Скільки фермери заробляють на вирощуванні гірчиці

Про це розповів Микола Самолюк, який зібрав цьогоріч майже вісім з половиною тонн білої гірчиці та п'ять - жовтої, пише expres.ua.

Якщо торік за тонну жовтої гірчиці платили чотири або ж чотири з половиною тисячі гривень, а за тонну білої - до дев'яти тисяч, то тепер ціна вже зросла на 200 - 500 гривень. Вартість залежить від того, наскільки добре висушене зерно та яка його олійність.

"Кажуть, що ціна на гірчицю й надалі зростатиме, тому продавати наразі не поспішаю, - розповідає фермер. - Минулоріч, зібравши три тонни жовтої гірчиці, продав її за 14 тисяч гривень. П'ять тонн білої - за 45 тисяч. Звісно, були видатки на солярку, насіння, однак чистий прибуток також високий!"

Господар зазначає, що раніше вирощував більш традиційні культури: картоплю, цукровий буряк. Однак із роками лише переконувався у тому, що вони не можуть бути джерелом хорошого прибутку.

"Адже невідомо, яким буде врожай, якою буде ціна на ту ж картоплю, чи буде попит, - каже чоловік. - А наробитися потрібно чимало. Зрештою, як і витратитися на засоби захисту від колорадських жуків, фітофторозу... Тож я вирішив спробувати вирощувати гірчицю. Ця культура невибаглива у догляді, родить рясно, попит на зерно стабільний. Частину паїв ми з дружиною відвели під цю культуру".

За словами господаря, на один гектар поля потрібно 13 - 14 кілограмів насіння. Бажано, аби попередниками гірчиці були зернові культури. "Зрештою, з власного досвіду можу порадити й після гірчиці висівати саме їх. Річ у тім, що коріння гірчиці дуже добре впливає на збагачення грунту поживними речовинами, - каже чоловік. - А от добрива - необов'язково, адже гірчиця - культура невибаглива, рясно родить щороку".

Насіння гірчиці фермер висіває тоді, коли земля прогріється до плюс восьми градусів. Найкраще сіяти рядковим способом з шириною міжрядь 15 сантиметрів. Глибина загортання насіння має становити не більше як три - п'ять сантиметрів.

"Не варто боятися, що сходи можуть замерзнути, вони чудово витримують короткочасні весняні заморозки. Більше того, якщо висівати насіння пізніше, то є імовірність того, що урожай суттєво зменшиться - на 20 - 40 відсотків. До речі, ранні посіви майже не вражає хрестоцвітна блішка", - каже Микола Самолюк.

Урожай гірчиці слід збирати комбайном тоді, коли вологість насіння становить 12 - 15 відсотків.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Косюк озвучив три пріоритети у розвитку МХП

Про це під час Київського Міжнародного економічного форуму розповів власник компанії Юрій Косюк, пише agropolit.com.

«Агросектор – площадка для розвитку ІТ-індустрії, бо є великі кейси, розумні люди, яким можна продавати нові ідеї. Ми зі свого боку  скрізь, де працюємо, відкриваємо різні «інкубатори», де можна реалізовувати нові цікаві ІТ-бізнес ідеї. Я хочу, щоб МХП став бізнес-інкубатором, де люди,  якщо хочуть створити щось сучасне, прогресивне нове, могли це зробити. Ми відкриті, і ви можете прийти та спробувати втілити такі проекти та створити продукти і якщо вони нам підійдуть, то можемо купити. У нас є для цього люди, гроші і апетит», – каже він.

Щодо земельного банку він заперечив інформацію про те, що МХП буде ганятися по ринку з великим бажання наростити обсяги. Хоча раніше повідомлялося, що компанія збльшить зембанк протягом трьох років до 500 тис га.

"Світ змінюється і ми з ним. Раніше говорили про земельний банк, а тепер – про ефективність. Ми не будемо бігти зламуючи голову туди, де всі біжать. Якщо вигідніше буде інвестувати у зелену енергетику, то ми будемо це робити і йти саме туди. Ми кажемо про те, що нас інтерес визначається дохідністю на інвестицію. Збільшення зембанку – сьогодні менше інвестприваблива і це питання №3 для нас. Воно не стоїть сильно на першому місці", – каже він

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти назвали головні проблеми земельної реформи в Україні

Таку думку висловив експерт аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace Балаш Ярабік у своєму Twitter, коментуючи новину про плани Мінагрополітики та продовольства використати технологію блокчейн для управління земельним кадастром, пише ukrainian.voanews.com

"Викликом перед земельною реформою в Україні є питання кадастру, а також питання, як переконати громадян, що у випадку земельної реформи не повториться приватизація в стилі 90-х років", - відзначив Балаш Ярабік.

Світові експерти наголошують на тому, що проведення Україною земельної реформи є важливим елементом програми допомоги МВФ.

"Земельна реформа залишається важливим елементом програми. Ми домовилися, що потрібно більше часу, щоб прийняти правильне рішення щодо цієї важливої теми. Протягом останньої чверті століття я чую від різних політиків, що земельна реформа в Україні неможлива. Це правда, що така реформа вимагає часу і що переваги від неї відчуваються з часом. Але це не повинно тривати 25 років!", - підкреслює перший заступник голови МВФ Девід Ліптон в інтерв’ю українським журналістам.

Окремі оглядачі відзначають, що відсутність земельної реформи обмежує бізнес свободу її громадян. Так, наприклад, охарактеризував поточну ситуацію із земельною реформою та правом власності на землю в державі Браян Меффорд, американський бізнес та політ-консультант, який працює в Україні.

"Візьмемо ситуацію фермера з Черкас, чи Кіровограда, який має 100 га землі. Якби наш умовний фермер був у США, він зміг би у банку просити про позику на час збору врожаю під заставу цієї землі. В Україні це неможливо. Земля не може виступати заставою", - відзначив він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заступник міністра АПК не згоден з існуючим механізмом дотацій

У коментарі виданню Kurkul.com. Віктор Шеремета повідомив своє ставлення до фінансування агросектору на 2018 р. у розмірі 6,3млрд грн.

«Для існування достатньо, та для великого розвитку — мало», — зазначив заступник міністра.

Також він висловився на іншу фінансову тему. На його думку спецрежим та дотації це різні речі, які не є взаємозамінними.

«Тема дотацій — складна й неоднозначна. Нею спробували замінити спеціальний режим, однак, на мій погляд, не дуже вдало. З одного боку, все чесно й прозоро — гроші отримує той, хто сплачує податки. Однак із другого, для того, щоб отримати дотацію, потрібно не лише вчасно подати пакет документів, а й сплатити досить великі податки. В іншому випадку повернені кошти будуть мізерними», — наголосив Віктор Шеремета.

Він не згоден з існуючим механізмом дотацій. За його словами, цей механізм потрібно або змінити або допрацювати.

«Однак, зауважу, що вирішення цього питання залежить не лише від мене, а й від депутатів. Якби я мав право щось змінювати, то зробив би так, як роблять у всьому світі — запровадив спрощену систему оподаткування для малих та середніх фермерських господарств. Адже через непродуманий механізм розподілу бюджетних дотацій, багато малих господарств пішли у «тінь», — зауважив Віктор Шеремета.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Херсонській області побудують равликову ферму

Нова ферма є соціальним проектом асоціації "Равлик України" та ряду інвесторів. Про це пише delo.ua.

Передбачається, що на фермі будуть працювати вимушено-переміщені особи. "Соціальна складова проекту — безкоштовне навчання вимушено-переміщених осіб для всієї Херсонської області равлиководству. Надання їм "стартового" маточного стада для створення власної равликової ферми і організації сімейного бізнесу і збут готової продукції", — йдеться в повідомленні.


Крім того, на фермі будуть виробляти равликову ікру і слиз равликів.

У 2016 році Україна експортувала рекордні 347 тонн равликів. Промислово щорічно виробляється до 2 тонн равликів, які реалізуються всередині країни.

Українських молюсків купують поки тільки дві країни — Румунія (25%) і Литва (75%).

Вітчизняні равлики завозяться як сировину, вартість яких в 5 разів менше готових продуктів. Середня ціна кілограма продукції становить $1. В зазначені країни продукція потрапляє охолодженою, обробляється і знову відправляється на експорт, але вже за ціною в середньому $6,5 кг з Румунії і $5,5 кг з Литви.

Кінцевими країнами-споживачами наших молюсків в основному є Франція, Угорщина, Італія та Польща.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Врожай рису не радує аграріїв

Теґи: 

Про це пише Голос України.

"Сезон для нас виявився суцільним випробуванням на міцність. Адже перший місяць літа виявився надто прохолодним. Через це вегетація рослин сповільнилася, а вже у липні-серпні вони не розвивалися через тривалу спеку, коли температура перевищувала сорок градусів. У вересні ж температура впала так стрімко, що частина посівів уже й не дозріє - частина зерен так і залишилися молочно-білими, наче крейда. Тож на наших плантаціях біля села Бехтери, Збур'ївка, селища Залізний Порт врожай заледве досягає чотирьох тонн з гектара, тоді як на окремих ділянках, розташованих вдаліше, беремо й по вісім тонн", - зазначає директор рисівницького господарства у Голопристанському районі області Станіслав Чуклов.

Цьогоріч у степах Таврії рис виплекали на площі у вісім тисяч гектарів, але недобір врожаю прогнозують всюди. Зібрати в середньому по п'ять тонн "білого золота" з гектара - це вже за щастя, кажуть аграрії. Хоча від продажу вирощеного зиск буде більший - через недобір закупівельні ціни на рисову крупу в Україні не впали, як у нас зазвичай буває під час збирання врожаю, а дещо навіть піднялися - з 16 до 17 гривень за кілограм. Це дозволить повністю окупити витрати й підготувати чеки до нової посівної наступної осені.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview