182818
178171

Скільки коштує сало в різних регіонах України

Теґи: 

Ціна на сало в Україні в різних регіонах коливається майже на 100 відсотків. Про це заявив директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, передає інтернет-видання UA1.  

За його словами, найвищі ціни на сало саме у столиці. Більш-менш нормальне сало можна купити за 110-115 грн за кілограм. Тоді як таке саме сало в Івано-Франківській чи Тернопільській областях коштує 60-70 грн.

"Можна сказати, що зараз цінова ситуація в Україні стабілізувалась. Але, очевидно, що перед Великоднем ціни виростуть", – зазначив Пендзин.

За його словами, ціни в Україні практично досягли європейських. Деякі продукти у нас коштують дорожче, ніж у наших сусідів – країнах східної Європи. Це в першу чергу стосується молока та курятини. Соняшникова олія в Україні дорожча, ніж в Іспанії практично на 10 відсотків. При чому ця тенденція тримається порядку півроку.

"По всім останнім позиціям у нас продукти дешевші. Але варто враховувати, що в нас значно менші прибутки. Якщо в українців середня зарплата становить близько 240 євро, то у Польщі більше 1100 євро", – додав експерт.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Державний агрогігант знайшов новий закордонний ринок

Про це повідомила прес-служба ДПЗКУ, пише НВ.

Такої домовленості досягнуто між керівництвом ДПЗКУ і однією з найбільших компаній агропромислового комплексу Катару Hassad Food Hassad Food в ході переговорів на Міжнародній сільськогосподарській виставці Qatar International Agricultural Exhibition-2018 в Досі минулого тижня.

"Ринок Катару для ДПЗКУ – це можливість підвищення попиту на високоякісну продукцію корпорації, розширення географії експорту як зернових культур, так і готової продукції", - йдеться в повідомленні.

Крім того, урядом держави Катар була виявлена ​​неабияка зацікавленість в імпорті українських зернових, зокрема ячменю та кукурудзи. З цією метою наступним кроком в реалізації головного стратегічного напрямку діяльності держкорпорації - експорту зернових, стане початок процедури акредитації для участі в державному тендері на поставку зернових культур до держави Катар.

У травні очікується візит представника катарської Hassad Food в Україні для більш детального обговорення умов експортних поставок і формування комерційних пропозицій.

Державна продовольчо-зернова корпорація України створена урядом України в серпні 2010 року. 100% випущених акцій ДПЗКУ перебувають у державній власності. До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні та портові елеватори, млини, комбікормові та круп'яної заводи. Сумарно 53 підрозділу-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тонн зернових. У тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів становлять близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.



На Львівщині олійнопереробна компанія відкрила нові потужності

Компанія займається виробництвом рафінованої соняшникової олії, і є одним з найбільших виробників олії у Західній Україні, передає uprom.info.

"Це сучасне виробництво завдяки інвестиціям у сумі 100 мільйонів гривень збільшить кількість працівників до 800 чоловік. Для нас, звичайно важливо бачити і реальний приклад боротьби з корупцією. Тому що завдяки роботі ДАБІ, офісу супроводу інвестиційних проектів разом із жорстким контролем правоохоронних органів та прийняттю виважених рішень, ми маємо можливість залучати інвестора і створювати додаткові робочі місця. Адже реальна боротьба з корупцією – запорука збільшення інвестицій", – наголосив під час огляду потужностей виробництва голова Львівської ОДА Олег Синютка.

До складу виробничих потужностей підприємства входять олійноекстракційний завод, завод рафінації і дезодорації та цех фасування. Компанія провела реконструкцію олійноекстраційного заводу, де встановили сучасне обладнання провідних світових виробників, яке вирізняється енергозбереженням і зводить до мінімуму шкідливий вплив на навколишнє середовище, але при цьому зберігаються високі показники продуктивності та якості продукції.

"Державна архітектурно-будівельна інспекція сьогодні змінює формати і ми стаємо ближчими до забудовників та інвесторів. Ми робимо все для того, щоби створювати якомога більше таких об’єктів, які сьогодні створюють нові робочі місця. Це демонструє нашим західним партнерам, що в Україні дійсно змінюються формати", – зазначив голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев.

Потужність заводу з виготовлення рафінованої олії – 300 тонн на добу. За потужністю виробництва компанія посідає 3-є місце в Україні серед виробників рафінованої соняшникової олії.

На новому олійноекстраційному заводі діє елеватор для зберігання насіння олійних культур місткістю 34 400 м3.

Сума залучених коштів у  реконструкцію та модернізацію олійноекстраційного заводу становить 1,5 млн євро.

ПП «Оліяр» — підприємство з виробництва рафінованої соняшникової олії, найбільший виробник олії у Західній Україні. Офіс підприємства знаходиться у місті Львові, а виробничі потужності — у селі Ставчани, Пустомитівського району, Львівської області. До складу виробничих потужностей входять: олійноекстракційний завод, завод рафінації і дезодорації, цех фасування.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Як корову назвеш, так вона і доїтиметься

На жаль, не такі вже й рідкісні випадки, коли прізвиська даються без всякої системи і часто навіть не зоотехніками, а телятницями й ыншим персоналом. Так з'являються в стадах по 3-4, а іноді і більше, Нічек, Циганок, Рудих. З'являються і всякі неблагозвучні імена, як Спекулянтка, Дурепа, Грязнуля або бик Бандит, і просто неприпустимі, як Делегат і Делегатка.

Які ж вимоги до імен тварин висувалися раніше?

1. Прізвиська повинні бути короткими і чіткими. Рекомендується кожне ім'я перевірити «на голос», наскільки добре воно чується, наскільки є звучним. Адже на ім'я кличуть, гукають, звуть корову на пасовищі і в корівнику, і, вимовляючи прізвисько, працівник веде з коровою розмову «по душам».
2. Прізвисько повинне мати смислове значення, ув'язуватися з яким-то поняттям і за можливості простим. Часто зоотехніки, особливо молоді, придумують надто складні імена, які, як правило, не прищеплюються. Одну корову, названу зоотехніком Стилістика, тваринники звали просто Стелька.
3. Прізвисько має бути культурним, не ганьбить тварин (як і тваринників – їх хрещених батьків). Неприпустимо називати корову Бацила чи Бактерія, Психопатка, Беліберда або Нахаба. Недобре звучать, здавалося б, прості клички, як Цебер. Адже бувають ще й гірші.
4. Недозволені прізвиська, утворені від людських імен, як наприклад Машка, Сашко, Борька.
5. Заборонено давати прізвиська з політичним відтінком і пов'язувати з назвою народності. Не можна, наприклад, назвати корову Монголка, Англійка, Американка або бика Іспанець, Француз.

Немає потреби вигадувати нові слова, або користуватися дитячим лексиконом, або, що зовсім погано, жаргоном. Мова назв обов'язково повинен бути літературною. Допустимі і подвійні клички, якщо вони достатньо красиві і милозвучні. Так, в історії стада племзаводу «Ніконовське» була корова з прізвиськом Зой-Зоря (удій близько 7 тис. кг); і зрозуміло, що не любити корову з таким поетичним ім'ям просто неможливо.



Попит на коренеплоди різко впав: фермери змушені поступатися в ціні

Через це фермери були змушені зменшувати ціни, незважаючи на те, що запаси моркви та буряку вже досить незначні. Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Минулого тижня ціни на коренеплоди в Україні сягали 11 грн/кг, то сьогодні це 8-10 грн/кг. За словами учасників ринку, реально товар продається не дорожче 8,5 грн/кг.

Таку ситуацію виробники пояснюють стрімким подорожчанням продукції тижнем раніше та неготовністю покупців платити стільки за продукцію.

Також на ціни тиснуть поставки овочів із Польщі, яка коштує майже так само як і вітчизняна продукція.

На даний момент ціни на моркву в України в середньому у 4,7 рази вищі, ніж у кінці березня 2017 р. Буряк коштує у 6 разів дорожче, ніж минулого року.

Фермери переконані, що негативній ціновий тренд це тимчасове явище, адже на ринку відчувається дефіцит продукції, який не вдається компенсувати за рахунок імпорту.

Ваш вибір 'Подобається'.


Земельний банк агрохолдингу Бахматюка «схуд» на 70 тисяч га

Про це журналістам заявив Олег Бахматюк, власник агрохолдингу UkrLandFarming, пише agravery.com.

Наразі, земельний банк UkrLandFarming складає біля 570 тис. га.

«Ми втрачали землю поступово, бо не мали змогу платити більше, ніж конкуренти. А ті розуміли, що наші позиції зараз не сильні», — сказав Бахматюк.

Він зауважив, що планів стосовно розширення земельного банку компанія наразі не має.

Ваш вибір 'Цікаво'.