174499

Сільське господарство дедалі більше скидається на захопливу комп’ютерну гру

Сьогодні у світі вже активно обговорюють перспективи так званого агробізнесу 4.0., пише газета "Експрес".

"Є поняття “четверта промислова революція” (за аналогією до першої промислової революції), - розповідає Олексій Жмеренецький, аналітик, ініціатор проекту "Хартія Майбутнього". -- Тобто сьогодні ми живемо в період індустрії 4.0 - це не просто ІТ, а симбіоз цифрових технологій, робототехніки та біологічних процесів в усіх галузях".

"Є два основні тренди в сільському господарстві, які реалізовано в Україні приблизно на 10% агропідприємств, - каже Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". - Перший - максимальна заміна всіх процесів на алгоритми, автоматику. За людиною залишиться прийняття стратегічних рішень. Ось якщо раніше все трималося на агрономі, який повинен був оглянути поле, рослини і прийняти певне рішення, то тепер це за нього робить дрон, який облітає поля. Тобто другий тренд - робота з великими базами даних. Йдеться про сигнали від різноманітних датчиків та систем. Наприклад, про хімічний склад грунту в різних частинах поля, силу вітру, інтенсивність сонця, вологість грунту і повітря. Також у базу вносять перелік усіх операцій, зроблених на кожній ділянці полів, статистику щодо паразитів і хвороб рослин, відеозйомку з дронів. Усі ці дані збирають в реальному режимі часу, накопичують і обробляють з використанням спеціальних алгоритмів. У результаті фермер дістає конкретні рекомендації щодо застосування техніки, добрив, пестицидів, якості роботи персоналу, плану робіт, оцінки врожаю, оптимальних цін для укладення контрактів тощо.

"Цифровий агробізнес - це компактні автономні фабрики з вироблення їжі та її складових. Такі ферми сьогодні вже тестують для застосування під час колонізації Марса і Місяця та для посушливих регіонів Африки. А ви зможете встановити в себе на подвір’ї герметичний куб, який живиться від сонячних батарей і де штучно відтворено вся екосистему. Ви заливаєте туди воду, додаєте мінерали, а дістаєте - харчі. З другого боку, сьогодні розвивається безпосередній синтез поживних речовин із сотень елементів. Наприклад, порошок Soilent нині дуже популярний у славнозвісній Кремнієвій долині. Ви розводите його водою, п’єте декілька разів на день - і взагалі не потребуєте будь-якої звичайної їжі!", - зазначає Олексій Жмеренецький

"Щодо тваринництва, то тут велика імовірність переходу людства на споживання штучного протеїну. Відтак потреба у тваринницьких комплексах може взагалі відпасти. Якщо ж говорити про садівництво, то тут виникнуть багатоповерхові закриті екосистеми-комплекси біля великих міст-агломератів, щоб витрачати мінімум ресурсів і зусиль на доставляння. Тобто рослини вирощуватимуть без землі, скажімо, на крапельному зрошуванні (цю технологію вже застосовують), за допомогою тампонів тощо", - додає Тарас Висоцький

За словами експертів, світовим лідером інновацій в агросфері є Нідерланди, де врожайність у 7 разів вища, ніж в Україні, а у деяких провінціях автономні теплиці займають 80% усіх сільськогосподарських земель. Також це Ізраїль та Японія.

У Японії можна побачити мегаферму, яка має 25 тисяч кв. м. Але для її роботи потрібно на 40% менше енергії, ніж на звичайній, а також у рази менше добрив і води.

У Голландії будують вертикальну ферму заввишки як дев'ятиповерховий будинок, яка вироблятиме продукцію цілодобово, а врожай мегаферм збиратиметься та перероблятиметься автоматично - або як поживні речовини, або як готова їжа.
 

Садівники додатково отримають 224 млн гривень від держави (Інфографіка)

Відповідні зміни внесені до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124 “Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників”.

До прийняття рішення, видатки за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” складали 75,0 млн гривень. Від сьогодні на реалізацію цієї програми загалом виділено 299,3 млн гривень, що у 4 рази більше ніж до прийняття змін.

Виділення таких асигнувань дозволить повністю розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою, яка становить 231,8 млн гривень, а залишки – направити на державне стимулювання створення нових насаджень та розвиток галузевої інфраструктури.

Довідково:

За оперативною інформацією структурних підрозділів агропромислового розвитку облдержадміністрацій, суб’єктами господарювання різних форм власності заплановано здійснити закладення багаторічних культур у 2017 році на площі 5282,9 га.

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Юрій Косюк озвучив три пріоритети у розвитку МХП

Про це під час Київського Міжнародного економічного форуму розповів власник компанії Юрій Косюк, пише agropolit.com.

«Агросектор – площадка для розвитку ІТ-індустрії, бо є великі кейси, розумні люди, яким можна продавати нові ідеї. Ми зі свого боку  скрізь, де працюємо, відкриваємо різні «інкубатори», де можна реалізовувати нові цікаві ІТ-бізнес ідеї. Я хочу, щоб МХП став бізнес-інкубатором, де люди,  якщо хочуть створити щось сучасне, прогресивне нове, могли це зробити. Ми відкриті, і ви можете прийти та спробувати втілити такі проекти та створити продукти і якщо вони нам підійдуть, то можемо купити. У нас є для цього люди, гроші і апетит», – каже він.

