182818
178171

Скільки податків платять великі агрокомпанії

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» провела дослідження стосовно сплати податків великими аграрними компаніями. З цією метою були зібрані дані по сплаті основних податків, зокрема єдиного податку для платників 4 групи (сільгоспвиробники), земельного податку, податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), військового збору (ВЗ) з орендної плати за земельні ділянки, заробітної плати працівників та суми сплаченого податку на додану вартість (ПДВ).

У підсумку, було зібрано дані по великим компаніям, що мають в обробітку 2,1 млн га та працюють в 22 областях України. За 2018 рік аналізовані агрокомпанії перерахували в бюджет понад 6,3 млрд  грн лише основних податків, що в перерахунку на 1 га площі в обробітку становить 2970 грн/га. З цієї суми 271 грн/га становить єдиний податок 4 групи, 137 грн/га земельний податок, 678 грн/га ПДФО з орендної плати, 594 грн/га ПДФО з заробітної плати працівників підприємств.

Зважаючи, що загалом в обробітку великих аграрних компаній в 2018 році було 5,6 млн га, фактично зібрані дані репрезентують 38% всіх агрохолдингів в Україні. Оскільки метою дослідження був розрахунок податкового навантаження на 1 га, до уваги бралися лише податки сплачені підприємствами груп компаній, що безпосередньо зайняті в сільськогосподарській діяльності. Інші види діяльності, які не прив’язані безпосередньо до рослинництва, такі як переробні підприємства, фабрики, комбінати і т.п., в розрахунок не включалися. 

Важливо,  що більшість сплачених сум надходить в територіальні громади. Особливо це важливо для ОТГ, адже велика частина їх бюджету формується за рахунок сплати ПДФО з заробітної плати та оренди земельних ділянок. Відповідно, спроможність громад в сільській  місцевості суттєво залежить від прозорості розрахунків сільгоспвиробників з власниками земельних паїв за оренду та виплати повністю «білої» заробітної плати своїм працівникам. 

«На жаль, не всі сільськогосподарські виробники сумлінно та прозоро проводять розрахунки і досить часто з метою «економії» розраховуються необлікованою готівкою або продукцією за паї та заробітну плату,- розповідає Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ. - Така ситуація спостерігається здебільшого в малих та середніх господарствах, оскільки на них менше звертають увагу контролюючі органи та й в таких оборудках зазвичай задіяне невелике коло знайомих між собою осіб.  Для великих підприємств такі розрахунки неприпустимі з багатьох причин: масштаб бізнесу, репутаційні ризики, проведення фінансових аудитів, часті та детальні перевірки контролюючих органів».

В УКАБ провели порівняння даних великих публічних агрокомпаній, чия фінансова звітність постійно перевіряється аудиторськими фірмами та публікується на сайтах у відкритому доступі з середньостатистичними даними по галузі. Так,  середня місячна заробітна плата в агрохолдингах за 2018 рік склала 11 530 грн, тоді як в середньому по всіх сільськогосподарських підприємствах – 7170 грн. Тобто в великих аграрних компаніях офіційна заробітна плата в 2018 році була на 60% вища.

Також цікавим є факт, що орендна плата за земельні паї в великих агрокомпаніях за 2018 рік становила в середньому 3 534 грн, тоді як згідно даних Держгеокадастру середній розмір річної орендної плати за земельні паї по Україні становив 1613 грн. Тобто орендна плата в великих агрокомпаніях вдвічі перевищує заявлений середній рівень по країні. 

Така різниця може свідчити не лише про те, що великі компанії дійсно платять вищу заробітну та орендну плату,  а й про те, що в аграрному секторі ще досить велика складова прихованих розрахунків, зокрема в сегменті малого та середнього бізнесу.



Де в Україні найбільше свиней

Причини такої зміни кількості свинопоголів’я коментують аналітики Асоціації «Свинарі України».

«Негативна динаміка числа свиней в Україні спостерігається через відповідні зміни кількості утримуваних тварин у господарствах усіх категорії. Поступове «згортання» присадибного свинарства триває не один рік. Наразі відхилення числа утримуваних на присадибних ділянках свиней державна статистика оцінює у 6,5% порівняно з початком листопада 2018-го: рік тому в господарствах населення налічувалось майже 3 млн свиней проти теперішніх 2,78 млн гол.

З іншого боку, на 2% скоротилася і кількість промислових тварин — до 3,37 млн гол. Значною мірою, така зміна відбулася у наслідок наймасштабнішого спалаху АЧС на Львівщині у серпні. Однак, зменшення числа промислових свиней на свинокомплексах Тернопільської (-23% проти початку листопада 2018-го), Полтавської (-13%), Запорізької (-14%) та Дніпропетровської (-7%) також мало негативний вплив. Тож хоча оператори Київської, Харківської та Чернігівської області за рік збільшили виробничі потужності майже на 100 тис. гол., це не «перекрило» цьогорічні втрати індустріального поголів’я», — коментують в АСУ.

З іншого боку, нарощування поголів’я промисловими свинокомплексами Київщини на 13,5% чи майже 53 тис. голів вивело регіон на перше місце в Україні за чисельністю свиней. Станом на початок листопада сільськогосподарські підприємства Київської області утримують 441,6 тис. свиней чи понад 13% промислового свинопоголів’я України. Тож Донеччина, яка до цього займала лідерські позиції за концентрацією індустріального свинопоголів’я (434 тис. гол.), тепер посідає друге місце.



Які податкові ініціативи пропонують в рамках реалізації земельної реформи

Про це повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на своїй сторінці у Фейсбук.

"Багато питань під час регіональних поїздок стосуються податків. Коротко перерахую можливі податкові ініціативи в рамках реалізації земельної реформи:

1.встановлення мінімальної орендної плати за використання с.-г. земель державної власності до 8-12% НГО;
2.встановлення мінімального значення земельного податку на рівні 3% від НГО;
3.встановлення мінімальної плати за с.-г. землю для державних підприємств на рівні 10% НГО.

Через вирівнювання податків на землю можна повернути до державного бюджету 16 млрд грн",- зазначив Тарас Висоцький.

Нагадаємо,  Президент України 11 листопада виступив зі зверненням щодо ринку землі. Зокрема, він заявив, що питання про можливість придбання земель іноземцями буде винесене на референдум і тільки у разі схвалення на плебісциті така можливість буде відображена у законодавстві.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.



Запровадження ринку землі не підтримують 58% українців – опитування

Про це свідчать дані опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, передає УНН.

"Рішення запровадити ринок землі сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій на її продаж позитивно оцінюють 24% українців, а негативно – 58%", - повідомляють дослідники.

Окрім того, 55 % українців не підтримують приватизацію великих державних підприємств, а позитивно ставляться до приватизації – 22 %. Також 49 % українців негативно ставляться до легалізації грального бізнесу, а позитивно – 38 %.

У фонді зазначили, що аналіз громадської думки населення України було проведене спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Нагадаємо,  Президент України 11 листопада виступив зі зверненням щодо ринку землі. Зокрема, він заявив, що питання про можливість придбання земель іноземцями буде винесене на референдум і тільки у разі схвалення на плебісциті така можливість буде відображена у законодавстві.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні подорожчали усі види м'яса

Протягом останніх двох років в Україні подорожчали усі види м’яса, повідомляє Антимонопольний комітет України, передає УНН.

Посилаючись на дані Державної служби статистики, в АМКУ поінформували, що середні споживчі ціни на тушку курки протягом 2017 року подорожчали на 33 %, протягом 2018 року — на 9 %.

“Отже, середня ціна за 1 кілограм тушки курячої у 2017 році становила 48,58 грн, а в 2018 році — 56,18 грн”, — повідомили у Комітеті.

Крім того, подорожчали середні споживчі ціни на свинину: протягом 2017 року — на 45 %, протягом 2018 року — на 10 %.

“Отже, середня ціна за 1 кілограм свинини у 2017 році становила а 94,92 грн, а в 2018 році — 113,08 грн”, — зазначили в АМКУ.

Також, зросли в ціні споживчі ціни на яловичину: у 2017 році — на 28 %, а протягом 2018 року — на 9 %, від 101,88 грн до 122,63 грн за кг продукту.

За підсумком аналізу даних Держстатистики у Комітеті зробили висновок, що ціни на свинину та яловичину як у 2017 році, так і в 2018 році були приблизно вдвічі вищими, ніж ціни на тушку курячу.

“Отже, для придбання м’яса свинини кінцевому споживачу у 2018 році необхідно було витратити удвічі більше, ніж для придбання аналогічного обсягу м’яса курячого. У свою чергу для придбання аналогічного обсягу м’яса яловичини споживачу необхідно було витратити на 118 % більше, ніж на м’ясо куряче”, — резюмували в АМКУ.

Раніше в Асоціації “Союз птахівників” порахували, які чинники вплинули на здорожчання курятини в 2017 році. Йдеться, зокрема, про:

- зростання цін на корми на 17%;
- зростання цін на комунальні послуги на 10%;
- зростання цін на паливно-мастильні матеріали на 30%;
- підвищення заробітних плат в секторі більш ніж на 25%;
- знецінення національної валюти щодо євро більш ніж на 20% (а це прямий вплив на вартість ветеринарних препаратів, вітамінів, кормових добавок, обладнання, що закуповується переважно в європейських виробників).

Водночас, курятина на сьогодні залишається найдешевшим м’ясним продуктом в Україні.



Українські заводи виробили 1,2 мільйона тонн цукру

Про це повідомила прес-служба Національної асоціації цукровиробників України (НАЦУ) "Укрцукор".

"Станом на 25 листопада виготовлено 1190,2 тисячі тонн цукру та перероблено 7,95 мільйона тонн цукрових буряків", - йдеться в повідомленні.

Згідно з повідомленням прес-служби, загалом станом на поточну дату в Україні працює 31 цукровий завод із 32.

Раніше в асоціації "Укрцукор" повідомили, що оптово-відпускні ціни на цукор у 2019-2020 маркетинговому році (МР, вересень 2019 - серпень 2020) можуть зрости на 18% - до 13 тисяч гривень/тонна через скорочення виробництва. В асоціації прогнозували, що через сильні дощі та неврожай цукрового буряку в Україні виробництво цукру в 2019 році може скоротитися до 1,1 мільйона тонн. Україна за сезон цукроваріння 2018-2019 МР скоротила виробництво цукру на 15% - до 1,7 мільйона тонн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.