178171

Сім негативних наслідків мораторію на продаж землі

Міжнародні партнери України та кредитори неодноразово рекомендували, а деякі навіть наполягають, відкрити ринок землі, щоб не тільки викреслити Україні зі списку країни, де землю продавати заборонено (Північна Корея, Білорусь та Венесуела), але і залучити   іноземні інвестиції. Про це пише biz.censor.net.ua.

В матеріалі зібрано сім негативних наслідків, які мораторій уже приніс власникам землі та державі.

1.Мораторій на продаж землі – це порушення конституційних прав людини.

Захист прав на приватну власність, як і право нею розпоряджатися, повинно буди священним для розвиненої держави. В Україні все навпаки – держава наділила своїх громадян приватною власністю (землею) і заборонила нею розпоряджатися на власний розсуд. Як наслідок, за час дії мораторію уже приблизно 1,5 млн земельних паїв перейшли у спадок, в результаті смерті попередніх власників.

Тобто 1,5 млн громадян України не змогли скористатися правом вільно користуватися землею. Наприклад продати, а гроші направити на лікування, покращення життєвих умов, або пустити на подорож.

2.Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення – джерело корупції.

Хоч мораторій і існує на законодавчому рівні, насправді в Україні діє маса схем за якими можна стати власником землі. Ними користуються як звичайні фермери так і аграрні підприємства. Тобто ринок землі в Україні давно існує, але він знаходиться в тіні. Проти його легалізації виступають політики та чиновники, які заробляють на цьому.

3.Через відсутність ринку землі власники земельних паїв недотримують гроші.

Без мораторію селяни могли би отримувати за оренду в 5 разів більше, ніж зараз. Так проект Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» підрахував, що чистий дохід від одного гектара землі в Україні становить – $200-250.

4.Мораторій погіршує якість землі.

Оскільки орендатор не має права (і чіткої перспективи) стати власником орендованої землі та позбавлений гарантій збереження інвестицій, то він не зацікавлений в збереженні родючості ґрунтів. Не маючи гарантій довгострокової експлуатації землі, вони наймаються якомога швидше витиснути з чорноземів максимальний прибуток.

При цьому, орендарі не зацікавленні вносити необхідну кількість добрив, щоб підтримувати належну родючість ґрунтів, та проводити сівозміну (соняшник на одному полі можна садити через 6-7 років, а не через 3).

Недбале ставлення до землі призводить до її деградації. За даними IMF Group Ukraine, за час дії мораторію вміст гумусу в середньому по Україні зменшився з 3,36% до 3,14%. Землі з 2,4% гумусу вже не вважаються чорноземами.

5.Мораторій негативно впливає на стабільність гривні.

Оскільки в Україні аграрії не мають права придбати землю, то вони зацікавлені в швидкому поверненні своїх інвестицій. Тобто вони (холдинг, агропідприємство, фермер) інвестують в виробництво культур, які дають швидкий оборот кладеного капіталу – пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник та соя. Найбільші доходи агросектору - від експорту зернових та соняшникової олії.

Це експортна сировина з мінімальною доданою вартістю. Ціни на неї залежать від котирувань на міжнародних біржах з прив'язкою до нафти.

А оскільки аграрна сировина для України - лідируюча позиція по експорту, з якої ми отримуємо найбільше валютної виручки, то відповідно ціни на ці культури напряму впливають на стабільність курсу гривні.

Високі ціни – валюти в країні стає більше і курс укріплюється. Низькі – гривня девальвує, населення втрачає купівельну спроможність, а в країні починається криза.

6.Мораторій не дає розвиватись середнім та малим фермерам.

Дія мораторію позбавляє фермерів доступу до інвестицій. Оскільки земля не може бути предметом застави, то банки не кредитують малі і середні підприємства.

Доступ до інвестицій мають лише великі агрохолдинги, які орендуючи сотні тисяч гектарів ріллі, отримують кредитні ресурси від іноземних інвесторів.

Відсутність конкуренції з боку фермерів поступово створює монополії, якими керують декілька агрохолдингів.

По-друге, розуміння, що з орендою вони лише тимчасово користуються землею, не дає фермерам будувати довгострокові плани та змушує їх сіяти однорічні низкьомаржинальні культури.

7.Мораторій – вбиває села.

Відсутність конкуренції на землю змушує селян-власників здавати свою землю в оренду агрохолдингам за заниженими в 5 разів цінами.

Наразі власник землі з одного гектару отримує в середньому $50, а міг би отимувати - $250. Тобто з одного паю власник щорічно втрачає в рік $700. За ці гроші він міг би створити невеличкий бізнес, модернізувати своє житло, провести каналізацію, направити на лікування, чи навчання дітей.

За оцінками Світового банку, загальні втрати власників паїв за 2017 рік через низьку вартість оренди становили 86,5 млрд гривень.

Джерело: agropolit.com

Ваш вибір 'Цікаво'.

АЧС: з початку року селяни отримали лише 25% компенсацій за знищених свиней

Про це у відповідь на запит УНН повідомили у Держпродспоживслужбі.

При цьому з початку року фермерам особистих селянських господарств було виплачено всього 93,9 тис. грн, або 25% компенсацій від загальної суми збитків, уточнили у відомстві.

Також зазначається, загалом із 2012 року по 11 травня 2018 року збитки за вилучених внаслідок проведення карантинних заходів з причини АЧС свиней в особистих селянських господарствах склали 19 млн грн, з яких виплачено 17,5 млн грн.

Зауважмо, що в Україні з початку року вже було зафіксовано 59 випадків АЧС. Вірус не вщухає, кажуть експерти.

На переконання фермерів та тваринницьких організацій, влада ігнорує проблему АЧС, не роблячи задля її вирішення належних кроків.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Український солод йде за кордон на ура!

Як повідомляє АПК-Інформ, поточний показник відвантажень перевершує підсумкові дані кожного з попередніх сезонів. Приріст забезпечений початком відвантажень солоду з України до Бразилії, яка в поточному МР вже імпортувала 10,5 тонн українського продукту, що дозволило країні вийти на третє місце в рейтингу покупців солоду з України.

Крім того, істотно наростили імпорт Туреччина і Буркіна-Фасо — на 7,6 тис. тонн і 5,5 тис. тонн відповідно. У той же час, лідер минулого сезону, Ангола, скоротила в 2017/18 МГ закупівлі на 8,2 тис. тонн, до 25,1 тис. тонн.

Всього український солод в поточному сезоні відвантажувався в 37 країн світу.

Джерело: agroinsider.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Виробляти сільгосппродукцію в Україні стало значно дорожче - Держстат

 Про це повідомляє Держстатистики, передає УНН.

Вартість кормів (сіно, силос, сінаж - ред.) в середньому зросла на 35,5%, вартість комбікормів - на 19,05%.

Мінеральні добрива в середньому зросли в ціні на 14,1%, калійні - на 7%. Також, подорожчали засоби захисту рослин - на 8,3%

Досить відчутно подорожчав бензин та дизельне пальне - на 22,3% та 26% відповідно. Енергетичні матеріали - вугілля та природний газ - подорожчали на 35,1% та 12,4% відповідно.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Відсутність ефективного та прозорого ринку землі не сприяє відновленню ґрунтів

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль  взяв участь у програмі  «Київ-LIVE», що на телеканалі ТРК «Київ».

Йшлося про  актуальну  проблему: «Чому вмирають українські ґрунти?»  На думку Павла Коваля, питання якості землі – багатосистемне. З 2011 року  процес зниження якості чорноземів дещо уповільнився і на сьогодні Україна втрачає 130 кг гумусу на 1 га. До цього призвели декілька факторів. Зокрема, різкі кліматичні зміни, які перетворюють наш південний степ на напівпустелю. За словами Павла Коваля, в Україні близько 15 млн га – а це третина  із наявних майже 42 млн га - підлягають зрошенню й на державному рівні потрібна ефективна інвестиційна програма із впровадження зрошувальних систем.

Аграріям також необхідно змінювати систему землеробства, за якої відбувається природне відтворення чорнозему.  До слова, 33% світових запасів чорнозему – це українські землі, які почали втрачати запаси гумусу ще за радянських часів, коли рівень інтенсифікації аграрного виробництва був найвищим. На жаль, Україна за останні десятиріччя вже втратила 0,1% гумусу. На перший погляд цифра не значна, але це можна буде відтворити лише протягом 100 років раціонального використання земель. Загалом, відсутність ефективного та прозорого ринку землі не сприяє відновленню ґрунтів, - переконаний Павло Коваль.

Джерело: УАК

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні планують уніфікувати інформацію на етикетці харчових продуктів

Запровадити вимоги щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти повинен проект закону зареєстрований у Верховній Раді України № 8450 від 07.06.2018 року «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», пише LANDLORD.

«Проект Закону сприятиме уніфікації правил щодо надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, забезпеченню правової визначеності та зменшенню адміністративного тягаря на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти, а також позитивно впливатиме на забезпечення інтересів громадян шляхом запровадження вимог щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти», — йдеться у пояснювальній записці документу.

Також автори законопроекту, пропонують заборонити використання інформації, що може ввести споживача в оману, особливо у частині властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їх споживання, а також у частині приписування харчовим продуктам лікувальних властивостей. Зазначена заборона поширюється також на рекламування та представлення харчових продуктів.

Передбачається, що споживачеві буде надана інформація про допоміжні речовини при переобці.

«З огляду на те, що певні інгредієнти або інші речовини або продукти (такі як допоміжні речовини для переробки) можуть спричинити в деяких людей алергічні реакції або непереносимість, що становить небезпеку здоров’ю цих людей, проектом Закону передбачено надання споживачам інформації про вміст у харчових продуктах харчових добавок, допоміжних речовин для переробки та інших речовин чи продуктів, які, як свідчать дані проведених наукових досліджень, спричиняють алергічні реакції або непереносимість, так щоб споживачі могли зробити свідомий вибір, який є безпечним для них», — йдеться у законопроекті.