182818
178171

Сільське господарство окупованого Криму опинилося у критичному стані

Про це пише "Крим.Реалії" з посиланням на прес-службу "відомства", передає Українська правда.

"Обстеження посівів по регіонах показало, що в більшості районів склалася критична ситуація із забезпеченням вологою і, на тлі відсутності найближчим часом продуктивних дощів, це може привести до загибелі озимих та ярих зернових культур на великих площах і значного зниження їх врожайності на збережених полях", - йдеться в повідомленні.

За словами російського міністра сільського господарства Криму Андрія Рюмшина, критична ситуація склалася через малу кількість опадів взимку.

За даними заступника директора з науки НДІ сільського господарства Криму Людмили Радченко, найбільш небезпечна ситуація з урожаєм озимих склалася на півночі і сході Криму - Первомайський, Роздольненський, Джанкойський, Нижньогірський, Совєтський, Чорноморський, Ленінський і Кіровський райони.

Ще в січні Рюмшин прогнозував, що в 2018 році в окупованому Криму очікується хороший урожай цукрових буряків і зернових культур.

У той же час деякі кримські аграрії поскаржилися місцевим ЗМІ, що вирощують пшеницю собі у збиток. Через санкції, втрати ринків і низькі закупівельні ціни в сусідній Росії їх продукція сильно подешевшала. Крім того, значну частину прибутку кримські фермери втратили через брак прісної води на півострові.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українські агрохолдинги масово відзвітували про збитки

Більшість декларують зниження прибутку в різному ступені радикальності. Найбільше просідання показника — у компанії AgroGeneration, яка погіршила свій фінансовий результат і наростила збиток за 2017 рік на 1400% — з 0,879 млн євро до 13,18 млн євро, порівняно з 2016 роком, пише agroinsider.com.ua.

Зростання прибутку — при цьому дуже істотне — фіксує тільки найбільший виробник охолодженого м’яса птиці, холдинг «Миронівський хлібопродукт». У 2017 році компанія отримала 176,2 млн доларів чистого прибутку в порівнянні з 69,7 млн ​​доларів в 2016 році. І ще дві компанії, «Мілкіленд» та «Авангард», в минулому році, скоротили збитки на 81-87%.

Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку, зазначає, що на кінцевий результат в комплексі вплинули безліч факторів, і не всі вони були уніфікованими для різних гравців: «Одні могли поміняти структуру виробництв. У інших могли помінятися умови світового ринку для їх продукту», — підкреслює Пасхавер.

Водночас Ігор Петрашко, заступник генерального директора UkrLandFarming називає причини тренду «очевидними»: «Якщо взяти операційні результати, то погіршення фінансових показників по прибутку сталося через кардинальне зростання витратної бази на енергоносії, на заробітну плату, на паї, на кошти захисту рослин, на мінеральні добрива та ін., — перерахував він. — Однак ціни на експортну продукцію залишаються більш-менш стабільними».

Також він нагадав, що минулий рік став першим, коли компанії працювали без підтримки у вигляді спецрежиму з ПДВ. В цілому аграрний сектор все більше оподатковується, на тлі дуже дорогого кредитного ресурсу. «Тому майже ніхто і не інвестує в розширення діяльності. Аграрії намагаються зберегти те, що є, і вкладати більше в оптимізацію виробництва, ніж в розширення виробничої бази», — акцентує Ігор Петрашко.

Ваш вибір 'Подобається'.


Фермерам пропонують віддати по 4 га землі, але ввести на неї подвійний мораторій

На противагу урядовому законопроекту №8236, який обіцяє відновити справедливість по відношенню до фермерів, які у 90-х роках отримали землі для ведення своїх ФГ, але не могли нею володіти та розпоряджатися, у Верховній раді одна з депутатських груп зареєструвала альтернативний законопроект, який навпаки унеможливлює отримання фермерами цих земель. Про це у своєму блозі на сайті «Економічна правда» написав Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань розвитку фермерства.

