178171

Сімейні ферми зможуть викупити землю із розстрочкою до 20 років

Про це пише kurkul.com.

За його словами, ці 19 тисяч агрогосподарств неконкурентні, щоб викупити паї, які орендують. Лише на викуп 500 га ріллі знадобиться не менше 30 млн грн, а ще ж потрібні обігові кошти на обробіток цього земельного банку.

«Частково вирішує цю проблему законопроект №7060, про стимули для сімейного фермерства, який ми ухвалили у «аграрний день». Нагадаю, за цим законопроектом, після 7 років оренди державної ріллі сімейне фермерське господарство отримає право на приватизацію 2 га державної землі безоплатно та 3 га з виплатою в рострочку на 20 років. Якщо таким правом скористаються всі 4 млн одноосібників, це буде 20 млн га землі», — наголосив Вадим Івченко.

Він додав, що у такому випадку в Україні буде зовсім інша модель аграрного ринку, виробництва продукції та аграрного експорту країни. Це буде зовсім інша система землеробства, яка дасть збільшення врожайності з гектару, бо фермери будуть зацікавлені витиснути побільше із своїх ділянок.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Через посуху в 4 районах Криму оголосили надзвичайний стан

Теґи: 

Про це йдеться в розпорядженні російського самопроголошеного голови Криму Сергія Аксьонова, опублікованому на порталі уряду, передає УНН.

"Ввести з 2 червня 2018 роки для органів управління і сил територіальної підсистеми Криму єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій на території Криму режим функціонування "надзвичайна ситуація". Встановити для органів управління і сил ТСЧС регіональний рівень реагування", - йдеться в "розпорядженні".

Згідно з ним, адміністраціям Красногвардійського, Нижньогірського, Совєтського, Первомайського районів необхідно забезпечити всі заходи, які прийме комісія з ліквідації НС при російському уряді Криму.

Крім того, повідомляється, що "Мінсільгоспу" півострова до 30 червня 2018 року необхідно підготувати і направити до профільного російське міністерство документи для компенсації збитку кримським аграріям.

Раніше "Мінсільгосп" Криму повідомляв, що кримські аграрії зберуть урожай зерна в два рази менше торішнього - всього 800 тисяч тонн - через погану погоду.

В кінці травня повідомлялося, що збитки, яких зазнали кримські аграрії від весняної посухи, склав більше 1 млрд руб.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Виробники згущеного молока проводять масові акції розпродажу

Щоб хоч якось стимулювати реалізацію, провідні продавці почали вдаватися до масових акційних розпродажів. В кінці місяця в мережах цінники на згущене молоко зі знижкою в 15% уже масове явище, пише milkua.info.

В умовах попиту, що продовжує слабшати, виробники змушені і далі скорочувати обсяги випуску молочних консервів. Зокрема, минулого місяця виробництво знизилося ще на 5%, до 5,7 тис. т, що на 10% менше квітневого показника минулого року. У травні випуск згущеного молока скоротиться ще як мінімум на 5%, незмінно-негативним залишатиметься тренд і в червні.

Битва за врожай: як контролювати бур’яни у посівах

Фермерам саме час подумати про обробку своїх посівів, адже високі температури повітря та волога сприяють розмноженню та розповсюдженню різного роду шкідників і хвороб, які здатні значно пошкодити посіви сільгоспкультур.

Добрий господар завжди використовує засоби захисту рослин: немає захисту - немає врожаю, а отже й прибутку. Сьогодні завдання будь-якого фермера придбати ефективний засіб і не переплатити зайвого.

За обсягами застосування засобів захисту рослин найбільша частка припадає на гербіциди, які знищують бур’яни, збільшують приріст врожайності та покращують якість вирощуваної продукції.

«Для одержання запланованого й якісного врожаю культури слід своєчасно проводити рекомендовані та різноманітні заходи щодо контролювання забур’яненості посівів. Зволікання із заходами з обмеження шкодочинності бур’янів призводить до втрат урожаю культур від 40 до 100 %. Крім того, необхідно пам’ятати, що бур’яни є резерваторами для хвороб і шкідників, ускладнюють процес збирання урожаю та збільшуючи витрати на очищення та сушіння продукції», - зазначає Олександр Мигловець, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР  корпорації UKRAVIT - найбільшого українського виробника ЗЗР та мікродобрив.

За словами експерта, розвиток бур’янового угруповання у агроценозі спричиняє стрімке зниження продуктивності сільськогосподарських культур, зокрема, сої та соняшника, стійкого до імідазолінонів.

«Для цих культур актуальним є застосування гербіцидів широкого спектру дії для забезпечення тривалого і водночас ефективного захисту на початковому етапі росту. Таким препаратом є ІМІ-ВІТ – гербіцид для контролю однорічних дводольних та злакових видів бур’янів. Діюча речовина гербіциду імазамокс (40 г/л) при потраплянні до меристемних тканин або ділянок росту бур’янів спричиняє порушення у синтезі білка, що призводить до загибелі рослин. Крім того, до складу препарату входять допоміжні речовини, які підвищують ефективність його засвоєння», - підкреслює Олександр Мигловець.  

Норма витрати препарату у посівах соняшника, стійкого до препаратів імідазолінонової групи, становить 1,0-1,2 л/га, сої – 0,75-1,0 л/га. Препарат також ефективний для посівів гороху (0,75-1,0 л/га) та гороху овочевого (0,75 л/га) і квасолі (0,75 л/га). Для кращого контролю середньочутливих та перерослих бур’янів доцільно використовувати максимальну норму витрати. Ефективність дії препарату є максимальною за умови якісного покриття усієї листкової поверхні рослин.

«ІМІ-ВІТ має ряд переваг: здатність однаково ефективно  діяти через листкову поверхню і кореневу систему, можливість стримувати наступні «хвилі» бур’янів (за наявності ґрунтової вологи), достатність проведення тільки однієї обробки.
ІМІ-ВІТ сумісний з іншими препаратами – за винятком фосфорорганічних інсектицидів та протизлакових гербіцидів. Для більш ефективного контролю сегетальної рослинності у посівах сої та гороху рекомендовано використання бакових сумішей: ІМІ-ВІТ (0,75 л/га) + Флагман (1,5–2,0 л/га) та ІМІ-ВІТ (0,75 л/га) + Пікадор (0,5 л/га)», - зазначає Олександр Мигловець.

Встановлено, що застосування ІМІ-ВІТ забезпечує приріст врожайності культури на рівні 1,5 т/га, сої – 1,65 т/га, що сприяє одержанню додаткового прибутку у розмірі 9615 – 14613 грн/га.  

«Але головне, що сучасні, високоефективні та безпечні препарати які вироблені в Україні, враховують усі потреби вітчизняних аграріїв. Крім того, їх вартість залишається справедливою та доступною, дозволяючи фермерам підвищувати рентабельність виробництва», - зауважує Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Українців, що їдуть на ягоди в Польщу, тисячами завертають на кордоні

Про це повідомив Віталій Махинько, керівник українського профспілкового руху «Трудова солідарність» в ефірі радіо НВ.

На сезонних роботах у сільському господарстві Польщі практично всі іноземці зі сходу працюють нелегально, пояснює він дії прикордонників. За його оцінкою, аграрна галузь стоїть на першому місці в Польщі за тіньовим працевлаштуванням.

Нагадаємо, що скоро рік, як працює безвіз з ЄС. За цей період в Польщу кинулася велика кількість трудових мігрантів, які використовують дозволені три місяці, щоб попрацювати на сезонних роботах.

Проте, за новим польським правилами, з 1 січня роботодавець повинен платити за дозвіл на працевлаштування іноземця 30 злотих. Раніше це було безкоштовно.

Крім того, тепер польський роботодавець зобов’язаний запропонувати іноземцю таку ж зарплату, як і поляку, який працює на аналогічній посаді, попередньо довівши, що не зміг знайти на вакансію поляка.

На думку Махинько, цих законів навряд чи дотримуються польські фермери.

«Півтора місяці тому польські прикордонники інакше почали ставитися до українців, які їдуть в Польщу по безвізу, — пояснює він. — Коли роками працюєш на кордоні, і через тебе проходять тисячі людей, то стаєш хорошим психологом. Прикордонник може подивитися на людину і відразу зрозуміти, навіщо він в’їжджає в країну».

До в’їзду українців в Польщу почали ставитися набагато більш прискіпливо з початком ягідного сезону, констатує Махинько.

В результаті 40% врожаю ягідних культур у Польщі може пропасти, повідомив Польському радіо Анджей Гайовничек, президент національної асоціації виробників овочів і фруктів Польщі.

Він закликав владу своєї країни ліберальніше ставитися до працівників з України. «Українці дуже довго чекають видачі трудових віз, а на основі біометричних паспортів їх не пускають», — констатував Гайовничек.

На думку Махинько, хоча незібраний урожай полуниці навряд чи істотно позначиться на економіці Польщі, але ця ситуація висвітлила кілька серйозних проблем.

По-перше, польські фермери, побачивши сплеск пропозиції на ринку праці після введення безвізу, не прорахували наслідків. Вони були впевнені, що українці будуть весь час до них їхати, збирати полуницю, яблука. Але в цій галузі щороку щось змінюється, і далеко не всі аграрії за цим стежать.

«Потрібно створити польському фермеру умови, щоб йому було вигідно брати українців на роботу легально, — каже Махинько. — Я думав раніше, що проблема нелегального працевлаштування існує в Україні, але в Польщі вона стоїть чи не гостріше, ніж у нас. Та й у Німеччині багато українців працюють нелегально».

З іншого боку, тим українцям, які поїхали до Польщі вперше, праця на ягодах здавався легким заробітком, але вони повернулися звідти без ілюзій.

«Вони там живуть у сараях по 20-30 чоловік і миються з однієї миски, — розповідає голова профсюзу. — Тому ми навіть відмовляємо людей їхати на збір ягід у Польщу».

Нагадаємо, торік в Польщі працювало понад 1 млн українців, а в цьому році очікують до 1,5 млн. На думку експертів, сьогодні багато співвітчизників їдуть до Польщі тільки щоб закріпитися там, а потім поїхати на заробітки в більш багаті країни Заходу.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українці недоїдають м’яса, молока і риби

Про це заявив в інтерв’ю виданню «Акценти» віце-президент Національної академії аграрних наук Михайло Гладій.

За його словами, структура і якість харчування українців погіршується через тривалу кризу у тваринництві. Відтак 75% усього обсягу молока виробляють господарства населення, які об’єктивно не в змозі забезпечувати високу технологічність виробництва. Якість продукції значно нижча за європейські стандарти. Схожа ситуація у вівчарстві, де населення утримує 74% поголів’я. Баранини на душу населення виробляється лише 30% від норми МОЗ. «Через відсутність інфраструктури переробних підприємств ринок не отримує необхідних партій для реалізації. Збитковість галузі сягає 73%, — додав Михайло Гладій. — Виробництво свинини збиткове через застарілі технології та розповсюдження інфекційних захворювань. Дефіцит м’яса становить близько 640 тисяч тонн».

Держава втрачає рибальство, кролівництво, бджільництво і звірівництво. Ці галузі збереглися переважно в особистих селянських господарствах. Дещо кращі справи у птахівництві, проте галузь залишається вразливою та імпортозалежною.
Одним із чинників поглиблення кризи у тваринництві, на думку науковця, є стрімке зменшення площі кормових культур. Наразі вони займають 7% сільськогосподарських угідь. На початку 1990-х цифра сягала 40%. «Отже, катастрофічне зменшення поголів’я великої рогатої худоби — майже в 7 разів за останні десятиліття — цілком закономірний результат», — додав віце-президент НААН.

Змінити ситуацію покликана Стратегія розвитку тваринництва на період до 2030 року. Документ, розроблений за участі науковців академії, перебуває на розгляді Мінагрополітики.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.