Сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій

Механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі, який Кабінет міністрів України затвердив 7 лютого, сприятиме її подальшій тінізації, оскільки, згідно з новими програмами розподілу коштів, сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їх витрати.

Як зазначає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», згідно з якою виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство розробило механізм розподілу держпідтримки таким чином, що чиновники зможуть на власний розсуд обирати отримувачів дотацій.

«Програма «квазіакумуляції ПДВ» не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом, а це практично всі середні і малі господарства, дотацію майже не отримували. ВАР розробила проект нового порядку розподілу коштів, з урахуванням допущених помилок. Наші пропозиції були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат», - зазначив Денис Марчук.

Більше того, в цьому році уряд практично усунув профільні асоціації від обговорення порядку розподілу державної підтримки, що обурило учасників ринку та викликало ряд запитань.

«Якщо запропонована програма розподілу коштів і справді така чесна та справедлива, як запевняє Мінагропрод, чому уряд відмовився від діалогу з аграрними асоціаціями? Ми не збираємось мовчати. Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об'єднання "Аграрна Рада". Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6-7 березня у ВЦ «КиївЕкспоПлаза». Запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб», - додав експерт.

На переконання ВАР, передбачений на 2018 рік механізм державної підтримки сільгоспвиробників буде неефективним. Найбільші побоювання в експертів викликає програма здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, на фінансування якої в цьому році передбачено 2,5 млрд грн. Справа в тому, що на сьогодні більшість тваринників в Україні знаходяться практично на грані виживання через низьку рентабельність виробництва. І тому основні сили фермерів направлені на утримання діючих комплексів та збереження існуючого поголів’я, і аж ніяк не на розширення. А тому першочерговою задачею держави мала бути фінансова підтримка тваринників та відшкодування їх витрат внаслідок втрати спецрежиму ПДВ, а не направлення такої значної суми на статтю видатків, половина якої зрештою так і залишиться в бюджеті.

Більше того, основними отримувачами дотацій за цією програмою, як і минулоріч, стануть птахівники, які і без підтримки з боку держави мають надзвичайно рентабельний бізнес і, на відміну від інших напрямків тваринництва, можуть інвестувати значні суми в розширення виробництва.

Іншою сумнівною ініціативою уряду є розширення програми часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено - менше половини.

Додатково 1 млрд грн уряд направив на програму підтримки фермерських господарств і кооперативів. Однак на практиці ця ініціатива також може не спрацювати.

«Фермерів необхідно стимулювати до об’єднання, оскільки кооперація є дієвим інструментом для збільшення ефективності і прибутковості виробників. Однак важливо розуміти, що фермер по своїй суті – індивідуаліст. А більша частина з виділеного 1 млрд грн буде спрямована саме на фінансування кооперативів. Популяризація кооперативного руху – дуже важлива мета, але одного року замало для того, щоб наша держава зробила значний прогрес в цьому напрямку. Тому велика частина коштів за даною програмою також не буде використана», - сказав Денис Марчук.

Крім того, уряд планує направити ще 1,5 млрд грн на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ, а 300 млн грн – на підтримку садівництва та виноградарства. Але і ці програми породжують більше запитань, ніж відповідей, основне з яких: хто відповідатиме за розподіл коштів та вирішуватиме, до чиїх рук буде направлена дотація?

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн у 2017 році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії закликали не фінансувати «Кернел»

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені національних аграрних асоціацій звернулася з відкритим листом до Європейського Банку Реконструкції та Розвитку в Україні та Міжнародної Фінансової Корпорації щодо лобізму бізнес-інтересів з використанням політичного впливу окремих українських компаній.