Згідно з даною редакцією законопроекту, фермери не зможуть отримати у приватну власність всю землю, якою вони користуються з 1990-х років.

У тексті законопроекту пропонується передавати землі «безоплатно у власність у наданому розмірі громадянам України – власникам таких [фермерських] господарств». Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу, норми безоплатної приватизації для ведення фермерського господарства встановлені на рівні земельної частки (паю) на території відповідного села чи селища» та складають у середньому 4 га, тоді як середній розмір ділянок, що перші українські фермери отримували у 1990-х рр., становить 50 га. Жодних змін до відповідної статті Земельного кодексу розробники законопроекту не пропонують, а значить – фермери зможуть претендувати лише на 4 га – у 12,5 разів менше.

У цьому законопроекті закладено ще одну несправедливість: введення на фермерські землі «подвійного мораторію», що унеможливлює продаж їх земель навіть після закінченні терміну мораторію на продаж аграрних земель в Україні.

Шеремета зазначає, що сам обережно ставиться до ринку землі, але звуження прав фермерів у даному випадку нічим не виправдане.

Нагадаємо, 5 квітня на засіданні уряду було прийняте рішення передати на розгляд парламенту законопроект, що дозволить надати 23 тис. українських фермерів право на володіння 500 тис. га сільськогосподарської землі, на якій вони зараз працюють.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні вироблятимуть міні-трактор

Український виробник сільськогосподарської техніки ТОВ А3ТЕХ - Україна, який знаходиться в Шепетівці Хмельницької області, уклав угоду з американською компанією CleBer LLC на виробництво малогабаритного трактора OGGUN, пише auto.24tv.ua.

"Угода про ліцензійне виробництво дозволяє компанії А3ТЕХ-Україна виготовляти трактори Oggun із залученням якомога більшої обсягу місцевих комплектуючих, з подальшою метою забезпечення 100% виготовлення техніки на місці", – йдеться на сторінці вітчизняного виробника в Фейсбук.

Конструкція трактора розроблена в стилі Технології Дизайну Відкритих Систем - щоб дати відкритий доступ до основних його систем. Виробник готовий забезпечити велику кількість запчастин в наявності на складі в Україні, щоб у разі поломки техніка не простоювала. Фермер буде мати можливість швидко отримати деталі та комплектуючі і ліквідувати несправність прямо на полі, не залучаючи при цьому складні інструменти і фахівців для обслуговування.

"Україна стає першою країною, яка буде виробляти трактори Oggun за концепцією Компанії CleBer Виробництва Відкритих Систем. Ряд африканських і південноамериканських країн тестують трактори Oggun. Чим більше регіонів будуть впроваджувати обладнання по технології Відкритих Систем, тим більше додаткового обладнання, а не тільки тракторів можна буде отримати за більш доступними цінами", – йдеться в повідомленні.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Польські фермери вимагають побудувати паркан проти російських кабанів

Теґи: 

Про це повідомляє «Польське радіо», пише landlord.ua.

Рільники кажуть, що паркан не дозволив би кабанам, інфікованим AЧС, потрапляти на територію Польщі, і звинувачують владу у пасивності.

«Якби побудовано паркан, повіти Бранєво і Бартошиці не мали б проблеми з африканською чумою свиней, не було б мертвих кабанів та інших проблем», – кажуть фермери.

Підприємці нарікають, що змушені збільшувати витрати на біологічний захист своїх ферм, а тим часом уряд «нічого не робить».

Міністр рільництва Кшиштоф Юрґєль обіцяє, що ключові рішення щодо будівництва паркану будуть прийняті уже цього місяця.

Принципи біозахисту, яких повинні дотримуватися фермери, котрі вирощують свиней, будуть вводитися по всій Польщі, не тільки в районах, що знаходяться під загрозою AЧС. За словами міністра, «малі ферми, які не побажають адаптуватися до цих вимог, отримають 3-річну компенсацію за відмову від свинарства».

Як відомо, у Польщі запланували звести паркан на кордоні з Україною та Білоруссю для захисту від диких кабанів.

За уточненими даними, вартість будівництва стіни завдовжки понад 1 тис. км становить 130 млн злотих (понад $37 млн). При цьому в перший рік функціонування вартість її утримання та обслуговування сягне 190 млн злотих (понад $54 млн). Стіну будуватимуть упродовж 2018-2021 років.

Загалом у Польщі з 2014 року зафіксовано 104 спалаху АЧС, при цьому 81 – цього року. Крім того, за цей час хворобу АЧС виявлено у майже 900 диких кабанів поблизу польсько-білоруського кордону, а також в околицях Варшави.



Легковажні експерименти із плодоовочевим експортом загрожують іміджу всієї країни

Періодично в ЗМІ та на просторах соцмереж з’являються повідомлення про чергову спробу експортувати в цей регіон деякі види плодоовочевої продукції, пише Інфо-Шувар.

Експортні амбіції будуються на аграрному іміджі країни і, на жаль, в більшості випадків не враховують важливість вивчення специфіки вимог  потенційного покупця та конкурентного середовища на зовнішньому ринку. Тому, реальних  історій успіху в плодоовочевому експорті сьогодні  дуже мало, а компанії, які системно експортують в розвинуті країни свіжі овочі, фрукти та ягоди взагалі можна порахувати по пальцях. І саме керівники цих компаній вважають, що  експерименти із експортом повинні починатись із досконалого вивчення, насамперед, потреб клієнта та аналізу всього ланцюга поставок, а  відповідальність за виконання обов’язків перед європейськими покупцями повинні в рівних частинах розподіляти між собою і  виробник, і торгова компанія.

«Давайте будемо говорити відверто, Україна має не дуже гарні асоціації в країнах ЄС -  це, частіше за все,   корупція, Чорнобиль та війна. Втім, в останні роки розвинуті країни Європи  дійсно стали розглядати нас, як потенційного крупного гравця на плодоовочевого ринку ЄС і саме на цьому етапі дуже важливо не нашкодити нашому іміджу, який тільки створюється»,- розповів   Тарас Баштанник, керівник ТЗОВ «Українська ягода», під час виступу на другому Міжнародному форумі "Ягідництво та кооперація".

Фахівець зауважив, що навіть такі делікатні види продукції, як м’які ягоди українські фермери вже навчились вирощувати за сучасними технологіями, а от продавати , на жаль, ще не вміють. Втім, пробіли в маркетингу, на рівні поодиноких виробників та постачальників псують імідж всієї країни.

«Серйозні  покупці в ЄС чи  Азії роблять висновки про можливості всієї країни дивлячись безпосередньо на постачальника. Тобто, будь-яка невідповідність специфікації чи невиконання обіцянки по обсягах лягає темною плямою на всю країну! Це дуже важливо усвідомлювати тим, хто зараз намагається  потрапити на ринок розвинутих країн за будь-яких умов, не дуже заглиблюючись у вивчення клієнта та самого процесу»,- каже   Тарас Баштанник.

Також експерт зробив акцент на тому,  що сьогодні тільки поодинокі українські виробники ягід можуть самостійно експортувати свою продукцію, більшість продукції фермери експортують через посередника, при цьому,  відповідальність виробника закінчується одразу після відвантаження продукція з поля.  Ця схема не може вважатись ефективною, відповідальність за якісну поставку виробник і постачальник повинні розподіляти в рівних частинах, до того ж і виробник, і експортер повинні навчитись чекати на гроші.

«Більшість українських фермерів звикли працювати  по передоплаті. З європейськими покупцями про це треба одразу забути, вони навпаки вимагають відтермінування і ти або погоджуєшся грати на цих умовах, або продовжуєш працювати на внутрішньому ринку, де конкуренція буде зростати, а ціни знижуватись досить швидко», - зауважив  фахівець.

Ваш вибір 'Цікаво'.