Щодо земельного банку він заперечив інформацію про те, що МХП буде ганятися по ринку з великим бажання наростити обсяги. Хоча раніше повідомлялося, що компанія збльшить зембанк протягом трьох років до 500 тис га.

"Світ змінюється і ми з ним. Раніше говорили про земельний банк, а тепер – про ефективність. Ми не будемо бігти зламуючи голову туди, де всі біжать. Якщо вигідніше буде інвестувати у зелену енергетику, то ми будемо це робити і йти саме туди. Ми кажемо про те, що нас інтерес визначається дохідністю на інвестицію. Збільшення зембанку – сьогодні менше інвестприваблива і це питання №3 для нас. Воно не стоїть сильно на першому місці", – каже він

 

Експерти назвали головні проблеми земельної реформи в Україні

Таку думку висловив експерт аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace Балаш Ярабік у своєму Twitter, коментуючи новину про плани Мінагрополітики та продовольства використати технологію блокчейн для управління земельним кадастром, пише ukrainian.voanews.com

"Викликом перед земельною реформою в Україні є питання кадастру, а також питання, як переконати громадян, що у випадку земельної реформи не повториться приватизація в стилі 90-х років", - відзначив Балаш Ярабік.

Світові експерти наголошують на тому, що проведення Україною земельної реформи є важливим елементом програми допомоги МВФ.

"Земельна реформа залишається важливим елементом програми. Ми домовилися, що потрібно більше часу, щоб прийняти правильне рішення щодо цієї важливої теми. Протягом останньої чверті століття я чую від різних політиків, що земельна реформа в Україні неможлива. Це правда, що така реформа вимагає часу і що переваги від неї відчуваються з часом. Але це не повинно тривати 25 років!", - підкреслює перший заступник голови МВФ Девід Ліптон в інтерв’ю українським журналістам.

Окремі оглядачі відзначають, що відсутність земельної реформи обмежує бізнес свободу її громадян. Так, наприклад, охарактеризував поточну ситуацію із земельною реформою та правом власності на землю в державі Браян Меффорд, американський бізнес та політ-консультант, який працює в Україні.

"Візьмемо ситуацію фермера з Черкас, чи Кіровограда, який має 100 га землі. Якби наш умовний фермер був у США, він зміг би у банку просити про позику на час збору врожаю під заставу цієї землі. В Україні це неможливо. Земля не може виступати заставою", - відзначив він.

 

Заступник міністра АПК не згоден з існуючим механізмом дотацій

У коментарі виданню Kurkul.com. Віктор Шеремета повідомив своє ставлення до фінансування агросектору на 2018 р. у розмірі 6,3млрд грн.

«Для існування достатньо, та для великого розвитку — мало», — зазначив заступник міністра.

Також він висловився на іншу фінансову тему. На його думку спецрежим та дотації це різні речі, які не є взаємозамінними.

«Тема дотацій — складна й неоднозначна. Нею спробували замінити спеціальний режим, однак, на мій погляд, не дуже вдало. З одного боку, все чесно й прозоро — гроші отримує той, хто сплачує податки. Однак із другого, для того, щоб отримати дотацію, потрібно не лише вчасно подати пакет документів, а й сплатити досить великі податки. В іншому випадку повернені кошти будуть мізерними», — наголосив Віктор Шеремета.

Він не згоден з існуючим механізмом дотацій. За його словами, цей механізм потрібно або змінити або допрацювати.

«Однак, зауважу, що вирішення цього питання залежить не лише від мене, а й від депутатів. Якби я мав право щось змінювати, то зробив би так, як роблять у всьому світі — запровадив спрощену систему оподаткування для малих та середніх фермерських господарств. Адже через непродуманий механізм розподілу бюджетних дотацій, багато малих господарств пішли у «тінь», — зауважив Віктор Шеремета.

 

У Херсонській області побудують равликову ферму

Нова ферма є соціальним проектом асоціації "Равлик України" та ряду інвесторів. Про це пише delo.ua.

Передбачається, що на фермі будуть працювати вимушено-переміщені особи. "Соціальна складова проекту — безкоштовне навчання вимушено-переміщених осіб для всієї Херсонської області равлиководству. Надання їм "стартового" маточного стада для створення власної равликової ферми і організації сімейного бізнесу і збут готової продукції", — йдеться в повідомленні.


Крім того, на фермі будуть виробляти равликову ікру і слиз равликів.

У 2016 році Україна експортувала рекордні 347 тонн равликів. Промислово щорічно виробляється до 2 тонн равликів, які реалізуються всередині країни.

Українських молюсків купують поки тільки дві країни — Румунія (25%) і Литва (75%).

Вітчизняні равлики завозяться як сировину, вартість яких в 5 разів менше готових продуктів. Середня ціна кілограма продукції становить $1. В зазначені країни продукція потрапляє охолодженою, обробляється і знову відправляється на експорт, але вже за ціною в середньому $6,5 кг з Румунії і $5,5 кг з Литви.

Кінцевими країнами-споживачами наших молюсків в основному є Франція, Угорщина, Італія та Польща.