178171
182818

Скільки коштує яловичина в різних країнах

Про це пише gazeta.ua.

"Розрахунки були проведені за цінами французької мережі "Ашан", яка працює в кожній з цих країн. Так, на мінімальну заробітну плату, яка становить €114, українець може дозволити собі 35 кілограм яловичини. Поляк, отримуючи мінімальну зарплату €503, може придбати 83 кілограми якісної яловичини. А француз, на свої €1498, купить 72 кілограми продукту", - написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Він додав, що на середню зарплату українця в €236 можна купити 78 кг м'яса для стейку. На середню зарплату €1070 поляк може дозволити собі придбати 176 кг. А француз, із своїми €2550, купить за місяць 122 кг яловичини.

"Водночас в Україні є велика проблема зі вмістом антибіотиків у м'ясі. У ЄС це б викликало скандал", - підсумував Дорошенко.



Понад тисячу свиней утилізували на Полтавщині через АЧС

Про це УНН повідомив начальник ГУ Держпродспоживслужби Полтавської області Генналій Пікуль.

Спалах вірусу зафіксували у “Дослідному господарстві “Степне” Полтавського району. Діагноз АЧС було підтверджено лабораторними дослідженнями, підкреслив Г.Пікуль.

“Підприємство порушило вимоги біологічної безпеки. Внаслідок цього було спалено 1 тис. 129 голів свиней. На сьогодні на підприємстві проведена дезінфекція, встановлено 40-денний карантин”, — додав він.

Нагадаємо, на цьому тижні випадок АЧС також був зафіксований у Вінницькій області.

Разом з тим, через загрозу АЧС селянам можуть заборонити продавати домашнє м’ясо. Відповідний законопроект зареєстрували у Парламенті.

Експерти ж вбачають у вказаній ініціативі парламентаріїв загрозу для селян, які, починаючі з 2020 року, (у разі прийняття документу) можуть залишитися “мало не єдиного виду доходу”.

"Серед мотивів ініціативи (№ 7489 — ред.) — вірус АЧС, з яким відповідальні відомства не можуть нічого вдіяти вже третій рік поспіль... Тобто логіка така: "дієвого державного контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин немає"(держоргани не справляються з прямими функціями і обов’язками), а тому давайте введемо заборону на продаж домашнього м’яса (чим позбавимо селян одного з основних видів їх заробітку, завдяки якому більшість їх сімей сьогодні виживають), — зазначив з цього приводу політик С.Тригубенко на особистій сторінці в Facebook.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Вчений назвав ціну 1 га землі в Україні

 Отже, ціна 1 га ріллі через капіталізацію орендної плати при депозитній ставці 15% річних (1640:15х100) складе 10933 грн, або ж 428 дол. (за курсом 25,55 грн за долар США).

Про це у своїй статті для DT.UA пише Олександр Шпичак, д. е. н., академік НААН. За його словами, окремі дослідники стверджують, що ціну землі до зняття мораторію не слід прогнозувати взагалі, її визначить ринок.

"Не можу з цим погодитися. Зауважу, що в світовій практиці, як і у нас, навіть при функціонуванні традиційних ринків сільськогосподарської продукції та продовольства (пшениця, цукор, молоко, м'ясо тощо) систематично проводяться аналітичні роботи з визначення прогнозного рівня цін. Тоді чому ми в Україні, оголосивши, що йдемо на ринок, самоусуваємося від прогнозу цін щодо такого надважливого і унікального товару, як земля?", — запитує вчений.

За його розрахунками, щоб купити 1 га землі, у Франції необхідно працювати 2,1 місяця, в Чехії — 3,5 місяці. Якщо взяти для України середній по зазначеним країнам термін в три місяці, то ціна української землі, враховуючи нашу реальну оплату, складе 609 дол.

"Також особливої уваги заслуговує власний досвід України на початку ХХ ст. На функціонування ринку землі, ролі в цьому процесі відповідних земельних банків і надання ними позики на купівлю землі, рівнем цін на землю. При такому підході та в умовах 2016 р. ціна 1 га землі, виходячи з нинішньої середньої ціни тонни озимої пшениці на рівні 3938 грн, в Україні склала б 13780 грн, або 539 дол. (за курсом 25,55 грн/дол.)", — зазначає академік НААН.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українські пекарі скоротили виробництво пасок

За даними аналітиків видання ProConsalting, які посилаються на дані Державної статистики та дані операторів ринку, в 2017 році українські підприємства та домашні пекарні виготовили 1,82 тисяч тонн пасок. Позаторік цей пасок напекли більше - 1,9 тисяч тонн. Це менше супроти 2015 року - тоді Великодньої випічки країна виготовила 1,92 тисяч тонн, пише agro-business.com.ua.

За даними аналітиків ринку, на тенденцію до скорочення виробництва пасок до великодніх свят впливають ті ж негативні чинники, що й на інші продовольчі сегменти. Зокрема, скорочення кількості населення, падіння його купівельної спроможності, велика частка тіньового продажу.

Попри падіння виробництва кількості пасок, зросла різноманітність видів випічки. Хоча рецепт пасок є класичним, на ринку можна зустріти вироби з різними варіаціями. Особливо це характерно для продукції невеликих пекарень. Для різноманітності смаку, в тісто можуть додаватися цедра лимона, різні солодкі спеції (кориця, бадьян, кардамон). Вегетаріанці знайдуть паски без яєць і дріжджів. На замовлення можна придбати і сирні паски.

