150670

Скільки коштів з обіцяного мільярда дійде до фермерів

Це випливає із аналізу розробленого Міністерством аграрної політики та продовольства України механізму розподілу цих грошей, пише AgroPolit.com у своєму матеріалі, посилаючись на текст документу, що має у розпорядженні.

Так, за даними видання, фінансову підтримку Мінагрополітики пропонує направити на дві групи дрібних виробників:

—  фермерському господарству у власності та користуванні якого не більше 500 га с/г земель і воно має чистий дохід (виручку) від продажу продукції за останній рік до 15 млн грн;

— с/г обслуговуючому кооперативу (із не менш як 20 учасниками у власності та користуванні кожного з яких не менше 100 га земель с/г призначення), у якого за останній рік обсяг реалізації продукції не перевищує 30 млн грн.

Цікаво й те, що задекларований і розрекламований першим заступником міністра аграрної політики та продовольства Максимом Мартинюком (а вже півроку він в. о. аграрного міністра) принцип про мінімізацію впливу людського фактору на розподіл цих грошей не відбувся! Інакше як тоді розуміти те, що в цьому порядку чорним по білому написано, що структурні підрозділи облдержадміністрацій з агропромислового розвитку утворюватимуть комісії та затверджуватимуть їхній склад, котрі прийматимуть всі ці заявки на бюджетні кошти? Це що таке — таке «тонке» розуміння зменшення впливу людського фактору на цей процес? Іще одне маленьке уточнення: якщо такі регіональні комісії не будуть створені в областях, то документи на отримання грошей направлятимуть до комісії, утвореної Мінагрополітики! Питання ще є? Чекаємо прозорого розподілу коштів?», — підсумовує  видання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майже 230 диких кабанів знищили на Закарпатті через АЧС

Про це УНН повідомили у прес-службі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Рейди з депопуляції диких кабанів через виявлені випадки АЧС проводяться в області з 15 липня 2017 року.

“Загалом за цей період було проведено відстріл 227 диких кабанів, у 16 тварин лабораторними дослідженнями підтверджено АЧС — 9 випадків минулого року і 7 вже у 2018 році”, — повідомила речниця Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Юлія Давидова.

Наразі на виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та у зв’язку з виявленням нових випадків АЧС у Тячівському, Хустському та Мукачівському районах Закарпатті було вирішено продовжити роботу з депопуляції диких кабанів. Це має запобігти розповсюдженню хвороби серед тварин.
Окрім того, в області вирішено дозволяти використовувати туші впольованих диких кабанів лише після отримання негативних результатів лабораторних досліджень щодо АЧС. Загалом же, за даними таксації 2017 року, чисельність диких кабанів на Закарпатті становить 3541 тварина.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Житомирщині побудували новий насіннєвий завод

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області замовнику будівництва ПСП «Україна» видано сертифікат готовності на об’єкт: «Нове будівництво заводу з виробництва насіння сільськогосподарських культур (I черга I пусковий комплекс), Житомирська обл., Попільнянський р-н, в селі Почуйки, за межами населеного пункту, комплекс будівель та споруд №3». про це повідомляє Урядовий портал. 

Площа комплексу становить 7118,1 м², а вартість основних фондів, які прийнято в експлуатацію, 644347 тис. грн.

Завод є найсучаснішим в Україні та устаткований обладнанням визнаного світового лідера — німецької компанії Petkus («Петкус»). Він має найвищий рівень комп’ютеризації та автоматизації всіх виробничих процесів. Якість насіння буде повністю відповідати кращим світовим стандартам.

Побудований об’єкт - це реальна інвестиція в розвиток інфраструктури та соціальної сфери села, що створить нові робочі місця для місцевих мешканців.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росіяни підсунули свиню Roshen

Про це повідомляє Liga.net.

Згідно з повідомленням, фабрика «Красный Октябрь» раніше також не змогла довести, що цукерки під ТМ «Раковые шейки» зовні схожі на Crabs виробництва Roshen. Генеральний суд ЄС окремим рішенням спростував схожість етикеток двох видів цукерок.

Roshen подала заявку в Управління інтелектуальної власності Європейського союзу (EUIPO) на реєстрацію товарного знаку ще у 2013 році. Рік по тому «Красный Октябрь» подав заперечення проти реєстрації українських цукерок.

У 2015 році заяву російських кондитерів відхилили, аргументувавши рішення тим, що дизайн упаковки цукерок українського виробництва не порушує права інтелектуальної власності російських кондитерів, адже краби та раки – різні тварини, а кольори на етикетках відрізняються.

У 2016 році Перша апеляційна рада EUIPO ухвалила рішення не продовжувати розгляд. У результаті багаторічної суперечки і Roshen, і «Красному Октябрю» не вдалося відстояти своє право на товарний знак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність

657 із  665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які утворені на сьогодні в Україні, і які згідно з прийнятим Урядом розпорядженням можуть отримати в комунальну власність держземлі за межами населених пунктів, розпочали відповідну процедуру. 99% громад протягом тижня уклали з головними управліннями Держгеокадастру в своїх областях меморандуми про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі сільгоспземель державної власності у комунальну. Решта ОТГ завершують підготовку до підписання.

У меморандумі сторони в особі начальника Головного управління Держгеокадастру та сільського/селищного/міського голови, який виступає від імені об’єднаної територіальної громади, фіксують взаємні зобов’язання та підходи до процесу. Також у документі зафіксовані  основні етапи такої передачі та їх послідовність, деталізовані дедлайни в частині видачі наказу про проведення інвентаризації тощо. Сторони зобов’язуються максимально сприяти одна одній на всіх етапах.

«Оперативність об’єднаних громад та інтенсивність процесу підписання меморандумів – найкращий доказ того, що земельні ресурси розглядаються ними як основний фактор спроможності, а рішення Уряду було не просто довгоочікуваним, а вкрай необхідним, – підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. – Зараз наше завдання – зробити процес передачі земель максимально оперативним, прозорим та комфортним для усіх сторін».

Зауважується, що меморандум – це декларація про наміри, офіційно ж процедура передачі ділянок стартує після того, як рада ОТГ прийме на сесії рішення про звернення до Держгеокадастру щодо передачі земель, а Головне управління Держгеокадастру в області отримає відповідне клопотання. В середньому процес передачі земель для однієї ОТГ може тривати близько двох місяців.

Довідка:

31 січня Уряд схвалив розпорядження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, на території яких знаходиться біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у комунальну власність.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua). Для отримання оперативних консультацій з цього питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український суд відхилив позов кримських фермерів по водній блокаді

Український суд відхилив позов кримського рибокомбінату, який  через блокаду окупованого півострова отримав збиток у розмірі 53 млн рублів, до управління Північно-Кримського каналу в Херсонській області та Державного комітету з водного господарства України. Кримські фермери заявили, що готують позов до Європейського суду з прав людини. Про це повідомив адвокат Олександр Молохов, пише qha.com.ua

"У нас з самого початку не було ніяких ілюзій, і ми не розраховували на те, що в Україні цей позов буде розглянуто по суті. Ми припускали, що нас будуть відфутболювати. Відповідно, суд відмовився прийняти позов до розгляду, і ми подали апеляційну скаргу", –зазначив він.

Молохов повідомив, що український суд відмовився приймати позов з тієї причини, що підприємство не сплатило в повному обсязі державне мито. За його словами, підприємства розорені і не можуть виплатити суму в 600 тисяч рублів.

Відзначимо, Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал. Подача води в Крим припинилася після анексії півострова Росією.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview