186395

Сільське господарство дедалі більше скидається на захопливу комп’ютерну гру

Сьогодні у світі вже активно обговорюють перспективи так званого агробізнесу 4.0., пише газета "Експрес".

"Є поняття “четверта промислова революція” (за аналогією до першої промислової революції), - розповідає Олексій Жмеренецький, аналітик, ініціатор проекту "Хартія Майбутнього". -- Тобто сьогодні ми живемо в період індустрії 4.0 - це не просто ІТ, а симбіоз цифрових технологій, робототехніки та біологічних процесів в усіх галузях".

"Є два основні тренди в сільському господарстві, які реалізовано в Україні приблизно на 10% агропідприємств, - каже Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". - Перший - максимальна заміна всіх процесів на алгоритми, автоматику. За людиною залишиться прийняття стратегічних рішень. Ось якщо раніше все трималося на агрономі, який повинен був оглянути поле, рослини і прийняти певне рішення, то тепер це за нього робить дрон, який облітає поля. Тобто другий тренд - робота з великими базами даних. Йдеться про сигнали від різноманітних датчиків та систем. Наприклад, про хімічний склад грунту в різних частинах поля, силу вітру, інтенсивність сонця, вологість грунту і повітря. Також у базу вносять перелік усіх операцій, зроблених на кожній ділянці полів, статистику щодо паразитів і хвороб рослин, відеозйомку з дронів. Усі ці дані збирають в реальному режимі часу, накопичують і обробляють з використанням спеціальних алгоритмів. У результаті фермер дістає конкретні рекомендації щодо застосування техніки, добрив, пестицидів, якості роботи персоналу, плану робіт, оцінки врожаю, оптимальних цін для укладення контрактів тощо.

"Цифровий агробізнес - це компактні автономні фабрики з вироблення їжі та її складових. Такі ферми сьогодні вже тестують для застосування під час колонізації Марса і Місяця та для посушливих регіонів Африки. А ви зможете встановити в себе на подвір’ї герметичний куб, який живиться від сонячних батарей і де штучно відтворено вся екосистему. Ви заливаєте туди воду, додаєте мінерали, а дістаєте - харчі. З другого боку, сьогодні розвивається безпосередній синтез поживних речовин із сотень елементів. Наприклад, порошок Soilent нині дуже популярний у славнозвісній Кремнієвій долині. Ви розводите його водою, п’єте декілька разів на день - і взагалі не потребуєте будь-якої звичайної їжі!", - зазначає Олексій Жмеренецький

"Щодо тваринництва, то тут велика імовірність переходу людства на споживання штучного протеїну. Відтак потреба у тваринницьких комплексах може взагалі відпасти. Якщо ж говорити про садівництво, то тут виникнуть багатоповерхові закриті екосистеми-комплекси біля великих міст-агломератів, щоб витрачати мінімум ресурсів і зусиль на доставляння. Тобто рослини вирощуватимуть без землі, скажімо, на крапельному зрошуванні (цю технологію вже застосовують), за допомогою тампонів тощо", - додає Тарас Висоцький

За словами експертів, світовим лідером інновацій в агросфері є Нідерланди, де врожайність у 7 разів вища, ніж в Україні, а у деяких провінціях автономні теплиці займають 80% усіх сільськогосподарських земель. Також це Ізраїль та Японія.

У Японії можна побачити мегаферму, яка має 25 тисяч кв. м. Але для її роботи потрібно на 40% менше енергії, ніж на звичайній, а також у рази менше добрив і води.

У Голландії будують вертикальну ферму заввишки як дев'ятиповерховий будинок, яка вироблятиме продукцію цілодобово, а врожай мегаферм збиратиметься та перероблятиметься автоматично - або як поживні речовини, або як готова їжа.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Садівники додатково отримають 224 млн гривень від держави (Інфографіка)

Відповідні зміни внесені до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124 “Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників”.

До прийняття рішення, видатки за бюджетною програмою 2801350 “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” складали 75,0 млн гривень. Від сьогодні на реалізацію цієї програми загалом виділено 299,3 млн гривень, що у 4 рази більше ніж до прийняття змін.

Виділення таких асигнувань дозволить повністю розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою, яка становить 231,8 млн гривень, а залишки – направити на державне стимулювання створення нових насаджень та розвиток галузевої інфраструктури.

Довідково:

За оперативною інформацією структурних підрозділів агропромислового розвитку облдержадміністрацій, суб’єктами господарювання різних форм власності заплановано здійснити закладення багаторічних культур у 2017 році на площі 5282,9 га.

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.


Юрій Косюк озвучив три пріоритети у розвитку МХП

Про це під час Київського Міжнародного економічного форуму розповів власник компанії Юрій Косюк, пише agropolit.com.

«Агросектор – площадка для розвитку ІТ-індустрії, бо є великі кейси, розумні люди, яким можна продавати нові ідеї. Ми зі свого боку  скрізь, де працюємо, відкриваємо різні «інкубатори», де можна реалізовувати нові цікаві ІТ-бізнес ідеї. Я хочу, щоб МХП став бізнес-інкубатором, де люди,  якщо хочуть створити щось сучасне, прогресивне нове, могли це зробити. Ми відкриті, і ви можете прийти та спробувати втілити такі проекти та створити продукти і якщо вони нам підійдуть, то можемо купити. У нас є для цього люди, гроші і апетит», – каже він.

Щодо земельного банку він заперечив інформацію про те, що МХП буде ганятися по ринку з великим бажання наростити обсяги. Хоча раніше повідомлялося, що компанія збльшить зембанк протягом трьох років до 500 тис га.

"Світ змінюється і ми з ним. Раніше говорили про земельний банк, а тепер – про ефективність. Ми не будемо бігти зламуючи голову туди, де всі біжать. Якщо вигідніше буде інвестувати у зелену енергетику, то ми будемо це робити і йти саме туди. Ми кажемо про те, що нас інтерес визначається дохідністю на інвестицію. Збільшення зембанку – сьогодні менше інвестприваблива і це питання №3 для нас. Воно не стоїть сильно на першому місці", – каже він

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Експерти назвали головні проблеми земельної реформи в Україні

Таку думку висловив експерт аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace Балаш Ярабік у своєму Twitter, коментуючи новину про плани Мінагрополітики та продовольства використати технологію блокчейн для управління земельним кадастром, пише ukrainian.voanews.com

"Викликом перед земельною реформою в Україні є питання кадастру, а також питання, як переконати громадян, що у випадку земельної реформи не повториться приватизація в стилі 90-х років", - відзначив Балаш Ярабік.

Світові експерти наголошують на тому, що проведення Україною земельної реформи є важливим елементом програми допомоги МВФ.

"Земельна реформа залишається важливим елементом програми. Ми домовилися, що потрібно більше часу, щоб прийняти правильне рішення щодо цієї важливої теми. Протягом останньої чверті століття я чую від різних політиків, що земельна реформа в Україні неможлива. Це правда, що така реформа вимагає часу і що переваги від неї відчуваються з часом. Але це не повинно тривати 25 років!", - підкреслює перший заступник голови МВФ Девід Ліптон в інтерв’ю українським журналістам.

Окремі оглядачі відзначають, що відсутність земельної реформи обмежує бізнес свободу її громадян. Так, наприклад, охарактеризував поточну ситуацію із земельною реформою та правом власності на землю в державі Браян Меффорд, американський бізнес та політ-консультант, який працює в Україні.

"Візьмемо ситуацію фермера з Черкас, чи Кіровограда, який має 100 га землі. Якби наш умовний фермер був у США, він зміг би у банку просити про позику на час збору врожаю під заставу цієї землі. В Україні це неможливо. Земля не може виступати заставою", - відзначив він.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Заступник міністра АПК не згоден з існуючим механізмом дотацій

У коментарі виданню Kurkul.com. Віктор Шеремета повідомив своє ставлення до фінансування агросектору на 2018 р. у розмірі 6,3млрд грн.

«Для існування достатньо, та для великого розвитку — мало», — зазначив заступник міністра.

Також він висловився на іншу фінансову тему. На його думку спецрежим та дотації це різні речі, які не є взаємозамінними.

«Тема дотацій — складна й неоднозначна. Нею спробували замінити спеціальний режим, однак, на мій погляд, не дуже вдало. З одного боку, все чесно й прозоро — гроші отримує той, хто сплачує податки. Однак із другого, для того, щоб отримати дотацію, потрібно не лише вчасно подати пакет документів, а й сплатити досить великі податки. В іншому випадку повернені кошти будуть мізерними», — наголосив Віктор Шеремета.

Він не згоден з існуючим механізмом дотацій. За його словами, цей механізм потрібно або змінити або допрацювати.

«Однак, зауважу, що вирішення цього питання залежить не лише від мене, а й від депутатів. Якби я мав право щось змінювати, то зробив би так, як роблять у всьому світі — запровадив спрощену систему оподаткування для малих та середніх фермерських господарств. Адже через непродуманий механізм розподілу бюджетних дотацій, багато малих господарств пішли у «тінь», — зауважив Віктор Шеремета.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Херсонській області побудують равликову ферму

Нова ферма є соціальним проектом асоціації "Равлик України" та ряду інвесторів. Про це пише delo.ua.

Передбачається, що на фермі будуть працювати вимушено-переміщені особи. "Соціальна складова проекту — безкоштовне навчання вимушено-переміщених осіб для всієї Херсонської області равлиководству. Надання їм "стартового" маточного стада для створення власної равликової ферми і організації сімейного бізнесу і збут готової продукції", — йдеться в повідомленні.


Крім того, на фермі будуть виробляти равликову ікру і слиз равликів.

У 2016 році Україна експортувала рекордні 347 тонн равликів. Промислово щорічно виробляється до 2 тонн равликів, які реалізуються всередині країни.

Українських молюсків купують поки тільки дві країни — Румунія (25%) і Литва (75%).

Вітчизняні равлики завозяться як сировину, вартість яких в 5 разів менше готових продуктів. Середня ціна кілограма продукції становить $1. В зазначені країни продукція потрапляє охолодженою, обробляється і знову відправляється на експорт, але вже за ціною в середньому $6,5 кг з Румунії і $5,5 кг з Литви.

Кінцевими країнами-споживачами наших молюсків в основному є Франція, Угорщина, Італія та Польща.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.