Сімейні пекарні сміливо експериментують і з начинкою пасок. Крім традиційних родзинок і цукатів, застосовують сушені журавлину і вишню, мигдаль, гарбузове насіння, фісташки. Трапляються і зовсім екзотичні варіанти, такі як лавандово-фундучні паски.

На ринку пасок можна також зустріти варіанти з шоколадом, заварним кремом і навіть з сиром Філадельфія. Поверх покриття можуть викладатися різнокольорові посипання, шоколадні букви, солодкі намистини і квіти, фрукти і ягоди.Можна зустріти у продажу і еквівалентну святковій пасці імпортну продукцію. Наприклад, популярності набирає італійська випічка панеттоне. В її складі цукати і сухофрукти, а також алкоголь, за рахунок чого тісто стає повітряно-пористим.

 

 



Вчені виявили, що з гною можна робити папір

До такого висновку прийшли вчені в Національному хімічному співтоваристві США (American Chemical Society), пише milkua.info.

У регіонах з великою кількістю сільськогосподарських тварин використання гною для виробництва паперу може стати доступним і екологічно безпечним методом для утилізації відходів.

Ідея проекту прийшла вченому Олександру Бісмарку, доктору наук, коли він був на Криті і побачив там кіз, які жують траву. «Я зрозумів, що в підсумку виходить частково переварена рослинна маса, там повинна бути і целюлоза», — згадує він.

«Тварини їдять низькосортну біомасу, яка містить целюлозу, пережовують її, потім вона ферментує в шлунках, і на виході ми отримуємо гній. Все залежить від тварини, але на 40% цей гній складається з целюлози, і до неї є простий доступ», — сказав Бісмарк. Для того, щоб використовувати цей матеріал знадобиться менше енергії і хімічної обробки, ніж у випадку з натуральною деревиною, зауважив він.

Після роботи з козячим гноєм Бісмарк з університетом Відня разом з аспірантами стали вивчати відходи коней, корів і слонів. На думку науковців, парки в Африці, а також великі скотарські господарства в США та Європі щодня виробляють тонни гною.

Дослідники обробляли гній гідроксидом натрію. Це видаляє лігнін, який потім можна використовувати як добриво або паливо, а також білки і мертві клітини. Для повного відділення лігніну матеріал обробляли гіпохлоритом натрію. Отримана целюлоза вимагає невеликого розмелювання на нановолокна для підготовки до виробництва паперу.

«Вам буде потрібно багато енергії, щоб подрібнити деревину і отримати целюлозу, але з гноєм ви можете отримати вихідний матеріал за меншу кількість кроків, тому що тварина вже жувала рослину, опрацювала його кислотами і ферментами, виходить що ви можете отримати целюлозу з такими ж або навіть кращими властивостями, ніж у випадку з деревиною, але при цьому ви витратите менше енергії і хімікатів», — сказав Маунтер, доктор наук, який працює над дослідженням разом з Бісмарком.

Речовину, яка виходить з гною, можна використовувати в якості фільтрів для очищення води, сказав Бісмарк. Команда вчених працює разом з промисловим співтовариством для того, щоб вивчити подальші можливості застосування гною.

Дослідники також вивчать можливість стійкої обробки гною. Вони розраховують, що у них вийде спочатку отримати біогаз із гною, а потім витягти целюлозу. Біогаз може бути використаний для виробництва електроенергії або тепла.



У Раді хочуть встановити вимоги до виробництва та обігу органічної продукції

Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook один із авторів законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч.

«Ми багато говоримо про популяризацію виробництва органічної продукції в Україні і про необхідність напрацювання системної державної політики у цьому напрямі, але законодавча база, яка б визначала основні принципи і поняття органічного виробництва, особливості обігу такої продукції, її розповсюдження, маркування і т.д – недостатньо дієва і неповна», - зазначає депутат.  

Зі слів Кулініча, запропонованим законопроектом встановлюються  засади державного регулювання у сфері виробництва та обігу органічної продукції і повноваження центральних органів виконавчої влади, що здійснюють управління та контроль у зазначеній сфері.  

Законопроектом №5448-д визначено права та обов’язки суб’єктів ринку органічної продукції, зокрема, операторів ринку, органів сертифікації і т.д., встановлено основні засади процедури сертифікації органічного виробництва з деталізацією за галузями.

Також цим законопроектом пропонується запровадити чіткий та прозорий механізм реєстрації органів сертифікації, операторів ринку та органічного насіння.

Зареєстрованим депутатами проектом Закону визначається механізм державного контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції та встановлюється відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Ним встановлено вимоги до переліку речовин, які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва, визначено процедуру, за якою вони можуть бути дозволені до використання.

Окремо визначаються вимоги до зберігання, перевезення,  реалізації, декларування та маркування  органічної продукції.

«Вважаю законопроект №5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» дуже актуальним для сучасного етапу розвитку агропромислового комплексу в Україні. Він також направлений на гармонізацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу у зазначеній сфері і сприятиме нарощуванню експортних потужностей України. Нам є що запропонувати світу, який зараз все більше переходить на органічну модель виробництва, тож ми повинні підтримати цей процес на законодавчому рівні і направити його в потрібне русло!», - резюмує Олег Кулініч.   

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.