У листі, зокрема, йдеться, що правки до Податкового кодексу України, ухвалені Верховної Радою України наприкінці грудня минулого року, які скасовують бюджетне відшкодування ПДВ при експорті технічних культур, а саме сої з 01.09.2018 року та ріпаку з 01.01.2021 року до Податкового Кодексу України, вказують на грубий лобізм бізнес-інтересів переробників олійних культур. Так, членом Комітету Верховної Ради, що є профільним з питань оподаткування, є народний депутат Віталій Хомутиннік, що є власником близько 6% акцій найбільшого в світі виробника і експортера соняшникової олії - компанії «Кернел».

Додатковим підтвердженням ціленаправленого лобізму інтересів окремих компаній-переробників є також те, що норми про скасування відшкодування ПДВ не були представлені до широкого обговорення із бізнесом та громадськістю та не було здійснено жодних консультацій з аграрним сектором щодо доцільності таких заходів стимулювання внутрішньої переробки продукції. Ініціатива виникла без жодних додаткових заходів для стимулювання внутрішньої переробки цієї продукції.

Подібні дії створюють значний конфлікт інтересів та суперечать принципам міжнародних фінансових інституцій, які пропагують чесну конкуренцію, прозорість та демократію, а також неприйняття корупції.

Асоціації просять ЄБРР та МФК взяти цю інформацію до уваги під час ухвалення рішень щодо надання фінансування та інших форм співпраці з переробниками олійних культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Директор ДП «Агроспецсервіс» відбувся умовним терміном за отриманя хабара у $40 тисяч

Про це повідомляє «Наші гроші».

За даними слідства, у липні 2014 року Савчук у якості в. о. генерального директора ДП «Агроспецсервіс» зустрівся з представником ПП «Фортуна Агро» у готелі, де підписав заздалегідь підготовлений договір оренди на 904,6 га, які перебувають у постійному користуванні ДП «Агроспецсервіс» і знаходяться у Хмельницькій області. А натомість отримав $40 тис. (476 тис. грн) неправомірної вигоди. За даними слідства, спочатку Савчук вимагав $100 тис., а потім зменшив суму до $40 тис.

Савчук був затриманий при виході з готелю. У суді він не заперечував отримання коштів, але не визнав себе винним у вимаганні хабара. Савчук вказав на те, що він був призначений, але так і не приступив до виконання обов’язків гендиректора «Агроспецсервісу». Відтак, Савчук зазначив, що обманював представника «Фортуна Агро», адже повноважень підписувати угоду в нього не було.

Савчук розповів суду, що у березні 2013 року, дізнавшись про вакантну посаду гендиректора ДП, він прийшов до Мінагрополітики з приводу працевлаштування. Після проведення співбесіди йому запропонували написати заяву на ім’я міністра Миколи Присяжнюка. Без проведення конкурсу, у квітні того ж року Савчуку зателефонували і запросили до міністерства, де показали наказ Мінагрополітики №83-п від 05 квітня 2013 року про призначення його виконуючим обов’язки генерального директора ДП «Агроспецсеровіс».

При цьому, як встановив суд, Савчук не був проінформований про посадові обов’язки, які повинен був виконувати, у нього не було робочого місця, печатку ДП він замовив за власні кошти — нею він і скріпив договір з ПП «Фортуна Агро».

Суд перекваліфікував інкриміновані слідством дії Савчука з ч.4 ст. 368 КК (отримання неправомірної вигоди) на ч.4 ст.190 КК (шахрайство). Суд дійшов висновку, що він фактично не виконував жодних обов’язків гендиректора ДП «Агроспецсервіс», та жодного разу не отримав зарплати там, що не було спростовано столичною прокуратурою.

Водночас, захист Савчука надав суду рішення Шевченківського райсуду Києва від 22 квітня 2016 року, яким були визнані незаконними дії Мінагрополітики щодо видачі наказу про призначення Савчука.

Суд визнав щире каяття Савчука як пом’якшуючі обставини, його перше притягнення до кримінальної відповідальності та позитивні характеристики, і призначив йому умовне позбавлення волі без конфіскації майна.

