та лісового господарства: в основному солому, кукурудзу та щепу.

Будівництво комплексу почалося ще у 2015 році. Вартість проекту – $9,6 млн. Кошти надав Світовий банк у кредит під 0,01 % річних.

Таким чином Кам’янець-Подільський стане не просто першим, а й третім у Європі та п’ятим у світі містом, яке використовуватиме цей сучасний метод виробництва тепла. За оцінками експертів, окупність проекту – 5 років.

“Крім цього, Кам’янець-Подільський стане взірцем для інших українських міст у питаннях зменшення залежності від традиційних енергоресурсів. Досвід встановлення такої станції на біомасі потрібно широко поширювати”, – прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У Держстаті порахували кількість техніки в агрогосподарствах

Про це повідомляє Державна служба статистики, пише landlord.ua.

Станом на 1 січня 2018 року в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення знаходилося 347 111 тракторів, 51 611 комбайнів, 193 809 сівалок, 336 646 плугів, 189 093 культиватори, 581 578 борон.

Роком раніше у всіх господарствах налічувалося 339 829 тракторів, 52 714 комбайнів, 165 961 сівалка, 333 599 плугів, 183 722 культиватори, 570 675 борон.

Найбільша кількість тракторів станом на 1 січня 2018 року знаходилась в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення в Полтавській області — 9 963, борон – у Вінницькій (20 431), зернозбиральних комбайнів, плугів, культиваторів та сівалок — в Кіровоградській (відповідно 2 038, 4 669, 6 716 та 5 764 одиниці).

Найкраща динаміка зафіксована у фермерських господарствах, де кількість тракторів збільшилася на 5,8% до 37 248, зернозбиральних комбайнів – на 6% до 9 093, сівалок – на 7,7% до 21 149, плугів – на 8,1% до 16 074, культиваторів – на 6,7% до 21 477, борон – на 4% до 34 575.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview