Скільки меду споживають українці

Про це в інтерв’ю  для «Інфо-Шувар» повідомла Анна Бурка,  національний консультант ФАО з питань ринку  меду в Україні.

За даними пані Бурки, в середньому, один українець за рік з’їдає близько 0,8-1 кг меду. «Ми насправді їмо меду більше, ніж споживачі в інших регіонах.  Наприклад, споживання меду в США хоча щорічно й зростає, але, станом на 2016 рік, на одну людину воно становило лише 0,76 кг на рік. – розповідає Анна Бурка.  В країнах ЄС середній показник споживання меду взагалі становить 0,65 кг на людину в рік. Втім, слід зазначити, що ситуація в розрізі   цього регіону досить неоднорідна, в деяких європейських країнах меду споживають навіть більше ніж в Україні. Наприклад, в Словенії, за рік одна людина споживає близько 1,6 кг  меду, в Греції  цей показник становить  1,55 кг, а в  Швейцарії  1,3 кг».

Втім, експерти галузі одноголосно погоджуються з тим, що саме експорт є головним драйвером ринку меду в Україні. «Виробництво меду в Україні в минулому  році склало 90-100 тис. тонн, при цьому, на зовнішні ринки ми поставили 57 тис. тонн загальною вартістю 97,3 млн.$. Для порівняння, ще п’ять років тому Україна знаходилась лише на 11 позиції в рейтингу світових експортерів меду, в 2012 році на зовні ми продавали всього 13,3 тис. тонн цієї продукції (31,3 млн.$)», – розповів Вадим Паньковський, директор «Асоціації українських експортерів та переробників меду».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Єгипті з нуля побудують сільськогосподарське місто вартістю $10 млрд

Вартість проекту оцінюють у 10 мільярдів доларів. Угоду про співробітництво в цьому напрямку підписали Єгипет і Корейсько-Арабське суспільство (KAS), пише atmagro.ru.

Відомо, що місто знаходиться на північному заході Єгипту, в південно-східній частині Катарської западини. Про це повідомив прем'єр-міністр Єгипту Шериф Ісмаїл під час прес-конференції, що відбулася після церемонії підписання угоди.

Він зазначив, що диво-місто буде побудоване з нуля за шість місяців руками єгипетських робітників під керівництвом фахівців з Кореї. Тут будуть представлені сільгосппроекти, засновані на найсучасніших технологіях: близько 50 тисяч розумних теплиць, обладнання для опріснення морської води, сонячні електростанції, виробництво кормів, культивування природного здорового підсолоджувача стевії (замінника цукру).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Агролайфхак: про шкоду від спалювання соломи та інші способи її застосування

Про це пише Пропозиція з посиланням на infoindustria.com.ua.

Солома згорає на 1 м2 за 30-40 секунд, температура на поверхні ґрунту за цих умов сягає 360°С, а на глибині 5 см – близько 50°С. Внаслідок такого «агротехнічного» прийому вигорання гумусу відбувається у шарі 0-5 см, а суттєві втрати продуктивної вологи - в 0-10 см шарі ґрунту.

Згідно результатів досліджень вчених у різних регіонах України, спалювання соломи погіршує біологічні та водно-фізичні властивості ґрунту. Зокрема, збільшується його брилистість, зменшується з 66-72% до 52-67% частка агрономічно найбільш цінних агрегатів, а водостійкість падає з 52-58,5 до 49,4-52.

Слід зауважити, що смертельною для всіх організмів, що формують ґрунт, є температура 40°С. Після польових пожеж згорають напіврозкладені органічні рештки, відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. Також гинуть корисні мікроорганізми, водорості, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інша біота ґрунту.

Знищуються також корисні комахи і птахи. Спалювання рослинних решток завдає значної шкоди людям, адже у повітря потрапляють сполуки важких металів у великих кількостях, чадний газ, низка канцерогенних сполук.

З кожним наступним «опіком» ґрунти втрачають життєво важливу структуру і стають все менш родючими. Для відновлення їх продуктивності потрібен не один рік.

Альтернативне застосування соломи:

1. Використання як палива.

2. Заробка решток у грунт.

За вмістом органічного вуглецю солома різних культур в 3,5-4 рази перевищує підстилковий гній, що є надзвичайно важливим у регулюванні балансу органічної речовини ґрунту. Для сприятливого протікання біохімічних процесів в ґрунті після заробки соломи необхідне забезпечення оптимального вуглецево-азотного співвідношення (20-30:1). Щоб співвідношення вуглецю до азоту наблизилось до оптимального, необхідно вносити компенсуючі дози азотних добрив: в середньому по соломі кукурудзи – 8 кг/т, колосових зернових культур – 10 кг/т.

Особливо добре реагують на внесення соломи рослини бобових. Їх зростання і азотофіксація при цьому збільшуються. Можна не побоюватися затримки розвитку рослин через солом’яне покриття: добре подрібнена і рівномірно розкидана по полю солома швидко розкладається, і крізь неї без проблем проростають навіть низькорослі культури.

При внесенні соломи в ґрунті збільшується чисельність і активність різних груп мікроорганізмів. Посилений розвиток бактерій, у тому числі фіксаторів молекулярного азоту повітря, призводить до збагачення ґрунту продуктами їх життєдіяльності (амінокислотами, вітамінами й іншими біологічно активними речовинами).

З господарсько-економічної точки зору подрібнення і розкидання соломи доцільно проводити одночасно зі збиранням зернових культур. Заробку соломи краще проводити на невелику глибину, оскільки вона краще мінералізується при загортанні її дисковими боронами у верхній товщі орного шару ґрунту (на 0-15 см). При цьому за сприятливих погодних умов (температурного і водного режимів) її мінералізація з осені реалізується до 50%.

Сталий баланс надходження до ґрунту і витрат рослинами елементів живлення з соломи виключає вимивання рухомих елементів і винесення їх із поверхневим стоком. Рівномірно розкидана у полі солома у спеку захищає ґрунт від пересихання і ущільнення, не даючи погіршуватися його фізичним властивостям.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Досвід ЄС: За дотриманням вимог законодавства слідкують дрони

Про це пише «Лісовий портал України».

Як розповіли фахівці Служби розвитку села (СРС) Юріс Цвєтков і Улдіс Спруктс, для яких перевірка господарств є повсякденною роботою, такі проекти, крім іншого, передбачають поліпшення систем меліорації і розширення площі лісів, тому території, які потрібно обстежити, досить великі, і нерідко являють собою болото чи ліс, до яких не відразу і дістанешся.

Колись перевіряючим доводилося обходити їх пішки, ризикуючи провалитися в воду або підчепити кліща, але з минулого року для перевірок використовуються безпілотні апарати - дрони. Як правило, вони застосовуються для обстеження меліоративних канав і боліт, лісів і доріг, пожежних спостережних веж, дахів будівель і споруд на воді.

За словами фахівців СРС, переваги використання дронів особливо помітні з точки зору витрат часу. Наприклад, обстеження меліораційної канави протяжністю 5 км без дрона займає від 4 до 6 годин, а за допомогою апарату - 2-3 години. От такі б технічні засоби лісовникам України!


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бельгійський інвестор будує на Черкащині два овочесховища

Базове господарство розташоване в  Золотоніському районі, пише Діловий Регіон.


Наразі бельгієць планує розширювати виробництво картоплі та цибулі і вже будує ще два сучасних овочесховища на 25 тисяч тонн. У його найближчих планах також будівництво молочно-товарної ферми  та заводу з виробництва чіпсів, які дадуть місцевому населенню додаткові робочі місця.

Нині інвестор орендує 2500 га землі на території 5 населених пунктів Золотоніського та Чорнобаївського районів.

Загалом за останні роки Том Ван Гоі інвестував у аграрну сферу близько 7 млн. євро й не збирається зупинятися на досягнутому.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Хліб в Україні може подорожчати після збору врожаю

Про це ГолосUA повідомив експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пензин.

«Хліб потроху дорожчає з початку 2017 року. Станом на серпень продукт подорожчав на 13%, причому кожен місяць він дорожчає на 1,5-2%. Природно, ця тенденція триватиме. Крім того, зерно нового врожаю об'єктивно буде дорожче, тому що туди вкладається нова «мінімалка», нові ціни на енергоносії. Тим більше ціни на ф'ючерси на зерно на світових ринках зростають останні 6 місяців. Зерно для України - це експортний товар, тому подорожчання позначиться і на внутрішньому ринку. Як тільки з'явиться дороге зерно нового врожаю, а ми повинні розуміти, що приблизно 60% вартості хліба, все це ляже в нову ціну хліба і це дасть стимул до її зростання», - розповів експерт.

«Ф'ючерси на сьогоднішній день – індикатор ціни на зерно. Останні півроку ф'ючерси потроху зростають, на сьогоднішній день приріст становить 15-20%. Це значить, що світові трейдери очікують зростання цін на зерно», - заявив аналітик.

 


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.