Джерело: agravery.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштуватиме цьогоріч весняна посівна (інфографіка)

Весняно-польові роботи аграріям навесні 2017 року коштували 103 млрд грн, пише УКАБ.

Основними причинами подорожчання посівної є підвищення цін на основні виробничі ресурси, зростання витрат на оренду землі та інфляція національної валюти. Найбільше серед виробничих ресурсів зросли загальні витрати на добрива +33%, паливно-мастильні матеріали +29 та насіння +17%.

Основу весняної посівної складатимуть чотири культури, на які припадає 92% всіх витрат. На соняшник буде витрачено 46 млрд грн, на кукурудзу 42 млрд грн, на сою 19 млрд грн і 10 млрд грн на ярий ячмінь.

Нагадаємо, восени 2017 року під озимими культурами було засіяно 7,8 млн га, з них 5,9 млн га зайняла озима пшениця, 0,9 млн га – озимий ріпак, 0,8 млн га – озимий ячмінь та майже 0,2 млн га озиме жита. «Цьогорічна зима наразі є сприятливою для перезимівлі озимих культур, відсоток втрат на даний момент оцінюється як один із мінімальних за останні роки, тому великого відсотку перевівання озимини наразі не прогнозується», – зазначив Петро Лахай, аналітик аграрних ринків Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Податківці заблокували роботу одної з найбільших цукрових компаній

Компанії донарахували 16,4 млн грн податку на прибуток, відкрито кримінальне провадження. А комерційного директора повідомлено про підозру за фактом вчинення злочину. Про це говориться в повідомленні громадського об’єднання «Бізнес-Варта», до якого виробник цукру звернувся за допомогою, пише agroday.com.ua.

У заяві компанії зазначається, що фіскали не врахували всіх обставин. Зокрема, так звані «фіктивні контрагенти» на час співпраці з цукровиками, та й на момент перевірки з боку податкових органів, були офіційно зареєстровані як діючі суб’єкти господарювання, а чинне законодавство не передбачає для платника податку обов’язку чи можливості контролювати його діяльність.
Жодного доказу від фіскалів щодо фіктивності «Радехівський цукор» так і не отримав. Натомість компанії інкримінують ухилення від сплати податків та блокують її роботу.

«Слідчі розсилають іншим контрагентам листи, де повідомляють як доведений факт про «злочини», вчинені цукровиками. Всі рахунки підприємства заблоковані», — зазначається в повідомленні.

При цьому «Радехівський цукор» акцентує, що простіше було б сплатити суму нарахованого фіктивного боргу, аніж брати участь у судовій тяганині, допитах слідчих та псувати свою репутацію.

Нагадаємо, що один із засновників «Радехівського цукру» — німецька група Pfeifer&Langen. Крім українських заводів група володіє підприємствами в Польщі, Італії, Румунії, Чехії, Хорватії та Угорщині. Виробничі потужності «Радехівського цукру» складають 400 тис. тонн цукру на рік, що робить компанію однією з найбільших в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Агрокомпанія нардепа купує дві агрофірми

Компанії входять в агрогрупу "Пан Курчак", пише Бізнес.Цензор.

За даними Антимонопольного комітету, "Зоря" подала заявки на придбання частки в статутних капіталах підприємств, що забезпечує перевищення 50% голосів у їх органах управління.

ГК Vitagro консолідує агрокомпанії в Хмельницькій, Рівненській та Тернопільській областях. Займається виробництвом і переробкою сільгоспкультур, в тому числі фруктів і овочів, молочним тваринництвом. Земельний банк Vitagro - 60 тис. га. Власником компанії є депутат Верховної Ради з фракції "Воля народу" Сергій Лабазюк, гендиректор - Петро Лабазюк.
Власником агропромислової групи "Пан Курчак" є інший нардеп з "Волі народу" Сергій Мартиняк. Холдинг займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом комбікормів, розведенням бройлерів і свиней, переробкою м'яса.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview