170513

Скандал навколо 200 млн для Аграрної академії наук: куди підуть гроші

Про це заявила міністр фінансів України Оксана Маркарова , передає Depo.ua.

"Щодо 200 млн Аграрної академії наук. Це питання було змінене між першим і другим читанням у парламенті. І змін зворотніх не було внесено після цього ні на бюджетному комітеті, ні вчора в залі", - сказала Маркарова.

Вона додала, що ця правка про 200 млн була перерозподілена між першим і другим читанням - вона саме так відображена в бюджеті.

"Що стосується виключення для Академії наук, певної кількості її підприємств - правкою відправлено частину їхнього чистого прибутку на фінансування проектів самої Національної академії наук", - уточнила Маркарова.

Зазначимо, в парламенті під час розгляду бюджету розгорілися дебати щодо поправки 165 до бюджетного законопроекту, прийняття якої лобіювали представники фракції Радикальної партії. Згідно з нею, до 2023 року пропонувалося залишити частину прибутку унітарних підприємств, що перебувають в управлінні Академії наук, на їхні потреби.

Зрештою депутати знайшли консенсус – частина чистого прибутку підприємств Академії буде направлятися виключно на підтримку інновацій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китайці розводитимуть сайгаків на Херсонщині

Теґи: 

Китайці уклали договір з місцевою владою про оренду земельної ділянки в 97 га на сім років. На цій площі змонтували спеціальний вольєр і поставили «електричного пастуха», який повинен відлякувати від вольєра диких хижаків.

Вольєр забезпечений також камерами спостереження, протипожежною системою сонячними батареями. У проект вкладено 10 млн грн.

23 сайгака, які вже містяться у вольєрі китайці купили у заповідника «Асканія-Нова».

Інвестори хочуть виконати одночасно два завдання: підвищити поголів’я сайгаків в Україні, а також використовувати роги антилопи в фармакології. З них можна виготовляти жарознижуюче і створювати засоби, що зміцнюють чоловічу потенцію.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії отримають компенсацію при купівлі зерновозів

Пр це йдеться на сайті ВР.

​Зокрема, даним законом, а саме поправкою 161, аграріям зберігається на 2019 рік  20% компенсації при купівлі техніки сучасного с/г машинобудування, а також розширює на купівлю зерновозів.

За відповідний законопроект  проголосували 243 народні депутати.

Авторами відповідної поправки виступили: О.Кулініч, А.Кіт, М.Люшняк, В.Давиденко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

3300 тонн російського зерна пішло на дно Азовського моря

В Азовському морі, при виході з Керч-Єнікальського каналу, в ніч на 22 листопада 2018 р. затонула баржа ВТ-3751 (порт реєстрації Ростов-на-Дону, судновласник ВАТ СК Аракс»), пише elevatorist.com.

Інформація про подію надійшла від капітана буксира ОТА-947 (порт реєстрації Таганрог, судновласник ВАТ «СК Аракс»). Баржа затонула на глибині 10 м, в ній знаходився вантаж пшениці — 3300 т.

За даними Рятувально-координаційного центру, постраждалих немає. На борту баржі людей не було.

«Забруднення навколишнього середовища немає. Судновий хід вільний. Буксир ОТА-947 знаходиться в районі затоплення баржі в очікуванні розпоряджень», — йдеться в повідомленні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що буде з цінами на свинину

З одного боку, з огляду на наближення зимових свят оператори очікували якщо не на зростання цін, то на їх укріплення на досягнутому рівні. З іншого боку, передумов для здороження свинини в закупівлі на разі не вбачають, а ціна в свою чергу продовжує рух у бік пониження. Так, за підсумками моніторингу цін, який проводить Асоціація «Свинарі України», цього тижня середньоринкова позначка опустилася до 42,3 грн/кг, послабившись майже на 2% у порівнянні з попереднім.

За свідченнями м’ясопереробників ціна на свиней живою вагою цього тижня дуже неоднорідна: частина операторів здійснювала заготівлю по 43-44 грн/кг, деякі працювали в межах 41-42 грн/кг, подекуди звучали й нижчі цінові пропозиції. Водночас, закупівельники зазначають, що пропозиція свиней достатня, проте середня жива вага тварин, що надходять на забій збільшилась щонайменше на 5-7 кг та досить часто перевищує 120 кг. Ситуацію зі збутом оператори ринку описують як досить мляву: формування запасів та заготівля сировини для виробництва м'ясних делікатесів до зимових свят відбулася без ажіотажу та жодним чином на відзначилася на ціні закупівлі. При цьому, попит з боку кінцевого споживача слабкий, що пояснюється низькою платоспроможністю населення, яку найбільше пов'язують з приходом опалювального сезону.

М'ясопереробники одностайно заявляють, що поточна ситуація на ринку живця не відповідає традиційній поведінці цін на ринку живця у такий період. Тому прогнозувати ситуацію на подальшу перспективу досить важко. З іншого боку, наявність імпортної сировини (переважно свинини в елементах) на ринку, стриманість купівельної активності споживачів та зміна стратегії м'ясопереробників щодо формування запасів тисне на внутрішню ціну. Крім цього, вища середня забійна вага (та як наслідок гірший вихід м'яса з туші), на думку закупівельників, промовисто вказує на те, що нестачі свинини у найближчі пару тижнів не буде.

З огляду на таку ситуацію, представники Асоціації м'ясопереробної галузі очікують, що наступного тижня діапазон закупівельних цін консалідується на рівні 41-42 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому українські фермери повинні виїжджати на заробітки

Про те, як відсутність прав на землю штовхає людей на чужину, розповідає історія Олексія Березовського з Миколаївської області , пише "Сьогодні".

"Все почалося в 2000 році, коли я, повний сил і ентузіазму, вирішив розпочати власну справу на своїй землі. Тоді я взяв своїх 3 га і назбирав паїв серед своїх найближчих родичів: дружини, тещі, тещі сина і т. п. Але не все було так легко, як хотілося б. У мене був свій старенький трактор, який потім довелося продати через його нерентабельність у використанні. Треба було інвестувати в нову техніку, яка, як і тоді, так і зараз, коштує непідйомних для мене грошей. Допомоги не було ніякої, а взяти кредит під заставу землі не я міг із-за мораторію на продаж землі", – говорить Олексій.

За його словами, раніше він тримав велике господарство: п'ять корів, 60 свиней, але через деякий час зрозумів, що це просто втрата сил і часу.

"Тому що ти годуєш худобу цілий рік, а із-за низької закупівельної ціни майже ніяких доходів не отримуєш. Якщо виходив в нуль, це вже було добре", – розповідає фермер.

Зараз Олексій не тримає худобу: тільки обробляє землю і розводить бджіл; періодично повинен їздити за кордон, щоб заробити трохи грошей і хоч якось виживати.

"На 30 га землі, яку обробляю, вирощую кукурудзу, соняшник, пшеницю і ячмінь; іноді, але не часто, сою та горох. Я розумію, що це культури, які виснажують землю. Але із-за відсутності застави кредит для довгострокових інвестицій, зокрема, саду, я взяти не можу. Більш того, фермер просто змушений садити ці культури, якщо хоче покрити витрати на насіння, добрива, оренду техніки, і отримати хоч невелику прибуток. При хороших умовах соняшник і кукурудза дають хороший урожай, але закупівельна ціна на кукурудзу в цьому році 3600 грн за тонну, а вартість селітри 10000 грн за тонну, дизельного палива – 26200 грн за тонну, тому собівартість такого врожаю дуже велика.

Якщо б дійсно можна було нормально прожити на гроші, отримані за врожай – поїхати у відпустку, допомогти дітям, мати якусь перспективу на майбутнє – то я навряд чи їздив би в Польщу, щоб працювати на чужій землі, коли вдома у мене є своя", – каже фермер.

За словами Олексія, коли він розповідає полякам, що у нього в Україні 30 га землі, ті дуже здивовані, що він ще їздить на заробітки.

"У Польщі господарство з 30 га землі вважається великим і має хорошу техніку, фермер сам спокійно може обробляти свою землю. Якщо ж я візьму техніку в кредит, за неї будуть змушені виплачувати відсотки ще мої праправнуки", – ділиться Олексій.

Фермер додає, що на даний момент малий і середній бізнес в Україні "практично втопили".

"Великий агробізнес тримає людей на копійках, на мінімальній зарплаті, штовхає людей їхати за кордон щось заробити. Купівельна спроможність українців надзвичайно низька, і все, що може собі дозволити пересічний українець, який працює на полі, – це старий "Жигуль" або іномарку, якій вже 20 років. Щоб обробляти землю, кожен фермер прагне мати свою техніку. Тому після відкриття ринку землі фермери отримають можливість брати кредити під заставу землі на купівлю нової с/г техніки, стимулювати економіку і розвиток АПК в цілому. Як сьогодні економіка може йти вгору в умовах мораторію на землю, коли найцінніший актив українців – чорноземи – простоює мертвим вантажем, а існуючі заборони не дають можливості інвестувати у розвиток сільського господарства?", – говорить він.

"Ми живемо в багатій ресурсами і можливостями країні, не використовуємо їх на всі 100%. Україна є лідером з експорту меду, але різниця в закупівельній ціні в Україні і в Польщі відрізняється в десятки разів. Бджоли – це помічники фермера, вони завдяки запиленню та зменшення кількості пустоцвіту на полях допомагають збільшити врожай майже на 10%. Бджільництво – ще одне з найбільш перспективних напрямків розвитку в сільському господарстві. Нам є куди розвиватися, але для цього держава повинна забезпечити фермерів відповідними умовами для розвитку, а відкриття прозорого ринку землі в Україні та є першочерговим з них. Але перед його введенням держава має приділити особливу увагу законодавства і захистити малих і середніх фермерів", – резюмує Олексій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview