150670

Скільки фальсифікованої молочної продукції в Україні

Об’єм фальсифікованої молочної продукції в Україні сягає 30%.  Фальсифікат продається переважно на стихійних ринках, звідки за рахунок своєї низької ціни і відсутності інформації про реальний склад продукту, потрапляє на стіл українців. Така ситуація негативно впливає на українських виробників молока, повідомила прес-служба Асоціації виробників молока.

«Через безконтрольне виробництво фальсифікату, виробники молока втрачають ринок збуту. Врешті, якщо зараз ми переживаємо через підроблені молочні продукти, то за кілька років ми не матимемо вітчизняної молочки взагалі, бо не буде молочного стада. Закликаємо споживачів підтримувати українських виробників, що випускають якісну продукцію. Адже тільки таким чином можна сприяти виробництву вітчизняного молока», - наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ).

Варто зауважити, що від початку року УМІ  (індекс умовної рентабельності виробництва молока) знизився на 40%,  а поголів’я ВРХ  за останні 5 років скоротилось на 17,5%.

АВМ наполягає на прийнятті закону 3043-1 «Про молоко, та молочні продукти», який дозволить українцям чітко розрізняти фальсифікат від справжньої продукції та  збільшить попит на якісну молочну продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Питання корму: як забезпечити тил українському тваринництву

Але ми продаємо за кордон масу сировини для виробництва комбікормів, а потім купуємо його в іноземців.

Питання нацбезпеки

Продовольча безпека країни, тобто її можливість забезпечувати саму себе продуктами харчування, не менш важлива, ніж безпека економічна або військова. Здавалося б, в України, як аграрної держави з цим все повинно бути добре за визначенням. Але це не зовсім так. Якщо продукцією рослинництва і ми себе забезпечуємо, і ще півсвіту годувати можемо, то з тваринництвом не все так райдужно.

“У 1980 році в Україні було 27 млн голів великої рогатої худоби, сьогодні, менш ніж через 40 років, ми можемо говорити про 4 млн голів. Якщо так піде і далі, то в 2030 році корову можна буде занести у Червону книгу, — говорить операційний директор компанії UkrLandFarming Галина Ковток. — У чому причина? У виробництва яловичини найдовший термін окупності, це неприбутковий напрямок. Отримувати 10% рентабельності в м'ясному тваринництві — це фантастика, це вищий пілотаж".

Основу тваринницької галузі в Україні становить поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ), свиней і птиці. При цьому половину худоби вирощує населення, половину — агрогосподарства. Але якщо говорити про ВРХ, то більш 65% його поголів'я міститься на приватних подвір'ях. І лише близько 35% — у сільгосппідприємствах. Промислова відгодівля ВРХ на м'ясо за великим рахунком відсутня — лише деякі господарства цим зараз займаються.

Причина, як не дивно, — брак кормової бази. “Так, рослинництво в Україні в останні два десятки років розвивалося дуже бурхливо, але не кормове. Промислове виробництво м'яса давно вже не має нічого спільного з коровами, які вільно пасуться на зеленій галявині, — пояснив у коментарі для "ДС" фермер з Машівки (під Полтавою) Сергій Веремейчик. — В основі всієї тваринницької галузі спочатку лежить виробництво кормів, і це самостійний, серйозний напрямок аграрного бізнесу. Але у нас на ринку комбікорма дуже дорогі, тому що всі імпортні. Через це невеликим фермерам займатися тваринництвом невигідно".

Тобто в основі промислового тваринництва лежать комбікорми — їх використання робить тваринництво рентабельним. Але як раз з власним виробництвом комбікормів в України великі проблеми.

Загадка відходів харчопрому

Статистика за січень-серпень нинішнього року багато говорить фахівцям. “У п'ятірку ключових експортних позицій в ЄС за вказаний період увійшли: зернові — $1,2 млрд, олія — $702,5 млн, насіння олійних — $581,4 млн, залишки та відходи харчової промисловості — $312,8 млн, м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці — $169,8 млн, — каже заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева. — За вказаний період імпорт аграрної продукції з країн ЄС до України збільшився на $336,2 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року і склав $1,7 млрд. Найбільше ми імпортували продуктів для годування тварин, м'ясо і субпродукти, насіння олійних культур, кукурудзу".

Деякі галузі аграрного експорту та імпорту України можуть неабияк здивувати тих, хто не в темі. Ось приклад: за підсумками 2017 р. головна стаття українського експорту до Франції — це "залишки і відходи харчової промисловості", яких поставили на суму $113,5 млн. Тільки на другому місці — більш зрозумілі "жири і масла тваринного або рослинного походження" (їх продали французам майже на $83 млн).

Статистика українського експорту показує, що "залишки і відходи харчової промисловості" з позначкою "Made in Ukraine" вельми популярні і в Європі, і за її межами. В Європі їх у нас купують 26 країн, деякі — на дуже великі суми. Наприклад, Польща у 2017 р. купила відходів українського харчопрому на $84,8 млн, Іспанія — на $76,3 млн, Італія — на $59,7 млн, Нідерланди — $52,7 млн. Навіть маленьке Монако купує в Україні відходів харчопрому на $1,29 млн в рік — це основна стаття торгівлі наших країн.

Секрет простий: до категорії "Залишки і відходи харчової промисловості" відносяться макуха, що залишається при виробництві рослинної олії, борошно, крупи та гранули з м'яса або м'ясних субпродуктів, риби, а також інші відходи. Все перераховане — цінний кормовий матеріал для тваринництва, основа комбікорму.

Складається абсолютно ненормальна ситуація, коли Україна продає сировину для виготовлення комбікормів, потім купує цей самий комбікорм за кордоном і на цій операції втрачає ту саму частку доданої вартості, яка могла б зробити рентабельним вітчизняне тваринництво.

“Питання комбікормів сьогодні вкрай актуальне. Найчастіше українське зерно купують інші країни, де прямо в портах стоять величезні комплекси комбікормових заводів, і там же на місці з нашого зерна виробляють комбікорм. Цим займаються великі транснаціональні компанії, — розповідає Галина Ковток. — Ми не раз задавалися питанням: чому Україна не може сама заробити ту ж саму додану вартість, на власній території, виробляючи комбікорм і його експортуючи? Прийшли до висновку: тут треба поміняти свідомість агровиробників, культуру продажу продукції. Тому що перешкод технологічних або логістичних, насправді, немає".

Вітчизняний досвід

Сьогодні ситуація змінюється на краще: великі тваринницькі комплекси, які вирощують ВРХ і діляться на м'ясні, молочні та м'ясомолочні, все частіше створюються великими агрохолдингами, які входження в цей бізнес починають саме з піклування про кормову базу.

Перевага "вертикальних" агрохолдингів в тому, що, крім тварин, вони вирощують зернові та олійні культури, які самі або у формі відходів виробництва йдуть на корм худобі, свиням і птиці. Тваринництво може бути також побічним видом діяльності таких компаній. Великі виробники додатково будують власні комбікормові заводи, обвалочні цехи і навіть м'ясопереробні заводи. Так зв'язуються всі етапи виробництва — від підготовки кормової бази до переробки м'яса та його реалізації.

Приклад тому — UkrLandFarming, велика компанія, яка має близько 50 тис. голів ВРХ. За підсумками 2017 р. вона посіла друге місце на ринку комбікормів України з часткою 6,5% (дані AR-group). Лідер в цьому сегменті — "Миронівський хлібопродукт" з 25,3%, на третьому місці — "Українське зерно" (ГК "Єдність"), що зайняла 6,4% ринку комбікорму.

Головне досягнення 2017 р. на українському ринку комбікормів — незначний приріст (на 3,5%) виробництва кормів для ВРХ, до 592 тис. т. іншим великим "номінаціям" кормовиробництва (корми для птахів, корми для свиней і ін) тенденція зворотна. Сумарний підсумок 2017 р. — трохи більше 6 млн т. У порівнянні з початком 2000-х, коли в Україні обсяги виробництва кормів ледь перевищували 1 млн т, 6 млн т — результат вражаючий. Хоча в 1990 р. вироблялося 16 млн т комбікормів.

Обнадіює те, що сьогодні виробництвом комбікормів в Україні зайнялися великі агрохолдинги, і вони мають значний резерв виробничих потужностей. У топ-10 вітчизняних виробників комбікорму практично всі компанії мають незадіяні потужності з виробництва комбікормів. Так що в реальності ситуація на українському комбікормовому ринку має хороші перспективи до зростання.

Денис Лавникевич

Джерело: Укррудпром

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перепелина ферма приносить 100-120 тис. євро на рік

Ця компактна курочка не потребує багато місця для утримання, невибаглива в їжі. Її яйця і м'ясо дуже смачні і корисні, особливо для дитячого організму. Завдяки цим перевагам, поголів'я перепелів в нашій країні за останні 12 років зросло в 20 разів - з 150 тис. до 3 млн, пише Pro-Consulting.

Організувати ефективний перепелиний бізнес в Україні можна по бізнес-плану, який передбачає утримання 10 тис. птахів для виробництва яєць і м'яса. Побічним продуктом, який також користується популярністю на ринку, стане послід.

У бізнес-плані враховані всі нюанси створення перепелиної ферми - вибір місця розміщення, обладнання пташника, організація виробничого процесу.

Найбільш раціональний варіант розташування підприємства передбачає логістичну доступність як виробників кормів для птахів, так і ринків збуту готової продукції.

При виборі обладнання ми орієнтувалися на вже перевірені, що довели свою ефективність конструкції виробництва однієї з наступних компаній: ТОВ «Техна», ПАТ «Завод« Ніжинсільмаш», ТОВ «БД Агрікалче (Україна)», ТОВ «ІНКІ», ТОВ« Ван Хоф Юкрейн Лтд ». Закупівлю автоматичної системи вентиляції та опалення планується провести через посередників, що мають прямі контракти з європейськими виробниками і добре себе зарекомендували на ринку: «Торговий дім ОЛЛТАН», ТОВ «Саграт», ТОВ «Альтернатива ЧК».

Загальна сума інвестицій складе 60-65 тис. євро, з якої на обладнання піде 63%, на закупівлю пташенят - 27%, придбання вантажно-транспортних засобів - 12%.

Після завершення організаційного періоду і запуску ферми, 8 тис. перепілок-несучок та 2 тис. півників почнуть видавати продукцію і приносити дохід. Вже з першого місяця можлива буде реалізація посліду, якого одна пташка здатна щомісяця виробити близько 0,7 кг. Підрослі перепілки почнуть нести яйця з другого-третього місяця, і продуктивність однієї складе 26 штук в місяць. Через півроку після запуску ферми можна буде щомісяця продавати і 450-500 кг дієтичного м'яса.

Загальний річний обсяг виручки перепелиної ферми, що вийшла на повну виробничу потужність, складе, за нашими розрахунками, 100-120 тис. євро, що майже в два рази більше початкових вкладень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як створити молочну ферму, що працює за найвищими стандартами якості

Відповідно до договору про асоціацію з ЄС наша держава зобов'язалася привести вітчизняні стандарти на молоко до європейських аналогів. Зміни почали діяти з 1 липня 2018 року. Найбільш відчутно вони відіб'ються на українських домогосподарствах, які здають молоко на переробку. В основному таке молоко відноситься до другого сорту, а його в новому стандарті немає. У виробників залишилося час до початку 2020 роки для того, щоб поліпшити якість свого продукту, тому що після цього часу молоко другого сорту вже не буде використовуватися для випуску продуктів харчування, пише pro-consulting.ua.

В таких умовах додаткову конкурентну перевагу отримують сучасні молочні господарства, технологія виробництва на яких відповідає європейським вимогам. Розуміючи це, багато вітчизняних фермерів зайнялися вдосконаленням ефективності своїх підприємств. В Україні активно проводиться підвищення продуктивності молочного стада. У його процесі скорочується загальне поголів'я корів. Так, протягом 2016 року воно зменшилося на 57,7 тис. голів. Разом з тим, таке скорочення супроводжується зростанням надоїв. У тому ж 2016 році валовий надій збільшився на 1,63%.

Статистика свідчить про те, що середній надій з однієї корови також має стійку висхідну тенденцію.

Однак, незважаючи на зростання надоїв, швидко замістити молоко, що виробляється в підсобних господарствах більш якісним продуктом буде важко, і на ринку може виникнути дефіцит сировини. Уникнути цього допоможе створення нових молочних ферм. Фінансування таких проектів можливе із залученням коштів Міжнародної фінансової корпорації (IFC), але для цього необхідний бізнес-план, що відповідає міжнародним стандартам.

Аналітиками Pro-Consulting розроблений такий бізнес-план. Він передбачає виведення на ринок сучасної молочної ферми на 560 корів.

Проект розрахований на сім років, з яких перші півроку займуть підготовчі заходи. Вони включають підготовку проектної документації та замовлення необхідного обладнання (1-й - 2-й місяць), будівництво комплексу і закупівлю корів голштинської породи (3-й - 6-й місяць). У загальній структурі витрат найбільші частки займають вартість корів - 35,7%, біогазової установки - 21,4% та іншого необхідного обладнання - 21,2%.

Період окупності проекту з урахуванням дисконту становить 71,9 місяців, тобто приблизно за шість років внесені кошти повністю повернуться до інвестора у вигляді прибутку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як правильно зберігати картоплю

Після збирання урожаю картоплі, бульби необхідно витримати протягом двох тижнів у невеликих кагатах ємністю до 5 т, бажано при температурі не нижче 15°С, прикриваючи його соломою. Цей період ще називають лікувальним. Під час нього шкірка у картоплі твердне та озеленюється (накопичується соланін), такі бульби краще зберігаються, менше пошкоджуються хворобами та шкідниками. Після проходження лікувального періоду насіннєвий матеріал сортують, видаляючи хвору та механічно пошкоджену.

Насіннєву картоплю зберігають у спеціалізованих сховищах, які обладнані відповідними системами вентиляції і обігріву.

Перед закладкою картоплі на зберігання в складі обов'язково потрібно провести дезінфекцію. Для зменшення ризиків появи фомозного або фузаріозного ураження бульб в сховищі, перед закладанням насіння на зберігання його протруюють фунгіцидом. Цей агрозахід дає можливість якісніше зберегти посадковий матеріал. Протягом перших 25-30 днів картоплю у складі зберігають при температурі 12-15°С, а потім поступово її знижують до 2-4°С і підтримують її на такому рівні до весни. Будь-яке відхилення температури зберігання від оптимальної негативно впливає на схожість і врожайність картоплі. Оптимальна відносна вологість повітря в картоплесховищах має становити 90-95%. Також шкідливо впливає на життєздатність бульб незбалансований вміст газів. Бажано щоб вміст вуглекислого газу в сховищі становив не більше 5%, а кисню не менше 16%.

Існує декілька способів зберігання насіннєвої картоплі в сховищах: в мішках, у ящиках, у контейнерах і насипом.

При зберіганні насипом раціональніше використовується площа сховища, але немає проходів та проїздів, значно збільшуються втрати під час зберігання, внаслідок поганого проходження повітря у верхні шари насипу.

Більш зручним і практичним способом зберігання - є зберігання картоплі в тарі. При такому способі є можливість механізувати вивантаження і навантаження картоплі, а також поліпшити зручність зберігання і перевезення бульб. При зберіганні насіннєвої картоплі в контейнерах втрати менші, якість бульб знижується не так сильно в порівнянні із зберіганням насипом. Важливо розміщати тару з насіннєвим матеріалом в складі таким чином, щоб при цьому була гарна циркуляція повітря.

Відразу після надходження посадкового матеріалу в склад розпочинають активне вентилювання, щоб просушити поверхню бульб і видалити залишки вологи. Слід зазначити, що для правильного зберігання вентиляція є ключовим фактором, так як вона впливає на температуру, вологість та склад повітря.

В разі гарної якості бульб після зимового зберігання та відсутності проростання за 10-15 днів до завершення зберігання температуру в сховищі поступово піднімають до 8-10°С, щоб вивести посадковий матеріал картоплі зі стану спокою та дати їй можливість прорости. Якщо на бульбах є великі паростки, то їх краще видалити під час сортування.

Процес зберігання такий же важливий для отримання якісного посадкового матеріалу, як і процес вирощування. Тому йому слід приділяти максимум уваги.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому банки не поспішають кредитувати фермерів

Але банки не поспішають витрачатися і тому не з кожним аграрієм вступають у грошові відносини. Двері своїх сейфів вони відкривають лише тим з них, хто страхується.

Отримати фінансування від банку для розвитку бізнесу сільгоспвиробнику не так вже й просто. Банківські кредити інколи невигідні та потребують забезпечення застави у вигляді нерухомості або техніки, яку фермер не завжди може надати. Тому зараз розповсюдженим стало кредитування під заставу майбутнього врожаю. Але що робити, якщо очікуваний врожай так і не вдалося зібрати через погодні умови, такі як град, заморозки або посуха? Саме тому обов’язково врожай має бути застрахованим. Лише в такому випадку буде стовідсоткова гарантія відшкодування завданих збитків для сільгосппідприємств, а для банку - наявність механізму реалізації заставного права.

«Банкірів, зрозуміти можна – їм потрібні гарантії повернення позики. Незалежно від того, чи показує термометр тридцять градусів спеки або холоду, чи доймають рясні дощі, або земля страждає від гострої нестачі вологи. Важливо тепер зрозуміти сільгоспвиробника. Страхування врожаю стає для фермера гарантією отримання ним частини понесених збитків при настанні страхових випадків», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, співпраця банку, аграріїв і страхових компаній є важливою для забезпечення передбачуваності агробізнесу та мінімізації ризиків у сільському господарстві. Але, незважаючи на те, що ризики аграрного виробництва несуть катастрофічний характер, українські аграрії, на відміну від західних колег, майже не страхують свої посіви, що загалом впливає на рентабельність усього агропромислового комплексу.

Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні

«В країні, в якій вал сільськогосподарської продукції становить близько 300 млрд. грн, рівень агрострахування не перевищує 5%.  Це означає, що сільгоспвиробники не захищені від погодних ризиків», - підкреслює Володимир Юдін.

Експерт вважає, що сільгоспвиробники активніше страхуватимуть свої врожаї у разі відкриття ринку землі в Україні.

«Після скасування мораторію, банки охоче стануть кредитувати аграріїв під заставу землі. І тут перед фермерами постане питання: як не втратити найцінніший свій актив, земельні ділянки, якщо врожай буде втрачено внаслідок погодних умов або протиправних дій. Адже передбачити заздалегідь погодні умови та фактори, які істотно можуть вплинути на врожайність, не може ніхто. Крім того, застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Для сталого розвитку бізнесу, для впевненості у завтрашньому дні, завжди треба враховувати всі ризики та намагатися мінімізувати можливі збитки», - зазначає Володимир Юдін.

На його думку, саме агрострахування є джерелом  фінансової стабільності сільського господарства. «Я сподіваюсь, що вітчизняні аграрії страхуватимуть свої посіви не лише на вимогу фінансових установ та кредиторів, але й задля подальшого забезпечення рентабельності свого агробізнесу. Це дозволить фермерам не лише не перейматися через погодні катаклізми, а й у будь-якому випадку мати обігові кошти для подальшої господарської діяльності», - підкреслює Володимир Юдін.

«Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, компанія  "Аграрна Агенція АГРОС"   розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай», - зауважує  Володимир Юдін.

Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахування. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.

Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview