Скандал навколо ринку землі: Аграрний комітет повторно розгляне законопроект

Про це повідомляє УНІАН.

Про це Дмитро Разумков сказав на засіданні парламенту у відповідь на виступ голови фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Перед тим Тимошенко зазначила, що  було проведено засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики в таємному режимі, оскільки комітет повинен був бути об 14.30, але зібрали «вночі тільки тих членів комітету, які є прихильниками продажу землі, і о 9 годині ранку провели засідання та провели рішення про підтримку законопроекту, який дає право продавати землю іноземцям продавати більше 210 тис. га землі в одні руки». Тимошенко повідомила, що Разумков зібрав лідерів фракцій парламенту, де була досягнута домовленість, що на наступному пленарному тижні відбудеться засідання комітету з цього питання.

Після цього голова ВР сказав: «Ми дійсно домовилися, що наступне засідання комітету відбудеться через тиждень - на наступному пленарному тижні (наступний пленарний тиждень триватиме з 29 жовтня по 1 листопада)».

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гарний для покупців і поганий для продавців - Милованов оцінив законопроект про ринок землі

Про це написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов у Facebook.

“Сьогодні аграрний комітет зібрався позачергово та підтримав альтернативний законопроєкт про обіг землі 2178-10. Законопроєкт відстроковує доступ іноземців до 2024 року”, - написав Милованов.

Він зазначив, що така відстрочка відповідає практикам запровадження ринку землі в Європі, приміром у Польщі.

“Відстрочка дозволить українським компаніям стати сильнішими і бути краще готовими до конкуренції. Одночасно, таке обмеження конкуренції призведе до того, що ціни на землю будуть зростати повільніше. Це добре для покупців землі (фермерів та агро холдингів), але погано для продавців землі (6-7 мільйонів власників паїв), які отримають менше грошей за продаж та оренду в перші 5 років”, - наголосив міністр. І додав, що з обмеження виключено компанії, які вже працюють в Україні більше 3 років.

Нагадаємо, комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики 18 жовтня розповсюдив інформацію про вже ухвалене рішення рекомендувати парламенту ухвалити за основу законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” № 2178-10 від 10.10 2019 р. (Законопроєкт № 2178-10 внесений 14-ма депутатами від “Слуги народу” є альтернативним урядовому. Загалом у парламенті зареєстровано 11 проєктів закону щодо обігу земель.)

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці недоїдають овочів, фруктів та ягід - дослідження

Відповідні дані містяться в національному дослідженні актуальної структури харчування українців, яке здійснювала міжнародна дослідницька компанія Ipsos за ініціативою компанії "Данон" в Україні, пише Інтерфакс-Україна.

Результати дослідження споживання харчових продуктів 2018-2019 року засвідчили, що дорослі споживають надмірну кількість борошняних виробів - 474 г на добу, водночас рівень споживання молочних продуктів у кілька разів нижчий за рекомендований, як і рідини (500 мл на добу). Українці споживають надзвичайно мало бобових - 9 г проти рекомендованих 75 г і лише чверть рекомендованої кількості горіхів і насіння - 8 г проти 30 г.

У дослідженні зазначено, що українці споживають удвічі більше за рекомендовану кількість солі - 9,7 г порівняно з рекомендованими 5 г Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Чоловіки споживають на 17% більше солі порівняно з жінками - 10,7 г проти 8,9 г.

Середній рівень споживання цукру у дорослих становить 46 г на добу. Лише близько чверті дорослого населення дотримується рекомендацій щодо оптимального споживання цукру - менше ніж 25 г на день (25% чоловіків і 23% жінок). 40% українців споживає від 25 г до 50 г цукру на день. Високий рівень споживання цукру - понад 50 г на день встановлено більш ніж у третини населення (35%), з яких 12% споживають понад 75 г цукру на день.

Дослідження споживання харчових продуктів 2018-2019 року у дітей засвідчило, що українські діти різного віку споживають невелику кількість овочів: діти раннього віку (1-3 роки) - 62 г на день; дошкільнята (4-6 років) - 100 г і діти шкільного віку та підлітки (7-14 років) 152 г овочів на день. Крім того, діти різного віку віддають перевагу картоплі над овочами, вживаючи її у кількості 74, 107 та 155 г на день у відповідних вікових групах.

Недостатня кількість характеризує і споживання фруктів та ягід: 95 г у дітей раннього віку; 101 г у дошкільному віці; 114 г в учнів молодших класів із подальшим падінням споживання у віці 11-14 років до 74 г.

Водночас у дослідженні зазначається, що діти різного віку споживають багато хліба та інших борошняних виробів. Середній денний показник для всіх вікових груп становить 200 г на день. Українські діти споживають невелику кількість молочних продуктів - у середньому 185 мл на добу. Особливо низьким виявився рівень вживання таких продуктів у підлітків - лише 155 мл щоденно.

Діти раннього віку споживають щодня 54 г страв з м'яса і птиці, ця кількість зростає до 81 г у дошкільнят та до 115 г у школярів і підлітків. Останні споживають 20% із цієї кількості за рахунок оброблених м'ясних продуктів - ковбаси, сосиски тощо.

У дослідженні зазначено, що з віком збільшується і споживання цукру. Діти різного віку споживають багато цукру: в середньому діти молодшого віку (1-3 роки) споживають 47 г цукру на день; діти дошкільного віку - 56 г, школярі і підлітки - 67 г. Також значно більше солі, ніж рекомендовано навіть для дорослих, споживають діти раннього і дошкільного віку, школярі та підлітки.

У дослідженні взяли участь 1232 людини віком від 1 до 60 років. Вибірка репрезентативна для міського населення України за критеріями: вік, стать, тип населеного пункту, регіон. Учасники дослідження заповнювали щоденники харчування, протягом семи днів фіксували на фото фактично спожиті страви для верифікації фактичних даних. У рамках дослідження було створено перелік із понад 800 продуктів і страв, які найчастіше споживають українці. Методологію дослідження розробляли та погоджували за участю локальних і глобальних експертів у галузі харчування. Експертизу дослідження забезпечувала Асоціація дієтологів України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін повернув "Укрзалізницю" до сфери управління Мінінфраструктури

Про це повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій на своїй сторінці в Facebook, пише 112.ua.

"Рішенням уряду "Укрзалізницю" повернули до сфери управління Міністерства інфраструктури. Реформа "Укрзалізниці", яка повинна була початися ще три роки тому, нарешті відбудеться", - написав він.

"Українська залізниця" (АТ "Укрзалізниця") - державне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, національний перевізник вантажів і пасажирів. Де-факто є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень.

Нагадаємо, Укрзалізниця планує оголосити про початок продажу своїх акцій.

Нагадаємо, що прем'єр-міністр України Олексій Гончарук пропонував розділити Укрзалізницю на 3 компанії, 2 з яких приватизувати. У державній власності, відповідно до задуму прем'єра, має залишитися лише залізничне полотно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скорочується виробництво молока

Про це повідомляє Державна служба статистики України, пише milkua.info.

Виробництво молока за дев’ять місяців поточного року в господарствах усіх категорій знизилося на 3,5%, до 7 млн 889,8 тис. т. Виробництво наростили тільки Хмельницька (504,4 тис. т; +2,7%) і Тернопільська (356,0 тис. т; +0,9%) області.

У промислових господарствах вироблено 2 млн 99,4 тис. т молока, що на 1,2% менше порівняно з аналізованим періодом минулого року. Найактивнішими в нарощенні виробництва є Тернопільська (+10,4%), Хмельницька (+8%), Івано-Франківська (+5,5%) області.

Топові позиції з виробництва тримають: Полтавська (306 тис. т), Черкаська (219,5 тис. т), Чернігівська (189,5 тис. т), Київська (162,9 тис. т) та Хмельницька (136,1 тис. т), області.

У господарствах населення вироблено 5 млн 511,4 тис. т молока, що на 4,4 менше порівняно з аналізованим періодом 2018 року. Найбільший приріст молока показали Луганська 78 тис. т (+2,8%) і Хмельницька 368,3 тис. т (+0,9%) області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Генетики навчилися виводити безрогих корів

Про це повідомляють у своїй статті для журналу Nature Biotechnology вчені Каліфорнійського університету в Дейвісі, пише agroportal.ua.

Як зазначається, гомозиготність клітини корови по алелі PC Celtic POLLED дозволяє при штучному осіменінні отримувати повністю здорових телят з повною відсутністю рогів.

Керівник дослідників Елісон Ван Іненнаам уточнила, що з формальної точки зору такі тварини вважаються генномодифікованими, але при цьому всі їхні гени притаманні звичайним тваринам різних порід і можуть вважатися плодом селекційного відбору. Очікується, що це повинно допомогти при схваленні нових корів Управлінням по санітарному нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США.

Виведення комолих корів з допомогою генної інженерії, на думку вчених, допоможе фермерам, у яких не буде необхідності самостійно позбавлятися від рогів у своїх тварин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview